Дидактичний матеріал з розвитку мовлення учнів



Скачати 127.44 Kb.
Дата конвертації06.01.2018
Розмір127.44 Kb.


Дидактичний матеріал з розвитку мовлення учнів

для 6-7 класів
Прочийте текст, доведіть, що його не можна назвати описом. До якого типу мовлення він належить ? Хто Й коли збудував нашу хату, які майстри - неві­домо. Здавалось нам, ніби її зовсім ніхто й не будував, а виросла вона сама, як печериця, між грушею і погре­бом, і схожа була також на стареньку білу печерицю. Дуже мальовнича була хата, одне, що не подобалось в ній, і то не нам, а матері, - вікна повростали в землю і не було замків. У ній ніщо не замикалось. Заходьте, будь ласка, не питаючись можна? Милості просимо!

(О. Довженко)

- Випишіть з тексту іменники 1 відміни, визначте, які з них уживаються в однині, а які-у множині. Поясніть написання великої літери.

У районах українського Полісся, північних районах Правобережжя та Лівобережжя, на Полтавщині, Слобо­жанщині та в долинних районах Карпат побутував кла­сичний тип українського триподільного житла - з розта­шуванням сіней у центрі споруди та двобічним відносно до них розташуванням інших двох камер: з одного боку - житлового приміщення (хати, хижі, халупи, хатини), з другого - підсобного для зберігання продуктів, реманенту або сезонного одягу ( комори, кліті). Своєрідність кар­патського варіанту трикамерного житла полягала в тому, що вхід до підсобного приміщення влаштовувався не з сіней, як в інших районах України, а безпосередньо з подвір'я. Це дозволяло прибудовувати кліть не лише до сіней, а й до бічної стіни житлової' кімнати, таким чином,хата займала центральне місце(Т.Косміна).

Прочитайте текст. Знайдіть у ньому елемен­ти опису процесу праці. Свою відповідь обґрунтуйте.

Східне Полісся багате лісами, тому на всій тери­торії Глухівщини були здавна поширене деревооброб­ний промисел, ремесла пічників, ковалів, зброярів, тес­лярів, сільських будівельників.

Берегинею злагоди, скарбницею родинної мудрості і ремесла називали старі люди свою хату.

Там, де мала бути хата, спочатку викопували рів, ставили ягоря (товсті, короткі колоди, на які клали тесані бруси). Шар брусів, що клалися на підвалину, називався вінцем.

При першому вінцеві у "світличному кутку", де стоя­тимуть образи, господар закладав срібні або золоті монети(3 журналу).

Усно перекажіть зміст тексту, доповнивши ін­шими народними повір'ями, пов'язаними з порогом.

За народним повір'ям, поріг відгороджує людину від чужого ока, від семи бід. На порозі не стоять. Інакше, мовляв, застоїш благополуччя, яке йде в домівку. Через поріг нічого не подають. А то нападе на руки сухота су­хотна. Подане через поріг, якщо то шматок хліба, у горлі стане, якщо то одяг, тіло зведе. А тіло, зведене ломотою, сухотою та неміччю, як і пожухла трава, вже не наллється життям.

Над порогом завжди висів серп, пучки кропиви і чор­тополоху. Це, щоб нечиста сила до хати не пробралась помалу.

Майбутні лісоводи зрозуміли, що ліс - то окраса землі.

Завдання 6. Лінгвістична задача.

Батько з сином потрапили в автокатастрофу. Батько загинув. Син потрапив до лікарні. До нього в палату ввій­шов хірург і сказав: "Це мій син". Чи можуть ці слова бути правдою? Обгрунтуйте свою відповідь.

Відповідь може бути ствердною, бо іменник "хірург" може позначати і осіб жіночої статі. Отже, в палату увійшла мати хлопчика.

Завдання 7. За поданою схемою складіть речення. Визначте частини мови.

1.коли


2. Звертання;, вставне слово,

Домашнє завдання. Підготовка до контрольної роботи.



Четверта частина

Письмова контрольна робота



Завдання 1. Скласти текст (6-7 речень) на одну із тем:

Лісова галявина.

Злива у місті.

У структурі тексту використати: речення із вставним словом, складне речення із сполучником "І", речення з однорідними присудками.



Завдання 2. Записати речення, розставити розді­лові знаки, підкреслити граматичні основи. В першому реченні визначити другорядні члени.

Чую, земле, твоє дихання, розумію твій тихий сум, як на тебе холодні світання ронять пригорщами росу (В. Симоненко).

Любити людей - то щастя.

Я був розбуджений пташиним співом і згадав виш­невий гайок.

Книги - це ріки, які напувають землю.

Завдання 3. Перетворити речення з прямою мовою на складні речення із сполучниками.

"Дівчинка була слухняною і гарно вчилася",- сказала повчально мама.

Дмитрик відповів: "Я дуже хочу побувати в театрі".

Завдання 4. Перетворити речення так, щоб підмета стали звертаннями.

Пісня летить над степами.

Воїни захищають свою Вітчизну.

Завдання 5. Скласти речення з поданими словами.

Військовий, воєнний.

Роботящий, робочий.

Завдання 6. Додаткове.

Лінгвістична задача

Записати речення двічі, розставляючи розділові зна­ки так, щоб у першому випадку стометрівку було зара­ховано Наталці, а в другому ~ Андрію.

Тренер сказав Наталці зараховую стометрівку Андрію тобі потрібно відпрацювати техніку стрибка.



Частина п'ята

Турнір мовознавців

Клас ділимо на три команди, кожна вибирає назву, емблему, девіз - віршовані рядки про мову (авторські або власні).

Конкурс 1. Розминка :

Команди дають відповіді на чотири запитання ведучого і на одне запитання суперників.

Запитання для першої команди:

а) що таке синтаксис?

б) назвіть другорядні члени речення;

в) назвіть губні приголосні;

г) що таке словосполучення?

Запитання для другої команди:

а) що таке фонетика?

б) що називається алфавітом?

в) з чого може складатися граматична основа речення?

г) назвіть шиплячі приголосні. Запитання для третьої команди:

а) що таке орфограма?

б) що таке речення?

в) що таке вставне слово?

г) назвіть свистячі приголосні.



Конкурс 2. Супер - речення.

Кожній команді потрібно протягом 2-3 хвилин про­аналізувати усно речення (воно дано без розділових зна­ків), після чого дати відповіді на поставлені запитання. Час обдумування відповіді - 30-40 с.

Речення. Тисячі років летять лелеки, і тисячі років стрічають їх над морем орлині зграї, які намагаються скинути лелек (на) зад у море, відігнати від свого материка, але не відступають лелеки, сміливо йдуть (в) перед.

Запитання до кожної команди.

1. Кількість розділових знаків у реченні.

2. Назвіть кількість граматичних основ.

3. Назвіть граматичні основи.

4. Визначте частину мови і обґрунтуйте правопис слів вперед, назад.



Конкурс 3. Змійка.

Кожен член команди виходить по черзі до дошки і одночасно з учасниками інших команд пише слово, під­кресливши орфограму. За кожне правильно написане слово команда отримує один бал.

Слова для запису. Човен, попливе, проїзний, пест­ливий, справедливий, любов'ю, піччю, секрет, директор, стежечка, ребро, грядка, просьба, замерзати, запорізький.

Конкурс 4. Запитання на вибір

На дошці вивішено квіточку з дев'ятьма пелюстками, кожна має свій номер. Команди по черзі вибирають пелюстку і відповідають на запитання, яке написано на звороті.

1. Коли в реченні ставимо тире?

2. Назвіть винятки Із спрощення в групах приголосних.

3. В українській мові є 33 букви, у класі є 33 учні. Як ви думаєте, чи може бути у класі щоб усі прізвища по­чиналися з різних букв? (Ні, бо на звук и слова не починаються).

4. Що означає грецька частинка теле- у словах: те­левізор, телефон, телеграф? (Відстань).

5. Коли в реченні ставимо двокрапку?

6. Чи завжди перед сполучниками чи, або, та, і (й) ставимо кому?

7. Які слова не є членами речення?

8. Запишіть фонетичну транскрипцію слова яблуня.

9. Наведіть приклади, щоб (по) перше писалося окремо і через дефіс.

Конкурс 5. Капітанський

1. Капітани зачитують підготовлені заздалегідь влас­ні віршовані або прозові твори-етюди про улюблену пору року.



2. Помічники капітанів повинні продовжити подані вислови:

- Вчення світ....

- Слово не горобець......

. - Під лежачий камінь......

- хочещ їсти калачі__

- Яблуко від яблуні.........

- Любиш кататись............

- Рання пташка росу п'є........

(З кн. "Українська минувшина").

Порівняйте тексти, назвіть ознаки, які їх об'єд­нують. Визначте тип і стиль мовлення кожного з текстів.

1. Хато, моя рідна батьківська хато!

Усім найкращим, що є в моїй душі, завдячую тобі, що навчила ти цінувати хліб і сіль, піднімати з підлоги ненароком випущену крихту. Ти навчила мене змалку по­важати старих, шанувати батька й матір, бути терпля­чим, чесним і роботящим.

Рідна хато моя! Давно я пішов від твого батьківсь­кого порога. Та де б не був я, під якими б високими да­хами не жив, ніколи не забуду твоєї стріхи, твоєї чистої стелі (І.Цюпа).

2. На шибках маленьких вікон грають сонячні зай­чики, зблискують, мов райдужні миготливі спогади в моїй пам'яті. А на солом'яній покрівлі воркують голуби мого дитинства, то злітають угору, шугають над хатою, гублячи на подвір'я пухнасте пір'я.

Тиша над хатою, як уві сні. Сінешні двері навстіж відчинені, ніби запрошують мене переступити поріг, по­вернутися в минуле, поговорити з тобою, рідна батьків­ська хато (І.Цюпа).

3. У тобі так гарно пахло давниною, рутою-м'ятою, любистком, і добра щедра піч твоя пахла стравами, пе­ченим хлібом, печеними і сушеними яблуками і сухим насінням, зіллям, корінням. А в сінях пахло макухою, гнилими грушами і хомутом.

У твої маленькі вікна так приязно заглядало сонце, і соняшник, і всякі інші квіти, і зілля всілякі пахучі. А на покуті понад столом і темний сивий Бог у срібних шатах, і Шевченко, і козак Мамай... (О.Довженко)

- Прочитайте вірш. Окремо випишіть іменники, що належать до 1 відміни, і окремо ті, що належать до II відміни.

Прощання Федора Кравчука, колгоспного конюха, зі старою хатою.

Ти стоїш, небагата й непишна, виглядаючи з саду в луг. Рясний цвіт обтрусили вишні на солом'яний твій капелюх. Ти приймала і щастя, і лихо, поважала мій труд і піт, із-під сірої теплої стріхи ти дивилася жадібно в світ. Відчиняла ти лагідно двері Для нового життя і добра, друзів кликала до вечері, рідна хато моя стара. Я в тобі розлучився з журбою і навіки спекався біди. Я прощаюсь нині з тобою, рідна хато моя, назавжди. В нову хату ідуть твої діти з сміхом, з піснею, як з вогнем. Як же радість тобі втаїти під старечим своїм брилем! Ти була мені наче мати, ти служила мені як могла - кожна кроквочка, кожна хата не жаліла для нас тепла. Тож сьогодні і в тебе свято, в шибках вогники голубі, переходячи в нову хату, говорю я: - спасибі тобі!

(В.Симоненко)

- Відгадайте загадки, пов'язані з назвами інтер'є­ру хати. Визначте, до якої відміни іменників належать слова-відгадки.

Чорненький собака весь дім стереже (Замок)

Що без очей плаче? (Вікно)

Стоять коні на припоні: ні п'ють, ні їдять, всі ситі стоять (Стіни)

Сімсот соколят на одній долоні лежать (Сволоки)

Одно каже "світай Боже", друге каже "не дай Боже", а третє каже "мені все одно, як вдень, так І вночі" (Пості­ль, двері, вікна)

Півень співа, поки ззарання, а далі спить, аж потіє (Груба)

Лежить бик, смалений бік (Заслонка у печі)

Мати товстуха, дочка красуха, а син кучерявий (Піч, вогонь, дим)

Прочитавши текст, з'ясуйте лексичне значення слів: фундамент, регіон, саман, фасад, причілок. Пере­вірте себе за тлумачним словником та словником іншомовних слів.

Залежно від традицій, клімату, наявності того чи ін­шого будівельного матеріалу житло в різних регіонах України має свої відмінності. Здавна українці робили ха­ту із дерева або каміння. Довгий час більшість українсь­ких хат не мали фундаменту. У південних регіонах пле­тені стіни обмазували глиною і білили. У центральних - стіни зводили із саману, вальків (суміш глини із соло­мою). Хати ставили на вулицю фасадом або вузькою сто­роною - причілком, обов'язково так, щоб лицева стіна була звернена на південь або південний схід. Дуже часто дах з того боку, де вікна, а іноді й навкруги всієї хати виступає вперед. Цей виступ зветься піддашками, і там вішають взимку тютюн, качани кукурудзи тощо (З "Енциклопедії українознавства").

- Доповніть самостійно дібраними прислів'ями запропонований ряд.

У своїй хаті своя правда. Чужа хата гірше ката. У своїй хаті й кути допомагають. Жінка дім тримає за три кути, а чоловік - за один.

Доведіть, що в тексті використані елементи опису приміщення.

Кількість меблів у хаті була дуже обмеженою: скри­ня, стіл, ослони. Невід'ємна окраса й оберіг - ікони, прик­рашені рушниками. Постійним було і місце для дитячої колиски - над ліжком. Незважаючи на зовнішню бідність, хата була світлою і затишною. Господині прикрашали її рушниками, кетягами калини, керамічними виробами. Хата сповнювалась ароматами хмелю, м'яти, любистку (З "Енциклопедії українознавства).

Прочитайте поезію, визначте тип і стиль мов­лення. До яких мовних засобів їх творення образів вда­ється автор?

ПІЧ


Лиже полум'я жовте черево,

Важкувато сопе димар,

Галасує від болю дерево,

Піднімаючись димом до хмар.

Бубонять рогачі і кочерги –

Щось пригадують з давнини,

І чекають покірно черги

Засмаглі горшки й чавуни.

З тітки полум'я сон злизало,

Тітка гладить рукою глек,

Теплий ватяник зав'язала –

На застуджений свій поперек.

Біга тітка з кухні в сіни,

З-під повітки заносить дров –

З них струмує жовтаво-синя

Віковічна печаль дібров.


(В.Симоненко)
Прочитайте текст. За його змістом побудуй усну розповідь, дотримуючись послідовності такі компонентів: зав'язки, кульмінації та розв'язки.

Піч. Тут господиня готувала їжу, з'ясовувала свої стосунки з невісткою, навчала доньку поратися біля горшків. У печі пеклися паляниці духмяного хліба з шишк; ми, весільний коровай як символ добробуту, скакунці коржики із залишків від тіста, гречаники, чулися запахи потравки, борщу, каші. У печі не лише готували страв вона створювала особливе родинне тепло, об'єднував навіть розсварених чоловіка з жінкою, для дітей же було справді чарівним прихистком (А.Шевчук).

Прочитавши текст, доберіть до нього заголовок, поділіть на логічно завершені частини (абзаци Складіть простий план для усного переказу тексту.

Українська вариста піч завжди займала внутрішні кут хати з боку вхідних дверей і була обернена своїі отвором (челюстями) до фасадної стіни, де були вікна. І однокамерних бідняцьких поліських та карпатських хатах майже до початку XX століття побутувала архаїчна форма курної печі, дим від якої йшов просто в хату. Для його виходу в житлі карпатських горян у стелі був спеціальний отвір-димник - із засувкою, яку відкривали разі потреби. Лівобережна піч мала комин, стінки якої були поставлені на припічок врівень з ним, так що причілок мав вигляд заглибленої площадки. Правобережна піч мала комин у формі зрізаної піраміди - у вигляді нависаючого над припічком або спертого на стовпчики коші (Т.Косміна).

Випишіть з тексту іменники, визначте їх рід число, відмінок та відміну.

Коли піч випалена, а сім'я поснідала та стала де праці, всі предмети займали свої традиційні місця. Ко­цюба, рогачі - у коцюбнику, керамічні тарілки, полумиски дзбанки - на миснику. Тоді народжувалася в хаті глибоке тиша, виникала гармонія і здавалося, що всі предмети між собою починають тихенько шепотіти( А. Шевчук).

Зробіть докладний переказ тексту, дібравши де нього вдалий заголовок.

Помивши посуд після обіду та поприбиравши в хаті, Настя сіла на лаві під вікном вишивати сорочку й заки­нула на шию червону та чорну заполоч. Біле шитво вкри­ло її коліна. Настя взялася до роботи та ще раз глянула на хату. В її хаті було чисто та гарно, як у квітничку. З білих стін дивились гарні боги, заквітчані сухим зіллям, обвішані рушниками. Чепурний комин білів, аж сяяв. До­лівка була гладенька та жовта, як віск. Веселий ранішній промінь грав на полив'яних мисках, що стояли в миснику, ушиковані, як військо (М.Коцюбинський)



Орієнтовний план переказу

1 .Після обіду Настя вишивала сорочку.

2.У хаті чисто та гарно:

а) образи на стінах;

б) чепурний комин;

в) гладенька долівка;

г) полив'яний посуд у миснику.

Прочитайте текст, доведіть, що це опис пред­мета. Елементи якого ще типу мовлення використо­вуються в тексті?

Скриня, вид меблів в Україні; - дерев'яний ящик з кришкою на завісах і з замком для зберігання одягу, кош­товних речей. Робили скрині переважно з липи і прикра­шали різьбленим або розписним орнаментом. Металеві деталі також художньо оздоблювалися. Скриня була влас­ністю дівчини, а пізніше жінки на все життя. У неї скла­дали хустки, рушники. Ніхто не мав права зазирати до

скрині - ні мати, ні батько, ні сестра. Молода дружина вивозила її з рідної хати як спогад про минуле дівоцтво, як частину родового вогнища, звичаєвих устоїв, мораль­них і духовних засад. У спадщину скриня могла перейти тільки після смерті (3 "Енциклопедії українознавства").

Випишіть однорідні члени речення. Поясніть напи­сання розділових знаків.

Бабуся повагом підійшла до скрині, придолонила правицею: "Це мій найдорожчий посаг, - мовила вдово­лено. - Його подарувала мені мати, а матері її мати, кот­рій у спадок привіз батько з Гадяча. У нас здавна існу­вав звичай: дівчина, перед тим як вийти заміж, має роз­житися на скриню, наготувати рушників для сватів, со­рочок, блуз, наволочок, словом, обзавестися посагом. По ньому судили й оцінювали рід, вдатливість нареченої. Дівчина, яка не спромоглася наготувати приданого, вва­жалась ледащицею, а тому матері й бабусі змалечку привчали дітей до праці, до рукодільництва. На жаль, цей гарний звичай уже, можна сказати, перевівся. Багато сучасних дівчат не вміють не тільки вишивати, а й розрізнити хрестик від гладі..." (В.Скуратівський).



Переказ із творчим завданням

Побудуйте висловлювання, введіть елементи розповіді, враховуючи можливі мовленнєві ситуації: екскурсію до музею, поїздку в село, спілкування з бабусею.

За звичаєм у кожній селянській хаті під божником, вздовж чільної стіни, стояла розписана і окута залізом скриня. Про мальовану скриню в народі говорили:"Аж очі вбирає!"

Скрині, як й інші предмети домашнього вжитку, ма­лювали переважно на темному тлі. Тому на фоні вибіле­них стін вони, як і образи, виділялися м'якими плямами.

Великою популярністю в Західній Україні користу­валися яворські скрині. Вони відрізнялися вишуканістю декору, великим смаком, своєрідністю технології. Розпис яворівських скринь протягом багатьох років залишався незмінним. Передня стінка композиційно ділилася на три частини. Центральна обводилась рамкою і фарбувалась у зелений колір, а бокові - у цегляний. На зеленому фоні зображувався вазон з п'ятьма квітками чи зірками( З журналу)

Перепишіть текст, поясніть вживання в ньому розділових знаків.

Особливу роль у хаті відігравав стіл, який мав, крім прикладного, й етнопедагогічне значення. Тут народжу­валося шанобливе ставлення до батька як голови роду-він займав почесне місце за столом. Стіл завжди накри­вався скатертиною: у будень - звичайною полотняною, у свято - зі смаком оздобленою (з вишитим або тканим візерунком). На столі завжди лежав хліб, а на Різдво та Великдень ще й свічку запалювали (3 журналу)

Прочитайте текст пісні, яку використовували в народному обряді "женити комина". Побудуйте усне повідомлення про роль предметів давнього українсько­го побуту в народних обрядах.

Ой прийшли ж ніченьки довгенькі,

Посвіти ж нам, комину біленький,

Ми ж тебе квітами убрали,

Барвіночком-рутою оперезали...

Праця наша - дівка гарненька

Полюбити комина раденька.

Ми ж тебе будемо женити.

Горілочку-мед-пиво пити.

Світи ж, комину, ясненько,

Пробуджуй челяденьку раненько

Шити, прясти, ткати молодим,

А подарунки збирати старим.








Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка