«Чи все на світі можна купити за гроші?» (Гнат Хоткевич. Казка «Чи можна грошима загатити річку?») Анотація



Скачати 70.51 Kb.
Дата конвертації21.03.2019
Розмір70.51 Kb.
ТипУрок

І. І. Колеснікова,

Миколаївський навчально-виховний комплекс

Лозівської районної ради Харківської області

«Чи все на світі можна купити за гроші?» (Гнат Хоткевич.

Казка «Чи можна грошима загатити річку?»)

Анотація. Робота містить розробку уроку літератури рідного краю для учнів

5 класу за казкою Г. Хоткевича «Чи можна грошима загатити річку?».



Тема. «Чи все на світі можна купити за гроші?» (Гнат Хоткевич. Казка «Чи можна грошима загатити річку?»)

Мета: стисло ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Г. Хоткевича, проаналізувати зміст його казки «Чи можна грошима загатити річку?», вчити учнів оцінювати вчинки казкових героїв, зосередитись на проблемі вибору людиною своєї життєвої позиції і моральної поведінки; удосконалювати навички виразного читання казки; заохочувати дітей до пояснення особистого сприйняття і тлумачення твору; прищеплювати бажання робити добро як спонуку до позитивної життєдіяльності.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет Гната Хоткевича, текст казки, ілюстрації.

Епіграфи:

Не багатство красить людину, а розум.

Казка вчить, як на світі жить.

Народна мудрість

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Активізація пізнавальної діяльності учнів.

Бесіда.

- Що таке гроші?

- Добре чи погано мати багато грошей?

- Що ви придбали б, якби у вас були необмежені фінансові можливості?

- Чи все на світі можна купити за гроші?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Слово вчителя.

Харківщина – унікальний край. Тут народились всесвітньо відомі художники, музиканти, актори, науковці і дослідники: Олексій Миколайович Бекетов (архітектор), Василь Назарович Каразін (вчений, винахідник, громадський діяч), Микола Віталійович Лисенко (композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач українського фольклору), Микола Павлович Барабашов (астроном), Ілля Юхимович Рєпін (художник), Клавдія Іванівна Шульженко (співачка, акторка), Валентина Степанівна Гризодубова (легендарна льотчиця). Слобожанщина є батьківщиною таких письменників, як Григорій Савич Сковорода, Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко, Петро Петрович Гулак-Артемовський, Христина Данилівна Алчевська, Амвросій Лук’янович Метлинський, Лев Іванович Боровиковський.

На уроці ви познайомитесь з життєвим і творчим шляхом видатного харків’янина, письменника, театрального режисера, критика, художника, музиканта, талановитого інженера, педагога Гната Мартиновича Хоткевича.

IV. Основний зміст уроку.

1. Розповідь вчителя (на основі розповіді вчителя учні створюють «асоціативний кущ»)

Син українки і поляка, нащадок славних гетьманів Ходкевичів, Гнат Мартинович Хоткевич народився в 1877 році в Харкові. Закінчив Харківський технологічний інститут. Деякий час працював залізничним інженером на Харківсько-Миколаївській залізниці. Розробив власний проект дизельного поїзда, на 30 років раніше від американського аналогу. За участь у керівництві політичним страйком зазнав переслідувань, тому був вимушений переїхати в Галичину, яка тоді була в складі Австро-Угорщини. У молоді роки Хоткевич вивчав гру на скрипці і досяг професійного виконавського рівня, давав численні концерти скрипкової музики. Вправно володів грою на фортепіано та професійними навичками співу. Гнат Мартинович об'їхав усю Галичину й Буковину зі скрипковими концертами та концертами українських народних пісень у супроводі бандури. Повернувшись з Галичини в Україну, оселився в Києві і долучився до літературного й мистецького життя: виступав з лекціями, став редактором літературного журналу «Вісник культури і життя». В той же час продовжував концертувати з бандурою. Але не всім подобалось таке активне громадське життя митця, тому 1915 року його вислали за межі України. Хоткевич оселився у Воронежі, де жив до революції 1917.

З 1920 року активно включився до літературно-мистецького життя.

Гнат Матринович викладав українську мову й літературу в Деркачівському зоотехнікумі. У Харківському музично-драматичному інституті викладав клас бандури. Був художнім керівником Полтавської капели бандуристів. Колектив під його орудою досяг такого успіху, що став першим радянським колективом, який отримав контракт на гастролювання Північною Америкою.

Така активність Гната Мартиновича призвела до того, що він втратив державні роботи. Твори його були заборонені. 1934 році Хоткевич потрапив під потяг, був важко травмований. А далі – арешт і засудження до розстрілу за «Участь у контрреволюційній організації» і шпигунство на користь Німеччини. Вирок виконаний 8 жовтня 1938 року.

Реабілітовали митця 1956 року.

Літературну діяльність Хоткевич почав у 1897 році (оповідання «Грузинка» у львівському журналі «Зоря»). Писав оповідання («Блудний син», «Різдвяний вечір», збірка «Гірські акварелі», «Гуцульські образки»), повість «Авірон», роман «Берестечко». Найвизначнішим досягненням прозової творчості Хоткевича стала романтична повість з гуцульського життя «Камінна душа». Хоткевич є автором низки драматичних творів. У творчому доробку митця є низка наукових розвідок (про Т. Шевченка, Ю. Федьковича тощо), «Музичні інструменти українського народу». Спробував себе Хоткевич і як перекладач зі світової класики. Останній його роман «Довбуш» не був надрукований, і лишилася незакінченою тетралогія про Т. Шевченка.

З 1998 року в Харкові раз на три роки проводиться Міжнародний конкурс виконавців на українських народних інструментах імені Гната Хоткевича. У конкурсі беруть участь бандуристи-інструменталісти, бандуристи-співаки, цимбалісти, сопілкарі, домристи, кобзарі. Традиційно до обов'язкової програми вони мають включити одну з п'єс харківських композиторів, спеціально створену для цього конкурсу



2. Перевірка створеного учнями «асоціативного куща».
Гнат Мартинович Хоткевич
3. Обмін враженнями про прочитаний вдома твір.

4. Бесіда.

- Що таке казка?

- Які бувають казки?

5. Завдання: за допомогою методу «Кола Вена» порівняти літературні та народні казки, виділити в них спільні й відмінні риси.

- Доведіть, що твір «Чи можна грошима загатити річку?» – літературна казка.

6. Опрацювання змісту казки.

1) Хто зустрівся на дорозі?

2) Чи однаково виглядали подорожні? Зачитати відповідні уривки. Навіщо автор вводить опис одягу людей?

3) Як привітались чоловіки? Про що це нам говорить? Чи не здається вам, що бідний боїться багатого?

4) Як відреагували чоловіки на щеня з перебитою лапою? Як це їх характеризує?

5) Як багатий допоміг у лісі чоловікові, якого придавило дерево? Чому він відмовився допомогти бідному рятувати дроворуба?

6) Чи достатньо зробили кожен з чоловіків для померлого в лісовій хатині? Які обряди виконав бідний? Як це його характеризує?

7) Доля дала багатому підказку схаменутись і подумати про роль грошей в його житті (захотів їсти). Чи зрозумів він це?

8) Як поводились чоловіки, зустрівшись із небезпекою (стрілець і ведмідь)? Чому бідний відмовився брати шкіру ведмедя і гроші у стрільця?

9) Як заспокоювали чоловіки дитину? Чия допомога виявилась дієвою?

10) Чому люди біля річки сміялись з багатого?

11) Чи зміг багатий показати приклад бідному, як потрібно допомагати людям?

12) Дорогою додому багатий радів, бо дитина спокійно спала, стрілець живий-здоровий сидів під деревом, біля хати лісничого могилка з хрестом, дроворуб і далі рубав дрова, а щеня гралося хвостиком. Чи дійсно все це сталось за допомогою грошей з його кишені? Чи усвідомив багатий свою обмеженість?

7. Завдання: порівняти головних героїв казки, заповнивши таблицю. Зробити висновок.


критерій герой

Бідний

Багатий

Одяг







Дотримання норм народної

моралі








Вчинки







Поведінка в екстремальній ситуації







Риси характеру








V. Закріплення вивченого.

1. Евристична бесіда.

- Поясніть головну думку казки.

- Чи співзвучні їй епіграфи до уроку?

- Казка «Чи можна грошима загатити річку?» була надрукована в кінці ХІХ ст. у львівському журналі «Дзвінок». Тоді вона мала назву «Багатий і бідний». Яка, на вашу думку, назва краща? Чому?

- Кожен літературний твір розкриває проблему боротьби добра і зла. Що у цій казці є добром, а що – злом?

- Чи можна багатого чоловіка назвати злим, а його вчинки – злом? Аргументуйте свою думку.



VІ. Рефлексія.

Метод «Незакінчене речення»

- На уроці я дізнався …

- Сьогодні я зрозумів…

VІІ. Підсумок уроку. Оцінювання учнів.

VІІІ. Домашнє завдання. Написати невелике висловлення на основі прочитаної казки та власного досвіду «Чи все на світі можна купити за гроші?».

Література

1. Гнат Хоткевич. Чи можна грошима загатити річку? – К. : Веселка, 1991.

2. Можейко І. Ю. та ін. Сто знаменитих харків’ян. – Х. : Фактор, 2004. –

С. 288 – 290.



3. Хоткевич Гнат Мартинович // Вікіпедія – вільна енциклопедія. URL:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%93%D0%BD%D0%B0%D1%82_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

(дата звернення: 06.12.2017).

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка