Читець декламує сонет 10 Данте. Мудрець повідав істину людині: «кохання й миле серце- річ одна, Як душі мудрі з розумом єдині, отак І їх ніщо не роз’єдна»



Дата конвертації15.05.2019
Розмір95.2 Kb.

Читець декламує сонет 10 Данте.

Мудрець повідав істину людині:

«кохання й миле серце- річ одна,

Як душі мудрі з розумом єдині,

отак і їх ніщо не роз’єдна».

Кохання в серці робить все, що зна,

Воно – господар у своїй хатині,

Відпочиває, сонце, в самотині,

Буває – мить, буває – вік мина.

Розумна донна розцвіта красою

І вабить нею очі молоді,

Породжує незвідані бажання.

І серце вже не знає супокою.

Так само в донні юної тоді

Пробуджується вічний дух кохання.

Ведуча. Кохання – одне з найкращих і найглибших людських почуттів, невичерпне та вічне, як саме життя. Його сила облагороджує, робить людину добрішою і кращою, спрямовує на величні діла і героїчні вчинки, а іноді змушує тяжко страждати.

Ведучий. Кохання – одна з магістральнихтем зарубіжної літератури від самого початку її існування.

Як сказати різними мовами: «Я тебе кохаю…»? наприклад білоруською.



Ведучий. Я цябекаха.

Ведуча. Угорською…

Ведучий.Серетлек.

Ведуча. Іспанською…

Ведучий. Йо те амо.

Ведуча. Німецькою…

Ведучий. Іхьлібедіхь.

Ведуча. Естонською…

Ведучий. Маармастан сінд.

Ведуча. Французькою…

Ведучий. Же тем.

Ведуча. Абхазькою…

Ведучий.Сара бара бзіябзой.

Ведуча. Вірменською…

Ведучий. Ес кессірумем.

Ведуча. Різні віки, різні мови… Все різне. Єдине – кохання. Воно – «вогонь і лід», поезія і проза, воно, як пісня, без кінця та краю, що лине над безкраїми степами, як біг струмка, як грім і блискавиця, як зоря, квітка, що вражає сміливця красою й простотою водночас. Кохання- все, що було, є і буде. Воно зігріває нас у свята й будні .

Ведучий. Найкращими словами, що причаїлись у найпотаємніших глибинах сердець, передають закохані одне одному свої почуття, розповідають про радість і щастя, про тугу та біль.

Ведуча. Саме кохання, любов – джерело творчого натхнення багатьох поколінь. До цієї одвічної теми завжди зверталися художники, композитори, скульптори, філософи.

Читець на фоні музики декламує вірш Р. Тагора «Вічна любов».

У різних народженнях, в різні віки

Я чую легенди старі про кохання,

Про щастя побачень, про біль розставання,-

Ввижається серцю зраділому вмить:

Мов зірка Полярна, крізь морок століть

Твій образ ясний наді мною зорить.

Несе нас кохання довічна ріка,

З несмертного часу вона витіка,

В ній сльози розлуки, освідчень слова –

Одвічне кохання усіх порива.

Сьогодні ж кохання спинило свій біг,

Тобі воно, рідна, упало до ніг,

У ньому ридання і радості спів,

У пісні моїй – всіх поетів порив,

В одному коханні – любов всіх часів.



Ведучий. Кохання.. Ніхто і ніколи не в змозі буде до кінця прояснити, що це таке. Це велика загадка життя.

Читець декламує сонет № 132 Ф.Петрарки.

Як не любов, то що це бути може?

А як любов, то що таке вона?

Добро? – та в ній турбота нищівна.

Зло? –Але ж муки ці солодкі,Боже!

Горіти хочу? Бідкатись негоже.

Не хочу? То даремна скарг луна.

Живлюща смерте, втіхо навісна!

Хто твій тягар здолати допоможе?

Чужій чи власній волі я служу?

Неначе в просторінь морську безкраю,

В човні хиткому рушив без керма;

Про мудрість тут і думати дарма –

Чого я хочу – й сам уже не знаю:

Палаю в стужу, в спеку – весь дрижу.

Ведуча. Життя без кохання схоже на засохле дерево, що росте на кам’янистому ґрунті, - стверджує індійська народна мудрість. І, можливо, тому кожне покоління намагається розкрити вічну таїну кохання.

Ведучий. Любов, таємнича і загадкова, стояла і стоїть біля витоків тих миттєвостей, коли в душах людських виникає щось незбагненно животворне, викликає подив і захоплення, вводить у світ краси і величі.

Читець декламує сонет Данте.

Благословенні будьте день і рік,

І мить, і місяць, і місця урочі,

Де спостеріг яті сяйливі очі,

Що зав’язали світ мені навік!

Благословен вогонь, що серце рани

І вимовлене пошепки ім’я

Моє і донни – ніжне і кохане,

І ці сторінки, де про неї я

Писав, створивши славу, що не в’яне,-

Й ти, неподільне радосте моя!

Інсценізація уривка новели В. А. Симоненка «Вино з троянд».

Читець декламує вірш В. А. Симоненка «Вона прийшла».

Вона прийшла непрохана й неждана,

І яїї зустріти не зумів.

Вона до мене випливла з туману

Моїх юнацьких несміливих снів.

Вона прийшла заквітчана і мила,

І руки радісно до мене простягла

І так чарівно кликала й манила,

Такою ніжною і доброю була.

І я не чув, як жайвір в небі тане,

Кого остерігає з висоти…

Прийшла любов непрохана й неждана –

Ну як мені за нею не піти?

Ведучий. Оскільки день закоханих прийшов до нас із Західної Європи, то хотілося б побачити найвідоміших закоханих у світі, тобто Ромео та Джульєтту.

Інсценізація уривка трагедії В. Шекспіра «Ромео та Джульєтта».

Читці декламують сонет №130 В. Шекспіра.

Ведуча .Кохання. раптове і несподіване. А за ним – надія і натхнення.

Читець декламує вірш О. С. Пушкіна «Я вас кохав…»

Ведучий. Кохання приходить тоді , коли однієї миті життєві стежини двохперетинаються і зливаються воєдино.

Ведуча. У житті всіх людей настає мить, коли два погляди зустрічаються, а серця, вражені золотими стрілами Амура, втрачають краплини крові, які виводять на скрижалі життя звичне й неповторне водночас «кохаю»

Читець декламує вірш Л. Костенко.

Очима ти сказав мені: люблю.

Душа складала свій тяжкий екзамен.

Мов тихий дзвін гірського кришталю.

Несказане лишилось несказанним.

Життя ішло, минуло той перон.

Гукала тиша рупором вокзальним.

Багато слів написано пером.

Несказане лишилось несказанним.

Світали ночі, вечоріли дні.

Не раз хитнуладоля терезами.

Слова,як сонце,сходилив мені.

Несказане лишилось несказанним.

Ведучий. До кожного з нас рано чи пізно в душу заглядає кохання. Кохання – одне з піднесених, шляхетних і прекрасних почуттів!

Читець декламує вірш О. Олеся

Нащо, нащо мене питати

Чи я люблю тебе , чи ні…

О, легше серце розірвати,

Ніж знати відповідь мені.

Чи я люблю тебе, - не знаю,-

Спитай вночі у срібний зір,

Весною вслухайсь в шелест гаю,

Вдивися в даль з зелених гір.

Спитай у чайки, що голосе,

Спитай у хмар, що сльози ллють,

Піди на спалені покоси,

Що в раз останній роси п’ють,-

спитай, бо я сказать безсила…

я знаю, знаю тільки те,

що підеш ти, - і вирита могила,

І згасло сонце золоте.

Ведуча. Про любов написано багато, про неї складають трактати і поеми, прозаїки пишуть романи, а поети – вірші. Один із віршів Марини Цвєтаєвої покладений на музику. Послухайте романс «Мне нравится…» у виконанні Алли Пугачової.

Ведучий. Коли, вякому віці приходить кохання? Звідки його чекати? Скільки разів можна кохати?

Ведуча. Відповіді на ці запитання вам ніхто не дасть. Не існує рецептів кохання.

Ведучий. Коли кохання є, то воно є, а коли його немає, то воно неодмінно прийде.

Читець декламує фрагмент з твору Лопе де Вега «Собака на сіні»

Як хтось когось, здається ,полюбив,

Побачивши з другою женихання,

Це – заздрощі,а зовсім не кохання,

Якщо йдотоговогник не горів.

Та як і вперше бувпорив –

Це - вже любов, що прагне обладання,

Що на уста жене уста жадання,

Як кров жене в обличчя стид чи гнів.

Нічого більше не скажу комусь,

щоб знизька не образити високе;

прийму я долі вироки жорстокі,

надії на блаженство я зречусь,

аж поки не упевнюся, що смію



в душі живити цю безумну мрію.

Ведуча. Перше побачення. Перші квіти від коханого. Перший поцілунок. Першалюбов… Найчистіші почуття. Багато людей згадують, що перше кохання запам’ятовується назавжди, іхоч трапляються почуття сильніші, проте перше – найсвятіше.

Відеокліп «Що таке любов?»

Ведуча. Що традиційно дарували представницям прекрасної статі шляхетні лицарі?

Ведучий. Темпераментні іспанці – серенади під балконами, де мешкали їхні дами серця.

Ведуча.Піросмані вистелив для своєї коханої площу трояндами.

Ведучий. Вишукані французькі кавалери – екзотичні парфуми, коштовності, маєтки, палаци й острови.

Ведуча. Бідні студенти всіх країн гарненьким гімназисткам чи міщаночкам – інтимні вірші та букетики фіалок.

Ведучий. Хоч яким був подарунок – коштовним чи не дуже, його завжди доповнювали квіти.

Ведуча. І пам’ятайте, що жодна дівчина, хіба що надто ображена, не поверне назад вам квіти, бо цей дарунок ні до чого її не зобов’язує.

Ведучий. Якщо вам бракує слів, подаруйте квіти . Вони все скажуть замість вас. Як? Та просто, бо всі квіти вміти говорити. Так , гвоздика каже: «Ти полониш моє серце»; нарцис: «Я дуже поважаю тебе»; тюльпан: «Я хочу сказати про наше кохання усьому світу»; орхідея: «Ти таємнича й незвичайна»; лілія: «Наше кохання чисте й вічне».

Ведуча. Як знайти дорогу до серця коханої людини? Якими зіллями причарувати?

Дівчина (в українському національному костюмі) читає легенду.

Виконання пісні «Червона рута»

Ведучий. Життя – це чаша, наповнена краплинами радощів і страждань, злетів і падінь, надій і розчарувань. Розбити її – значить навіки зранити гострими скалками душу, зламати ніжну квітку, напоєну п’янким вином щастя. Пелюстки таких квітів, свіжі та прив’ялі, вранішні й вечірні, весняні й осінні, торкнувшись поетичного таланту, впали безцінними перлами на палітру літератури.

Ведуча. Де зародилося кохання? Давайте подивимось, що про це нам скаже література.

Ісценізація уривка п’єси Лесі Українки «Лісова пісня».

Русалка. Ти плачеш, Мавко?

Мавка. Ти хібаніколи не плакала, Русалонько?

Русалка. О, як я заплачу на малу хвилинку, то мусить хтось сміятися до смерті!

Мавка. Русалко! Ти ніколи не кохала…

Русалка. Я не кохала? Ні, то ти забула, яке повинно бути кохання справжнє! Кохання – як вода, - плавке та бистре, рве, грає, пестить,а стріне холод – стане мов камінь. От моє кохання! А те твоє? Солом’яного духу дитина квола. Хилиться од вітру під ноги стелиться. Зостріне іскру – згорить не борючись, а потім з нього лишиться чорний згар та сивий попіл.

Пісня у виконанні 7 класу

Ведучий. Любов… солодка, мов мед, і гірка, мов полин-трава. Серед ураганів життя і штормів долі можуть розійтися стежки, тільки-но з’єднались, навіки розімкнутися руки, що так і не встигли переплестися…

Читець декламує вірш «Чого являєшся мені у сні»

Ведуча. Життя може бути немилосердним і жорстоким, ставлячи на шальки терезів долі закоханих, вимагаючи невблаганними обставинами їх неминучої розлуки.

Ведучий. Кохання і любов – категорії вічні. Попри всі біди, злигодні, попри всі катаклізми, у світі владарює чистота, честь, гідність і любов.

Ведуча. Мрія кожної дівчини – стати для нього отою одною-єдиною, неповторною, коханою.

Хотіла бя стати людиною-

Отою одною-єдиною,

Отою безмежно рідною,

Навіки тобі потрібною.

Хотіла б я стати богинею

Отою одною-єдиною.

Отою ні з ким незрівнянною,



Хотіла б я стати коханою.

Учитель. На такій ноті ми закінчуємо сьогоднішню зустріч шанувальників поезії, яку подарував нам День святого Валентина.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка