Чар пластування Посібник Шепетівський район – 2016 р. Укладач : Булавинець Л. М



Сторінка1/4
Дата конвертації29.12.2017
Розмір0.55 Mb.
  1   2   3   4

Шепетівський районний методичний кабінетhttps://i.ytimg.com/vi/02w1hqohyr0/hqdefault.jpg

Коськівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів


Чар пластування


Посібник

Шепетівський район – 2016 р.

Укладач : Булавинець Л.М. – заступник директора школи з ВР Коськівської ЗОШ І-ІІІ ст. Чар пластування. Посібник для класних керівників, учнів 10-11 класів, батьків. - Шепетівський РМК, 2016. - 59 с.

У посібнику подано найактуальнішу інформацію про Пласт (НСОУ) – Національну Скаутську Організацію України, її структуру, форми роботи, життя пластунів в Україні. А також рекомендації, як можна використовувати пластову педагогіку в навчально - виховному процесі.
Посібник адресований широкому колу читачів.

Рецензенти:



Омельчук Л.В., методист з виховної роботи районного методичного кабінету управління освіти, молоді та спорту Шепетівської РДА
Рекомендовано до друку радою методичного кабінету ( протокол № від р.)

Зміст
Передмова …………………………………………………………………….. 4
Ідейні основи Пласту …………………………………………….................... 5
Історія Пласту в подіях і фактах ………………………………………………. 6
Пластова символіка ………………………………………………………….. 14
Святий Юрій – опікун Пласту ………………………………………………… 17
Пластові улади ………………………………………………………………… 18
Пластова виховна система …………………………………………………… 21
Пластовий однострій …………………………………………………………. 32
Пластові відзнаки ……………………………………………………………... 33
Виховники в Пласті …………………………………………………………… 35
Пластові відзначення та нагороди …………………………………………… 38
Форми занять з новацтвом …………………………………………………… 39
Вогник в Пластовій домівці …………………………………………………. 40
Форми занять з юнацтвом …………………………………………………… 48
Пластове таборування ……………………………………………………….. 52
Використані джерела ………………………………………………………… 59

Передмова

c:\users\леся\desktop\пласт\p4130298.jpg

Сьогодення вимагає докорінної зміни підходів до організації процесу виховання підростаючого покоління. Проблема виховання це проблема не окремо взятих людей (освітян), а проблема суспільства в цілому. На сьогоднішній день відсутня єдина державна виховна система, часто дитячі ініціативи не спрямовуються в позитивне русло, так як носять стихійних характер і часто стають поштовхом до негативних проявів серед підлітків . В підлітковому середовищі існує культ алкоголю, наркоманії, тютюнопаління. Зазвичай підлітки, особливо в сільській місцевості, збираються групами, щоб провести час в місцевих барах, бо іншого «зацікавлення» вони не мають. Пластова педагогіка дає можливість попередити ці прояви.

На сьогоднішній день Пласт - це саме та організація яка потрібна державі.

Одна з основних ідейних засад Пласту грунтується на тому, що « не так важливо дати людині хліба, як навчити його вирощувати».

Пласт для дітей – це можливість навчатися, бути корисним, повсякчас бачити результати своєї праці. Пласт – цікаве та добре товариство, це світ, який захищає від негативних проявів сучасного суспільства.

Пласт плекає ідею державної самостійності.

Пласт – це добра і потрібна справа. Щоб переконати в цьому інших потрібно бути самому в цьому переконаним. Мати в собі живе, гаряче захоплення Пластом і мати того захоплення стільки, щоб передати його іншим і не зубожіти самому.

Ідейні основи Пласту

«Пласт» — Національна  Скаутська  Організація  України, мета якої сприяти всебічному  патріотичному  самовихованню української  молоді на засадах  християнської моралі.

Щоб досягти цієї мети, Пласт розвиває духовні, розумові, соціальні та фізичні здібності своїх членів; плекає та пропагує серед молоді традиції її предків і розуміння історії, культури та національних традицій.

Дата заснування «Пласту» — осінь 1911 р. Перша пластова присяга відбулася 12 квітня 1912 р., попри те, що насправді пластові гуртки створено незалежно один від одного Іваном Чмолою, Олександром Тисовським та Петром Франком. Згодом оформився Організаційний пластовий комітет у 1913 р., який об'єднав розрізнені пластові гуртки в масштабну крайову організацію.

Пластуни відзначилися тим, що брали активну участь у розбудові та захисті своєї держави, були активними учасниками визвольного руху  та війн за незалежність УНР та ЗУНР. Нині «Пласт» — найбільша та найстаріша українська скаутська організація, яка діє у багатьох країнах світу (Між ними Пласт у США, Пласт в Аргентині, Пласт у Канаді) та об'єднує пластунів України й української діаспори. В Україні кількість пластунів становить 6 000 осіб. Діє організація у 24 регіонах України.



Мапа наявних осередків Пласту в Україні та кількість членів організації по областях. Січень 2012 року.

2012 karta prysutnosti plastu v ukraini.jpg

Нація завдячує свої успіхи не так силі зброї,

як силі характеру своїх громадян

Роберт Бейден – Павел,

засновник Скавтінгу
Історія Пласту в подіях та фактах

Слово «пласт» було використано як аналог англійського слова «скаутинг» (англ. scouting — розвідка). Слово походить від назви кубанських козаків-пластунів, які повзали по-пластунськи і виконували функції розвідників у козацькому війську.

Співзасновник Пласту Петро Франко. Син відомого Каменяра – Іванка Франка. У 1908 р. засновник скаутського руху Бейден-Пауел видав книжку «Скаутинг для хлопців» (англ. Scouting for boys), яка була перекладена багатьма мовами світу. Зокрема українською мовою її переклав Олександр Тисовський, один із засновників перших пластових (скаутських) гуртків при Академічній гімназії у Львові.

Незалежно від Тисовського пластові гуртки почали також творити Іван Чмола та Петро Франко. Якщо останні акцентували принципи пластування на фізичному та військовому розвитку, то Олександр Тисовський займався теоретичним вихованням молоді. Він розробив систему пластових проб (завдань), які мали виконати пластуни, для того щоб отримувати нові звання та вдосконалювати себе. За кілька місяців діяльності, 

12 квітня 1912 р., першу пробу на ступінь «учасника» здали та прийняли Пластову присягу на вірність Богові та Україні близько 40 осіб, що вважається офіційною датою заснування «Пласту».

1911 рік для українських молодіжних організацій був характерний різким підйомом патріотизму та цікавості молоді до українських військових традицій. В «Пласті» на той час молодь навчали стріляти з рушниці та револьвера, робити далекі військові марші з наплічниками, сигналізувати, робити перев'язки тощо.

Співзасновники Пласту

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/71/petro_franko.jpg/175px-petro_franko.jpghttps://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ca/ivan_chmola.jpg/175px-ivan_chmola.jpghttps://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/eb/oleksandr_tysovskyj.jpg/175px-oleksandr_tysovskyj.jpg

Олександр Тисовський Іван Чмола Петро Франко

Протягом 1912 р. пластові гуртки поширились по всій Галичині. Австрійська влада ставилася прихильно до створення спортивних молодіжних організацій і тому підтримувала діяльність «Пласту». У 1913 р. було проведено перший мандрівний табір Пласту. На початку 1914 р. пластові осередки існували у всіх великих містах Галичини. Однак вони не співпрацювали між собою та не мали централізованої влади. З метою координації праці пластових гуртків 12 лютого 1914 р. у Львові було скликано Пластовий З'їзд, на якому було створено керівний орган Пласту — Центральну Пластову Управу (ЦПУ). ЦПУ провела реєстрацію всіх пластових осередків, та розділила їх на 11 округ. Було налагоджено видання пластової літератури, затверджено проект пластового однострою та пластових відзнак. Фундаментальною працею для виховання молоді стала книга Олександра Тисовського «Пласт», якою користувались усі пластові осередки. Кількість пластунів станом на 1914 р. становила близько 800 осіб, а осередки організації поширились по всій Галичині, Закарпаттю та Буковині.

За три роки діяльності відомості про «Пласт» як про військову патріотичну організацію поширились по всій Західній Україні, і з початком Першої Світової війни більшість пластунів зголосилися воювати в лавах Січових Стрільців. Загалом, до Січових стрільців зголосилося близько 2,5 тис. людей з організацій «Сокіл», «Січ» та «Пласт». Частини УСС під проводом сотників-пластунів відзначились у боях на горі Маківці та Лисоні.

Із проголошенням Першого Універсалу Центральної Ради, «Пласт» почав поширювати свою діяльність на землях Наддніпрянської України. До цього були спроби започаткувати «Пласт» в Києві та Бахмутському повіті, однак новостворена Українська Скаутська Організація була насильно приєднана до «Бой-скаутів Росії». Хоча «Пласт» в Галичині постав раніше, він не мав ніякого впливу на «Пласт» на центральних українських землях. Найбільшими пластовими осередками стали Біла Церква, Кам'янець-Подільський та Чернігів. Щодо діяльності пластунів в інших містах відомо дуже мало, тому сказати про їхній вплив та чисельність доволі важко. Перший юнацький пластовий курінь на Наддніпрянській Україні був створений у Білій Церкві. Засновником цього куреня був колишній інструктор «Російських Бой-скаутів» Євген Слабченко(Деслав). Офіційною назвою українських пластунів в Білій Церкві була «Українські Бой-скаути» (УБС). Українська влада ставилась прихильно до створення пластових куренів, і тому надала УБС приміщення в Українському клубі у Білій Церкві. Розвитком пластових гуртків займались різні установи УНР. Протягом 1918 року за підтримки гетьмана Павла Скоропадського було створено пластові гуртки при кожній українізованій гімназії. Таким чином «Пласт» пожвавлює діяльність в таких містах як Фастів, Катеринослав, Київ,Вінниця, Канів. Пластові осередки тоді користувались підручником Олександра Тисовського «Пласт» та статутом УБС, що був виданий у 1918 році у Білій Церкві. Після повалення Гетьманату та приходу до влади Директорії, пластуни склали ядро старшинських кадрів новоствореної Армії УНР. Найбільше відзначились І. Чмола, який був старшиною УСС під час Першої Світової Війни а потім полковником Січових Стрільців Євгена Коновальця, Петро Франко, що був старшиною УСС та Січових Стрільців Дієвої Армії УНР, Федь Черник, який відзначився у Бою під Мотовилівкою, Олена Степанівна, Осип Яримович, Северин Яремкевич. Львівські пластуни також брали участь у Листопадовому Чині 1 листопада 1918 року.

На початку 1919 року українська армія була близькою до катастрофи: на сході наступали більшовики, а на заході поляки та румуни. Нестача набоїв, медикаментів та страшна епідемія тифу спричинила загибель до 60 тис. солдатів Української Галицької Армії. Серед усіх окупованих територіях, «Пласту» дозволили існувати тільки в Галичині та Волині, але із цензурою пластових підручників та під наглядом польської поліції. На території, окупованій більшовиками «Пласт» був заборонений відразу, та пізніше витіснений піонерським рухом. Єдиною скаутською організацію, якій було дозволено існувати на терені УРСР була київська «Спілка Бой-скаутів Росії», але і її заборонили у 1924 році.

У 1922 році до «Пласту» вступає молодий Роман Шухевич, майбутній генерал-хорунжий Української Повстанської Армії. За час членства в «Пласті» Шухевич брав активну участь у спортивних змагах та культурних заходах. Також він проводив активну виховну діяльність: був співорганізатором пластового гуртка «Ясний Тризуб» та куреня старших пластунів «Чорноморці».

З початку 1930-х «Пласт» вимушений працювати в підпіллі, під проводом конспіративного Пластового Центру та Верховної Пластової Команди. Через утиски з боку влади та офіційну заборону діяльності, пластуни перейшли у напівлегальне становище. «Пласт» починає активніше співпрацювати з ОУН (співпраця була і до того, однак в дещо обмеженому вигляді), отримувати і розповсюджувати націоналістичні видання, такі як «Сурма». Пластуни виконували ряд важливих функцій в ОУН:

1) «Пласт» поповнював організацію цінними кадрами, які були патріотично настроєними, обізнаними в Історії України та практичних навичках.

2) Пластуни могли вільно пересуватись містами та передавати політичним в'язням їжу та націоналістичну літературу (Наприклад, зробивши друге дно у відрі з харчами, і поклавши у проміжок літературу, залити смальцем

3) Пластові осередки виконували роль «опорних пунктів» для членів ОУН, які переходили кордон і опинялися у незнайомій місцевості. Крім того, «Пласт» значно полегшував працю ОУН завдяки тому, що міг вести пропаганду серед молоді у навчальних закладах. Однак, через співпрацю з ОУН, багатьох пластунів було закатовано в Березі Картузькій, а за часів радянської окупації — вислано в Сибір.

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/bandera_plast_1923.jpg/200px-bandera_plast_1923.jpg

Багато з провідників та активних членів ОУН та УПА були виховані «Пластом», зокрема провідник ОУН Степан Бандера, генерал-хорунжий Української повстанської Армії Роман Шухевич.


Степан Бандера в Пласті.

1923 рік.

З 1950 року український Пласт розвинув активну діяльність на нових місцях поселення:  Австралія, Аргентина, Канада,Великобританія, Німеччина, США. Проводяться пластові заняття, вишколи, виховні та спеціалізаційні табори. Видаються для виховників журнали «Вогонь Орлиної Ради», «В дорогу з юнацтвом», для новацтва видається місячник «Готуйсь», для юнацтва «Юнак», а для старшопластунів і пластунів-сеньйорів — «Пластовий Шлях». Також було видано посібник для виховників — «Посібник зв'язкового». У Аргентині, Австралії, Великобританії, США, Канаді та Німеччині було створено крайові проводи Пласту. У 1954 році було створено Конференцію Українських Пластових Організацій, для того щоб обрати

Наприкінці 80-років XX ст. у Радянському Союзі змінилася політична ситуація: уряд злагіднив контроль над словом і закордонними контактами. Постали організації, які сприяли національному відродженню. Почалося відродження скаутського руху. Перший пластовий табір на українських землях після Другої Світової війни було організовано 17 липня 1989 року; його відвідало навіть декілька пластунів з Канади. Однак, невдовзі на нього було здійснено напад агентами КДБ, спецпідрозділами МВС та райкомом ЛКСМУ Львова. Сімох пластунів заарештовано та побито. Пізніше, в газеті «Радянська Україна» було опубліковано статтю М. Дорошенка «Ще не вмер Степан Бандера, або Недитячі Ігри доморощених пластунів», де «Пласт» зображувався як «буржуазно-націоналістична військово-спортивна організація».

З 1985 р. почався процес відродження і розвитку організації. У грудні 1989 р. у м. Львові створена опікунська рада. Завдяки праці окремих осіб та підтримці деяких нових організацій виникли пластові групи в різних середовищах і в різних місцевостях

Уже в 1990 році вони були у містах: Львові, Дрогобичі, Бориславі, Луцьку, Києві, Донецьку, але найширше Пласт розвинув свою діяльність на теренах Львівщини та Львова зокрема, де Міська рада 22 лютого 1990 року затвердила «Статут пластового товариства». Пластуни в еміграції активно допомагали розвитку «Пласту» в Україні. На початок 1995 року «Пласт» нараховував 3500 учасник

Під час поширення осередків «Пласту» в Україні на початку 1990-х років колишні пластуни, які пластували у 1930-х роках, надсилали листи із проханням поновити їх членство в організації.

Видавництво пластової літератури також відновилось і в Україні, в основному за допомогою іноземних пластунів. Почалося видавництво журналу «Готуйсь!» (для новацтва 6-11 років) та «Юнак» (для юнацтва 11-18 років).

У 1997 році було відзначено 85-ту річницю заснування організації у пластовій оселі «Сокіл», участь у заході взяло понад 700 пластунів з 34 осередків організації в Україні. Також вперше в незалежній Україні було інавгуровано третього в Історії «Пласту» Начального Пластуна Любомира Романківа.

Почався стрімкий розвиток інших скаутських організацій на південних та східних землях України. Багато з них, разом із пластунами, взяли участь у 18-му всесвітньому скаутському Джемборі в Нідерландах у 1995 році. Вони також відвідали Перше Всеукраїнське пластове Джемборі біля села  Невицьке  Закарпатської області. 33-ох українських скаутів було запрошено взяти участь у 19-му всесвітньому скаутському Джемборі у 1999 році.

У серпні 2007 року було відзначено 95-ту річницю «Пласту». Річниця відзначалася в усіх великих осередках «Пласту» в Україні, а також в інших країнах, де існують організації «Пласту». В Канаді участь у святкуванні взяло понад 1200 учасників.

У 2008 році Президент України Віктор Ющенко видав указ «Про заходи щодо сприяння розвитку пластового (скаутського) руху в Україні»[15]. Крім того, Пласт підписав угоду із Міністерством освіти і науки України].

Також у 2008 році Національну організацію скаутів України, куди входить і Пласт, було прийнято до Всесвітньої організації скаутського руху. Таким чином пластуни отримали змогу відвідувати міжнародні скаутські заходи, та інтегруватись у світове скаутське суспільство.

19-23 серпня 2009 відбулося Друге Всеукраїнське Пластове Джемборі, поблизу с. Нирків Заліщицького району,Тернопільської області. Метою Джемборі було впорядкування Червоноградського замку, прибирання навколишньої території та підготовка до святкування століття з дня створення Пласту. Загалом учасниками Джемборі стали близько 1300 пластунів з України, США, Німеччини, Бельгії та Естонії. Були присутні представники скаутських організацій Алжиру, Грузії та Польщі. Також спеціально для пластунів були проведені показові виступи бійців спецпідрозділу УМВС «Беркут» та працівників МНС.

У 2012 відбуваються святкування сторіччя організації, головною акцією яких має стати Ювілейна міжкрайова пластова зустріч у Львові з 19 по 25 серпня. Окрім того, вже відбувся ряд цікавих заходів, зокрема підкорення та назва Піку Столі́ття Пласту́ в Антарктиді.

У рамках святкування було започатковано інтернет-проект «100 кроків до сторіччя Пласту», де публікуються архівні та сучасні матеріали з історії Пласту та дописи про відомих пластунів.

Зараз Пласт — це потужна скаутська організація, учасниками якої є приблизно 10 тисяч осіб з усієї Україні. Пласт організовує численні табори, кожен з яких має свою спеціалізацію (летунський, морський, військовий, спортивний, мандрівний, виховно-вишкільний та ін.).



https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:and9gcsauwycim_kt0nv3n9yfb8188oythwekuywu3rrg63fuzjiaqrttg
Пластова символіка

Герб Пластукартинки по запросу символіка пласту

Гербом, або емблемою Пласту є український тризуб і біла трилиста лілея, символ скаутського руху, сплетені в одну гармонійну цілісність. Цей герб став символом ідейної єдності цілого пластового руху — на рідних землях та поза їх межами.

Три лілеї також символізують Три головні обов'язки пластуна, а тризуб вказує на те, що Пласт — це українська організація. Пластуни, що склали Пластову присягу, носять його як відзнаку приналежності до Пласту. Окрім того, трилиста лілея — це відзнака скаутів у всьому світі, що у різних країнах по-різному поєднана із іншими символами.

Гімн Пласту

Гімном Пласту є пісня «Цвіт України», перший куплет якої склав Олександр Тисовський, а інші два запозичені з поезії Івана Франка «В дорогу». Гімн є невід'ємним елементом пластового церемоніалу. У цьому гімні пластуни закликають себе до праці та осягнення пластових цілей життя. Пластовий гімн підбадьорює пластунів, закликає їх до змагань, скріплює їх духом та об'єднує їх почуттям солідарності.



https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/f/fb/%d0%a6%d0%b2%d1%96%d1%82_%d0%a3%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d0%b8_%d1%96_%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%81%d0%b0.jpg

Цвіт України і краса


Скобів орлиний ми рід,
Любимо сонце, рух, життя,
Любимо волю і світ.
Пласт — наша гордість і мрія
Любій Отчизні — наш труд,
Буйний в нім порив, надія,
В Пласті росте новий люд.
Приспів: (двічі)
Браття, пора нам станути в ряд,
Стяг пластовий підійняти,
Славу Вкраїні придбать!

Сонце по небу колує,

Знають і хмари свій шлях,
Вітер невпинно мандрує
По України полях

Ми ж сонця ясного діти Вольного вітру брати, Мали б безділлі змарніти, Цілі життя не знайти.https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/3/3e/scouting_in_ukraine_camp_held_by_plast.jpg



Приспів (двічі)


Пластові символи
У новацькій системі пластуни викстовують гасло "Готуйсь"; юнаки вітаються словом "СКОБ", яке означає назву породи орла - скоба білохвостого. Пластуни прийняли його як свій символ, оскільки літери цієї назви є початковими у словах, що відображають риси пластуна:

Сильний розумом та тілом;

Красний душею;

Обережний у задумах та планах;

Бистрий у думках та справах.

Образними символами цих пластових прикмет є дубовий листок, кетяги червоної калини, мухомор і блискавка.



http://pidruchniki.com/imag/sociolog/lis_tmrdmo/image010.jpg

Вітаючись на урочистостях, пластуни промовляють одне одному "СКОБ", підносячи догори праву руку із випростаними трьома пальцями - символом основних обов'язків пластуна. У повсякденному житті пластуни вітаються, подаючи ліву руку, тобто виявляючи належність до світового скаутського руху.





https://pp.vk.me/c11343/u26288559/121451190/x_a5635ba7.jpg



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка