«Чоловік та Жінка. Хто ми є?» Мета: розкрити поняття «гендер», «гендерний стереотип»



Скачати 409.98 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації29.12.2017
Розмір409.98 Kb.
  1   2   3

«Чоловік та Жінка. Хто ми є?»

Мета:

- розкрити поняття «гендер», «гендерний стереотип»;

- з’ясувати стереотипи, які існують у підлітків стосовно жіночої та чоловічої статі;

- розкрити прояви гендерної нерівності у різних сферах життя;

- розкрити аспекти проблеми рівних прав і рівних можливостей чоловіків та жінок;

- сприяти формуванню навичок партнерського спілкування між представниками обох статей;



Обладнання:, плакати, фото для колажу, аркуші ватману, маркери, аудіо записи, презентація,бланки відповідей тесту «Якою мірою ви зорієнтовані на психологічні відмінності статей», картки з рисами, картки з міфами, картки з незакінченими реченнями, висловлюваннями та прислів’ями, що стосуються гендерної рівності.

Слово вчителя:

Зараз став популярним напрям виховної роботи, на який кілька років тому і не звертали особливої уваги – гендерний. І цей аспект виховної роботи повинен враховуватися при вихованні особистості, яка б відповідала загальноприйнятим соціальним нормам. У цій ситуації і виникають певні протиріччя, адже в загальноприйняті норми давно і надійно вжилися гендерні стереотипи, на яких були виховані попередні покоління.

Дуже часто у житті ми відштовхуємося від протилежного, замість того, щоб стимулювати прояви статево-рольової соціалізації учнів. Мабуть, кожен з нас чув висловлювання: «Не плач, ти ж хлопчик!» або «Не бігай, ти ж дівчинка!». Саме такі необдумані репліки і приводять до підвищеної тривожності в учнів, яка часто проявляється у надмірних зусиллях бути «справжнім» чоловіком або «стовідсотковою» жінкою. До речі, «справжність» і «стовідсотковість» вимірюється за тими ж загальноприйнятими гендерними стереотипами. І ми повертаємось до того ж замкнутого кола – сіємо в свідомість дітей внутрішні протиріччя. А потім, спілкуючись зі своїми вже дорослими учнями, чуємо їхні нарікання: чоловік недостатньо уважний та чуйний до дружини і дітей, дружина не може вирішити елементарних побутових питань. І самі собою виникають запитання: а хто їх відучив від цього? хто не підтримав у проявах чуйності? хто не заохотив до ініціативи? хто власним прикладом сприяв твердженню гендерних стереотипів? Думаю, відповідь на ці запитання однозначна – ми дорослі.

І коли вже говорити про гендерну рівність, то не лише як про дискримінацію прав жінок, а й чоловіків. Ми говоримо про рівну оплату жіночої та чоловічої праці, рівні умови для самореалізації особистості, у країні видається безліч законів про захист материнства. А чи є хоч один закон, який би захищав батьківство? Невже чоловік не може повноцінно виховати дитину? Невже він не може бути чуйним і ніжним? Знову гендерні стереотипи, тільки вже у законних рамках? Жінки безстрашно беруть на себе увесь тягар виховання дітей, іноді усвідомлено відгороджуючи від нього чоловіків. А де ж у цей час чоловіки? Реалізують себе на роботі, не впускаючи нас, жінок, у цей світ – око за око?.. І саме з сімей із таким розподілом соціальних ролей вчаться діти жити у світі.

Жінка та чоловік дуже відрізняються між собою не тільки з точки зору анатомії, а і з очки зору психології. Я наведу вам декілька прикладів таких відмінностей.

ЖІНКА


  • Самостверджується в сімї;

  • Стає тільки тоді агресивною, коли нещасна

  • Має швидку зміну настрою

  • Найчастіше використовує слова “я,може, просто ”

  • Хворіє в два рази більше

  • Краще переносить монотонну і нецікаву роботу

  • Більш терпелива до болю

  • Прагне бути кращою

  • Більш об'єктивна до чоловіків, ніж до жінок

  • Краще переносить стресові ситуації

  • Властива уява і фантазія

  • Важко переносить конфлікти

  • Потреба у спілкуванні більша, ніж у чоловіків

ЧОЛОВІК

  • Самостверджується на роботі

  • Орієнтується тільки на аргументи і факти

  • Самооцінка вища ніж у жінки

  • Нетерплячі і наполегливі

  • Часто переоцінює свої здібності

  • Більш егоїстичніші

  • Погано переносять стресові ситуації

  • Легко переносить конфлікти

  • Нетерплячі до болю

  • Оцінюють якості жінок нижче

  • Не вміє швидко переключаться від раціонального сприйняття до емоцій

  • Рідко проявляють свої почуття

ІІ. Слово психолога (слайд 5)

За рахунок того, що на протязі багатьох років спостерігалися великі відмінності у поведінці чоловіка і жінки, наприкінці 60-х років ХХ століття американський психоаналітик Роерт Столлер запропонував використовувати для позначення соціальних і культурних відмінностей статі поняття Гендер (англійською gender – рід)



Гендер - це комплексне поняття, яке узагальнює у буденній свідомості визначення понять “жінка” та “чоловік”, “жіноче ” та “чоловіче”, стиль поведінки, рисах характеру, сімейному та соціальному статусі, що відповідають певній статі.

Стать і гендер – поняття нерівноцінні. Стать - біологічна, дається при народженні. Гендер – соціальне, формується від народження суспільством.

ІІІ.

Стереотип – це відносно стійкі, нормативні уявлення про соматичні, психічні і поведінкові особливості представників чоловічої та жіночої статі, які склалися в результаті узагальненого людського досвіду і уявлень про статеві особливості чоловіків і жінок, поширені у суспільстві.

Чоловіча роль асоціюється з силою, грубістю, агресивністю, розсудливістю тощо, а жіноча – зі слабкістю, пасивністю, ніжністю, миролюбством, емоційністю.

Гендерні стереотипи можуть бути хибними, занадто узагальненими.

У цьому випадку вони будуть виконувати консервативну і навіть

шкідливу роль, формуючи у підлітків хибне знання про гендерні ролі, неконструктивно впливати на їхню міжособистісну взаємодію і сприяти викривленому сприйняттю чоловіків та жінок та їхніх ролей у суспільстві.

ВПРАВА І З’ясування стереотипів, які існують у підлітків стосовно жіночої та чоловічої статі (слайд 7,8)

А зараз ми перевіримо наскільки кожен з вас орієнтується на загальноприйняті уявлення про психологічні відмінності чоловіків і жінок.



ВПРАВА ІІ «Орієнтація на стереотип” (слайд 9)

1.Дві людини відкривають коробку цукерок. Одна кладе всю цукерку в рот, а інша надкушує, щоб подивитись начинку. Хто ця остання людина? (Жінка)

2. У компанії зайшла мова про те, що багато хто відмовивсь би полетіти на Місяць. Одна з присутніх людина погодилась з цим, а інша заперечила: «Не вірю. Я б, наприклад, полетіла.» Хто сказав ці слова? (І чоловік, і жінка)

3. Подружжя ввечері дивиться телевізор. У сусідній кімнаті спить хвора дитина. Один з подружжя говорить: «Не хвилюйся, справи покращаться.» Хто це сказав? (Чоловік)

4. Подружжя обідає в ресторані. Один з них вибирає страву з екзотичною назвою, інший - добре знайому. Хто гурман-чоловік чи жінка? ( Жінка)

5. У крамниці на поличках зліва виставлені новинки, справа – давно відома продукція. Хто з подружжя зацікавиться новинками? (Чоловік)

6. Бензин у автомобілі закінчується. Один з подружжя пропонує заправитись на найближчій станції, інший пропонує почекати до іншої, де ввічливіший персонал. Хто з подружжя пропонує зачекати? (Чоловік)

7. Подружжя розшукує будинок приятеля. Один з них пропонує запитати перехожих, інший каже: знайдемо самі. Хто не хоче питати дорогу? (Чоловік)

8. На стоянці незнайомий автомобіліст каже подружжю, що знаходиться в машині: «У вас, ніби, спускає колесо». Водій відповідає: «Нічого, якось доїдемо». Пасажир заперечує: «Треба подивитись, що там!» Хто сидить за кермом? (Жінка)

9. На перехресті перед світлофором у трьох рядах зупинилось три легкові автомобілі. Коли загорається зелене світло, один з водіїв прагне стартувати першим, щоб стати «лідером». Хто він? (Чоловік)

10. У кінотеатрі показують дуже важкий фільм. Хто більше схвильований трагічними сценами - чоловік чи жінка? (І чоловік, і жінка)

За кожне співпадання з ключем нараховується 1 бал. За співпадання з відповіддю на останнє питання – 2 бали.

Якщо набрано 3 бали і нижче - ви не поділяєте точки зору про відмінності чоловіків і жінок. Ви вважаєте, що між статями більше подібного ніж відмінного.

Якщо набрано від 4 до 8 балів – ви вважаєте, що чоловіки і жінки дещо відрізняються одне від одного, але ці відмінності не дуже значні.

Якщо набрано 9 і більше балів, ви вважаєте чоловіків та жінок двома полярними світами.

Учням зачитують 10 ситуацій а вони на бланку відмічають про кого йдеться - про жінку чи чоловіка.

Після виконання вправи проводиться обговорення


  1. На що орієнтувались у виборі варіанту?

  2. На власний досвід чи на загальноприйняте уявлення?

Психолог відмічає правильність і неправильність відповідей, аргументовано пояснює правильні відповіді.

ВПРАВА ІІІ «Дівчата – хлопці» (слайд 10)

Психолог дає завдання учасникам заняття продовжити запропоновані висловлювання. Для цього на аркуші паперу окремо для групи хлопців і окремо для групи дівчат складаються таблиці.

Хлопці Дівчата

Хлопці мають бути … Дівчата мають бути…

Дівчата мають бути… Хлопці мають бути…

Протягом відведеного часу групи виконують завдання, після чого презентують результати своєї роботи (відповіді учнів записувати на ватмані, потім проаналізувати). В ході роботи над вправою необхідно звернути увагу на те, що, продовжуючи твердження «… мають бути…», учні створили ідеальні образи чоловіка та жінки, в яких знайшли своє відображення суспільні статеві стереотипи. Які саме, можна легко визначити, простеживши у відповідях груп (і виділивши маркером яскравого кольору) повторюваність характеристик певної статі.



Запитання для обговорення

1.Чи є якості, що були визначені як бажані для дівчат і повторювалися у відповідях обох груп?

2. Чи є якості, що були визначені як бажані для хлопців і повторювалися у відповідях обох груп?

3. Чим є ці якості? (під час відповіді на це запитання учням знадобиться допомога учителя).

4. Які негативні та позитивні сторони існування такого явища як стереотипи взагалі і гендерний зокрема?

ІV. СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Існує 4 типи гендерних стереотипів (слайд 11)

Перша група гендерних стереотипів стосується закріплення сімейних та професійних ролей, відповідно до статі. Так, для жінок головними соціальними ролями є сімейні ролі: мати, господиня. Вважається, що жінка може реалізувати себе тільки у сім’ї. Для чоловіка головними ролями є професійні. Вважається, що чоловік зобов’язаний зробити професійну кар’єру і мати змогу матеріально забезпечувати сім’ю. Відповідно до цих уявлень, жінок оцінюють за наявністю сім’ї та дітей, а чоловіків – за професійними успіхами.

Друга група гендерних стереотипів пов’язана з відмінностями у змісті праці. Сфера жінок – це емоційна діяльність, яка має обслуговуючий та виконавчий характер праці. Виробнича сфера – це сфера діяльності для чоловіка, де головними є творчість, влада, сила.

Третя група гендерних стереотипів – це стереотипи чоловічності і жіночності. Відповідно до цих стереотипів, чоловікам та жінкам приписують певні психологічні якості та властивості особистості, які можуть не відповідати дійсності.

Четверта група гендерних стереотипів – це стійкі уявлення що стосуються зовнішності, фізичної привабливості представників обох статей.

V. СЛОВО ПСИХОЛОГА

Типові ґендерні стереотипи (вони ж – міфи) спростовуються як науковими дослідженнями, так і самим життям



Насправді науковці сходяться сьогодні на тому, що між чоловіками й жінками, що живуть в одній країні у схожих соціальних умовах, відмінності складають не більше 10% всіх показників, а схожість – 90%. Тобто між харків’янкою і харків’янином одного соціального прошарку набагато більше спільного і схожого, ніж, наприклад, між харків’янкою і жінкою з глухої індійської провінції.

Типові гендерні стереотипи (слайд 12)

  1. Відмінності між чоловіками й жінками мають суто біологічну природу, отже, є неподоланними й вічними.

Саме поняття “гендер” передбачає той момент, що основна маса відмінностей між статями має не природне (природжене) походження, а є наслідком виховання, соціалізації, впливу культури й суспільства. Це теж факт, який важко заперечувати.

  1. Поширене уявлення про жінок як гірших працівників на відповідальних посадах і в інтелектуальних професіях.

Не тільки дослідження психологів, але й саме життя доводить хибність цього твердження. На сьогодні люди обох статей можуть на рівних демонструвати високі розумові й організаційні здібності. А ось чи створює суспільство для цього рівні умови – це окреме питання...

  1. На відміну від жінок, чоловіки менш емоційні, нездатні до співчуття й співпереживання.

Цей міф обходиться людству дуже дорого. Наприклад, українським чоловікам він вартує десь 12 років життя – саме такою є різниця в середній тривалості життя чоловіків і жінок. Хлопчика змалечку привчають стримувати свої почуття, не плакати. А як писав видатний хірург Пирогов, “Невиплакані сльози змушують плакати внутрішні органи”. То ж ранні інфаркти й інсульти в чоловіків – це прямий наслідок стереотипного уявлення про “чоловічу нечутливість”...

  1. Жінки від природи мають потребу у створенні сім’ї та народженні дітей, в той час як для чоловіків це зовсім не потрібно.

Ті чи інші потреби чоловіка й жінки продиктовані не природою, а суспільством. Для багатьох сучасних жінок шлюб і народження дитини є безумовною перешкодою для їх кар’єрних планів, тому у всьому світі зростає показник середнього віку материнства. І це та об’єктивна реальність, з якою приходиться рахуватися державам, плануючи свою демографічну політику.

  1. Вважають, що чоловіки більш агресивні.

Дослідження психологів (професор Джанет Хайд) показали незначну відмінність між агресивністю двох статей.

  1. Дуже поширена думка, що дівчата, як і дорослі жінки, значно тривожніші, сором'язливіші, ніж хлопчики і чоловіки.

Дослідження не виявили статистичної різниці їхніх рівнів.

  1. Емпатійність та пов'язані з нею схильність опікати, доглядати за кимсь вважають суто жіночою рисою, інстинктивною.

Не забуваймо, що до опікунських ролей жінок готують змалечку, на відміну від чоловіків.

  1. В чоловіка є вроджена схильність до лідерства, а жінкам цього бракує.

Сучасні наукові дані переконливо доводять, що за рівнем організаторських та лідерських здібностей статі не відрізняються (Хоча, на противагу чоловікам, жінки більш схильні до демократичних засад у керівництві людьми та побудові взаємин з ними.)

Обговорення.

  • Чи впливають стереотипні уявлення про гендер на професійне становлення жінок і чоловіків?

  • Який характер має цей вплив – позитивний чи негативний?

Сім’я – це один з інститутів, де можна спостерігати порушення гендерної рівності.Що є сім’я? Саме слово, якщо прислухатись, дає нам відповідь. Це сім “Я”. Тобто, група людей, які мають рівні права. Сім – “Я”.

Так має бути. Адже сім”я – виконує безліч функцій, це великий труд.

Більшість часу людина проводить у сім’ї. Але саме у сім”ї максимально проявляється нерівність. Жінка виконує всю домашню роботу, задовольняє потреби сім’ї, проте ця її праця є неоплачуваною і непоцінованою. Оскільки ця робота неунормована, тому її не вважають повноцінною трудовою зайнятістю. Побутова робота не компенсується в грошах чи іншим економічним чином. Вона не є престижною, бо бачить її лише чоловік. Жінки домогосподарки працюють 7 днів на тиждень без вихідних. Обслуговування членів сім’ї на фоні низькопрофесійної праці посилює відчуття малоцінності жінки. Навіть, якщо вона працює поза домом, це не звільняє її від домашньої праці.

На що орієнтувались у своїх відповідях: на батьківську сім’ю чи власні переконання?

Чи вплинули на розподіл домашніх обов’язків стереотипи?

Психолог:

Але можна полегшити становище. Яким чином?

Якщо інші члени сім’ї хоча б частково знімуть тягар хатньої роботи з жіночих плечей, вона матиме більше часу на саморозвиток, на спілкування з дітьми та родичами. Ну і звичайно на професійний ріст. Через кілька років ви будете створювати власні сім”ї. Матимете дружин та чоловіків. Не секрет, що добробут сім’ї, доброзичливість взаємин між подружжям залежить від того, наскільки схожими є погляди чоловіка і дружини на розподіл домашніх обов’язків.

VІ. На відміну від «гендерних стереотипів», які були сформовані суспільством під впливом поведінки, насправді існуть «гендерні відмінності».

Гендерні відмінності (слайд 14)

Виявляється, чоловік і жінка — не такі вже й схожі істоти. Відмінності між ними не закінчуються на рівні анатомії. Більша різниця виявляється на рівні психології.



Висловлювання. Слова, що зриваються з вуст жінки, яка поцілила молотком не по цвяху, а по пальцях, можна сміливо випускати в ефір. Те, що кажуть у таких випадках чоловіки, трансляції не підлягає.

Рухи. Замахуючись, щоб щось кинути, жінка відводить руку не вбік, а назад. Розпеченою галькою жінка йде навшпиньки, чоловік — на п’ятах. Жінки затуляють вуха пальцями, чоловіки закривають їх долонями. Коли ви просите жінку передати вам запальничку, вона її вам передає, а не кидає, перевіряючи вашу реакцію. Жінки ніколи не чухають потилицю — це псує зачіску.

Дзеркала. Чоловіки дивляться в дзеркало лише для того, щоб оцінити свій зовнішній вигляд. Жінки оцінюють свій зовнішній вигляд, зазираючи в будь-який предмет, що віддзеркалює, чи то власне дзеркало, вітрина чи навіть полірований капот автомобіля.

Телефон. Чоловіки вважають телефон засобом зв’язку й використовують його як передавач інформації.Жінка може погостювати в подруги кілька днів, але, повернувшись додому, негайно зателефонує їй і балакатиме ще майже годину.

Покупки. Коли жінка вибирається в магазин, вона складає попередньо список, що необхідно купити, потім купує все потрібне й повертається додому. Чоловік же вибирається в магазин лише тоді, коли з продуктів у холодильнику залишаються лише “засохлий лимон”.

Взуття. Прийшовши на роботу, жінка змінює зручне вуличне взуття на більш витончені черевички. Сівши за стіл, вона непомітно роззувається: хто ж здатен мучити свої ноги повний робочий день? Чоловік, звичайно, не змінює свого взуття протягом дня.

Вихід із дому. Коли чоловік каже, що він готовий виходити, це означає, що йому залишилось лише одягнути пальто. Та сама фраза у вустах жінки означає, що до виходу їй потрібно встигнути помити голову, випрасувати вбрання і, звичайно, зробити макіяж.

Ванна кімната й пов’язані з нею ритуали. У ванній кімнаті чоловіка звичайно є шість предметів: зубна щітка, зубна паста, піна для гоління, приладдя для гоління, брусок мила, і рушник.

У ванній кімнаті середньостатистичної жінки ви знайдете 437 предметів, більшість яких звичайний чоловік навряд чи зможе розпізнати.



Нащадок. Жінки знають про власних дітей усе: час наступних відвідин стоматкабінету, день важливого для дитини спортивного змагання, історію її останньої закоханості, кращих друзів своїх чад, їхні улюблені страви, таємні страхи й мрії. Уявлення чоловіків про істот невеличкого зросту, які живуть у їхній квартирі, дуже розпливчасті.

Флора і фауна. Жінки бояться павуків, черв’яків і мишей. Їм не подобаються гусениці, навіть найгарніші.Чоловіки більш стійкіші психологічно до таких речей.

Одяг і аксесуари. Жінка вдягається по-різному для виходу в магазин, прогулянки із собакою, відповіді на телефонний дзвінок, винесення сміття, читання книги, готування їжі. Чоловіки змінюють своє звичне вбрання лише у випадку весілля чи похорону.

За кермом. Якщо жінка за кермом розуміє, що заблудилася, то зупиняється на найближчій бензоколонці й запитує дорогу. Чоловіки вважають таку поведінку суто жіночою слабкістю і годинами катаються незнайомою місцевістю, подбадьорюючи себе фразами на кшталт: «Як цікаво знайти новий шлях до нашого дому!» чи «Ага, ось і універмаг — тепер зовсім недалеко».

Іграшки. Маленькі дівчатка люблять гратися іграшками. До підліткового віку їхнє зацікавлення цим майже зникає. Чоловіки ніколи не втрачають інтересу до іграшок. Чим старшими вони стають, тим дорожчі та непрактичніші їхні іграшки. Типові іграшки чоловіків: автомобілі, міні-телевізори, мобільні телефони, графічні калькулятори, маленькі роботи, які за командою пропонують різні напої, відео- та комп’ютерні ігри, будь-які інші предмети, що пищать і блимають.

VІІ. Еволюція гендерних відносин (слайди 16,17,18)

Положення жінок в суспільстві постійно привертало увагу наукової думки. У історії, філософії, природних науках, релігії нерідко висловлювалися досконало протилежні думки, по-різному розв'язувалася ця проблема.

Витоки гендерних проблем (соціальної дискримінації жінок) слід шукати в глибокій старовині. “На первісній стадії суспільного розвитку жінка займала пануюче положення в житті роду і племені, оскільки її робота була важливішою для виживання.

З переходом до вищих форм обробки землі і до тваринництва, виникла приватна власність(тепер виживання забезпечувався роботою чоловіка), внаслідок чого чоловік зайняв пануюче положення усередині роду. Батьківське право, патріархат, змінив “материнське право”. Жінка стала об'єктом плоскої дотепності, морального засудження. Її перетворили на рабиню свого пана. Долею жінки стає народження дітей і задоволення всіх примх чоловіка

Негативне відношення до жінки було поширене вже в Стародавній Греції, де філософи далеко неоднозначно висловлювалися про неї, хоча культ жінки зберігався в стародавній міфології (Афродіта, Ніка, Деметра). Такий же культ був і в Римі (Венера, Вікторія, Цецера).

У часи Гомера жінку цінували на тому ж рівні як і чоловіків. А потім виникло вчення про жінку як про неповноцінну і нездібну до навчання істоту. Цей погляд, який ми зараз би назвали антифеміністичним, знаходить особливо повний вираз в теологічних і філософських працях, причому не тільки в Греції, але і в Біблії.

Вже тоді учені і політики прикривали нерівноправне положення жінки в суспільстві, її пригноблення і експлуатацію суперечками про те, чи є жінка людиною і чи має вона душу.

Особливо багато протилежних, суперечливих висловів про роль жінки в суспільстві і сім'ї, її родових якостях і достоїнствах можна знайти в релігії. Наприклад, близько 1400 років тому Маконській церковний собор (вище духівництво християнської церкви) офіційно розглядало питання: чи є у жінки душа? Майже половина присутніх представників духівництва відповіли на це питання негативно.

У Середньовіччі посилюється традиційне презирство до жінки. Вважається, що відносини з «слабкою статтю» - страшне гріхопадіння. За часів середньовічної інквізиції був поширений міф про жінку – відьму, і безліч жінок стали його жертвами.

Про істинну цінність жінки як члена суспільства, що має рівні права з чоловіком, здавалося б, повинні пригадати в епоху Ренесансу і Реформації в Європі. Проте все обмежилося лише тим, що жінка стала об'єктом естетичного поклоніння, зберігаючи при цьому своє підлегле положення.

У період Просвітництва образ жінки пов’язується з її соціальною роллю та обов’язками виховательки дітей: ”жінка стає дружиною і слугує тому, хто молиться, працює і бореться”. Водночас з XVIIIст. до нас долинув голос жінки, коли вона виходить на підмостки сцени як актриса, поетеса, а згодом з’являється на барикадах, у колонах демонстрантів

Епоха капіталізму характеризується наявністю безлічі течій, точок зору на місце і роль жінки в суспільстві. Наполеон Бонапарт, що створив Новий кодекс, закликав до поліпшення жіночого виховання. Проте долею жінок вважав тільки народження дітей.

В даний час дещо змінили своє відношення до жінки представники духівництва. Батько Іоанн Павло II під час свого перебування в Мексиці влітку 1990 р. виступив з проповіддю, зверненою до жінок. Глава Ватикану закликає боротися з дискримінацією, з приниженням ролі жінок, пам'ятаючи про необхідність зберігати жіноче начало, що дарує Богом.

Як видно, католицька релігія змінила своє відношення до жінки.

Не можна не відзначити і певні позитивні зрушення відносно жінок в сучасних ісламських державах (Туреччина, Сирія, Алжир, Єгипет), де підтримується принцип рівності жінок в соціально - економічного і культурного життя. Жінка дістає освіту, професійну підготовку, бере участь в суспільному житті, є жіночі організації.

Великий стрибок у розвитку гендерної проблематики пережила Західна Європа і Америка у 60-70-х роках ХХст., коли виникла дискусія про сутність соціальних ролей чоловіків і жінок, їх вклад у цивілізацію та місце у сучасному суспільстві на порозі XXIст., не минув і країни східної Європи, включаючи Україну. Вагома роль належить саме українським жінкам, які намагаються знайти своє місце , як в сучасному світі, так і в українському соціумі.

І ось друга половина XX століття явила світу новий феномен політичного життя - свого роду прорив жінок у вищі ешелони влади. У ряді країн Західної Європи, Південно-східної Азії, Латинської Америки вони узяли владу в свої руки. Процес притоки жінок в політику ґрунтовно поколивав стереотип, що склався: політика - для чоловіків, а сім'я, діти - для жінок. Але цей стереотип ще не зламаний. В цілому, частка жінок на рівні ухвалення рішень в більшості країн залишається низкою і далеко не відповідає їх частці в населенні і робочій силі.

І тільки у 1993 році «Всесвітня конференція з прав людини під егідою ООН» (Віденська декларація) вперше в історії людства проголосила, що “права людини, жінок і дівчаток є невід’ємною і неподільною складовою загальних прав людини ” - це було важливою віхою у забезпеченні гендерної рівності як проблеми планетарного значення

У 1995 році була утверджена Декларація ООН про соціальний прогрес (Копенгаген) на якій уряди зобов’язались активізувати соціальний розвиток, щоб чоловіки і жінки могли здійснювати свої права і використовувати ресурси та брати участь у виконанні зобов’язань які дали б їм змогу жити повноцінним життям. Декларація проголосила десять зобов’язань узятих на себе державами-учасниками. Серед них і такі що повністю стосуються гендерного паритету, а саме:

Сприяти змінам у поглядах, структурах, політиці, законодавстві та практиці щоб подолати всі перешкоди на шляху до рівності та справедливості в сім’ї та суспільстві, а також сприяти всебічній рівній участі жінок та чоловіків у соціальному економічному та політичному житті.

Створити структури, розробити політику і конкретні показники для забезпечення справедливого представництва чоловіків і жінок у процесі прийняття рішень на всіх рівнях.

Вжити належних заходів для забезпечення на основі рівності чоловіків і жінок загального доступу до широкого спектра медичних послуг, зокрема щодо забезпечення репродуктивного здоров’я, відповідно до Програми дій Міжнародної конференції з народонаселення та розвитку.

Скасувати обмеження щодо прав жінок володіти землею, наслідувати власність або отримувати кредит і забезпечувати жінкам рівні права на працю.

Розробляти належні засоби, що дають змогу повною мірою визнавати та висвітлювати масштаби праці жінок і їхнього сукупного внеску у працю, що не оплачується, роботу в домашніх умовах.

Наймаштабніше гендерна позиція була концептуально визначена Четвертою Всесвітньою конференцією ООН зі становища жінок. На ній було прийнято фундаментальні історичні документи – Декларація та Платформа дій, в яких чітко викладена стратегічна програма утвердження гендерної рівності.

У цих документах наголошується, що поліпшення становища жінок не повинно розглядатися ізольовано як одне з питань, що стосується тільки жінок. Це єдиний спосіб побудови стійкого, справедливого й розвиненого суспільства.

Рада Європи у 1995 році створила Групу спеціалістів з питань комплексного підходу до проблеми рівностей статей. Вона розробила його концептуальні основи, методологію й методику. У 2001 році Рада Європи створила ще одну Групу спеціалістів – цього разу з питань комплексного підходу до проблеми рівності статей у школі.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка