«Числівник як частина мови: загальне, морфологічні ознаки, синтаксична роль»



Скачати 44.87 Kb.
Дата конвертації14.01.2018
Розмір44.87 Kb.
ТипКонспект

Конспект уроку з української мови (6 клас)

Тема: «Числівник як частина мови: загальне, морфологічні ознаки, синтаксична роль».

Мета: навчальна: сформувати уявлення учнів про числівник як частину мови; навчити учнів розпізнавати загальне значення числівників, визначити їх морфологічні ознаки, з’ясувати синтаксичну роль;

- розвивальна: розвивати творчі вміння знаходити числівники в тексті; використовувати їх у власних висловлюваннях; за допомогою інтерактивних технологій розвивати у дітей навички спілкування, спонукати до роздумів;

- виховна: виховувати інтерес та повагу до історії українського народу, його захисників.



Обладнання: підручник, узагальнюючі таблиці, ілюстрації, тексти.

Тип уроку: урок-дослідження.

Хід уроку

І. Організація класу.

Мотивація навчальної діяльності.

Створення емоційного настрою.

Вчитель: Доброго дня, діти! Подивіться один на одного і подаруйте посмішку. Давайте проведемо аутотренінг.

Я учень.

Я особистість творча.

Я думаю, замислююся.

Я хочу знати.



ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Проблемне запитання.

Вчитель: Допоможіть мені, будь ласка, з’ясувати, для чого вам потрібно вивчати числівник. (Учні надають відповіді).

Учениця читає вірш.

Число числівник назове,

У світ лічби нас поведе,

Ми навчимося рахувати,

І додавати, й віднімати.

Одна на світі Батьківщина,

І мати теж одна-єдина.

Над нами сонечко одне

Промінням шле нам неземне.

Земля одна, планет – багато,

На небі – тисяча зірок.

Шість буднів тижня – одне свято,

І безліч у полях квіток.

Л. Лужицький

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Експрес-опитування:

- В якому розділі науки про мову вивчаються частини мови?

- На які групи поділяються частини мови?

2. Робота в парах. Користуючись наочною узагальнюючою схемою «Числівник», розкажіть, що вам відомо про цю частину мови, доповнюючи відповідь прикладами.

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя. Пояснення учням нового матеріалу.

2. Робота за підручником. Самостійне читання теоретичного матеріалу про числівник, використовуючи прийом «Читання з помітками».

V. Виконання вправ на закріплення нового матеріалу.

1. Бесіда

Вчитель: Дорогі діти, український народ має славну і багату історію. Впродовж багатьох віків йому доводилося захищати рідну землю, відновлювати міста і села. Для захисту від іноземних поневолювачів в Україні на рубежі ХІV-ХV століть були створені власні збройні сили – козацтво. До лав козацтва вступали наймужніші люди.

А що вам відомо про національно-визвольну боротьбу українського народу?

Яку роль відіграло військо Запорізької Січі в історії нашої держави?

Про яких відомих гетьманів, козаків ви знаєте?

У чому полягає ваша вдячність героям України?



2. Дослідження-пошук. Визначити у реченнях числівники, поставити до них запитання, з’ясувати синтаксичну роль.

Військо Запорізької Січі часом плутають з реєстровим козацьким військом. Напередодні повстання під проводом Хмельницького ця створена польським королем з найманців армія мала шість полків. У кожному полку було по одній тисячі козаків.

Військо ж Запорізької Січі традиційно складалося з тридцяти восьми куренів. На початку повстання це військо нараховувало вісім тисяч козаків.

Під час повстання на Січі один з полків реєстрового війська перейшов на бік Хмельницького. Інші п’ять полків перейшли до нього під час битви на Жовтих Водах.

Повстання проти польської шляхти під проводом Богдана Хмельницького розпочалося тисяча шістсот сорок сьомого року.

3. Фізкультхвилинка.

4. Дослідження – творче спостереження. Дослідити текст, з’ясувати у ньому числівники за значенням та за складом.

Запорізький дуб.

У Великій Хортиці стоїть і досі могутній запорізький дуб, про який існує чимало переказів та легенд. Це один з найстаріших дубів на Україні: йому вже понад сім століть. Ще за Богдана Хмельницького цьому дубові було чотириста років. Дуб-велетень витримав усі випробування часом, зберіг до глибокої старості свою силу й чудову красу. Могутня крона цього дуба складається з вісімнадцяти великих гілок, периметр крони – сто два метри. Її зелений тінистий намет має сорок три метри в поперечнику і здалека скидається на цілий гай. Окоренок дуба на обмах утовшки шістсот п’ятдесят шість сантиметрів, діаметр стовбура двісті вісім сантиметрів, а висота дерева дорівнює тридцять шість метрів.

Люди зв’язують життя цього дуба з історичним минулим нашого краю, зокрема з історією запорізького козацтва. Звідси й пішла назва «запорізький дуб», що закріпилося за ним ще здавна.



5. Хвилинка-веселинка. Гра «Хто уважний?» Почувши числівники, плещіть у долоні.

«Чи далеко до Києва», –

Питаються якось хлопця

Подорожні люди:

«Чи багато верстів, сину,

До Києва буде?»

«А не знаю, – хлопець каже, –

Було вісімнадцять.

Тепер менше, либонь, стало,

Здається сімнадцять!»

«Що ж то, сину, за пригода

Така прилучилася?»

«Та пригода – не пригода –

Верства повалилась!»

С. Руданський

6. Робота в парах. Прочитати прислів’я та загадки. Вказати, якими частинами мови є виділені слова. Назвати всі вжиті у реченнях числівники.

Весела думка – половина здоров’я. Де одинець – хазяйству кінець, де синів сім – щастя усім. Двоє купаються, а третій дивується. Хто боїться, в того в очах двоїться.



7. Творче конструювання.

За ілюстраціями побудувати речення, ввести числівники, позначити їх розряд за значенням.



8. Самостійна робота. Метод «Виправ помилку».

При перевірці письмової роботи вчитель вказує в зошиті учня кількість помилок і пропонує йому самостійно їх знайти і виправити. Слабким учням – натякнути, а сильним – вказати тільки їх кількість.

Завдання: З-поміж поданих слів виписати тільки числівники. Пояснити, як відрізнити числівник від інших частин мови.

П’ять, п’ятірка, п’ятеро, одна п’ята, уп’яте, п’ятірня, одна друга, подвійний, переполовинений, по-друге, другий, двоє, двійко, двічі, двійня, два.



VІ. Підсумки уроку.

Рефлексія.

- До яких частин мови належить числівник? Як це довести?

- Що ж таке числівник?

- Які ознаки властиві числівнику?

- На які групи поділяються числівники за значенням і морфологічними ознаками?

- Назвіть частини мови, які можуть мати числове значення, за якими ознаками ви відрізняєте їх від числівників?

- Яка синтаксична роль числівника у реченні?

- Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці? Чим збагатилися?

- Чи задоволені результатами виконаної роботи?

VІІ. Оцінювання роботи учнів на уроці.

VІІІ. Домашнє завдання.

1. Вивчити теоретичний матеріал підручника §34.

2. На вибір:

- Виконати вправу 331.



- Написати твір-мініатюру «Моя улюблена пора року», використовуючи числівники.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка