Державної адміністрації



Сторінка1/10
Дата конвертації25.10.2017
Розмір1.55 Mb.
ТипДиплом
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ

ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

КНЗ «ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ»

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО СТВОРЕННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Матеріали обласної

науково-практичної Інтернет-конференції

(квітень–травень 2016 року)



Черкаси -2016

ББК 74.1


С 63
Сучасні підходи до створення здоров’язбережувального середовища дошкільного навчального закладу : Матеріали обласної Інтернет-конференції. – Черкаси : Вид-во ОІПОПП, 2016. – 70 с.

Автор-упорядник:

Т.К. Андрющенко – завідувач кафедри дошкільної освіти та професійного розвитку педагогів КНЗ «Черкаський ОІПОПП ЧОР», доктор педагогічних наук;

Рецензенти:

С.А. Гаряча – завідувач кафедри педагогіки та освітнього менеджменту КНЗ «Черкаський ОІПОПП ЧОР», кандидат педагогічних наук.
В.М. Кривда – директор Уманського НВК № 1 Уманської міської ради.

Збірник вміщує матеріали обласної Інтернет-конференції з проблеми «Сучасні підходи до створення здоров’язбережувального середовища дошкільного навчального закладу», у яких висвітлені Теоретичні засади формування здоров’язбережувального середовища дошкільного навчального закладу, розкрито його значення для виховання здорової особистості. Представлено інноваційні моделі здоров’язбережувального середовища дошкільного навчального закладу, а також методичні аспекти підготовки вихователів до створення здоров’язбережувального середовища дошкільного навчального закладу. Підкреслено роль взаємодії дошкільного навчального закладу і сім’ї в процесі створення здоров’язбережувального середовища.




Зміст

Розділ 1. Теоретичні засади формування здоров’язбережувального середовища дошкільного навчального закладу ……………………………………………………………..5

Андрющенко Т. К. Забезпечення здоров’язбережувального середовища для закріплення

у дошкільників життєвих навичок, що сприяють збереженню здоров’я………………………..5



Безгуба І. В. Роль та види здоров’язбережувальних технологій в ДНЗ…………………………7

Боковня В. С. В умовах інноваційного підходу здоров’язбережувального середовища

в дошкільному навчальному закладі………………………………………………………………9



Бульченко Н.Ю. Сучасні підходи до створення здоров’язбережувального

середовища дошкільного навчального закладу………………………………………………….11



Гончар Т.І. Збереження здоров’я дітей – пріоритетне завдання

дошкільного закладу………………………………………………………………………………13



Кравець М.О. Сутність здоров’язбережувального середовища в дошкільних

навчальних закладах……………………………………………………………………………….15



Чепель В.В. Різні види гімнастик у здоров’язбережувальному середовищі дошкілля……...16

Шкляр І.О. Музикотерапія: оздоровча сила музики……………………………………………18

Якушина Л.Л. Здоров’язбережувальне середовище дошкільного навчального

закладу – фундаментальна цінність у вихованні здорової особистості………………………..20


Розділ 2. Значення здоров’язбережувального середовища дошкільного навчального закладу для виховання здорової особистості ….……………………………………………..23

Берестова Н. І. Організація режиму дня як один з основних аспектів здоров’язбережувального середовища в дошкільному навчальному закладі…………………23

Бордюг Л.В. Роль здорового харчування у житті дитини………………………………………24

Вельган Л.М. Здоров’язбережувальне середовище дошкільного

навчального закладу……………………………………………………………………………….26



Данілова О. Ю. Турбота про здоров'я - найважливіша праця вихователя…………………….28

Заїка В. В. Вплив здоров’язбережувального середовища дошкільного навчального

закладу на виховання особистості дошкільника………………………………………………...30



Козюбра Т.А. Важливість створення здоров’язбережувального середовища в

дошкільному навчальному закладі. ………………………………………………………….......33



Крот О.О. Виховання здорової особистості в ДНЗ……………………………………………..35

Нестеренко Л. М. Корекційно-розвиткова спрямованість роботи з формування навичок здорового способу життя у дітей з порушеннями мовлення……………………………………36

Пентій О.В., Денисенко Т.А. Гуманізація освітнього процесу, забезпечення збереження здоров’я через «подорожі до джерела живої думки» за В.О.Сухомлинським………………..39

Пересунько І. О.Формування здоров’язбережувального середовища………………………….42

Розділ 3. Інноваційні моделі здоров’язбережувального середовища дошкільного навчального закладу……...………………………………………………………………..…….43

Андрієнко С.О. Здорова дитина – здорова нація…………………………………………..…….43

Басок Л. Л., Гаврик О. Б., Мотуз Л. В. Формування у дошкільників навичок

самозбереження – запорука безпечної життєдіяльності дитини в довкіллі……………………45



Карімов О.С. Інноваційні оздоровчі технології у дошкільному навчальному закладі……….47

Кутєйкіна А. О. Казкотерапія як вид корекційної здоров'язбережувальної технології для виховання здорової особистості…………………………………………………………………..50

Найчук А.М. Оздоровча система « хатха – йога» для дошкільників…………………………..52

Обштир О. І. Стоун-терапія : енергія каміння…………………………………………………..54

Пономар Т.І. Нетрадиційні засоби оздоровлення дошкільників……………………………….55

Розділ 4. Методичні аспекти підготовки вихователів до створення здоров’язбережувального середовища дошкільного навчального закладу……...……….58

Коваленко А.С., Гурська А.Ю. Методичний супровід здоров’язбережувального

освітнього процесу у дошкільному навчальному закладі…………………………...…………58



Кудим Н. О. Створення розвивального середовища сприятливого для

формування здорової особистості………………………...……….………………………...….60



Опалко Г.П. Здоров’язбережувальний простір ДНЗ як спеціально розроблене

освітнє середовище ……………...……….……………………………………………….............62


Розділ 5. Взаємодія дошкільного навчального закладу і сім’ї в процесі створення здоров’язбережувального середовища ………………………………………………………...64

Канак Т.В. Здорова родина – здорова дитина – партнерська взаємодія дошкільного

закладу та сім’ї………...……………………………………………………………………………64



Мигаль Н. С. Сім’я та дошкільний навчальний заклад як важливі чинники в збереженні здоров’я дитини………...…………………………………………………………………………..66

Суботіна С. І. Здоров’язберігаюче середовище в родині та ДНЗ……………………………..68

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Андрющенко Т. К.

доктор педагогічних наук,

завідувач кафедри дошкільної освіти та

професійного розвитку педагогів

КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної

освіти педагогічних працівників ЧОР»


ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ ЖИТТЄВИХ НАВИЧОК, ЩО СПРИЯЮТЬ ЗБЕРЕЖЕННЮ ЗДОРОВ’Я

Одним із найважливіших завдань сучасного суспільства і, насамперед, системи освіти, є збереження здоров’я підростаючого покоління, оскільки в останні роки спостерігається різке погіршення стану здоров’я дітей. Сказане вище висуває на перший план проблему включення здоров’я в число життєвих цінностей дошкільників, формування у них здоров’язбережувальної компетентності як передумови й запоруки здорового способу життя. Здоров’язбережувальна компетентність включає певний обсяг знань про здоров’я та чинники його збереження, сформоване ціннісне ставлення до здоров’я, комплекс здоров’язбережувальних життєвих навичок і здатність використовувати їх у відповідних життєвих ситуаціях. Забезпечити можливість для закріплення життєвих навичок, що сприяють фізичному, соціальному, психічному і духовному здоров’ю можливо шляхом залучення дітей до різних видів активної діяльності у цілеспрямовано створеному здоров’язбережувальному середовищі.

Здоров’язбережувальне середовище для формування здоров’язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку, нами розглядається у трьох площинах: особистісній, організаційній, предметно-просторовій. Змістове забезпечення і взаємозв’язок зазначених площин здоров’язбережувального середовища сприяє форму­ванню здоров’язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку.

Одним із важливих напрямів в реалізації завдань експериментальної діяльності є організація педагогами особистісної площини здоров’язбережувального середовища. Її основа – психологічний комфорт у процесі закріплення дітьми здоров’язбережувальних життєвих навичок, який забезпечується через довірче спілкування дошкільників з педагогами і батьками, спільну діяльність, реалізацію особистісно орієнтованого підходу до вихованців, відсутність стресових ситуацій, відповідність вимог дорослих віковим, психологічним особливостям дітей, позитивний приклад значимих дорослих, тобто, створення доброзичливої атмосфери між суб’єктами взаємодії. У результаті збільшується активність дітей, зміцнюється їхня впевненість у необхідності дотримання здорового способу життя та власних можливостях щодо реалізації зазначеного.

Щоб сформувати у вихованців здоров’язбережувальну поведінку, заохотити до здоров’язбережувальної діяльності, педагоги мають виокремлювати такі дії дошкільників, які є бажаними у контексті збереження здоров’я і стимулювати їх за допомогою різних видів позитивного підкріплення. Це може бути мовна (позитивна оцінка, заохочення, схвалення) або мімічна реакція педагога, створення ситуації успіху, що спонукає дітей до відтворення здоров’язбережувальної поведінки чи діяльності у подальшому. Задоволення, яке отримує дитина внаслідок позитивного підкріплення, пов’язане зі здоров’язбережувальною діяльністю, таким чином, встановлюється зв’язок “здоров’язбережувальна діяльність – задоволення”. Позитивні переживання, пов’язані з діяльністю, грають роль емоційного підкріплення, внаслідок цього діти прагнуть виконувати дії, що викликали схвалення дорослих і, відповідно, власне задоволення. Це підсилює мотивацію до здоров’язбережувальної діяльності. Крім цього, педагоги у процесі формування здоров’язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку мають цілеспрямовано звертати увагу вихованців на різноманітні чинники здоров’язбереження, пояснювати незрозумілі явища і факти, давати негативні оцінки проявам нездорового способу життя.

Актуальними у процесі закріплення у дошкільників життєвих навичок, що сприяють фізичному здоров’ю є створювані дорослими “ситуації успіху”, завдяки яким діти із задоволенням і впевнено виконують рухові вправи. Вихователі мають забезпечити дітей достатньою кількістю часу для самостійної рухової діяльності. Дорослим необхідно заохочувати дітей до чергування розумової діяльності й відпочинку цікавими завданнями та ігровими ситуаціями, надавати можливість самостійно організовувати і проводити рухливі ігри, придумувати нові ігри. Педагоги формують в дітей віру у власні сили і можливості у досягненні результатів.

У процесі закріплення у дошкільників життєвих навичок, що сприяють психічному і духовному здоров’ю доцільно проводити психогімнастика, оголошувати “хвилини тиші і спокою”, застосовувати музикотерапія. Педагогам треба зробити фонотеку музичних творів і використовували в різні режимні моменти.

Для закріплення у дошкільників життєвих навичок, що сприяють соціальному здоров’ю особлива увага має приділятися використанню інтерактивних форм занять, які дозволять стимулювати і розвивати ініціативу дитини у збереженні здоров’я (рольові ігри, портфоліо особистісних досягнень тощо).

Таким чином, створення особистісної площини здоров’язбережувального середовища забезпечить можливість для позитивної взаємодії суб’єктів процесу формування здоров’язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку, мотивації їх на здоровий спосіб життя. Це сприятиме розвитку в дітей довіри до дорослих, упевненості в собі та власних можливостях.

Організаційна площина здоров’язбережувального середовища включає матеріально-технічні, санітарно-гігієнічні і методичні умови. З метою забезпечення матеріально-технічних умов організаційної площини здоров’язбережувального середовища, групи мають бути оснащені столами різної конструкції для положення сидячи, стоячи і стільчиками, що підбиралися не тільки за віковими показниками, а й відповідно до зросту дітей, окремими ліжками з не дуже м’якою постіллю. У групах встановити гімнастичні стінки, мати, придбати сухі басейни, тренажери. Для занять на свіжому повітрі удосконалити спортивні майданчики, ігрові майданчики – укомплектувати їх спортивним обладнанням.

Для забезпечення санітарно-гігієнічних умов організаційної площини здоров’язбережувального середовища в групах постійно проводити вологе прибирання, наскрізне провітрювання приміщень (у відсутність дітей), забезпечувати відповідне до норм освітлення, ультрафіолетове опромінювання денним світлом, а також необхідний температурний режим. З метою очищення повітря і збагачення його киснем дібрати достатню кількість кімнатних рослин. У кожній віковій групі для всіх дітей визначити щоденні трудові обов’язки і виділити час на їх виконання.

Забезпечення методичних умов організаційної площини здоров’язбережувального середовища передбачає впровадження методики формування здоров’язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку, постійне проведення фізкультурно-оздоровлювальних заходів: ранкової гімнастики, занять з фізичної культури, рухливих ігор і вправ на прогулянці, гімнастики пробудження, загартування, масажу і самомасажу, фізкультурних хвилинок і пауз, загартувальних процедур, естафет, спортивних і народних ігор, спортивних змагань, пішохідних переходів, впровадження елементів дитячого туризму, Днів здоров’я, фізкультурних свят і розваг тощо. Закріпленню здоров’язбережувальних життєвих навичок сприяє також впровадження в освітній процес здоров’язбережувальних технологій.

Таким чином, створена в групах організаційна площина здоров’язбережувального середовища є підґрунтям для здорового способу життя дошкільників через забезпечення матеріально-технічних та санітарно-гігієнічних умов, які відповідають вимогам державних нормативних документів. Це сприяє збереженню і зміцненню здоров’я дошкільників, раціональній організації здоров’язбережувальної діяльності. Забезпечення методичних умов стимулює дітей до усвідомлення власної відповідальності за здоров’я.

Для забезпечення дітям можливості самостійно або з вихователем проводити спостереження, дидактичні та сюжетно-рольові ігри, досліди, виконувати практичні завдання і вправи, аналізувати життєві ситуації, обговорювати з однолітками цікаву інформацію, закріплювати життєві навички, що сприяють фізичному, соціальному, психічному і духовному здоров’ю, досліджувати взаємозв’язок між способом життя і станом людини тощо в експериментальних дошкільних навчальних закладах необхідно створити предметно-просторову площину здоров’язбережувального середовища. Вона станеосновою для рухової активності дітей, досягнення успіху і тренування волі, закріплення гігієнічних навичок, дослідження різних аспектів раціонального харчування; практики ефективного спілкування, взаєморозуміння, спільної діяльності; пізнання власних якостей і можливостей, аналізу проблем і прийняття рішень, оволодіння навичками самоконтролю. Базою предметно-просторової площини є динамічні модулі.

Таким чином, предметно-просторова площина здоров’язбережувального середовища в групах має бути дуже динамічною і варіативною, раціонально облаштованою, домірно насиченою і не лише служити фоном для епізодичних рухових дій, а бути стимулом, спонуканням для розгортання та активізації дитячої рухової діяльності (організованої педагогом та самостійної), вона сприятиме закріпленню здоров’язбережувальних життєвих навичок і формуванню високого рівня здоров’язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку.



Литература

  1. Богініч О. Л. Сучасні пріоритети фізичного розвитку дітей / О. Л. Богініч // Дошкільне виховання. − 2005. − № 7. − С. 12−14.

  2. Денисенко Н. Освітній процес має бути здоров’язбережувальним / Н. Ф. Денисенко // Дошкільне виховання. − 2007. − № 7. − С. 8−10.

  3. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : Бібліотека з освітньої політики / під заг. ред. О. В. Овчарук. − К. : ”К.І.С.”, 2004. − 112 с.

  4. Левінець Н. В. Моделювання здоров’язберігаючого середовища дошкільного навчального закладу: сучасні підходи [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.ird.npu.edu.ua/files/levinec.pdf. − Назва з екрана.

  5. Лохвицька Л. В. Організація здоров’язберігального середовища в дошкільних навчальних закладах / Л. В. Лохвицька // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. Випуск 16. − Глухів : Вид-во ГНПУ ім. О. Довженка, 2010. − С. 124-127.

  6. Овчинникова Т. С. Организация здоровьесберегающей деятельности в дошкольных учреждениях / Т. С. Овчинникова. − СПб. : Кара, 2006. − 176 с.


І. В. Безгуба,

вихователь дошкільного навчального закладу

ясла-садок комбінованого типу №89 «Віночок»

Черкаської міської ради Черкаської області


РОЛЬ ТА ВИДИ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ДНЗ

Здоров’язбережувальне середовище – середовище, сприятливе для життя та діяльності людини, а також оточуючі її суспільні, матеріальні та духовні умови, що позитивно впливають на здоров’я особистості. Усвідомлення важливості забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини як стану середовища життєдіяльності, при якому відсутній будь-який шкідливий вплив його факторів на здоров’я людини , сприяє відновленню порушень здоров’я та забезпечує нормальне функціонування організму [2].

Одне з головних завдань ДНЗ – створення умов, що гарантують формування і зміцнення здоров'я вихованців. Зміцнення здоров'я – це заняття фізичними вправами, а також процедури, що загартовують. Фізичне виховання дітей, що здійснюється на науковій основі з раннього віку, зумовлює правильний розвиток дитини в подальшому, забезпечуючи працездатність дорослої людини, його трудову і соціальну активність.

Роль фізичного виховання і зміцнення здоров'я в розвитку дитини раннього віку має величезне значення. Дитина міцніє і розвивається, пізнає свої сили і ступінь віри в них, придбані в процесі діяння, що визначає соціальні риси особистості і положення її в навколишньому середовищі.

У сучасному суспільстві проблема збереження і зміцнення здоров'я дітей є як ніколи раніше актуальною. Це пояснюється тим, що до них висуваються досить високі вимоги, відповідати яким можуть тільки здорові діти. Однією з головних завдань ДНЗ є створення умов, що гарантують формування і зміцнення здоров'я дітей, тобто створення здоров'язберігаючого середовища [1, с. 21].

Основними критеріями здоров'я прийнято вважати:

• рівень функціонального стану органів і систем організму;

• ступінь опірності організму несприятливим впливам зовнішнього середовища;

• рівень фізичного розвитку та його гармонійність;

• успішність адаптації до зміни умов життя.

Існує цілий ряд показників функціонального стану організму: рівень гемоглобіну, показники аналізів сечі, проби на витривалість та інше. Для батьків і вихователів дуже інформативним показником функціонального стану дитини є її самопочуття і поведінка. Будь яка мама і вихователь, який знає дитину, можуть сказати, що дитина сьогодні «якась не така». Найчастіше це пов'язано з початком захворювання: діти, зазвичай спритні і рухливі, затихають, а «спокійні» іноді невиправдано рухливі, крикливі і плаксиві.

Зміцнення здоров'я дітей має здійснюватись спільними зусиллями сім'ї та дошкільного навчального закладу. При цьому провідна роль належить ДНЗ, де дитина проводить більшу частину свого активного часу. Отже, зміцнення здоров'я дітей в ДНЗ – першорядне завдання педагога.

Види здоров'язберігаючих технологій в дошкільній освіті – класифікація здоров'язберігаючих технологій по домінуванню цілей і розв'язуваних задач, а також провідних засобів здоровьязбереження суб'єктів педагогічного процесу в дитячому садку. У зв'язку з цим можна виділити наступні види здоров'язберігаючих технологій в дошкільній освіті: медико-профілактичні; фізкультурно-оздоровчі; технології, що забезпечують соціально-психологічне благополуччя дитини.

Медико-профілактичні технології в дошкільній освіті – технології, що забезпечують збереження і примноження здоров'я дітей під керівництвом медичного персоналу ДНЗ відповідно до медичних вимог і норм, з використанням медичних засобів. До них належать такі технології: організація моніторингу здоров'я дошкільників та розробка рекомендацій щодо оптимізації дитячого здоров'я; організація і контроль харчування дітей раннього та дошкільного віку, фізичного розвитку дошкільників, загартовування; організація профілактичних заходів в дитячому садку; організація здоров'язберігаючого середовища в ДНЗ.

Фізкультурно-оздоровчі технології в дошкільній освіті – технології, спрямовані на фізичний розвиток і зміцнення здоров'я дитини: розвиток фізичних якостей, рухової активності і становлення фізичної культури дошкільнят, загартовування, дихальна гімнастика, масаж і самомасаж, профілактика плоскостопості та формування правильної постави, оздоровчі процедури в водному середовищі (басейні) і на тренажерах, виховання звички до повсякденної фізичної активності і турботи про здоров'я та інше. Реалізація цих технологій, як правило, здійснюється фахівцями з фізичного виховання та вихователями ДНЗ в умовах спеціально організованих форм оздоровчої роботи.

Здоров'язбережувальні освітні технології в дитячому садку – це перш за все технології виховання валеологічної культури або культури здоров'я дошкільників. Мета цих технологій – становлення усвідомленого ставлення дитини до здоров'я і життя людини, накопичення знань про здоров'я і розвиток вміння оберігати, підтримувати і зберігати його, набуття валеологічної компетентності, що дозволяє дошкільнику самостійно і ефективно вирішувати завдання здорового способу життя і безпечної поведінки, завдання, пов'язані з наданням елементарної медичної, психологічної самодопомоги та допомоги.

Технології забезпечення соціально-психологічного благополуччя дитини – технології, що забезпечують психічне і соціальне здоров'я дитини-дошкільника. Основне завдання цих технологій забезпечення емоційної комфортності та позитивного психологічного самопочуття дитини в процесі спілкування з однолітками і дорослими в дитячому садку і сім'ї, забезпечення соціально-емоційного благополуччя дошкільника.

Технології здоров’язбереження і здоров'язбагачення педагогів дошкільної освіти – технології, спрямовані на розвиток культури здоров'я педагогів дитячого садка, в тому числі культури професійного здоров'я, розвиток потреби до здорового способу життя [3].

Головним завданням дитячого саду є привчання дитини з раннього віку до правильного способу життя, до усвідомлення цінності свого здоров'я і залежність від нього її майбутнього – вибір професії, народження дітей, тривалість життя і збереження нації. Це, звичайно, складно усвідомити дошкільнику, але вже в цьому віці потрібно закладати основи світогляду, пов'язані зі здоров'язбереженням.

Здоров'язбережувальне освітнє середовище має принципове значення для формування гармонійно розвиненої особистості. Тільки тоді, коли в дитячому закладі буде створене таке середовище (клімат здоров'я, культура довіри, особистісне творення), можливе повноцінне збереження і зміцнення здоров'я, навчання здоров'ю, формування культури здоров'я, засвоєння її духовно-моральних, естетичних, фізичних компонентів.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка