Декоративно-ужиткове мистецтво. Орнамент



Скачати 112.24 Kb.
Дата конвертації09.06.2019
Розмір112.24 Kb.

Тема: Декоративно-ужиткове мистецтво. Орнамент
Мета: продовжити ознайомлювати учнів із декоративно-ужитковим мистецтвом, зокрема орнаментом як одним із головних елементів української вишивки; формувати вміння складати орнамент («спрощувати», «декорувати», «стилізувати», «добирати кольори»); розвивати дрібну моторику руки; виховувати в учнів естетичне сприйняття навколишнього світу, інтерес до прекрасного; стимулювати розвиток допитливості.
Обладнання: зразки орнаментів різних виробів декоративно-ужиткового мистецтва (рушники, сорочки, скатерті), карта України.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання: простий олівець, гумка, гуаш, фарби, пензлі, ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів, палітра, фломастери, кольорові олівці, кольоровий папір, клей, ножиці.
Основні поняття: «декор», «орнамент», «візерунок», «мотив».
Тип: комбінований урок
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Вступна бесіда.

Легенда про сорочку вишиту хрестиком

Існує легенда про те, як на землі лютувала страшна пошесть. Вимирали сім’ї і навіть цілі села. І ось одна жінка, втративши всю сім’ю, крім одного найменшого синочка, молила Бога, щоб він зберіг хоч цю її дитину. І він відкрив їй таємницю:



  • Виший дитині і собі на сорочці хрест – знак для ангелів. Бо на кому нема хреста, той загине. Але нікому не розповідай про це, бо загинеш сама і твій син.

Жінка зробила все так, як було велено, але не могла дивитися на те, як помирали інші. І ось розповіла вона всім про обереги, та люди не повірили їй. Тоді вона зірвала сорочку із сина, і він помер на очах у всіх.

З того часу люди вишивають сорочки. І служать вони оберегами від усякого зла. А чорний та червоний кольори, які здебільшого переплітаються у візерунках, символізують собою радість і горе, адже все людське життя – це і біль, і радість.


Прослуховування пісні Д.Павличка «Два кольори»


  • Сорочка, вишита матір’ю, оберігала від зла, служила згадкою про рідний дім, нагадувала про тепло материнських рук і любов матері, яку вона вкладала у кожен візерунок, вишиваючи довгими вечорами.

Сорочка найбільше оспівана у фольклорі. Наприклад:



  • Своя сорочка ближче до тіла.

  • Йому пощастило, бо народився у сорочці.


Пісня Н.Май «Мамина сорочка»

(виконують учні)




ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь.

Бесіда:

  1. Що таке декоративно-ужиткове мистецтво?

  2. Які види декоративно-ужиткового мистецтва ви знаєте?

  3. Які види декоративно-ужиткового мистецтва вам найбільше подобаються і чому?

  4. Яким із видів декоративно-ужиткового мистецтва ви хотіли б опанувати і досягти майстерності?



ІV. Вивчення нового матеріалу.


  1. Пояснення вчителя.

Вишивка – один з найпоширеніших видів народного декоративно-ужиткового мистецтва.

Створення узорів за допомогою голки й ниток відоме з давніх-давен. З особливою ретельністю орнаментувалися рушники.

В основі орнаменту два композиційні начала – ритм і симетрія.

Симетрія (спокійна рівновага елементів) – така композиційна побудова, за якої права й ліва сторони малюнка врівноважені.

Ритм означає особливу структуру побудову, за якої характерними є повторюваність тих самих елементів або чергування декількох.

Виразність орнаменту залежить від того, які форми в ньому переважають – округлі чи загострені, який вигін ліній – плавний або округлий.

Орнамент може складатися з геометричних, рослинних або тваринних форм. Одним із найважливіших засобів в орнаменті є колір. Він тісно пов’язаний із композицією. Поєднання кольорів можуть ритмічно повторюватися й чергуватися, як і елементи форми.

Отже, орнамент – це візерунок, побудований на ритмічному чергуванні різних елементів(походить від лат. оrnamentum – прикраса)
Існує кілька видів орнаменту: геометричний, рослинний, зооморфний, змішаний.

Геометричний орнамент



Рослинний орнамент

Зооморфний (тваринний) орнамент




Змішаний орнамент

2.Порівняльна характеристика рушників різних регіонів України.
3.Повідомлення учнів 7 класу (вишиті вироби, їх призначення, автор роботи)
Пісня «Рушничок»
4.Елемент уроку художньої культури (10 клас).

«Символи українського орнаменту»
Символіка рослинного орнаменту
Почнемо з орнаменту "дубове листя". Зображення дубового листя можемо пов'язати із символікою дуба, який був сакральним деревом слов'янського світу, символом життя, сонця, вічності буття, довгого віку та структури світобудови ("світовим деревом"). У даному разі таке зображення могло виступати як загальне побажання здоров'я, довголіття; вишите на плечових уставках жіночої сорочки, воно могло підсилювати руку, надавати їй міцності. Орнамент "дубове листя" міг слугувати й оберегом від лиха. Крім того, цілком вірогідно, могли бути наявними окремі міфологічні сюжети чи фрагменти креативних міфів. В такому випадку зображення дубового листя могло асоціюватися із кроною "світового дерева".

Оберегом можемо вважати й орнаменти, пов'язані з хвойними рослинами: "сосонки", "ялинки". Іноді самі зображення нічого спільного з хвойними

деревами не мають, приміром, мотив "сосонки" більше подібний до меандру. Тому в даному випадку символіка мотиву може виводитися з поняття "вічність", "безкінечність" (що є основним значенням меандру). Крім того, хвойні дерева здавна є оберегами від "нечистої сили", що також могло спричинити використання їх в орнаментах вишивки на одязі.
Що стосується хмелю, то споконвіку цю рослину пов'язують як із міфами, так і з виокремленням різних пір року. Хміль — давня священна рослина, яку використовували для виготовлення ритуальних напоїв; в українському фольклорі він зазвичай символізує пишність, буяння, розквіт, молодість. Хміль у вишивках на сорочках часто бачимо не лише на плечових уставках (поликах), а й на подолі, завершуючи нижній рівень одягу, таким чином забезпечуючи зв'язок людини із землею. Загалом же цей мотив, вишитий у комплексі з іншими орнаментами, міг означати зміну пір року, молодість або зрілість,

пишність, здоров'я. У молодих жінок орнамент "хміль", вишитий на сорочці, міг призначатися для посилення дітородних функцій.


Одним із вельми поширених орнаментів у XIX ст. стає мотив "виноград" ("виноградна лоза", "горішками виноград" тощо). Причому ще в середині

XIX ст. цей малюнок мав рідше геометричні форми, і лише на початок XX ст. набув натуралізованих обрисів, перетворившись на детальні сюжетні зображення виноградних грон. Характерно, що цей орнамент досить часто використовують нині для весільного одягу, що дає нам можливість провести аналогії з весільними обрядовими піснями, де виноград асоціюється з веселим, добрим життям. Крім того, сам виноград часто символізує родючість.


Такий мотив, як "троянда", "рожа", "ружа", "хрещата ружа", теж можна віднести до своєрідних нововведень в орнаментиці вишивок на одязі. Дослідники виводять її походження з геометричних орнаментів шляхом ускладнення хрестиків, розеток. Найвірогідніше, що символіка цього мотиву не має коріння в давніх символах, а пов'язана з християнською традицією. Згідно з легендою, троянда росла в раю і не мала колючок. Відповідно в народній культурі цей мотив міг утвердитись як символ кохання (червона троянда), молодості, життя, чистоти й пишності.
Ще один із рослинних мотивів, які входили до найпоширеніших серед вишивок XIX — початку XX ст., є мотив "полуниці", "полуничник" або "суниці".

Солодкі плоди, ягоди у фольклорі кінця XIX ст. були образом кохання. Наявність такої вишивки на рукавах сорочки могла бути побажанням щастя, любові, багатства. Крім того, мотив "полуниці" міг також де в чому успадкувати давню символіку, спільну для в'юнких рослин та загалом для рослинних орнаментів — вони могли означати розквіт, молодість, вічність життя. А червоні достиглі ягоди могли бути побажанням щасливого подружнього життя.


Із символікою ягід можемо співвіднести й такий популярний нині мотив вишивки, як "калина". На Україні вона здавна вважалася символом любові,

щастя, багатства, краси й надії. Калина символізувала жінку "у повній силі" і була невід'ємною частиною шлюбної обрядовості. Втім, символіка цієї рослини мала і зворотний бік: вона символізувала розлуку, смерть, зв'язок з потойбічним життям, шлях у потойбічний світ. Фактично, цей мотив використовувався вже у XX ст. і більше пов'язаний із символікою ягід взагалі.

Щодо інших рослин та квітів, то їхня символіка в українському фольклорі

набула на початок XX ст. подібності до тієї, що побутувала по всій Європі.

Так, незабудки вишивали з побажанням "не забувати". Барвінок як вічнозелена

рослина був символом вірності, волошки символізували скромність і ніжність; червоні садові маки означали красу й молодість. Двоколірні фіалки та фіалки різних кольорів означали веселощі й радість, поєднання "в парі". Лілея як квітка означала чистоту й невинність, через що, можливо, стала популярна як мотив для вишивання дівочих сорочок. Така "наука" про окрему символіку квітів поступово переходила з міста в сільське середовище і там уже перепліталась із фольклорними мотивами.



Символіка геометричного орнаменту


Одним із найдавніших сакральних знаків - знак сонця і вогню - символ вічного життя і оберіг від темних сил, являється хрест.

Хрест - це дві перехрещені осі, які символізують поєднання небесного і земного, а також захищений вищими силами Центр світу, початок відліку для чотирьох напрямків простору: Півночі, Півдня, Сходу і Заходу. Врешті число 4 - це і є хрест, написаний без відривання олівця від паперу. Хрест, як амулет, оберігає його власника від усяких неприємностей з чотирьох боків. Хрест також являється символом поєднання сонячної батьківської та вологої (земної) материнської енергії, так як життя на землі зароджується від вологи та тепла. Пізніше, із прийняттям християнства, цей знак став символом розп'яття Христа.
С в а р г а (свастика, ламаний хрест, гачковатий хрест, млиночок, коловорот, сонцеворот), є однією із різновидностей хреста.

Сварга - знамено Сварога - бога Вогню, прабога усіх богів, Владики світу. Сварга вважається символом влади світла над пітьмою. До кінця середньовіччя сварга широко застосовувалась в християнстві. Свастика була символом Ісуса Христа, який розглядався християнами як зразок для наслідування, як полюс тяжіння для формування Нової Людини.

 

Хрест-сварга досить часто зустрічається на стародавніх вишивкових та писанкових орнаментах, на орнаментах трипільського посуду. Хрест-сварга являє собою сонячний диск, від якого відходять рівнобічні промені в чотири сторони світу.

Хрест-сварга являє собою накладені одна на другу дві піввісімки, точкою перетину яких є вісь Всесвіту. Цей знак притаманний багатьом азійським племенам і народам як один із древніх знаків віщування добра, відхилення від нещастя. Він був відомим ще з найдавніших часів в багатьох народів Західної Європи, Китаю, стародавньої Індії, індіанців Америки.



"S" - п о д і б н і елементи, що часто зустрічаються на наших орнаментах, являють собою частину сварги з заокругленими кінцями. Цей знак є також половиною зображення числа (8), "вісім". У духовному розумінні це шлях досконалості, пройдений до задуманої мети через сім небесних сходинок. Вісімка - подвійний хрест, "престол Господній". Після семи днів посту та каяття на восьмий настає духовне очищення.
Т р и к у т н и к - символ "вузької брами", яка веде до життя. Як зазначалося вище, цифра 4 являє собою хрест, написаний без відривання олівця від паперу. З другого боку це є прямокутній трикутник - символ єдності трьох світів: земного (явного), підземного (невидимого) та небесного (духовного). Трикутник також символізує три стихії - воду, вогонь, повітря, а також матір, батька і дитину. Магічне число "три" пов'язане із життям людини. На стародавніх буковинських писанках досить часто зустрічаються орнаментальні зображення у вигляді сорока трикутних клинців, кожен із яких наповнений своїм змістом і присвячений небесним світилам (сонцю, місяцю, зорям), небесним стихіям (вогню, воді, повітрю), а також оранці, посіву, проростанню, дозріванню, збиранню хлібів, одруженню, народженню дітей, добробуту, щастю.

 

М е а н д р - ломана лінія з закрутами, що часто зустрічається в українському орнаменті і вважається найдавнішим із усіх відомих елементів орнаменту. Меандр є основним мотивом трипільської кераміки. Він з'явився на декілька тисячоліть раніше, ніж в стародавній Греції і вважається найдавнішим в усьому світі. Меандр є символом води, символом вічності, символом безкінечної зміни дня ніччю, зміни пір року. Однією із різновидностей меандру є безкінечник із заокругленими лініями. До писанок, на яких зображено безкінечник, ще й досі ставляться як до святості.


С п і р а л ь - давній символ сили Сонця і Місяця, символ природної енергії - повітря, води, вогню та вітру. Спіраль, як центр сили і життя, часто зустрічається в орнаментах давніх культур.
К в а д р а т - геометрична фігура, що має чотири одинакові сторони. Квадрат і хрест є головними символами числа "чотири", а цифра чотири означає землю, цілісність, повноту та справедливість. Квадрат символізує чотири сторони світу, чотири стани буття: ранок, день, вечір, ніч; весна, літо, осінь, зима; дитинство, юність, зрілість, старість; чотири стіни, чотири кути, чотири кінці в хреста. Квадрат - образ виокремленої, особливої землі, сокрального простору, впорядкованого і захищеного з усіх сторін. "Саме такою святою землею, "Ноєвим ковчегом", "варою" (захистом), споконвіку вважалася земля України.
Р о м б - знак, який найчастіше зустрічається в українському орнаменті. На знахідках трипільської доби знаходимо зображення ромба, перехрещеного на чотири ділянки на лоні невеликих жіночих фігур. Це зображення символізує плодовитість, родючість. На буковинських та гуцульських узорах зовнішній контур ромба збагачений гострими зубцями, гачкоподібними елементами у вигляді кучерів та рогів. А в середину ромба вписується восьмипелюсткова розетка або хрест, який поділяв його на чотири частини, символізуючи засіяне поле.
5. Організація сприйняття творів мистецтва.

Обговорення і порівняння картин.

- К. Білокур. Натюрморт з колосками та глечиком.

- М. Приймаченко. Чорний звір






6. Стилізація природних форм в орнаменті.




  1. Закріплення вивченого матеріалу.

Декоративне мистецтво за своїм походженням – мистецтво народне. Наші давні пращури створювали речі, знаходячи для них найдоцільнішу форму, з покоління в покоління зберігали й донесли до нас винайдену красу. Кожен витвір народного мистецтва відображає мудрість народу, його характер, уклад життя.




  1. Творче завдання.

Виконайте орнамент використовуючи різні матеріали.

– Створення орнаментальної композиції дерево життя. (5 клас)

– Створення рослинного орнаменту. (6 клас)

– Створення орнаменту на папері в клітинку. (7 клас)

– Індивідуальна творча робота. (10 клас)


  1. Пояснення до творчого завдання.




  1. Індивідуальна робота за творчим завданням.



VІ. Підбиття підсумків уроку.

Гра «Мікрофон».

Продовжити речення «Сьогодні на уроці я навчився…»

Ми – неповторні,

Ми в світі єдині

Хто ми? Які ми?

В чім наш родовід?

Ми самобутні і наші коріння

Треба вивчати і знати як слід.

VІІ. Домашнє завдання.

Завершити роботу над орнаментом.


Всі разом виконують пісню Н.Май «Червона калина»

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка