Цифрова дипломатія як приклад інновацій у соціальній



Скачати 79.65 Kb.
Дата конвертації23.10.2017
Розмір79.65 Kb.
ТипДиплом

418

Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції




Ілона Прокопенко Полтавський національний технічний університет


імені Юрія Кондратюка, Полтава, Україна

ЦИФРОВА ДИПЛОМАТІЯ ЯК ПРИКЛАД ІННОВАЦІЙ У СОЦІАЛЬНІЙ КОМУНІКАЦІЇ



Проаналізовано зміст поняття «цифрова дипломатія», акцентовано увагу на динаміці розвитку цього явища у світовій та українській дипломатії. Проілюстровано вплив новітніх інформаційно-комунікативних технологій на дипломатичну службу.

Ключові слова: українська дипломатія, електронна дипломатія, інформаційно-комунікаційні технології, цифрова дипломатія.

Проанализировано содержание понятия «цифровая дипломатия», акцентировано внимание на динамике его развития в мировой и украинской дипломатии. Проиллюстрировано влияние новейших информационно- коммуникативных технологий на дипломатическую службу.

Ключевые слова: украинская дипломатия, электронная дипломатия, информационно-коммуникационные технологии, цифровая дипломатия.

There has been analyzed the entity of notion digital diplomacy and emphasized the dynamic of this phenomenon development in world and Ukrainian diplomacy. There have been shown the illustrations of influence of new information and communicative technologies on diplomatic service.

Key words: Ukrainian diplomacy, electronic diplomacy, information and communicative technologies, digital diplomacy.

Початок ХХІ ст. визначив нові завдання та перспективи української дипломатії, адже значну частину дипломатичних функцій сьогодні доповнює соціальний сегмент Інтернету, чим забезпечує відкритий, безпосередній, динамічний діалог. Тому закономірним є розвиток цифрової (електронної) дипломатії. У вітчизняній науці питання її функціонування та особливостей розглядали Я. Турчин, Д. Гайдай, Б. Гуменюк, Л. Літра, Ю. Кононенко, Ю. Фальке, О.Сагайдак.

Очевидним є факт економічно та інформаційно вигідних можливостей використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у дипломатичній роботі, залучення потужностей глобальної
419

Актуальні питання документознавства та інформаційної діяльності: теорії та інновації

мережі для забезпечення інтересів та посилення позицій держави на зовнішній арені.

Таким чином мета статті – розкрити суть поняття цифрова дипломатія та визначити її особливості, переваги й недоліки.

У сучасній практиці зовнішніх зносин є актуальною проблема ефективного використання цифрової дипломатії, що надає можливість ведення дипломатичних переговорів із застосуванням інноваційних підходів.

Термін «електронна дипломатія» використовується науковою та громадською спільнотою з 2012 року. Так, австралійський науковець Ф.Хансон електронну дипломатію визначив як можливість використання світової павутини і нових ІКТ для підтримки і реалізації зовнішньополітичних цілей. На прикладі роботи департаменту США, дослідник виділив вісім пріоритетних напрямів її діяльності: управління знаннями, публічна дипломатія, управління інформацією, консульська підтримка, реагування у надзвичайних ситуаціях, свобода інтернету, зовнішні ресурси і політичне планування [3].

Активно питання електронної дипломатії вивчається російськими науковцями. Зокрема, Е. Пантелєєв вживає термін

«інноваційна дипломатія», що, на його думку, є інструментом зовнішнього впливу держави, спрямованим на вироблення суспільної думки за допомогою використання сучасних ІКТ. Л. Пермякова оперує терміном «цифрова дипломатія» і слушно зауважує, що відкритість – це вимушена необхідність для держав, що працюють в інформаційному просторі. І якщо не наповнити цей простір об’єктивною інформацією, то його наповнять інші учасники світових відносин, що може негативно вплинути на реалізацію зовнішньополітичних завдань [1].

У рамках цифрової дипломатії використовуються соціальні мережі, блоги і подібні медіамайданчики у глобальній мережі. В електронній дипломатії беруть участь державні відомства, в першу чергу зовнішньополітичні, урядові органи, а також неурядові організації, чия діяльність пов’язана з реалізацією зовнішньополітичного порядку. Головні цілі цифрової дипломатії –
420

Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції

просування зовнішньополітичних інтересів, інформаційна пропаганда через Інтернет-телебачення, соціальні мережі та мобільні телефони, спрямована на масову свідомість і політичні еліти [5].

Можна виділити кілька загальних напрямків, де цифрова дипломатія як ресурс зовнішньополітичного відомства особливо ефективна:



  • здійснення публічної дипломатії при встановленні контактів із онлайн-аудиторією та формуванні нових інструментів комунікації (забезпечує можливість звернення безпосередньо до цільової аудиторії з конкретними повідомленнями);

  • електронна дипломатія сприяє налагодженню діалогу у форматі «громадянин-громадянин, людина-людина», який може бути ініційований як самими учасниками громадянського суспільства, так і державою, що може виконувати функції модератора діалогу;

  • у галузі управління інформацією, в тому числі накопиченими знаннями та досвідом: акумулювання й аналіз колосального обсягу інформації, що може бути з успіхом використаний у політичних прогнозах і стратегічному плануванні;

  • здійснення консульської діяльності: обробка та підготовка візової документації, прямі контакти з громадянами, які перебувають за кордоном;

  • при виникненні надзвичайних ситуацій: використання ІКТ для здійснення екстреного зв’язку з посольством держави за кордоном [4].

Моніторинг Інтернет-простору України дає можливість говорити про активне використання «цифрової дипломатії» вітчизняним МЗС. Скажімо, на сайті NewsBG.ru 15 жовтня 2014 року опубліковано матеріал «Болгарія звільнила почесного консула в Донецьку за діяльність проти України». Пост зазначає, що український громадянин Іван Аврамов звільнений із посади почесного консула Республіки Болгарія в Україні. У повідомленні прес-служби уряду Болгарії уточнюється, що І. Аврамов звільнений із посади після того, як в МЗС Болгарії надійшли відомості про його участь у діяльності, що підриває
421

Актуальні питання документознавства та інформаційної діяльності: теорії та інновації

престиж Болгарії в Україні, крім цього вони могли б мати негативні наслідки для відносин двох країн, також для ефективного захисту прав болгарської діаспори в Україні.

Прикладом також може слугувати проморолик ФІФА, що став приводом для активного невдоволення громадян та МЗС нашої держави: Міністерство закордонних справ України відреагувало на скандальний відеоматеріал ФІФА, де Крим показано як територію Росії. Глава МЗС Павло Клімкін у Твітері повідомив: «Вибачення ФІФА – це добре. Але офіційний протест ми сьогодні оперативно надіслали. Для профілактики».

Нагадаємо, що 30 жовтня 2014 року на офіційному каналі ФІФА у YouTube з’явився відеоролик присвячений проведенню Чемпіонату світу з футболу 2018 року. Відео рішуче засудили українські футбольні чиновники та політики. Згодом ролик видалили з YouTube та з офіційного сайту Міжнародної футбольної організації, а ФІФА принесла вибачення українській стороні.

Проілюструвавши прикладами окреслені вище напрямки, робимо висновок, що цифрова дипломатія має прикладний характер і є динамічним інструментом у роботі з зарубіжною аудиторією, особливо, коли ситуація стосується питань поширення офіційної позиції і формування іміджу держави. Ми розуміємо, що дипломатію в її звичному форматі «цифрова дипломатія» навряд чи коли-небудь витіснить, проте пояснить пересічному громадянинові, чому прийнято певне рішення, до яких наслідків воно призведе, як вплине на зовнішньополітичний процес, зможе запропонувати альтернативні точки зору щодо міждержавних зносин, тобто відкрити доступ широкій громадськості до результатів діяльності традиційної дипломатії, пояснити нефахівцям сутність, закономірності та перспективи прийнятих дипломатичних документів.

Отже, цифрова дипломатія і робота в Інтернеті в цілому можуть суттєво посилити діяльність дипломатичних відомств щодо роз’яснення зовнішньополітичних позицій держави вітчизняній та зарубіжній аудиторії. Цифрові технології можуть бути особливо
422

Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції

корисні в публічній дипломатії, у сфері збору та обробки інформації, у консульській діяльності, для соціально-комунікаційної взаємодії під час надзвичайних ситуацій і стихійних лих [2].

Можливості розвитку «цифрової дипломатії» обмежуються відсутністю національної інформаційно-комунікаційної стратегії, недостатньою кількістю підготовлених фахівців і низкою ризиків, характерних для роботи в Інтернет. «Цифрова дипломатія» зароджується та активно розвивається на очах нашого покоління, залучаючи до процесу обміну інформацією все більше учасників. Цьому сприяє сама природа соціальних медіа, які, як будь-який живий організм, постійно еволюціонують.


Література

  1. Гайдай Д. Twitter-політика, або революція у політичному процесі / Д.Гайдай. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://obozrevatel.com/abroad/07924-twitter-politika-abo-revolyutsia-v- politishnomu-protsesi.htm.

  2. Гуменюк Б. Нова ситуація в світі і дипломатія/Б.Гуменюк, О.Щерба//Науковий вісник Дипломатичної Академії України. – К., 2001,

- Вип. 5. – С. 16-25.

  1. Літра Л. Кононенко Ю. Твітер-дипломатія Як новітні технології можуть посилити міжнародні позиції України? / Л. Літра, Ю. Кононенко. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://iwp.org.ua/img/policy_brif_1_01_23_ok.pdf

  2. Пермякова Л. Цифровая дипломатия: направления работи, риски и инструменты / Л. Пермякова [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://politnauka.livejournal.com/296679.html

  3. Цветкова Н. А. Программы Web 2.0 в публичной дипломатии США. / Н. А. Цветкова // США. Канада: экономика, политика, культура: научный и общественно-политический журнал. – 2011. – № 3. – С. 109- 122.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка