Чернівецький регіональний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцево



Скачати 154.57 Kb.
Дата конвертації16.01.2018
Розмір154.57 Kb.
ТипПротокол засідання


Чернівецький регіональний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого

самоврядування, державних підприємств, установ та організацій __

ПОГОДЖУЮ Затверджую

Заступник голови обласної Директор Чернівецького Центру

державної адміністрації перепідготовки та підвищення

кваліфікації

______________Б. Баглей ________________ М. Ярмистий

“_____”__________2007 р. “______”______________2007 р.



ПРОГРАМА

постійно діючого семінару

„Румунська мова”

Чернівці


2007
Підстави для складання програми:

  1. Державна програма підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004 – 2007 роки, затвердженої Указом Президента України від 13.12.03 № 1433/2003

  2. Протокол засідання Урядового комітету з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України №5 від 4.04.06

  3. Доручення заступника голови обласної державної адміністрації від


Призначення програми:

Державні службовці та посадові особи органів місцевого самоврядування.


Мета: Вивчення румунської мови як іноземної. Початковий курс. Читати і перекладати зі словником. Основний словниковий запас побутового та офіційного спілкування. Основний словниковий запас офіційно-ділової мови.
За результатами навчання слухачі повинні:

● читати і перекладати зі словником;

● знати найуживаніші слова та словосполучення;

● знати основні граматичні особливості румунської мови;

● правильно збудувати речення;

● знати основний запас ділової мови.


вміти:

самостійно представити себе, познайомитись, розповісти про своє місто, область та про Україну (короткий зміст), про себе, про свою родину та роботу;

● розповісти про основні міста України та Румунії;

● практично вести просту усну побутову розмову, вдома, в готелі, на пошті, тощо;

● скласти письмово невеличкий твір по заданій темі, виконувати задані по темі вправи.
Тривалість семінару:
Всього: 108 години, у т.ч.

72 години – лекційних занять;

36 годин – самостійної роботи.
Дата проведення: За окремим планом-графіком.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН


Nr.

Назва тем


всього

лекції


самос-

тійна


робота

1.

Вступ: Румунська мова – мова романська. Загальна характеристика мови. Розповсюдження румунської мови у світі.
Алфавіт. Приголосні. Голосні. Наголос. Правильна вимова.

Правильна вимова та написання звуків: -ce, -ci, -che, -chi; -ge, -ge, -ghe, -ghi.

Дифтонги та трифтонги – особлива фонологічна характеристика румунської мови.

Діалог: Як ми вітаємось.



3

3




2.

Особовий займенник. Займенник ввічливості.

Діалоги: Вітання. Запрошення. Добро пожалувати...

Лексичні та граматичні вправи: предмети, одежа.


3

2

1

3.

Дієвідмінювання дієслова a fi, дійсний спосіб,

теперішній час.

Прийменники: in, din, de, lвngг (вправи, діалоги).

Прислівник: unde, de unde, aici, acolo, da, nu (вправи, діалоги).

Діалоги: Назви країн та народів, назва за національністю. Хто ти?

Лексичні та граматичні вправи.



Складання листів на тему: Аграрні питання.

Переклад газетного тексту.




3

2

1

4.

Дієвідмінювання дієслова a avea, дійсний спосіб, теперішній час.

Питальний займенник: Cine? Ce?

Тексти: Розклад дня. В університеті. Моя робота.

Вправи, діалоги: Хто він? Хто вона? Телефонна розмова.

Лексичні та граматичні вправи. Переклад.

Ділова лексика. Текст та діалог ра тему: Складання листів на економічні та регіональні стосунки.



3

2

1

5

Числівник порядковий кількісний

Дієвідмінювання дієслiв: a chema, a veni, a оncepe, a lua masa, дійсний спосіб, теперішній час.

Текст: У лекційному залі. У бібліотеці.

Телефонна розмова, Хто він? Хто вона? Яка година?

Лексичні та граматичні вправи. Переклад.

Ділова лексика. Текст та діалог на тему: Складання листів на тему торгівельних відносин.


3

2

1

6

Прислівник: aici/acolo, aproape/departe, sus/jos, іn dreapta/іn stаnga, іn faта/іn spate, іn mijloc/іn centru.

Дієвідмінювання дієслiв: a citi, a scrie, a intra, a traduce, дійсний спосіб, теперішній час.

Тексти: У книжковому магазині (вправи та діалоги).

Діалоги: Що на столі. Що у садку. Знайомство.

Лексичні та граматичні вправи. Переклад.

Ділова лексика. Текст та діалог. Складання листів на тему: Книговидання. Переклад газетних статтей.



4

3

1

7

Скорочені форми дієслова a fi.

Повторювання дієслова. Дієвідмінювання дієслів.

Лексичні, граматичні вправи та діалоги на теми: Дні тижня. Місяць. Пора року. Переклад.

Ділова лексика. Текст та діалог: Сучасні ділові папери.



Складання листів на тему: Аграрні питання. Переклад газетних текстів.

4

3

1

8

Іменник: рід, число, чергування.

Тексти: Весна. Літо. Осінь. Зима.

Лексичні, граматичні вправи та діалоги по темі.

Ділова лексика. Текст та діалог. Складання листів на тему: Будівництво. Переклад газетних текстів.



3

2

1

9

Зворотний стан дієслова.

Зворотний займенник.

Утворення зворотного стану дієслова.

Текст: Сучасна пошта.

Діалоги по темі. Домашнє читання.

Лексичні та граматичні вправи. Переклад.

Ділова лексика. Текст та діалог. Складання листів на тему: Презентація делегації. Переклад газетних текстів.

Індивідуальне читання.



4

2

2

10

Недоконаний минулий час. Простий доконаний минулий час. Складний доконаний минулий час.

Текст: Моя родина. Діалоги по темі. Вправи перекладу.

Лексичні та граматичні вправи. Переклад.

Ділова лексика. Текст та діалог. Складання листів на тему: Банківскі відносини. Переклад газетних текстів.

Індивідуальне читання.


4

2

2

11

Відмінювання іменників. Відміни.

Тексти: Місто Київ. Місто Чернівці. Місто Бухарест. Місто Сучава.

Діалоги по темі. Вправи по перекладу.

Ділова лексика. Текст та діалог: Складання листів-пропозицій на тему співробітництва у галузі поліграфії.

Переклад газетних текстів.

Індивідуальне читання.



4

2

2

12

Неозначена та означена форми іменників

Відмінювання неозначених та означених форм іменників.

Тексти: На вулиці. Діалоги по темі.

Лексичні та граматичні вправи. Переклад.

Ділова лексика. Текст та діалог. Складання листів на тему: Европейська інтеграція. Права людини. Переклад газетних текстів.

Індивідуальне читання.



4

2

2

13

Дієвідміни: дієвідмінювання дієслів 1 2 3 4 дієвідміни. Дієвідмінювання дієслів.

Текст: Документи та печатки.

Лексичні та граматичні вправи. Переклад.

Ділова лексика. Текст та діалог. Складання листів на тему: Національні меншини.

Переклад газетних текстів.

Індивідуальне читання.



4

2

2

14

Присвійний займенник.

Текст: У банку.

Лексичні та граматичні вправи. Переклад. Діалоги.

Ділова лексика. Текст та діалог. Складання листів на тему: Европейська інтеграція. Права дитини.

Переклад газетних текстів.

Індивідуальне читання.



3

2

1

15

Інфінітив. Дієприкметник. Дієприслівник. Супін.

Текст: У продуктовому магазині. Супермаркет.

Діалог: На базарі. У нас сьогодні гості.

Лексичні та граматичні вправи. Переклад.

Ділова лексика. Текст та діалог. Складання листів на тему: Европейська інтеграція. Права національних меншин.

Переклад газетних текстів.

Індивідуальне читання.


4

3

1

16

Дієприкметник складний доконаний минулий час.

Текст: Документ – основний вид офіційно-ділового стилю.

Лексичні та граматичні вправи. Переклад.

Ділова лексика. Текст: Довідково-інформаційні документи. Діалог.

Переклад газетних текстів.

Індивідуальне читання.



3

2

1

17

Дієслово. Повторення.

Текст: З історії документів на Україні.

Ділова лексика. Текст. Діалог.

Переклад газетного тексту.

Діалоги по вивченим темам.

Ділова лексика. Текст: Доручення. Записка.

Переклад газетного тексту.

Індивідуальне читання.



4

3

1

18.

Іменник. Повторення.

Текст: У театрі. У філармонії.

Діалоги по темі. Лексичні та граматичні вправи. Переклад.

Ділова лексика. Текст: Характеристика. Автобіографія. Діалог.

Переклад газетного тексту.


4

3

1

19.

Прикметник. Фонетичні чергування.

Відмінювання прикметників. Ступені порівняння.

Текст: На будівельній площадці.

Діалоги по темі. Лексичні та граматичні вправи. Переклад.

Ділова лексика. Текст: Державні установи. Державна символіка. Діалог.

Переклад газетного тексту.



5

3

2

20.

Відмінювання прикметників та іменників (означених та неозначених).

Текст: У лікаря.

Діалоги по темі. Лексичні вправи. Переклад.

Ділова лексика. Текст: Дипломатичні відносони. Складання ділової ноти. Діалог.

Переклад газетного тексту.


4

3

1

21.

Кон'юктивний стан.

Сполучник sа.

Утворення кон'юктивного способу дієслова.

Текст: Св'яткові дні. Релігійні св'ята.

Діалоги по темі. Лексичні та граматичні вправи. Переклад.

Ділова лексика. Тексти. Діалог. Тема: Єврорегіони.

Переклад газетного тексту.


4

3

1

22.

Зворотній стан дієслова.

Діалоги по темі. Лексичні вправи. Переклад.

Ділова лексика. Текст та діалог на тему: Транскордона співпраця.

Переклад газетних текстів.



4

3

1

23.


Пасивний стан дієслова.

Текст: Українські кордони.

Діалоги по темі. Лексичні та граматичні вправи. Переклад.

Ділова лексика. Текст та діалог на тему: Складання листів-привітань з нагоди св’ят.

Переклад газетних текстів.



4

3

1

24.

Дієвідмінювання нерегулярних дієслів.

Текст: Румунська література. Фрагменти з творів письменників.

Діалоги по темі. Лексичні та граматичні вправи. Переклад.

Ділова лексика. Текст: Пропозиція. Діалог.

Переклад газетних текстів.


4

3

1

25.

Займенник в акузативі. Скорочена форма займенників. Правопис.

Текст: Фрагменти з творів письменників.

Діалоги по темі. Лексичні та граматичні вправи. Переклад.

Ділова лексика. Текст: Методичні аспекти вивчення та аналізу навчального процесу.

Переклад газетних текстів.


4

3

1

26.

Займенник в дативі. Скорочена форма займенників. Правопис.

Текст: Румунська література. Міхай Емінеску. Фрагмент з твору.

Лексичні та граматичні вправи. Переклад.

Індивідуальне читання.

Ділова лексика. Текст: Буковина в контексті міжнародних відносин.

Переклад газетних текстів.



5

3

2

27.

Займенник в генетиві. Скорочена форма займенників. Правопис.

Текст: Румунська література. Іон Креанга. Уривок з твору.

Лексичні та граматичні вправи. Переклад. Індивідуальне читання.

Ділова лексика. Текст та діалог: Сучасні українсько-румунські відносини.



5

3

2

28.

Повторення граматики. Лексичні та граматичні вправи. Переклад.

Текст: Румунська література. Лучіан Блага. Уривок з твору.

Ділова лексика. Текст: Документи різних видів.

Діалог.


Заключне заняття.

5

3

2




Всього:

108

72

36

зміст програми

Румунська мова є мова романська. Румунський алфавіт складається з 27 букв. Крім того б для позначення іноземних слів вживаються ще такі букви: Q q (chiu), W w (dublu ve), Y y (igrec) та різні діакритичні знаки. Наприклад: New-York, Mьnhen, Washington. В румунські мові іноземні імена та географічні назви зберігають орфографію мови походження.

В румунські мові розрізняємо 7 голосних, вимова яких майже не відрізняється від українських окрім звука „в”, який вимовляється в глибиніц порожнини рота.

Характерними для румунської мови є дифтонги та трифтонги.

Наголос в румунські мові є мобільним.

В румунські мові, як і в українські, під час словозміни і словотворення часто мають місце чергування голосних та приголосних.


В румунські мові розрізняємо 10 частин мови: іменник (substantiv), артикль (articol), прикметник (adjectiv), займенник (pronume), числівник (numeral), дієслово (verb), прислівник (adverb), прийменник (prepoziюie), сполучник (conjuncюie) і вигук (interjecюie).

Іменники в румунській мові: бувають чоловічого, жіночого та середнього роду; є два числа, однина та множина. Іменники мають дві форми: неозначену (nearticulat) і означену (articulat).

Залежно від закінчень іменника в називному відмінку неозначеної форми вони поділяються на три відміни.



Артикль: розрізняємо неозначений артикль (articolul hotгrвt), означений артикль (articolul hotгrвt), прикметниковий артикль (aricolul adjectival), і присвійний артикль (articol posesiv).

Прикметник в румунській мові, як і в українській, узгоджується з іменниками в роді, числі і відмінку. За своїм закінчення у називному відмінку прикметники в румунські мові діляться на дві категорії: прикметники з двома закінченнями (для чоловічого та жіночого роду) і прикметники з однаковим закінченням для всіх трьох родів. Прикметники середнього роду, які узгоджуються з іменниками, мають в називному відмінку однині – форму чоловічого роду, а в множині – форму жіночого. Розрізняємо також три ступені порівняння: звичайний (gradul pozitiv), вищий (gradul comparativ), і найвищий ступінь (gradul superlativ).

Займенники в румунські мові поділяються на таки розряди: особові (personale), зворотні (reflexive), присвійні (posesive), питальні-відносні (interogative-relative), вказівні (demonstrative), підсилювальні (de оntгrire), неозначені (nehotгrвte), заперечні (negative).

Дієслово в румунські мові діляться на 4 дієвідміни (conjugгri). Розрізняємо три стани дієслів (diateze): активний стан (diateza activг), пасивний стан (diateza pasivг) і зворотній стан (diateza reflexivг); особові (modurile personale) та не особові способи (modurile impersonale). Особові способи: дійсний (indicativ), кон'юнктив (conjunctiv), умовний спосіб (condiюional) і наказовий спосіб (imperativ). Не особові способи: інфінітив або неозначена форма (infinitiv), дієприслівник (gerunziu), дієприкметник (participiu) і супін (supin). Розрізняємо такі часи: теперішній (prezent), недоконаний минулий час або імперфект (imperfect), простий доконаний минулий час (perfectul simplu), складний доконаний минулий час (perfectul compus), давноминулий час (mai mult ca perfectul), майбутній час (viitorul) і доконаний майбутній час (viitorul anterior). Складні часи і способи утворюються за допомогою допоміжних дієслів: a fi, a avea єi a vrea.

Прислівник (adverb) ділиться на дві категорії: які походять з латинської мови або з інших мов (bine, domol, mereu, aici, aєa, cвnd); які утворені з інших частин мови наприклад, від прикметників (romвneєte від romвnesc), від іменників (cruciє від cruce), від дієслів (tвrвє від a se tвrо). Прислівникові звороти (locuюiuni adverbiale) тобто різні словосполучення, які вживаються в значені прислівників (cu greu, de pildг, rвnd pe rвnd). romвnesc), від іменників (cruciє від cruce), від дієслів (tвrвє від a se tвrо). Прислівники і прислівникові звороти діляться на такі розряди: способу дій (de mod), звороти місця (de loc), звороти часу (de timp), звороти причини (de cauzг), звороти мети (de scop). Ступень порівняння прислівників утворюються так само , як у прикметників.

Прийменник. За своєю формою прийменники в румунські мові діляться на прості (cгtre, contra, cu, de, fгrг, оn, оntre, la, pвnг, pentru, spre, sub) і складні (de la, pвnг la, de cгtre, de lвngг, de pe, dinspre, pe la, de pe lвngг, fгrг de, pвnг la). Прийменникові звороти утворені за допомогою прийменників і прислівників або іменників(afarг de, оn faюa) . Прийменники і прийменникові звороти в румунські мові керують знахідним і, рідше родовим відмінком.

Сполучник. За своєю формою сполучники бувають прості (cг, cгci, ci, dacг, de, de, deєi, fiindcг, iar, оncвt оnsг, nici, ori, sau, єi) і складні (ca sг, ci єi, cum cг, fгrг sг, pentru cг, pвnг sг). Вони поділяються на сполучники сурядності (cгci, ci єi, dar, iar, оnsг, nici, ori, sau, єi), і сполучники підрядності (ca sг, cг, cum cг, dacг, deєi, deoarece, fгrг sг, оncвt, pentru ca sг, pentru cг, pвnг sг).

***

Теми для текстів та діалогів складені з урахуванням того, щоб курсанти виробили уміння читати і перекладати зі словником; вміти правильно збудувати речення; вміти використовувати найуживаніші слова та словосполучення і основний запас ділової мови та складати та перекладати найпростіші документи; самостійно представити себе, познайомитись, розповісти про своє місто, область та про Україну (короткий зміст), про себе, про свою родину та роботу; вміти розповісти про основні міста України та Румунії; практично вести просту усну побутову розмову вдома, в готелі, на пошті, тощо; скласти письмово невеличкий твір по заданій темі, виконувати задані по темі вправи.

Література:



  1. Alexandru Graur, Introducere in lingvistica, Ed. a II-a, Editura Stiintifica, Bucuresti, 1965.

  2. Ion Coteanu, Gramatica limbii romane, Vol. I-II, Editura Academiei, Bucuresti, 1996.

  3. Flora Suteu, Sinteze de limba romana, Editura Albatros, Bucuresti, 1984.

  4. Mioara Avram, Gramatica pentru toti, Bucureєti, 1986.

  5. Florin D. Popescu si altii, Limba romana, manual pentru clasele a IX-a si a X-ea (scoli normale, licee si clase cu profil umanist), Editura Didactica si Pedagogica, R.A., Bucureєti, 1992.

  6. Румунсько-український словник, Editura Didactica si Pedagogica, R.A., Bucuresti, Editura Alexandru cel Bun, Cernauti, 1996 р.

  7. Українсько-румунський словник, Editura Didactica si Pedagogica, R.A., Bucuresti, Editura Alexandru cel Bun, Cernauti, 1996 р.

  8. Ana Dobrov, Mircea Fotea, Romаna de baza, Institutul European, Iasi, 1999.

Викладач Чернова Oлександрина Григорівна, кандидат філологічних наук, почесний член Румунської Академії наук






Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка