Державної адміністрації «Гра в провокацію, або Молоді мовою молоді: використання сучасної української літератури в роботі бібліотеки»



Скачати 297.89 Kb.
Дата конвертації14.01.2018
Розмір297.89 Kb.

ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ

ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

«Гра в провокацію, або Молоді мовою молоді: використання сучасної української літератури в роботі бібліотеки»10

методико-бібліографічні матеріали

Харків – 2014


ББК 83.3(4УКР6)

Г–75


Гра в провокацію, або Молоді мовою молоді: використання сучасної української літератури в роботі бібліотеки: Методико-бібліографічні матеріали / [уклад. М.С.Медведська]; Харк. обл. б-ка для юнацтва. — Харків, 2014. — 28 с.

Видання присвячене постмодерним процесам в сучасному літературному процесі в Україні. Запропоновані матеріали розкривають можливості бібліотеки в популяризації сучасної української літератури. Видання містить розробки форм роботи та масових заходів, спрямованих на розкриття розмаїття цього літературного сегменту серед молодіжної аудиторії з урахуванням її читацьких пріоритетів.

Укладач М.С. Медведська

Відповідальний за випуск М.В. Жарова

© ОКЗ «Харківська обласна бібліотека для юнацтва», 2014

ВСТУП


У 2014 році не тільки Україна, але й увесь світ святкує 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. З цієї нагоди в нашій державі цей рік є Роком Тараса Шевченка.

Звичайно, усі без виключення українські бібліотеки з тією чи іншою інтенсивністю беруть участь у популяризації творчості Кобзаря, організовуючи різноманітні масові заходи.

Але ми пропонуємо Вам подивитися на ситуацію дещо ширше. Адже ювілей Т.Г. Шевченка має об’єднати зусилля українських бібліотек задля популяризації творчої спадщини не тільки самого Кобзаря, якого, безумовно, потрібно пом’янути «незлим тихим словом», але й сучасних українських літераторів.

Сьогодні все частіше слушно зазначають, що сучасна бібліотека — це не тільки книгозбірня, але й центр інформаційних технологій. Це цілком справедливо. Проте на фоні популяризації цих самих технологій не варто забувати про автентичну функцію бібліотеки — долучення людей до читання задля формування інтелектуальної культури. Формат при цьому, очевидно, не має значення. Значення має тільки бажання бібліотеки бути для своїх користувачів надійним провідником у світі літератури.

На щастя, вітчизняні бібліотеки вельми плідно працюють в цьому напрямку, розуміючи всю значущість книги та читання для освітніх та культурних процесів.

Проте все ж варто відзначити, що в більшості випадків українські бібліотеки надають перевагу популяризації класичної української літератури, демонструючи досить насторожене ставлення до сучасної.

І це цілком зрозуміло. Адже які асоціації викликає сучасна література? Провокація, скандал, шок, гра на публіку.

Все це так, але певною мірою. І це ще зовсім не привід відмовитися від читання та популяризації сучасної української літератури.

Навпаки, оскільки сучасна література звертається до молоді мовою молоді, ми маємо активно працювати з цим пластом культури, застосовуючи його інтелектуальний потенціал повною мірою.

Звичайно, на цьому шляху щось може викликати сумніви та занепокоєння.

Все тому, що постмодерний стан культури є дуже неоднозначним.

Постмодернізм — це світоглядно-мистецький напрям, що наприкінці XX ст. приходить на зміну модернізму.

Постмодернізм є прямим наслідком постіндустріальної епохи, коли відбуваються розпад цілісного погляду на світ, руйнування усталених систем — світоглядно-філософських, економічних, політичних.

Визначальними рисами постмодернізму та постмодерного типу культури є:



  • культ незалежної, вільної у міркуваннях особистості;

  • читач сприймається як активний учасник літературного процесу, який самостійно осмислює твір, інтерпретує його, збагачує новими сенсами;

  • потяг до архаїки, міфу, колективного підсвідомого;

  • синтез культур, еклектизм1;

  • бачення повсякденного реального життя як своєрідного театру абсурду;

  • використання підкреслено ігрового стилю, щоб закцентувати увагу на хиткості понять «норма», «реальність», «справжність» тощо;

  • зумисно химерне переплетення різних стилів оповіді (високий класицистичний і сентиментальний чи грубо натуралістичний і казковий; у стиль художній нерідко вплітаються стилі науковий, публіцистичний, діловий тощо);

  • суміш багатьох традиційних жанрів;

  • сюжети та образи творів часто є замаскованими алюзіями (натяками) на відомі сюжети літератури попередніх епох;

  • іронічність та пародійність.

Головна складність полягає в тому, що сучасна література твориться тут і зараз. І нам, бібліотечним фахівцям, зазвичай доводиться спиратися на досить суперечливу оцінку надбань сучукрліт.http://artvertep.com/res/images/news/large/9359.jpg

Відтак, нам доводиться ставати (хоча б частково) спеціалістами в питаннях сучасного мистецтва, починати розбиратися в тонкощах постмодерного типу культури, трошки бути літературним критиком. Це одночасно і дуже складно, і дуже цікаво. Але найважливіше, що такого роду робота дозволяє нам залишатися експертами в області знань в очах наших молодих користувачів, яким у цій сфері потрібен надійний радник і орієнтир.

Відтак, Харківська обласна бібліотека для юнацтва пропонує низку заходів з популяризації сучасної української літератури.


КНИЖКОВА ВИСТАВКА «КНИЖКОВИЙ MUST HAVE: СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА»


Пропонуємо організувати постійно діючу книжкову виставку, яка б популяризувала сучасну українську літературу.

Цікаво було б супроводжувати кожну книжку на виставці цитатами-відгуками користувачів, де б ті могли висловити свої враження від прочитаного та порекомендувати, чому саме варто прочитати обраний твір. Така виставка сприятиме ефективнішій популяризації сучасної української літератури серед молоді, оскільки базуватиметься на порадах однолітків. Адже психологи давно відзначили, що для підлітків і молоді найбільш значущою та достовірною є оцінка саме однолітків.



Розділ I. «Гра в класиків»http://toloka.hurtom.com/photos/12040817411213463_f0_0.jpg

Цей розділ присвячений творчості тих, кого вже давно вважають «класиками» сучасної української літератури (В. Шевчук, О. Забужко, Ю. Андрухович, М. Матіос).



Цитата: «Прочитана книжка стає таким самим на-ввесь-вік особистим зв’язком з автором, як із близькою людиною, за чиїми «внутрішніми рухами» стежиш крізь текст зі співчуттям сучасника-співучасника…» (Оксана Забужко).

Розділ II. «Гостроязикий авангард»https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:and9gctjtnxllf_qgkefml_8owt4rqfiqqb3bbqmqt3stytzzesvlooigw

У цьому розділі мають бути представлені твори молодих письменників — літературного покоління міленіуму (С.Жадана, І. Карпи, Н.Сняданко, Л. Дереша, Т. Малярчук) та їхнім провокативним експериментам в площині художнього слова.



Цитата: «Найбільший сором — намагатися бути не-собою. А найбільший кайф — дурити всіх, що ти — то не ти» (Ірена Карпа).

Розділ III. «Інтелектуальна авантюра»https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:and9gctqjifpkmwpi9ex_8ick2a_73mxi6dsurvbyfvlpb_rltsqsgr3

Цей розділ має популяризувати літературу, яка користується попитом у масового читача та поєднує в собі високу художню якість, легкість прочитання та захопливий сюжет. Тут доречними стануть гостросюжетні романи Ірен Роздобудько, Андрія Куркова, Василя Шкляра, Андрія Кокотюхи, Євгенії Кононенко.



Цитата: «...життя не має смаку, в чистому вигляді воно — як дистильована вода. Ми самі додаємо у нього солі, перцю чи цукру» (Ірен Роздобудько).

ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ЧЕРЕЗ СОЦІАЛЬНІ МЕДІА


Дуже ефективним інструментом популяризації сучасної української літератури та розкриття ресурсів фонду бібліотеки можуть бути різноманітні соціальні медіа.

Варто використовувати соціальні мережі (Facebook, ВКонтакті, Twitter тощо) для розміщення тематичних списків літератури. Бібліотека може порадити, що варто почитати шанувальникам детективної прози або історичного роману. Це завжди буде користуватися популярністю, оскільки дозволяє користувачу не блукати Інтернетом у пошуках подібної інформації, а відтак економить йому час.http://www.betatrondheim.com/wp-content/blimed.jpg

Можна створити бібліотечний блог, який би було присвячено виключно питанням сучасної української літератури. Тут можна викладати рецензії на прочитані твори сучасних літераторів, давати рекомендації читачам, що саме варто прочитати, а також формувати спільноту однодумців.

В контент-менеджменті існує поняття «магія цифр». Це означає, що сучасну людину приваблює інформація у вигляді всіляких рейтингів, статистичних даних, порівняльних діаграм тощо. Сміливо використовуйте цю «слабкість». Надзвичайною популярністю будуть користуватися різноманітні «топи» (топ 10 найпопулярніших сучасних українських письменників; 10 книжок, які варто прочитати і т.д.).

Публікуйте на сайті переліки авторів, які стали переможцями всіляких літературних премій, а також твори яких стали бестселерами. Це автоматично робить подібний перелік цікавим та авторитетним для сучасного читача, який хоче читати краще з кращого.

Можна робити огляди сучасної української літератури та викладати їх у власних блогах та на Youtube. Так, наприклад, робить Кузнецовська міська публічна бібліотека:

https://www.youtube.com/watch?v=C60i7Dsu7Cs.

МЕДІАПРЕЗЕНТАЦІЯ «СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ “ЧАЙНИКІВ”»


Метою цієї медіапрезентації є зорієнтувати молодь у постмодерних літературних процесах в Україні та популяризувати творчість сучасних українських письменників і поетів. Запропонований захід має продемонструвати розмаїття сучасної української літератури в жанровому та тематичному розрізах.

Сценарій медіапрезентації


Почнемо з того, що сучасна українська література не монолітна. Вона еклектична: в ній намішано стільки стилів, жанрів, думок, поглядів, оцінок, що в цьому інтелектуальному лабіринті зовсім не важко заплутатися. Тому ми вбачаємо нашим завданням, як бібліотеки, допомогти Вам не заблукати в ньому.

Отож, якщо Ви хотіли б щось почитати з сучасної української літератури, але не знали, з чого почати, наш огляд допоможе знайти саме те, що задовольнить Вашу цікавість.

Відтак, до Вашої уваги коротенький путівник для початківців, які тільки відкривають для себе розмаїття сучасної літератури. Ви познайомитеся з вельми умовною, проте досить корисною класифікацією українських літераторів та достеменно дізнаєтеся, що ж неодмінно варто прочитати.

Категорія перша — «Бунтівники-відчайдухи»

Мова йде, перш за все, про такі вже культові в Україні імена, як Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Ірена Карпа, Лесь Подерев’янський, Юрко Іздрик, Любко Дереш.

«Фішкою», яка об’єднує цих літераторів є спільна любов до провокацій в найширшому сенсі цього слова. Це скандалісти, порушники громадського спокою, експериментатори з формою і змістом. Але ці гучні слова зовсім не відлякують армію прихильників їхнього таланту, яка з часом тільки збільшуються. Адже те, до чого, перш за все, провокують ці літератори — до вільного осмислення своєї творчості, до кропіткої роботи думки, до співтворчості, до діалогу (навіть ціною суперечки) з автором.http://www.bookclub.ua/images/db/news/originnal_7f8f2ec148128094cfcad2eff2220e712.jpg

Отож, психологічний портрет того, кому варто почитати хоча б одну книжку зазначених авторів:



  • Це людина, яка цінує гру — літературну і культурну. Гру з асоціаціями, спогадами, кодами. Це читач, якому не достатньо просто прочитати, якому хочеться співтворити смисли разом з письменником / поетом. Це той, хто невпинно шукатиме нові сенси.

  • Це людина, яка не боїться відвертості, «голої правди» без прикрас. Це читач, якого не відверне від твору шокуюче реалістичне зображення «низьких» та навіть маргінальних явищ життя (наприклад, статевих відносин або наркоманії). Це той, кого не відлякне естетика відверто огидного.

  • Той, кому ближче не високоакадемічна мова, а термоядерний коктейль з повсякденного стилю мовлення, суржику і навіть ненормативної лексики.

Отож, якщо в цьому портреті Ви впізнали себе, то пропонуємо Вам прочитати наступні книжки:

  • Юрія Андруховича: «Рекреації», «Московіада», «Лексикон інтимних міст».

  • Сергія Жадана: «Ворошиловград», «Депеш мод», «Капітал», «Месопотамія».

  • Ірени Карпи: «Фройд би плакав», «Супермаркет самотності. Перламутрове порно», «Піца “Гімалаї”».

  • Леся Подерев’янського: «Герой нашого часу», «Сноби», «Нірвана, або Альзо Шпрех Заратустра».http://firepic.org/images/2011-06/r734ai90l91fpgptk20p8i4yc.jpg

  • Юрія Іздрика: «Подвійний Леон», «ТАКЕ», «Флешка-2GB», «Воццек».

  • Любка Дереша: «Культ», «Поклоніння ящірці», «Архе».

Гарантуємо, Ви не пошкодуєте свого часу. Буде шокуюче цікаво!

Категорія друга — «Ревізіонери пам’яті»

Що об’єднує Валерія Шевчука, Ліну Костенко, Василя Шкляра, Оксану Забужко, Марію Матіос? Те, що їхні твори є масштабними філософсько-психологічними полотнами. Це вже зрілі літератори зі своїм баченням української історії. В центрі їхньої уваги процеси націє- та культуротворення, українська самосвідомість, проблеми історичної пам’яті.

Звичайно, погляди цих письменників дуже різняться. За роки своєї наполегливої праці вони виробили і специфічну творчу методику, і сформували та сформулювали власні погляди на складні історико-культурні процеси.

Завдяки титанічній роботі цих людей ми — читачі — отримуємо всеосяжну історичну й культурну світоглядну картину, сповнену драматизму, протистояння, парадоксів, неоднозначності.http://www.e-reading.ws/illustrations/1001/1001187-cover.pnghttp://meri.kiev.ua/wp/wp-admin/wp-img/zabuzhko_sex.jpg



Кому ж можна порекомендувати такого роду літературу? Усім тим, хто не боїться складних філософських питань, кому подобаються розлогі, неквапні філософські роздуми, кого цікавить доля людини на тлі складних історичних процесів.

Отож, закликаємо Вас не лякатися академізму та поринути у світ високохудожньої літератури. Читайте та насолоджуйтеся:



  • чудовими романами Валерія Шевчука («На полі смиренному», «Дім на горі», «Три листки за вікном»);

  • надзвичайною поезією Ліни Костенко (наприклад, одна з останніх збірок «Річка Геракліта»), а також її прозовим дебютом «Записки українського самашедшего»;

  • історичною прозою «батька українського бестселера» Василя Шкляра (перш за все, мова йде про роман «Залишенець. Чорний ворон»);

  • інтелектуальними бестселерами Оксани Забужко (починаючи від «Польових досліджень з українського сексу», які свого часу наробили багато галасу у вітчизняному літературному просторі, та закінчуючи оспіваним критикою «Музеєм покинутих секретів»);

  • творами «найпліднішої письменниці України» і «гранд-дами української літератури» Марії Матіос («Солодка Даруся», «Щоденник страченої», «Москалиця», «Мама Маріца — дружина Христофора Колумба»).

Категорія третя — «Містифікатори»

А може Ви цікавитеся історією? Але не звичайною, а альтернативною, з присмаком таємниці, гри, містифікації та навіть чорного гумору?

Що ж, тоді Вашій увазі пропонуються твори Юрія Винничука та Василя Кожелянка.

Кому ж, перш за все, стане до вподоби їхня творчість?


  • Тому, кому цікаві «якбитологія» та альтернативні версії історії.

  • Тому, хто розділяє іронічний, скептичний погляд на життя.

  • Тому, хто має добре почуття гумору, кого не злякати містифікаціями, можливими літературними фікціями, вигадками та жартами.http://book-ye.com.ua/shop/data/big/vinnichyk_tango_smerti.jpg

  • Тому, хто цінує майстерно вибудовану інтригу і добре «закручений» сюжет.

І якщо в цьому описі Ви впізнали себе, то не зволікайте і прочитайте:

  • Романи «Дефіляда», «ЛжеNostradamus», «Тероріум» Василя Кожелянка.

  • Твори «Весняні ігри в осінніх садах», «Мальва Ланда» та «Танґо смерті» Юрія Винничука.

Категорія четверта — «Колекціонери пристрастей людських»

Зверніться до творчості Андрія Куркова, Наталки Сняданко, Ірен Роздобудько, Євгенії Кононенко, Леоніда Кононовича, Люко Дашвар, якщо Вам цікаві гостросюжетні психологічні перипетії людського життя.



Кому можна порадити подібну літературу?

  • Читачу, якому однаково важливі і цікавий, динамічний сюжет, і психологічне підґрунтя: усе що завгодно, аби не тривіально та не нудно.

  • Людині, якій близьке реалістичне світобачення.

  • Тому, хто цінує добре прописані психологічні деталі та магнетичну атмосферність.http://www.kiwka.com/wp-content/uploads/2012/11/molokozkrovyu.jpg

Любите знаходити «скелети в шафі»? Цікавлять гостро соціальні теми? Тоді ласкаво просимо до читання. Вас не розчарують:

  • Андрій Курков («Пикник на льду», «Милый друг, товарищ покойника», «Львівська гастроль Джимі Хендрікса»);http://vceknigi.ru/uploads/posts/2009-05/1241397357_1000287111.jpg

  • Наталка Сняданко («Колекція пристрастей, або Пригоди молодої українки», «Гербарій коханців», «Фрау Мюллер не налаштована платити більше»);

  • Ірен Роздобудько («Пастка для жар-птиці», «Ескорт у смерть», «Ґудзик»);

  • Євгенія Кононенко («Імітація», «Зрада. ZRADA made in Ukraine», «Жертва забутого майстра»);

  • Леонід Кононович («Я, зомбі», «Феміністка», «Повернення»);

  • Люко Дашвар («Село не люди», «Молоко з кров’ю», «РАЙ.Центр», «Мати все»).

Категорія п’ята — «Мрійники і фантазери»

Сучасна українська література пропонує багато чого і прихильникам фантастики, фентезі та містики.

До Ваших послуг фантастичні світи на будь-який смак від Марини та Сергія Дяченків, братів Капранових, Генрі Лайон Олді.

Отож, якщо Ви:



  • полюбляєте цікаві історії з фантастично-містичним сюжетом;

  • цінуєте гумор та іронію;

  • цікавитеся пригодами та «екшном»,

то Вам варто читати названих авторів.

Що саме ми можемо порадити в першу чергу?http://i.livelib.ru/boocover/1000537558/l/0e36/marina_ta_serg%d1%96j_dyachenki__tsifrovij_abo_brevis_est.jpg



  • Романи «Ритуал», «Шрам», «Дика енергія. Лана» кращих письменників-фантастів Європи 2005 року Марини та Сергія Дяченків (згідно з Європейським товариством наукової фантастики, на Євроконі).

  • Твори братів Капранових (Віталія та Дмитра): «Приворотне зілля», «Кобзар 2000», «Зоряний вуйко».

  • Романи та збірки оповідань Генрі Лайон Олді (творчий псевдонім Дмитра Громова і Олега Ладиженського): «Пасербки восьмої заповіді», «Шмагія», «Розповіді очевидців, або Архів Нагляду Сімох». Врахуйте, що на Євроконі-2006 Генрі Лайон Олді став найкращим європейським письменником-фантастом.

Підсумки

Сподіваємося, нам вдалося переконати Вас у тому, що сучасна українська література є дуже різноманітною. Ви неодмінно зможете знайти собі книжку до смаку: від епатажних «замальовок» буденного життя до філософії високого ґатунку, від коротеньких новел до розлогих романів.

Невже Ви досі вагаєтеся? Може, чули дуже неоднозначні відгуки на згаданих сьогодні літераторів? Пропонуємо Вам все ж не бути упередженими. Почитайте — складіть власну думку. Впевнені, Ви не пошкодуєте.

МІНІ-ФЕСТИВАЛЬ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
«ВІДКРИТИЙ ПРОСТІР»


Пропонуємо Вам також організувати у своїй бібліотеці міні-фестиваль сучасної української літератури, який би популяризував серед молоді цей книжковий сегмент.

Чому міні? Бо це формат, який під силу кожній бібліотеці. Це така собі проба пера, можливість спробувати свої сили та зрозуміти, наскільки такий формат підходить саме для Вашої бібліотеки. А після цього можна вже замахнутися і на повномасштабний фестиваль.

Під час міні-фестивалю може діяти декілька майданчиків, де відвідувачам пропонуватимуть різні форми дозвілля. Таким чином, кожен зможе задовольнити свої інтелектуальні потреби.

Майданчик «Літературна кав’ярня»

Перш за все, варто провести читання творів сучасної української літератури. Це може відбутися у форматі «Літературної кав’ярні». http://cs417319.vk.me/v417319398/3ae9/5fh-tbttkbi.jpghttp://www.meria.sumy.ua/uploads/posts/2013-11/1383662441_kava.jpg

Цікавий приклад роботи літературної кав’ярні дає Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Бориса Лавреньова, яка спільно з громадською організацією «Молода Просвіта» реалізує проект «ЛіTERRA». Детальніше можна дізнатися за посиланням: http://literra.unalib.ks.ua/

У «Літературній кав’ярні» кожен охочий відвідувач міні-фестивалю може прочитати улюблений уривок з прозового твору або вірш. Обговорення може відбуватися за філіжанкою кави, у неформальній атмосфері.

Звичайно, чудово було б запросити на ці читання місцевих молодих літераторів, які б могли представити свою творчість широкій громаді. Можна запропонувати кожному охочому прочитати свої власні твори. Така можливість самопрезентації здатна зацікавити багатьох підлітків, оскільки юнаки та дівчата часто прагнуть до самовираження, але не мають відповідних можливостей у своєму середовищі. Бібліотека цілком може бути майданчиком першого творчого дебюту.

Бібліотека може і має відкривати громаді нові таланти. Це доводить успішний досвід бібліотек України. До прикладу:



  • у Закарпатській обласній науковій бібліотеці ім. Федора Потушняка діє літературний клуб під назвою «Нові імена»: https://www.youtube.com/watch?v=Bg41sKUazcM#t=21

  • в Попілянській районній бібліотеці (Житомирська область) також сприяли творчому дебюту молодої авторки: http://biblioperlinki.blogspot.com/2012/02/blog-post_17.html

  • на базі Черкаської обласної бібліотеки для юнацтва ім. В. Симоненка діє літературне об’єднання «Дебют»: http://www.symonenkolib.ck.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=79&Itemid=24.

Майданчик «Турне найцікавішими онлайн-ресурсами про сучасну українську культуру»

Ще на одному майданчику відвідувачам можна запропонувати огляд «Турне найцікавішими онлайн-ресурсами про сучасну українську культуру».

В огляді варто представити інформацію про наступні веб-ресурси:
Сайт «Буквоїд»: http://bukvoid.com.ua/

Цей онлайн-ресурс спеціалізується на проблемах сучасної української літератури та культури.

Існує з 2008 року. Керівником проекту є журналіст Сергій Руденко.

Портал складається з трьох основних блоків.

У інформаційній частині представлена інформація про події з літературного життя України та світу. Також тут Ви можете знайти видавничі новинки, відгуки та рецензії на книжки, різноманітні рейтинги, авторські колонки, читацьке опитування, чат.

У довідковій частині порталу сформоване інформаційне досьє на вітчизняних письменників, а також на видавництва, літературні агентства, книжкові мережі й магазини України.

Електронна бібліотека містить твори сучасних українських літераторів, які з дозволу авторів можна прочитати у вільному доступі.

За словами Сергія Руденка, метою проекту є створення нового інформаційного поля на книжковому ринку. «Ми хочемо звести на одному майданчику читачів, письменників, видавців та продавців книжок. Кожен із них знайде на “Буквоїді” щось своє. Читач складе уявлення про те, що він може зараз почитати. Видавці матимуть можливість розказати про нові книги, а письменники отримають змогу в on-line режимі поспілкуватися із читацькою аудиторією», — зазначив керівник проекту.



Літературний портал «LITFEST»: http://litfest.ru/

Літературний портал «LITFEST» — один з найбільших літературних порталів в Україні.

Існує з 2008 року.

У складі команди Літературного порталу «LITFEST» поети, прозаїки, культурні менеджери та представники різних літературних об’єднань. У їх числі поряд з титулованими авторами (лауреати літературних премій і фестивалів), Ви знайдете імена початківців, молодих авторів.

Вражаючою є статистика веб-ресурсу: понад 4 тис. авторів; більше 200 проектів; більш, як 800 тис. відвідувачів; понад 9 млн. переглядів.

Але вражає і географія сайту: Україна, Росія, Білорусь, Польща, Грузія, Естонія, Ізраїль, Німеччина, Англія, Іспанія, Швейцарія, США та інші країни світу.

На думку авторів ресурсу, «головна особливість порталу в тому, що він, на відміну від багатьох інших літературних ресурсів, не носить архівного характеру. “LITFEST” це не просто тексти, що лежать в мережі мертвим вантажем. Сайт займає не пасивно-накопичувальну, а активну позицію Дії. Командою ресурсу регулярно організовуються: фестивалі, поетичні читання, авторські вечори, літературні акції, конкурси й інші культурні проекти».

Тож, якщо Ви хочете бути в курсі актуальних літературно-мистецьких подій, бути, так би мовити, в тренді, Вам неодмінно варто поцікавитися названим порталом.



Онлайн-ресурс «Друг читача»: http://vsiknygy.net.ua/ друг читача

Це книжковий ресурс, який розповідає про українську літературу, новинки українського видавничого ринку, анонсує цікаві події у сфері культури і, звичайно, рецензує книжки.

Тобто: якщо Ви дійсно любите читати і Вас цікавить література, «Друг Читача» — саме те, що Вам потрібно.

Саме тут Вам допоможуть зорієнтуватися в книжковому морі. Тут Ви дізнаєтеся, що цікавого написали улюблені автори, що нині модно читати, які відгуки лунають про нові книжки?

До Вашої уваги: інтерв’ю з письменниками, незвичайні розповіді про літераторів, закордонні репортажі, новини літературного світу, афіша цікавих подій, аналітичні матеріали на будь-який смак і навіть зустрічі з непересічними читачами.

Але не менш важливо, що на цьому ресурсі Ви і самі можете спробувати власні творчі сили та стати рецензентом. Тут Ви зможете висловлювати свою думку про щойно прочитані книжки, рекомендуючи, що варто прочитати Вашим друзям, знайомим та й просто одноліткам.

Творці ресурсу зазначають з цього приводу: «Наша задача не в тому, щоб визначити, яка сучасна українська книжка є найкращою, і навіть не в тому, щоб призначити якусь українську книжку бестселером. Але в тому, щоб кожен міг знайти тут кваліфіковану пораду та людей, до голосу яких варто прислухатися».

Отож, вони закликають долучатися до творчого процесу читання разом з їхнім порталом. Ми також радимо: не втратьте цю інтелектуальну можливість.



Мистецький портал «Арт-Вертеп»:
www.artvertep.com
http://artvertep.com/res/gfx/logo.gif

Цей веб-ресурс було створено 2002 року неурядовою громадською організацією — Аґенцією «Арт-Вертеп».

Головною ідеєю Аґенції є створення та поширення культурно-мистецького простору й підтримка сучасного українського мистецтва.

Сам портал було засновано з метою «налагодження продуктивних взаємозв’язків між представниками українського культурно-мистецького ринку та їх споживачами», тобто задля медіа-підтримки як професійних, так і молодих мистецьких проектів.

Ідея «Арт-Вертепу» виникла з бажання показати комусь творчість своїх друзів і знайомих — літераторів, музикантів, художників. Авторам хотілося створити ресурс з інформацією про цікаві культурні події та явища. І їм це вдалося! Сьогодні це один з найпопулярніших мистецьких сайтів, де для авторів існує змога безкоштовно розміщувати свої роботи. Відповідно, їхні творчі здобутки бачить величезна Інтернет-аудиторія.

Діяльність ресурсу охоплює не тільки літературу, а всі інші напрямки сучасного мистецтва: музику, кіно, театр, образотворче мистецтво, а також ярмарки, спортивні змагання, історичні реконструкції. Тут завжди цікаво!



Проект «ЛітАкцент»: http://litakcent.com/

Це спільний ресурс Національного університету «Києво-Могилянська академія» та видавництва «Темпора».

«ЛітАкцент» започаткований восени 2007 року професором Києво-Могилянської академії Володимиром Панченком.

«ЛітАкцент» — онлайн-видання, покликане бути провідником у світі сучасного письменства. На цей сайт варто зазирнути кожному, хто має смак до якісної літератури.

За словами авторів проекту, «Акцент — це вибір, оригінальне міркування, привертання уваги, “орієнтація на місцевості”, проте аж ніяк не претензія на остаточність оцінок».

До Вашої уваги безліч рубрик: «Візаві», «Рефлексія», «Огляди», «Рецензія», «Репортаж», «Блоги», «Книга дня», «Новини», «Анонси».

Отож, радимо Вам скористатися цим вельми корисним ресурсом та поповнити свої знання з літературознавчих питань, дізнатися думку експертів та, зрештою, сформувати власне бачення сучасних мистецьких процесів.

Соціальне Інтернет-видання та мережа блогів про культуру «Сумно?»: http://sumno.com/sumno.com
Цей Інтернет-проект було засновано 2005 року.

Це найбільша українська спільнота блогів про культуру.

Основними засадами редакційної політики цього ресурсу є аполітичність, позаформатність, україномовність та оригінальність. При цьому у мережевого видання є можливість абсолютно вільного додавання та розповсюдження інформації для користувачів.

Основні рубрики:



  • «Кіно»: містить рецензії та афіші нових фільмів і навіть фотогалереї зі зйомок та кадри зі стрічок.

  • «Література»: цей розділ містить рецензії на книжки, інтерв’ю з сучасними авторами, репортажі з презентацій, анонси нових видань, а також різноманітних літературних «тусовок».

  • Рубрика «Музика» — це репортажі з музичних фестивалів, концертів, інтерв’ю та музичні рецензії.

  • У розділі «Театр» Ви знайдете рецензії на актуальні театральні постановки та галереї вистав.

  • Цікавою є й рубрика «Візуалка», в якій розміщено актуальні інтерв’ю та репортажі з осередків візуального життя.

  • Не оминіть увагою і розділ «Подорожі». Тут можна знайти фото та розповіді з цікавих мандрівок.

  • І, звичайно ж, рубрика «Події», яка висвітлює найцікавіші мистецькі події з усього світу.

Отож, Вам сумно? Тоді пожвавте своє інтелектуальне життя цим цікавим ресурсом.

Онлайн-журнал «ПРОSTORY»: http://www.prostory.net.ua/

Це літературний проект групи українських авторів і перекладачів, який в різних форматах існує з 2008 року.

Проект «ПРОSTORY» було замислено як простір для соціально-критичного аналізу процесів, які превалюють в сучасній українській культурі і, навіть ширше, в українському суспільстві в цілому.

Основною метою проекту є формування і підтримка незалежної критичної думки як однієї з підвалин формування ефективного громадянського суспільства.

В одному публікаційному просторі проект об’єднує українську та російську мови з метою продемонструвати можливості полілінгвістічності в українській культурі.

В названому онлайн-журналі публікуються есеїстика, художня література і критика, документальна проза.



Онлайн-журнал «Korydor»: http://korydor.in.ua/ коридор

Це незалежне видання існує з травня 2010 року. Створила, розвиває і підтримує цей онлайн-журнал Фундація Центр Сучасного Мистецтва. Проект існує за рахунок грантів і членських внесків. А от на 2013-2014 роки кошти шукали завдяки краудфандінгу2.

Проект присвячено найрізноманітнішим проблемам сучасної культури.

Як зазначають автори проекту, «Korydor — це відкрита платформа для дискусій про сучасну культуру, для розвитку фахової та відповідальної критики. Korydor cтавить собі за мету створення критичного архіву явищ і подій сучасної культури, осмислених, описаних, продискутованих, розгромлених і створених наново».

Авторами та редакторами видання виступають культурологи, філософи, активісти, мистецтвознавці, арт-критики.

А головною авторською стратегією журналу є доступний і захопливий виклад складного матеріалу, індивідуальний, авторський погляд на певну проблему.

«Korydor» прагне висвітлювати різні грані сучасної української культури комплексно: говорити про синтез візуальних мистецтв і літератури, про зв’язок містобудування й соціальних практик, про боротьбу за публічний простір та політичні аспекти сучасного мистецтва.

Є у онлайн-видання й освітня складова: журнал періодично обновлює добірку лекцій про сучасну культуру, які проводить Центр Сучасного Мистецтва і партнери, а також здійснює переклади найактуальніших текстів зарубіжних фахових видань. На сайті доступні відеоматеріали круглих столів, творчих майстерень і дискусій.



Медіа-майданчик «Інший формат»

Тут можна пропонувати відвідувачам переглянути буктрейлери3, а також уривки з повнометражних фільмів, відзняті за мотивами творів сучасної української літератури.

Після перегляду варто влаштувати обговорення побаченого.http://2.bp.blogspot.com/-xhln59bsrrm/uluudc8mgli/aaaaaaaaaho/qyrkw9r4lpi/s1600/%d0%b1%d1%83%d0%ba%d1%82%d1%80%d0%b5%d0%b9%d0%bb%d0%b5%d1%80.jpg

Проблем з пошуком цікавих буктрейлерів не має виникнути. Адже, як відомо, 2013 року відбувся Всеукраїнський конкурс «Оживають герої на екрані у рекламі», оголошений Державною бібліотекою для юнацтва.

Ось лінки тільки на декілька прикладів буктрейлерів:


  • Буктрейлер на книгу Люко Дашвар «Молоко з кров’ю», створений Лозівською міською юнацькою бібліотекою:
    https://www.youtube.com/watch?v=-gdJge4PACw

  • Буктрейлер за твором Ірен Роздобудько. Спільне виробництво бібліотеки №3 (м.Херсон) та Арт-групи «Режиссёр.орг»: https://www.youtube.com/watch?v=iDYwMNbFx7g

  • Буктрейлер на книгу Марії Матіос «Солодка Даруся», створений Тростянецькою районною бібліотечною системою: https://www.youtube.com/watch?v=85mliSzAbVk

  • Буктрейлер Дніпродзержинської ЦМБ ім. Т.Г. Шевченка за книгою О. Забужко «Шевченків МІФ України»: https://www.youtube.com/watch?v=eUqqOGw9eGE

  • Буктрейлер на твір Юрія Винничука «Танго смерті» публічної бібліотеки імені Лесі Українки м. Києва: https://www.youtube.com/watch?v=KEXPFJlNuag

Деякі з творів сучасних українських літераторів були екранізовані. Зокрема:

  • За оповіданнями Юрія Андруховича було створено фільм режисера Андрія Дончика «Кисневий голод» (1992).

  • За однойменною повістю Андрія Куркова В’ячеслав Криштофович відзняв фільм «Приятель небіжчика» (1997).

  • Фільм «Хроніки від Фортінбраса» (2001, режисер Оксана Чепелик) було створено за збіркою есеїв Оксани Забужко.

  • За повістю Юрія Винничука «Діви ночі» режисер Олег Фіалко створив відповідний фільм (2008).

  • Було екранізовано і роман Ірен Роздобудько «Ґудзик» (2008, режисер Володимир Тихий).

  • Повість «Депеш Мод» Сергія Жадана 2013 року кінематографічно втілив режисер Михайло Лук’яненко.

Дискусійний майданчик «Культурний форПОСТ»

Цей майданчик має функціонувати для тих, хто хоче обговорити актуальні проблеми розвитку сучасної літератури та подискутувати про вплив мистецьких процесів на суспільне життя в Україні.

На таке засідання варто запросити експертів, які б допомагали бібліотечним фахівцям модерувати дискусію. Це можуть бути мистецтвознавці, літературознавці, мовознавці, культурологи, викладачі, студенти, арт-менеджери та інші представники гуманітаристики.

Під час роботи дискусійного майданчика пропонуємо обговорити такі проблемні питання:



  • Сучасна українська література: To be or not to be?

  • Сучасна українська культура та освіта: Чи можлива взаємодія?

  • Вживання ненормативної лексики в сучасній українській літературі: Художня потреба чи авторська забаганка?

  • Епатаж: Чи є йому місце в мистецтві?

  • Автор і читач: Хто кого?

  • «Покоління Пепсі»: Чи обирає молодь читання?

Майданчик експрес-знайомств «Літературний Speed Dating»http://metko.in.ua/uploads/posts/2014-03/1394981750_speed_dating.jpg

Як відомо, на Заході нині дуже популярно влаштовувати так звані speed-dating4.

Пов’язана популярність цих вечірок експрес-знайомств з парадоксальною культурною ситуацією. Сьогодні інтенсивність соціальних комунікацій зростає надзвичайно швидко. Але часу на живе спілкування залишається все менше. Тому сучасні молоді люди потребують допомоги в розширенні кола своїх соціальних контактів. І мова не лише про пошук «другої половинки». Деякі шукають на speed-dating друзів, нових цікавих знайомих і навіть корисних професійних зв’язків. І бібліотека може їм люб’язно допомогти.

Цю новомодну фішку вже підхопили деякі творчі установи, пов’язані з книжною сферою.

2011 року у київській букарні «Бабуїн» відбувся Літературний Speed Dating «Письменники VS Читачі». Протягом години письменники спілкувались із читачами у форматі експрес-знайомств. Як бачите, жодної романтики — лише інтелектуальне взаємозбагачення.

А 2012 року під час Фестивалю літературних фестивалів «Контекст» особисте знайомство літературних менеджерів відбулося саме у форматі speed-dating. Знову ж таки, все для ефективної та комфортної професійної комунікації.

Українські бібліотеки також потихеньку долучаються до подібних культурних ініціатив. Звичайно, нам ще далеко до бібліотек Голандії та Данії, де вечірки експрес-знайомств вже давно стали трендом. Але перші кроки ми вже робимо.

До прикладу вечірка експрес-побачень «Speed dating» з нагоди Дня закоханих 14 лютого в Херсонській обласній універсальній бібліотеці ім. Олеся Гончара: http://lib.kherson.ua/ru-speed-dating.htm.

Пропонуємо і Вам організувати в межах міні-фестивалю сучасної української літератури подібний захід. Але це має бути не просто вечірка експрес-знайомств, а тематичний speed-dating. Під час нього учасники мають представити свій улюблений твір сучасної української літератури та розкрити таким чином свою індивідуальність.

Сама технологія цього дійства виглядає наступним чином. У затишному приміщенні зустрічається рівна кількість хлопців і дівчат. Дівчата сідають за спеціально підготовлені окремі столики. А хлопці сідають за столик кожної з дівчат по черзі. Співрозмовникам відводиться по 3 хвилини на самопрезентацію через розповідь про улюблену книжку (кожному). Через 6 хвилин пари змінюються: за сигналом хлопці переходять до наступного столика. Таким чином, учасники мають змогу скласти враження про кожного з представників протилежної статі.

Хто знає, може саме в стінах Вашої бібліотеки хтось знайде свою другу половину? Тоді це стане однією з історій успіху в скарбничці Вашого закладу.

Арт-майданчик «Коловорот ідей»

Тут можуть бути представлені у вигляді колажу роботи молодих художників. Це можуть бути ілюстрації, обкладинки для книжок, зроблені власними руками, фотографії, постери та багато іншого, що так чи інакше пов’язане з сучасною українською літературою.



Підсумки

Запропонований міні-фестиваль може якнайліпше допомогти Вам у просуванні сучасно української літератури серед молоді, оскільки дозволяє підійти до справи комплексно.

Але якщо Ви не бачите перспектив для організації настільки масштабного заходу, Ви можете використати ідеї кожного з майданчиків окремо. Це вже буде суттєвим внеском у справу популяризації сучасної української літератури.

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ:


  1. Інтернет: Аналітичний огляд культурних індустрій [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://culturalstudies.in.ua/2007_analiz_5_7.php

  2. Левицька О. Літературно-художні часописи в сучасному літературному дискурсі [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://knyhobachennia.com/?category=10&article=327

  3. Можливості бібліотеки щодо просування читання у молодіжне середовище: сучасний підхід [Електронний ресурс] // Херсонська ОБЮ ім. Б.Лаврьонова. — Режим доступу: http://www.unalib.ks.ua/mozhlivosti-biblioteki.htm

  4. Романюк, О. І. «Українське слово проситься до тебе…»: методичні поради бібліотекарю на допомогу популяризації сучасної української літератури (в т.ч. досвід роботи Деснянської ЦБС) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://desnabib.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=%201461&Itemid=483

  5. Сучасна українська література: З чого почати? [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://life.pravda.com.ua/culture/2013/07/23/134460/

  6. Сучасна українська література: поради бібліотекарю [Електронний ресурс] // Черкаська ОУНБ ім. Т.Шевченка. — Режим доступу: http://www.interklasa.pl/portal/dokumenty/r_mowa/strony_ukr02/mowa/00_mowa13.htm

  7. Художнє осягнення історії і сучасності: огляд української прози останніх років. Ч.1 [Електронний ресурс] // Херсонська ОБЮ ім. Олеся Гончара — Режим доступу: http://biblio.lib.kherson.ua/hudozhne-osyagnennya.htm

  8. Художнє осягнення історії і сучасності: огляд української прози останніх років. Ч.2 [Електронний ресурс] // Херсонська ОБЮ ім. Олеся Гончара — Режим доступу: http://biblio.lib.kherson.ua/hudozhne-osyagnennya-i.htm


Гра в провокацію, або Молоді мовою молоді: Використання сучасної української літератури в роботі бібліотеки: Методико-бібліографічні поради Методико-бібліографічні поради

Укладач Медведська М.С.

Комп’ютерна верстка Остапович М.М.

Підписано до друку 31.03.2014. 28 стор. Тираж 50 примірників.



ОКЗ «Харківська обласна бібліотека для юнацтва»,

м. Харків, просп. 50-річчя ВЛКСМ, 49/8

h_libra@ukr.net

1 Еклектизм, еклектика (від грец. eklektikos — той, що вибирає) — змішання та поєднання різноманітних і різнорідних і несумісних понять (ідей, елементів, поглядів, теорій) для подолання в них протилежностей і створення чогось нового.

2 Краудфандінг (народне фінансування, від англ. crowdfunding, сrowd — «натовп», funding — «фінансування») — це колективна співпраця людей (донорів), які добровільно об'єднують свої гроші або інші ресурси разом, як правило через Інтернет, щоб підтримати зусилля інших людей або організацій (реципієнтів).

3 Нагадуємо, що буктерейлер — це короткий рекламний відеоролик за мотивами книги.

4 Speed-dating (спід-дейтинг, англ. «швидкі побачення») — формат вечірок міні-побачень, організованих з метою познайомити людей один з одним.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка