«Дім мудрості, аптека для душі». (До Всеукраїнського дня бібліотек) Мета



Скачати 108.1 Kb.
Дата конвертації23.10.2017
Розмір108.1 Kb.

«Дім мудрості, аптека для душі».

(До Всеукраїнського дня бібліотек)

Мета: виховувати любов до книги, розширити інтерес до бібліотеки як храму слова, джерела знання, формувати навички самостійно обирати й читати книги, розвивати фантазію.

Обладнання: цитати про книгу, книжкова виставка.

Бібліотекар. Добрий день! Ми раді вас бачити. Запрошуємо взяти учать у відзначенні дня бібліотек. 27 травня 1996 року наказом президента 30 вересня офіційно визнано Днем бібліотек. Це, звичайно, мудре рішення, тому що бібліотеки в житті суспільства завжди мали велике значення.

«Дім мудрості», «Аптека для душі» - так з давніх часів величали бібліотеки. бібліотеки мають багату історію. Про неї вам розкажуть наші учні та незвичайні гості.



Учень. Людству давно відомо, що цінності бувають не тільки матеріальні, а ще й духовні. Воно навчилося бережливо їх накопичувати. Духовні цінності не можна розгубити – чим більше ними користуєшся, тим більше їх стає.

Учень. Коли я заходжу до бібліотеки, у мене виникає почуття поваги до тих, хто написав ці книги й хто допомагає оволодіти навичками користуватися книгами й черпати знання з них. Прізвища авторів книг змушують подумки долати простір і час.

Учень. Наша зустріч незвична,

Навіть трішки фантастична.

Зазирнем у старину

І почуєм дивину.



Під звуки музики входить дівчина, одягнена в костюм єгиптянки.

Єгиптянка. Перші книги з’явились у Давньому Єгипті. Над входом одного з приміщень палацу фараона було написано: «Аптека для душі». цей вхід вів до бібліотеки, заснованої Рамзесом II близько 3 тисячоліть тому. Єгиптяни порівнювали книгу з ліками, які робили розум людини сильнішим, душу – шляхетнішою.

Книги були з папірусу (демонструє), а наші сучасники, жителі Межиріччя, робили книги з глини (демонструє), такі глиняні таблички зберігалися у ящиках.  До них прикріплювався глиняний ярлик з назвою твору, іменами автора, власника, богів-покровителів - своєрідний титульний лист. З глини ж робилися каталоги - клинописні переліки зберігаються книг.В ті часи бібліотекарями були сильні чоловіки, а допомагали їм вантажники-раби.



Під звуки грецької музики виходить Аристотель, тримаючи в руках свиток. Назустріч йому виходить грек.

Грек. О, Аристотеле, куди так поспішаєш?

Аристотель. До храму знань – Олександрійську бібліотеку. Там на мене чекає мій учень Олександр Македонський. Він допоможе мені в її створенні.

Грек. О, так. Олександрійська бібліотека має чудове зібрання книг, з усього світу приїжджають займатися науковою працею.

Бібліотекар. Доля цієї скарбниці книг трагічна: 4 рази вона горіла, а 640 років тому її знищили араби… А ось останні новини оптимістичні – її відродили 27 березня 2009 року ( демонструє фото).

Лунають дзвони. Виходить Ярослав Мудрий і писар.

Ярослав Мудрий. Пиши наказ: зібрати 300 отроків та зробити з них книжників, навколо яких мають засновуватися книжкові сховища.

Виходить літописець Нестор.

Нестор. Заснував Ярослав град великий, у ньому – Златі врата. Заснував і храм Святої Софії…І книги читав і вдень, і вночі. Ярослав написав багато книг і поклав їх у святому храмі.

Бібліотекар. Так літописець Нестор розповів про першу бібліотеку у Києві. Це відбулося 1037 року. На жаль, доля і цієї бібліотеки, першої на наших землях, склалася трагічно: до сьогодні ми не знаємо, де поділися ці безцінні скарби…

Наша подорож у минуле, звичайно, - це лише коротенька розповідь про перші бібліотеки. Саме з тих часів до нас прийшли такі поняття, як «каталог», «картотека», та й саме слово «бібліотека» .

У нашому місті Харкові в кожній школі є бібліотека. Також існують міські, районні бібліотеки для дорослих і дітей, наукова бібліотека Ім Короленка , бібліотеки є в кожному навчальному закладі і на підприємствах.

Бібліотека нашої школи працює з дня відкриття – з 1987 року. У ній зібрано майже 12 тисяч примірників довідкової, науково-пізнавальної, художньої літератури та понад 24 тисячі підручників. Читачами нашої бібліотеки є більше 800 учнів, вчителів та інших працівників нашої школи. А основними читачами є учні.



Учень. Як не зайду до бібліотеки – читачів так багато, що не видно й бібліотекаря.

Учениця. А як ти вважаєш? Отримаєш завдання на уроці – і швидше до бібліотеки. Нас багато, інколи і книжок на всіх не вистачає. А треба і реферати готувати, і повідомлення, і твори писати…

Учень. Так. А ще заважають такі читачі, які не знають точно, що їм треба. Хочеш подивитися , як це відбувається?

Забігають кілька учнів.

Учень. Мені потрібна книга, яку ми вивчаємо на уроці.

Бібліотекар. Це ж яка?

Учень. Та синенька така, яку всі з нашого класу беруть, пісня якась. Пригадав, лісова.

Бібліотекар. Так це ж, мабуть, «Лісова пісня» Лесі Українки. треба уважно слухати на уроці й називати автора книги, яка вам потрібна.

Учениця. Дайте мені, будь-ласка, таку невеличку книгу. Там вірші, оповідання за порами року, а ще загадки, усмішки. Моя однокласниця Оля брала.

Бібліотекар. Зараз подивимося…Так, це збірник «Малятко» ? Отримуй, будь-ласка.

Учениця. Читач і бібліотекар – це єдине ціле в книжковому домі.

Тож кожний читач – це таємниця,

Як в землю захований скарб,

йому неможливо спізниться,

Відмови не може бути ніяк.

Учень. Професія бібліотекаря багатобічна. А чи знаєте ви, що багато освічених людей були бібліотекарями?

Микола Іванович Лобачевський (1792-1856) – видатний математик, ректор університету й одночасно бібліотекар. Навіть від самого міністра Голіцина вимагав своєчасного повернення книжок.

Іван Андрійович Крилов (1769-1844) – письменник, із 43 років і майже до смерті працював бібліотекарем в Імператорській публічній бібліотеці. Він навіть жив в кімнаті при бібліотеці. Роботи було багато, його все життя оточували книги.

Бібліотекар. Наш вік минає швидко,

Змінився храм наук.

Давайте зазирнемо з вами до бібліотеки майбутнього. Якою ви її уявляєте?

Учень. Бібліотека – що воно таке?

Це питання непросте.

Воно і вченим не дає спокою,

Бо ллються різні докази рікою.



Учениця. Бібліотека майбутнього – це просторі світлі зали з новою комп’ютерною технікою, сучасними меблями, багато нових видань книжок.

А ще – ідей жива скарбниця

Для всіх, хто хоче знанням збагатиться.

Учень. У новій бібліотеці будуть нові правила користування книжкою:

Як береш до рук ти книжку,

Не забудь ввімкнути мишку.

Біля екрана довго не будь –

Зір буде важко тоді повернуть.

Хочеш багато цікавого знати –

Вмикай інтернет і вмій мандрувати.

Попрацюєш – не забудь


Сам мережу відімкнуть.

Учениця. Ми сходні побували у гостях у бібліотеці. Ми впевнилися, що бібліотекарі – це справжні друзі учнів, учителів, вчених і робітників – кожного, хто приходить до храму мудрості і скарбниці знань – бібліотеки.

Бібліотекар. Любі читачі й гості бібліотеки! Ми вдячні вам за щирі і добрі слова і віримо, що книга завжди буде вашим супутником, порадником і вірним другом у житті. Будьте доброзичливими людьми й гарними учнями. До зустрічі в нашій бібліотеці. Ми завжди раді вам!

Додаток


Криниця знань чи джерело — 
До них дорога недалека. 
Ця дивина, — як НЛО, 
Під назвою БІБЛІОТЕКА! 
До книги, потяг, нас веди, 
Їм варто низько уклонитись, 
Хто знов джерельної води 
Нам досхочу дає напитись!

Сумувала книжечка


У бібліотеці
Угорі високо
Книжечка стояла
Сумно й одиноко.
Прибігали дітки
Чемні невеличкі,
Не могли дістатись
Верхньої полички.
Книжечка просила
Тихо і печально:
— Прочитайте, дітки,
Я така повчальна,
І така цікава,
Для усіх згоджуся…
Раптом опинилась
У руках Катрусі.
Втішилися книжка
І мале дівчатко,
Що в бібліотеку
Завітало з татком.

Бібліотека… Серце завмира,


Коли пірнаю в тишу таємничу,
Святилище пізнання і добра, 
Що в майбуття через минуле кличе.

І осягнути незбагненну суть


Світобудови прагну заповзято,
Коли мені з полиці дістають
Важкі томи Плутарха і Сократа.

Немов надійний лоцман в морі книг,


Бібліотекар взяв штурвал у руки.
Розкуто мчить моїх фантазій бриг
Крізь холоди занепаду й розлуки.

І поки є ти, сховище книжок,


І поки ти людей рятуєш свято,
Мене не знищить соціальний шок,
Як час не вбив Плутарха і Сократа.

До дива знань і мрій, о друзі, йдіть!


Високий дух летітиме далеко…
Аби сказати: «Зупинися, мить!»
Кажу лише: «Живи, бібліотеко!»

Вислови про бібліотеку.

1. "Як тільки я заходжу до бібліотеки, я зачиняю двері і таким чином виганяють жадібність, самолюбство, пияцтво, лінь і всі пороки, джерелом яких є неосвіченість, порожнеча, меланхолія..." (Гейнзіус)
2. "Бібліотекар - розпорядник долі книг. Бібліотекар - просвітник, який допомагає книзі знайти дорогу до серця читача".
(Ю.Яковлєв)
3. "Бібліотеки - це скарбниці всіх багатств людського духу".
(Г.Лейбніц)
4. "Праця бібліотекаря завжди здавалась мені надзвичайно відповідальною, значною, благородною по самій суті, вона вимагає не тільки знань, а і серця"
(Л.Кассіль)
5. "Ніде, як в бібліотеці, в цій живій і діяльній енциклопедії, всі ми знаходимо - за допомогою бібліотекарів як консультантів, відповіді на всі і всякі хвилюючі питання" 
(Ф. Гладков)
6. "Кожен з нас може отримати в бібліотеці душевний спокій, втіху і печаль, моральне оновлення і щастя, якщо тільки вміє володіти тим дорогоцінним ключем, який відкриває таємничі двері цієї скарбниці".
(Леббон)
7. "Бібліотекар в нашій країні не службовець, який дивиться, чи всі книги на полицях, - він приймає участь у формуванні людини, його праця рідна педагогічній і письменницькій. Багато, дуже багато залежить від нього".
(Еренбург)













Цікаві факти

1.Книга - символ всесвіту, знань, мудрості, Бога, істини.
2. У Стародавньому Китаї книги вважалися однією із восьми святих речей, силою, здатною захистити від злих духів.
3. У християнстві книги - це апостоли, які несуть світло знань. Тому Ісус Христос часто зображувався саме з книгою в руках.
4. Книгами книг у світовій культурі вважаються Біблія, Коран, Тора, Костала.
5. У літературі книга символізує джерело знань, мудрості.
6. У Давній Русі книги складались у коробки. Так вони краще зберігались.
7. У далекому минулому книги зберігалися під монастирським склепінням, прикуті ланцюгами.
8. Забудькуваті читачі були в усі часи. Так, у 1975 році в одну з англійських бібліотек була повернута книжка "Вчись в'язати та вишивати". Читачка так захопилась нею, що протримала у себе 30 років.
9. Рекорд неуважності був зафіксований у бібліотеці Кембриджського університету, куди книга була повернута через 300 років!
10. Найменша "бібліотека" в світі в Індійському місті Ашрісторі. В ній зберігається одна книга.



Цікаве з життя книг
http://biblio.lib.kherson.ua/files/biblio/image/books/shool.jpg
Найтовстіша у світі книга - англійський словник, що містить 8600 сторінок.
*
Найбільшою книгою у світі є, видана у 1976 році у Денвері (штат Колорадо, США), «Суперкнига», розмір якої становить 274 на 307 сантиметрів, а вага - 252 кг 600 г, яка налічує 300 сторінок.
*
Однією з найменших книг є томик віршів Т. Г. Шевченка «Кобзар», який створив мікромайстер Микола Сядристий. Книга складається із 12 сторінок, кожна площею 0,6 квадратного міліметра. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінцем людської волосини. Книга зшита павутинкою, обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. На обкладинці - портрет поета та зображення хати, де він народився.
*
Найбільше видання у світі - це багатотомна збірка «Акти і публікації Британського парламенту 1800-1900 років». Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того, щоб їх прочитати, потрібно понад 6 років.
*
Перлиною слов'янської поліграфії вважається книжка «Байки» І. Крилова, видана в Санкт-Петербурзі у 1856 році. Книга менша за поштову марку, тому читати її можна лише за допомогою лупи.
*
Однією з найбільших старовинних книг є гігантський атлас вагою 120 кг, який знаходиться в Державній бібліотеці в Німеччині. Виданий він у 1661 році і має розміри 170 на 110 см.
*
Стародавні люди писали на каменях, стінах печер за допомогою малюнків. Це було піктографічне письмо.
*
На стінах храму у Фівах вирізьблено найдавніший літопис. Стіни ці є своєрідними сторінками книги, найбільшої у світі за своїми розмірами - кам'яні аркуші її сягають до сорока метрів у ширину.
*
У давнину існували глиняні книги. У таких книгах писали загостреними паличками. Глину сушили, випалювали на вогні. Такі книги буди важкі та незручні у користуванні.
*
У Стародавньому Єгипті книги писали на папірусі. Папірус - болотяна рослина зі стеблом висотою 4-5 метрів. Стебла папірусу розрізали на тонкі смужки, розкладали їх так, щоб край однієї смужки заходив за край іншої. Краї склеювали. Наступний шар тонких смужок накладали перпендикулярно до першого. Накладені смужки пресували, просушували. Написану на папірусі книжку згортали в сувій (найдовший сувій - понад 40 метрів).
*
До XIV століття книги писали на пергаменті (за назвою м. Пергам, де його вперше виготовили). Пергамент виробляли зі шкіри молодих телят, ягнят, кіз.
*
Писали на пергаменті чорнилом та різнокольоровими фарбами. Чорнило робили із сажі, фарби з відвару кори вільхи та дуба. Заголовки, ініціали, великі букви виводили червоною фарбою. Використовували також охру - світло-жовту фарбу, лазур, золото, срібло.
*
Усі рукописні книги переплітали. Палітурку  виготовляли  з  дерев'яних  дощок, обтягнутих шкірою, парчею, оксамитом або атласом. Потому прикріплювали металеві бляхи, аби книжки довше зберігалися. Зверху одягали срібні або золоті обкладки. Верхню кришку прикрашали дорогоцінним камінням, перлами.
*
Першим почав відливати металеві букви (з них складали слова, зі слів - рядки, з рядків - сторінки) німець Йоганн Гуттенберг, який жив у місті Майнці в середині XV століття.
*
Нещодавно стало відомо, що китаєць Бі Шен ще в XI столітті друкував книги з форм, складених з окремих ієрогліфів.
*
Перша друкована книга «Львівський апостол» в Україні з'явилася у 1574 році. її надрукував Іван Федоров, який випередив іноземних майстрів, так як винайшов спосіб друкування тексту двома фарбами одразу.
*
Слов'янська писемність виникла у IX столітті. Було створено дві азбуки: «глаголицю» («глагол» - писати) та «кирилицю» (на честь їі автора Кирила).
*
Перша бібліотека виникла майже 8000 років тому. Мешканці Давньої Месопотамії писали на глиняних дощечках за допомогою тонкої палички, яка називалася «клин», а спосіб письма називався «клинопис». Дощечки випалювались, а найцінніші з них вміщувались у спеціальні конверти з глини, щоб не псувалися. Археологи знайшли тисячі таких дощечок, які зберігалися в палацах і були розсортовані в залежності від їх тематики.
*
Бібліотеки Давнього Єгипту знаходилися у храмах. їх охороняли священики. Єгиптяни писали на папірусі, який потім згортали в сувій і зберігали у скринях або на полицях.
*
Найзнаменитіша бібліотека була в Олександрії. Вона виникла приблизно у трьохсотому році до нашої ери. Там зберігалися понад 700000 сувоїв папірусу. Усі сувої були класифіковані за 120 темами і описані в каталогах.
*
Давні римляни першими здогадалися будувати публічні бібліотеки. Юлій Цезар створив систему публічних бібліотек. Після його смерті вони почали користуватися особливою популярністю. Багаті мешканці Риму спеціально засновували бібліотеки для незаможних, а також збирали величезні колекції книг для себе.
*
Каких только причуд не бывает на свете. Некая пожилая англичанка едва ли не с детства занималась тем, что приобретала кукольные домики. И вот как-то разбирая свою необычную коллекцию, она среди кукольной мебели нашла подлинную редкость —миниатюрную, размером 4x3 сантиметра, книжечку. Эта была рукописная Библия, датированная 1614 годом. Для собирателей подобного рода книжных раритетов это совершенно уникальная находка. Специалистам известны еще две такие же маленькие рукописные Библии, но они плохо сохранились. Найденная же в кукольном домике – не имеет никаких изъянов. Хозяйка находки может продать свою Библию на аукционе не менее чем за 30 тысяч долларов. Но, как известно, все коллекционеры – из породы чудаков, вот и счастливица – не исключение: она совершенно не готова расстаться с чудесной находкой.

Начало формы



Конец формы

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка