Цей документ визначається, як документальний інструмент та установи не допускаються до будь якої відповідальності щодо його змісту



Скачати 283.98 Kb.
Дата конвертації10.01.2019
Розмір283.98 Kb.
ТипРішення

2000D0821-UA-01.05.2004-001.001-


Цей документ слугує виключно інструментом документації та його укладачі не несуть жодної відповідальності за його зміст

В

С1 РІШЕННЯ РАДИ

від 20 грудня 2000 року

про імплементацію програми заохочення розвитку, розповсюдження та реклами аудіовізуальних робіт (МЕДІА ПЛЮС - Розвиток, розповсюдження та реклами

(2001-2005))

(2000/821/ЄС) ◄

(ОВ L 336, 30.12.2000 року, C.82)

Змінено:

Офіційний вісник

сторінка

Дата

М1 Рішенням № 846/2004/ЄЕС Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2004 року

L 195

2

2.6.2004

М2 Рішенням № 846/2004/ЄЕС Європейського Регламентом Ради (ЄС) № 885/2004 від 26 Квітня 2004 року

L 168

1

1.5.2004


Виправлено:

Виправленням, ОВ L13, 17.1.2001, с. 34 (2000/821/ЄС)


B

C1


РІШЕННЯ РАДИ

від 20 грудня 2000 року

про імплементацію програми заохочення розвитку, розповсюдження та просування європейських аудіовізуальних творів (МЕДІА ПЛЮС - Розвиток, розповсюдження та реклама)(2001-2005)

(200/821/ЄС)

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, та, зокрема, частину 3 його статті 157,

Беручи до уваги пропозицію Комісії,

Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту,

Беручи до уваги висновок Економічного та соціального Комітету,

Оскільки:



  1. З 6 по 8 квітня 1998 року Комісія у співпраці з Правлінням провела Європейську аудіовізуальну конференцію на тему “Проблеми та можливості цифрової епохи ” у місті Бірмінгем. Обговорення цього питання виявило потребу у програмі посиленої підтримки європейської аудіовізуальної промисловості, зокрема у сфері розвитку, розповсюдження та реклами європейських аудіовізуальних творів. Окрім того, в цифрову епоху, проведення діяльності в аудіовізуальній галузі сприяє створенню нових робочих місць, особливо у сферах розвитку, розповсюдження та реклами продуктів аудіовізуального змісту.

  2. 28 травня 1998 року Рада, схвалюючи результати Європейської аудіо відео конференції у місті Бірмінгем, наголосила на доцільності заохочення розвитку потужної і конкурентоспроможної європейської програми у аудіовізуальній галузі, особливо, зважаючи на європейські культурні відмінності та специфічні умови в окремих мовних середовищах.

  3. Доповідь Групи Високого Рівня про аудіовізуальну політику від 26 жовтня 1998 року, що носить назву „Цифрова епоха: європейська аудіовізуальна політика” визнає необхідність у посилених заходах підтримки кінематографічної на аудіовізуальної галузей, зокрема забезпечуючи програму МЕДІА ресурсами, порівнянними із обсягами та стратегічним значенням галузі.

  4. Проблеми виробництва, дистрибуції і доступності європейської аудіовізуальної продукції були основними темами, винесеними на обговорення на Форумі про аудіовізуальну політику під назвою „Європейський внесок у цифрове тисячоліття”, проведеному у Гельсінкі 10 та 11 вересня 1999 року чинним Правлінням сумісно з Комісією.

  5. У повідомленні Комісії, адресованому Європейському Парламенту та Раді Міністрів, що під назвою „Аудіовізуальна політика: наступні кроки”, Комісія наголошує на необхідності посиленої державної підтримки, особливо на рівні Співтовариства, зміцненні конкурентоспроможності європейської аудіовізуальної промисловості.

  6. Зелена книга про „Наближення секторів телекомунікацій, засобів масової інформації та інформаційних технологій та участь у врегулюванні” підкреслює ризик дефіциту високоякісної продукції на цифровому та аналоговому телебаченні.

C1

  1. Громадська консультація Комісії із Зеленою книгою виявила потребу у встановленні рамок підтримки дистрибуції і реклами європейської аудіовізуальної продукції для традиційних та нових засобів масової інформації у цифровому середовищі.

  2. У своєму висновку від 27 вересня 1999 року про результати громадської консультації щодо Зеленої книги про наближення (1), Рада закликала Комісію врахувати ці результати під час підготовки пропозицій щодо заходів для зміцнення європейської аудіовізуальної промисловості, в тому числі мультимедійної галузі.

  3. У повідомленні від 14 грудня 1999 року про „Принципи та настанови щодо аудіовізуальної політики Співтовариства у цифрову епоху” Комісія визначила свої пріоритети у аудіовізуальній галузі на період з 2000 по 2005 роки.

  4. Комісія здійснила імплементацію „Програми дій сприяння розвитку європейської аудіовізуальної промисловості (МЕДІА) (1991-1995 роки)”, ухвалену Рішенням Ради 90/685/ЄЕС (2), яка, зокрема, передбачала заходи, спрямовані на підтримку розвитку та розповсюдження європейських аудіовізуальних робіт.

  5. Згідно зі „Стратегіями зміцнення європейської промислової програми в контексті аудіовізуальної політики Європейського Союзу”, викладеними у Зеленій книзі, у листопаді 1995 року Комісія винесла пропозицію на Рішення Ради про заснування Європейського Гарантійного Фонду для сприяння виробництву продуктів кіно та телебачення (3), яке 22 жовтня 1996 року отримало схвальну оцінку від Європейського Парламенту (4).

  6. Стратегія Співтовариства щодо розвитку та зміцнення європейської аудіовізуальної промисловості була затверджена у МЕДІА програмі ІІ (1996-2000 роки), ухваленій Рішенням Ради 95/563/ЄС (5) та Рішенням Ради 95/564/ЄС (6). Принагідним є, спираючись на досвід, отриманий від виконання Програми, забезпечення її розширення, враховуючи отримані результати.

  7. У доповіді про результати, отримані в ході виконання МЕДІА програми ІІ (1996-2000 роки) від 1 січня 1996 року по 30 червня 1998 року, Комісія відзначає, що програма відповідає принципам субсидіарності допомоги Співтовариства і національної допомоги, оскільки сфери втручання МЕДІА ІІ доповнюють сфери, де традиційно діють механізми національної підтримки.

  8. Необхідно врахувати культурні аспекти аудіо відео сектору відповідно до частини 4 статті 151 Договору.

  9. Відповідно до мандату ведення переговорів, який Рада надала Комісії, під час майбутніх переговорів зі Світовою Організацією Торгівлі (СОТ) Союз має забезпечити, як в Уругвайському Раунді, що Співтовариство і його держави-члени підтримають можливість збереження і розвитку їхньої спроможності визначати та реалізовувати їхні культурні та аудіовізуальні політичні курси з метою збереження культурного різноманіття.

  10. Дотримуючись такого самого підходу, Європейський Парламент Резолюцією від 18 листопада 1999 року визнав особливу роль європейського аудіовізуальної галузі у підтримці культурного плюралізму, здорової економіки та свободи вираження, підтвердив пріоритетність свободи дій у сфері аудіовізуальної політики, яка була визначена на Уругвайському Раунді, і підкреслив, що правила, встановлені Генеральною Угодою про Торгівлю Послугами (ГУТП) щодо культурних послуг, зокрема в аудіовізуальній галузі,

C1
не повинні ставити під загрозу культурну різноманітність і автономію сторін угоди СОТ.

  1. Для підвищення доданої цінності заходів Співтовариства необхідно забезпечити взаємодоповнюваність між заходами, проведеними на рівні Співтовариства, та формами національної підтримки.

  2. Необхідно забезпечити послідовність між цим Рішенням і діями Комісії щодо національних заходів на підтримку аудіовізуальної галузі, особливо в інтересах збереження в Європі культурного різноманіття, даючи змогу національним політичним курсам адекватно розвивати виробничий потенціал в державах-членах. На додаток, підтримка Співтовариства може бути поєднана із будь-якою громадською підтримкою.

  3. Поява європейського аудіовізуального ринку робить необхідним розвиток і виробництво європейських творів, тобто творів, виготовлених у державах-членах, а також творів, виготовлених у третіх країнах Європи, що беруть участь у програмі МЕДІА Плюс або співпрацюють на умовах, визначених у Директиві Ради 89/552/ЄЕС від 3 жовтня 1989 року про узгодження певних положень, встановлених законом, регламентом або адміністративними діями у державах-членах відносно телевізійної трансляційної діяльності (7).

  4. У найближчі роки цифрова революція полягатиме у тому, що європейські аудіовізуальні твори стануть більш доступними завдяки новим шляхам транспортування аудіовізуальних творів і стануть більш широко доступними за межами країни-виробника.

  5. Конкурентоспроможність аудіовізуальної програми залежить від використання нових технологій на етапах розвитку, виробництва та розповсюдження. Отже, доцільним є забезпечення відповідної та ефективної узгодженості заходів, проведених у сфері нових технологій, зокрема П’ята рамкова програма Європейського Співтовариства щодо наукових досліджень, технологічного розвитку та демонстраційної діяльності (1998-2002 роки), ухвалена Рішенням № 182/1999/ЄС Європейського Парламенту і Ради (8), майбутня Шоста рамкова програма, нові можливості для виробництва багатомовної продукції, задля послідовного виконання заходів в рамках цих програм, зокрема зосереджуючи увагу на потребах і потенціалі малих та середніх підприємств (МСП), що функціонують на ринку аудіовізуальної продукції.

  6. Для підтримки Європейських аудіовізуальних проектів Комісія розгляне можливість додаткового фінансування за допомогою інших інструментів Співтовариства, зокрема в рамках „е-Європи”, та ініціативи, що стали результатами висновків Європейської Ради у Лісабоні, такі як Європейський Інвестиційний Банк (ЄІБ), Європейський Інвестиційний Фонд (ЄІФ) та програми рамкових досліджень. Спеціалісти аудіовізуальної галузі мають бути поінформовані про різні можливості підтримки, які надає Європейський Союз.

  7. Згідно з висновками Європейської Ради у Лісабоні, Рада і Комісія мають до кінця 2000 року зробити доповідь про роботу фінансових інструментів ЄІБ та ЄІФ задля перерозподілу фінансування в бік підприємницьких ініціатив, компаній з виробництва сучасних технологій, мікротехніки, а також інших ризикованих капіталовкладень і гарантій, запропонованих ЄІБ та ЄІФ. У зв’язку з цим слід звернути особливу увагу на аудіовізуальну промисловість задля покращення її доступу до ринків капіталу і підвищення конкурентноздатності.

C1


  1. У доповіді Європейській Раді під назвою „Можливості працевлаштування у інформаційному суспільстві” Комісія відзначила великий потенціал нових аудіовізуальних послуг до створення робочих місць.

  2. У Повідомленні про політику Співтовариства щодо підтримки працевлаштування Комісія визнала позитивний вплив МЕДІА програми ІІ на працевлаштування у аудіовізуальній галузі.

  3. Отже, принагідним є стимулювання розвитку інвестицій в європейську аудіовізуальну промисловість і закликання держав-членів до створення усілякими способами нових робочих місць у цій галузі.

  4. Програма МЕДІА Плюс повинна дозволити створення середовища, сприятливого для підприємницької діяльності та інвестицій, а також забезпечити європейській аудіовізуальній галузі місце у світовій економіці та ефективну підтримку культурного різноманіття.

  5. Внесок, який МСП можуть зробити у розвиток аудіовізуальної галузі, повинен знайти максимальне використання.

  6. Існує необхідність покращення умов розповсюдження та реклами європейської кінематографічної продукції на європейському та світовому ринках. Потрібно заохочувати співпрацю міжнародних та вітчизняних постачальників, власників кіностудій та продюсерів; також слід забезпечити підтримку узгодженим діям для сприяння реалізації програми на європейському рівні.

  7. Існує необхідність покращення перспектив телевізійної трансляції європейської продукції на європейському та світовому ринках. З огляду на ту провідну роль, яку можуть відігравати телевізійні канали у поширенні європейських витворів і неадекватний час, який вони наразі приділяють таким творам у своєму ефірі, важливим є те, щоб європейські телевізійники (як визначено у статті 2 Директиви 89/552/ЄЕС) заохочували європейську трансляцію програм, купуючи твори інших держав-членів.

  8. Існує необхідність полегшення доступу на ринок для незалежних європейських компаній з виробництва та постачання, а також реклами як європейських творів так і європейських компаній, що працюють в аудіовізуальній галузі.

  9. Потрібно покращити доступ широкого загалу до європейської аудіовізуальної спадщини, зокрема шляхом перетворення її у цифрову форму і створення мережі на європейських теренах.

  10. Власників європейської продукції потрібно заохочувати перетворювати у цифрову форму і створювати мережу каталогів, включаючи архівну і кінематографічну спадщину.

  11. Підтримка розвитку, розповсюдження та реклами повинна спиратись на структурні цілі, такі як розвиток потенціалу у країнах та регіонах з низькими потужностями виробництва аудіовізуальної продукції та/або обмеженої мовної чи географічної території, та/або розвиток незалежного європейського сектору, зокрема МСП.

  12. Об’єднані країни Центральної та Східної Європи, а також Кіпр, Мальта, Туреччина та ті держави-члени ЄАВТ, які підписали договір ЄЕП, визнані потенційними учасниками програм Співтовариства на базі додаткових видатків та згідно з процедурами, які потрібно узгодити з цими країнами.

  13. Інші країни Європи, що підписали Європейську Конвенцію з Транскордонного Телебачення, є невід’ємною частиною європейського аудіовізуального простору, а, отже, їм необхідно дозволити брати участь у цій Програмі на базі додаткових видатків згідно з процедурами, які потрібно визначити договорами між зацікавленими сторонами.

C1



Ці країни мають бути спроможні , за їх бажанням та з урахуванням бюджетних видатків або пріоритетних галузей розвитку аудіовізуальної промисловості, для того, щоб приймати участь в програмі та отримувати переваги від застосування встановленої формули взаємодії, на основі додаткових положень та певних принципів, які мають бути узгоджені між зацікавленими сторонами.

  1. Початок застосування Програми для третіх європейських країн є предметом для проведення попереднього розгляду щодо сумісності їх національних законодавств з регламентом Співтовариства, зокрема з Директивою Ради 89/552/ЄС.

  2. Співробітництво з третіми неєвропейськими третіми країнами, здійснюється на основі взаємних та погоджених інтересів, може надати можливість в галузі аудіовізуальної промисловості в країнах Європи отримувати додатковий прибуток за умови сприяння, доступу до ринку , проведення розподілу та застосування аудіовізуальних творів в країн Європи в цих країнах. Входження країн третього світу сприятиме збільшенню поінформованості щодо культурного розмаїття Європи та сприятиме поширенню демократичних цінностей. Таке співробітництво може розвиватися на основі додаткових засобів та окремих положень, які мають бути встановлені в угодах між зацікавленими сторонами.

  3. Сума фінансових референцій, відповідно до підпункту 34 Міжінституційним Договором від 6 травня 199 року між Європейським Парламентом та, Радою та Комісією з питань бюджетної дисципліни та вдосконалення бюджетних процедур включена в Рішення щодо повного терміну дії програми, без шкоди державним органам влади, які займаються питаннями бюджету, як зазначено в Договорі.

  4. Заходи, які необхідні для імплементації цього рішення повинні бути ухвалені відповідно до Рішення Комісії 1999/468/ЄС від 28 червня 1999 року, про встановлення процедур для застосування виконавчих органів влади, що були надані Комісії.

УХВАЛИЛА РІШЕННЯ ПРО НАСТУПНЕ:

Стаття 1

Заснування та мета програми

  1. Програма ( що надалі йменується як Програма) цим встановлює надання підтримки розвитку, розподілу та сприяння поширенню аудіовізуальних творів в країнах Європи та за межами Співтовариства, що має бути запроваджено від 1 січня 2001 року до ►М1 31 грудня 2006 року ◄, з метою зміцнення потенціалу промисловості країн Європи.

  2. Мета Програми:

  1. Підвищення конкурентоспроможності в галузі аудіовізуальної промисловості в країнах Європи - включаючи малі та середні підприємства – на ринках Європи т а внутрішніх ринках, шляхом надання розвитку розподілу та сприяння розробкам аудіовізуальних творів в Європі, беручи до уваги розвиток нових технологій;

  2. Посилення розвитку секторів даного виду промисловості, що сприятиме міжнародному розповсюдженню аудіовізуальних творів в країнах Європи;

  3. Повага до та сприяння з метою збільшення лінгвістичного та культурного розмаїття в Європі;

  4. Накопичення спадщини аудіовізуальних творів в Європі, зокрема галузі оцифрування та мережеві технології;

  5. Розвиток аудіовізуального сектору в країнах та регіонах з низьким рівнем виробництва або обмежених

C1

лінгвістичних або географічних територіях та зміцнення можливостей мережених технологій, та співпраця між малими та середніми підприємствами;

Ці цілі повинні здійснюватись відповідно до положень встановлених в Додатку.

Стаття 2

Спеціальні цілі програми щодо розвитку в даній галузі

Щодо розвитку даної галузі, існують спеціальні цілі програми:



  1. Надавати сприяння, забезпечуючи фінансову підтримку, розвиток виробничих проектів ( драми в галузі кіно або телебачення, документацій ні фільми, мультиплікаційні фільми для кіно або телебачення, твори, які стосуються аудіовізуальної та кінематографічної спадщини), які надаються незалежним підприємствами, зокрема малими та середніми підприємствами, на європейських та міжнародних ринках;

  2. Надавати сприяння, забезпечуючи фінансову підтримку, розвиток виробничих проектів, які можуть бути корисними для розроблення нових, виробництва та розповсюдження технологій.

Стаття 3

Спеціальні цілі програми в сферах розподілу та розповсюдження

В галузі розподілу та розповсюдження, існують спеціальні цілі програми:



  1. Зміцнення сектору розподілу в Європі в галузі кіно, шляхом заохочення дистриб’юторів до інвестування коштів в виробництво, об’єднання , продаж та сприяння розвитку кінофільмів, виробництво, яких відбувається за межами Європи;

  2. Сприяти зміцненню розповсюдженню фільмів, виробництво, яких відбувалось за межами країн Європи, на Європейському та міжнародних ринках, шляхом застосування ініціатив, що спрямовані на розповсюдження та трансляцію фільмів, також сприяння розвитку координованих ринкових стратегій;

  3. Зміцнення сектору розподілу для аудіовізуальних творів з країн Європи, в засобах масової інформації, призначених для приватного використання, заохочення дистриб’юторів до інвестування коштів в розвиток цифрових технологій та сприяння виробництва творів за межами Європи;

  4. Сприяти розвитку кіно, в країнах Співтовариства та поза його межами, європейських телевізійних програм, виробництво яких здійснюється незалежним компаніями шляхом заохочення співпраці між телевізійним компаніями, з одного боку та незалежним європейським дистриб’юторами та продюсерами, з другого боку;

  5. Надавати сприяння створенню каталогів творів цифрового формату призначених для застосування в ЗМІ в Європі;

  6. Надавати сприяння розвитку лінгвістичного розмаїття аудіовізуальних та кінематографічних творів в країнах Європи.

Стаття 4

Спеціальні цілі програми в галузі розвитку та надання доступу до ринку

Мета програми в галузі розвитку та надання доступу до ринку полягає в наступному:



  1. Сприяти та заохочувати розвиток та поширення аудіовізуальних та кінематографічних творів в Європі, на торгових виставках, ярмарках, та фестивалях в Європі та в усьому світі, так як ці заходи можуть відігравати важливу роль для розвитку творів в Європи та мережених технологій ;

C1

Ці країни мають бути спроможні , за їх бажанням та з урахуванням бюджетних видатків або пріоритетних галузей розвитку їх а

C1



  1. Комісія надає Європейському Парламенту та Раді регулярну та завчасну нотифікацію щодо імплементації цього Рішення, зокрема про використання відповідних ресурсів.

Стаття 8

Процедурний Комітет

  1. Діяльність Комісії забезпечується Комітетом.

  2. У разі посилання на цей пункт, застосовуються статті 4 та 7 Рішення 1999/468/ЄC.

Термін, визначений у частині 3 статті 4 Рішення 1999/468/ЄC дорівнює двом місяцям.

  1. У разі посилання на цей пункт, застосовуються статті 3 та 7 Рішення 1999/468/ЄC.

  2. Комітет ухвалює процедурні рішення.

Стаття 9

Послідовність та доповнюваність

  1. Під час імплементації Програми Комісія, при тісному співробітництві з державами-членами гарантує загальну послідовність та доповнюваність з іншими політикою Співтовариства, програмами та діями, що стосуються аудіовізуальних продуктів.

  2. Комісія гарантує наявність ефективного зв’язку між цією Програмою та діями, що стосуються аудіовізуальних продуктів, що реалізуються у межах співробітництва Співтовариства з державами. Що не є його членами, та відповідними міжнародними організаціями.

Стаття 10

Пілотні проекти

  1. Імплементація пілотних проектів здійснюється шляхом подовження дії Програми, спрямованої на забезпечення доступу до європейських аудіовізуальних продуктів та аудіовізуальних творів в Європі та отримання переваг від застосування можливостей на основі розвитку та впровадження нових технологій.

  2. При виборі пілотних проектів, які мають бути імплементовані, Комісія складається з технічних консультаційних експертів, які були призначені державами-членами. Перелік потенційних проектів має надаватись Комісії регулярно відповідно до процедури, що встановлена в частині 2 статті 8.

Стаття 11

Відкритість Програми для держав, що не є членами Співтовариства

  1. Програма є відкритою для участі асоційованих країн Центральної та Східної Європи у відповідності з умовами, визначеними у асоціативних угодах та додаткових проколах до них, що пов’язані з участю у програмах Співтовариства, що вже підписані або будуть підписані з цими країнами.

M2

  1. Програма є відкритою для участі Туреччини та тих країн EFTA, що є членами ЄЕП. Угода, за якою здійснюються додаткові видатки, згідно з процедурними правилами погоджується з цими країнами.

C1

  1. Програма є відкритою для участі країн, які входять до Ради Європейської Конвенції Транскордонного Телебачення, що не зазначені у пунктах 1 та 2, на засадах додаткових видатків, згідно з умовами, що визначаються в угодах, що ухвалюються між зацікавленими сторонами.

C1

  1. Запровадження Програми в третіх країнах Європи, визначене у параграфах 1, 2 та 3, є предметом попереднього оцінювання щодо його сумісності їх національного законодавства з законодавством Співтовариства, в тому числі другий підпункт частини 1 статті 6 Директиви 89/552/ЄЕC.

  2. Програма також є відкритою для співробітництва з іншими третіми країнами на засадах додаткових видатків та спеціальних угод, в тому числі витрати, пов’язані з процедурами погодження при ухваленні угод між зацікавленими сторонами. Треті країни Європи, зазначені в частині 3, які не бажають приймати участь у Програмі у повній мірі, можуть обрати співробітництво у межах Програми згідно з умовами, визначеними у цьому пункті.

Стаття 12

Контроль та оцінка

  1. Комісія гарантує, що заходи, що реалізуються згідно з цим Рішенням є предметом попередньої оцінки та контролю та оцінки як наслідку. Вона забезпечує доступність програми та прозорість її імплементації.

  2. Після завершення проектів Комісія здійснює оцінку способу, в який вони були реалізовані та значення їх імплементації у відповідності до надання оцінки щодо того, чи дійсно було досягнуто первинну мету.

  3. Через два роки після імплементації Комісія, після надання пояснень Комітету, визначеному в статті 8, презентації Європейському Парламенту, Раді та Економічному та соціальному Комітету звіту, в якому надається оцінка значення та ефективності Програми, спираючись в ньому на отримані результати. Цей звіт, у разі потреби, супроводжується будь якими пропозиціями та думками.

  4. На виконання Програми Комісія надає Європейському Парламенту, Раді, Економічному та соціальному Комітету деталізований звіт про імплементацію та результати реалізації Програми.

Стаття 13

Набуття чинності

Це Рішення набуває чинності 1 січня 2001 року.

C1

ДОДАТОК


  1. ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ НЕОБХІДНИХ ЗАХОДІВ

    1. Для розвитку галузі аудіовізуальних творів

Для реакції на бізнесові стратегії, що відображають різноманітність виробничих структур і проектів, метою програмної діяльності є забезпечити фінансову підтримку для представлених на розгляд підприємств в аудіовізуальному секторі або :

      1. пропозиції для розвитку проектних пакетів для компаній з більшою інвестиційною ємкістю, або

      2. пропозиції для розвитку проектних пакетів для компаній з меншою інвестиційною ємкістю, або

      3. пропозиції для розвитку аудіовізуальної роботи представленої проект за проектом.

Критерій вибору врахує в основному європейську та міжнародну сутність проектів, зокрема їх:

        • виробничий потенціал;

        • потенціал для транснаціональної експлуатації, маркетинг і стратегії розповсюдження;

        • якість та своєрідність.

Підтримка для розвитку буде надана на умовах, що вимагають того, що коли проект вже входить у стадію виробництва, підтримка проекту має бути реінвестована у розвиток нових виробничих проектів.

Вклад в основному буде обмежений до 50 % від вартості проекту, але може бути підвищений до 60 % за проекти, які роблять внесок у покращення європейського лінгвістичного та культурного розмаїття.

У звіті, передбаченому у статті 12, Комісія оцінить відносні результати систем зазначених у цьому Додатку відносно цілей програми. Вони будуть надані Комітету, у відповідності до процедури, викладеної у Статті 8(2), доречні пропозиції для застосування правил для решти Програми.


  1. У секторі розповсюдження

    1. Розповсюдження кінофільмів

Наступні напрямки діяльності будуть застосовані для досягнення цілей, викладених в статті 3:

      1. схема підтримки у вигляді умовно компенсованого авансу для дистриб`юторів європейських кінематографічних робіт за межами їх виробничої території. Ціллю цієї схеми є:

        • заохотити створення мережі європейських дистриб`юторів спільно з міжнародними продюсерами і дистриб’юторами, для того, щоб популяризувати спільні стратегії для європейського ринку;

        • заохотити дистриб’юторів зокрема інвестувати у стимулювання і адекватне розповсюдження європейських фільмів;

        • підтримка багатомовних аспектів європейського кіновиробництва (дублювання, введення субтитрів, багатомовне виробництво і виробництво міжнародних звукових треків). Ця частина допомоги призначена для фінансування лінгвістичної різноманітності робіт і буде надана у вигляді субсидії.

Критерій для вибору бенефіціаріїв може включати умови для розрізнення між проектами згідно їх бюджетної категорії.

Особлива увага буде надана фільмам, які роблять внесок у збільшення європейської лінгвістичної і культурної різноманітності.



      1. система «автоматичної» підтримки для європейських дистриб’юторів пропорціональна до кількості проданих вхідних квитків за не вітчизняні європейські фільми у державах, що беруть участь у програмі, до затвердженого обмеження за фільм, що відкориговано для кожної країни. Таким чином отримана допомога може бути використана дистриб`юторами лише для інвесторів у наступному:

  • суспільне виробництво не вітчизняних європейських фільмів;

  • придбання прав на розповсюдження, наприклад через засоби мінімальних гарантій, не вітчизняних європейських фільмів;


C1

  • витрати на редагування (друк, дублювання і введення субтитрів), витрати на популяризацію та рекламні витрати за немісцеві європейські фільми.

Плани повторного інвестування в основному будуть обмежені до 50 % від вартості проектів, але можуть підвищитися до 60 %, особливо для інвестицій у виробничий етап і у фільми, що приносять користь для покращення європейської лінгвістичної і культурної різноманітності.

    1. система підтримки європейських компаній, що спеціалізуються у міжнародному розповсюджуванні кінофільмів (комерційні агенти) відповідно до їх продуктивності на ринку за базовий період як мінімум одного року. Цей вид допомоги може бути використаний комерційними агентами для інвестування у придбання (мінімум гарантій) і у витратах, що з`являються з виробництва нових європейських робіт на європейському та міжнародному ринках.

    2. слушна допомога для заохочення операторів до екранізування значної кількості не місцевих європейських фільмів у прем`єрних кінотеатрах за мінімальний період екранізації. Підтримка буде надана відповідно до показу мінімальної кількості європейських фільмів. Рівень підтримки може враховувати кількість проданих вхідних квитків за не місцеві європейські фільми на протязі зазначеного періоду до затвердженого обмеження.

Підтримка також може бути наданою за створення і об`єднання мереж європейських операторів, що проводять спільні програми для заохочення такого планування.

Допомога може бути використана для розвитку освітньої діяльності і для підняття свідомості між молодими кіно відвідувачами.

По мірі можливостей, підтримка кіномистецтва і створення мережі заохотить збалансоване географічне розповсюдження.


  1. Розповсюджування європейських робіт поза мережею Інтернет

Це розуміється як засіб розповсюдження європейських робіт на засобах призначених для приватного використання.

Автоматична підтримка: система автоматичної підтримки для видавців та дистриб`юторів європейських кінематографічних та аудіовізуальних робіт, виключаючи ігри, на засобах, призначених для приватного використання (наприклад: відеокасети і DVD) відповідно до ринкової продуктивності за зазначений період щонайменш одного року. Оцінка цієї продуктивності може враховувати специфічні властивості різних державних ринків через відповідні надбавки. Підтримка, що надається може бути використана дистриб`юторами лише для інвестицій у наступне:



  1. витрати за редагування і розповсюджування нових не місцевих європейських робіт у цифровому форматі; або

  2. витрати на стимулювання нових не місцевих європейських робіт у не цифровому форматі.

Ця система створена для:

  1. Заохочення використання нових технологій у виробництво європейських робіт, призначених для приватного використання (виробництво цифрових майстер-оригіналів для використання всіма європейськими розповсюджувачами);

  2. заохочення дистриб`юторів особисто інвестувати у розвиток і адекватне розповсюдження не місцевих європейських фільмів та аудіовізуальних робіт;

  3. підтримка лінгвістичного розмаїття європейського кіновиробництва (дублювання, введення субтитрів і багатомовне виробництво).

    1. Телевізійне мовлення

Заохочення незалежних продюсерів виробляти роботи (художні, документальні та мультиплікаційні фільми) включаючи не менш ніж два телемовника, і бажано більше, у декількох державах участь, або співучасть у програмі, що належить до різних мовних зон.

Критерій для вибору бенефіціаріїв може включати умови, що розрізняють між проектами по бюджетній категорії і виду. Особлива увага буде приділена до аудіовізуальних робіт, що роблять внесок у покращення європейської спадщини і лінгвістичної та культурної різноманітності.

Та частина допомоги, яка передбачається для фінансування лінгвістичної різноманітності робіт (включаючи виробництво саундтреків – музики та ефектів) будуть надані у вигляді субсидій.
C1


    1. Розповсюдження європейських робіт он-лайн, в мережі Інтернет. Розпочато, як засіб для розповсюдження через мережу Інтернет європейських робіт через передові дистриб`юторські послуги і нові засоби (наприклад: Інтернет, «відео по запиту»).

Метою є заохочення європейської аудіовізуальної індустрії до адаптування до розвитку цифрової технології, особливо тієї, що стосується передових он-лайнових дистриб`юторських послуг.

Введення стимулів для оцифрування робіт і створення матеріалу для популяризації і реклами в цифровій формі, таким чином заохочуючи європейські компанії (постачальники доступу в Інтернет, канали, що мають до цього особливу зацікавленість та інших) створити каталоги європейських робіт у цифровому форматі для використання з допомогою нових засобів.



  1. Популяризування

  1. У сфери популяризації і доступу на професійній ринки

Метою програмної діяльності є:

  1. покращити умови контролюючого доступу професіоналами на демонстративні покази нових фільмів і професіоналами аудіовізуальних ринків в Європі та за її межами і через специфічні програми технічної і фінансової підтримки, що є частиною подій, такі як:

    • основні європейські та міжнародні кінематографічні ринки ;

    • основні європейські та міжнародні телевізійні ринки;

    • ринки особливих інтересів, особливо для мультиплікаційних фільмів, документальних фільмів, різних засобів інформації та нових технології;

  2. стимулювати створення бази даних і/або мережі баз даних в каталогах європейських програм, призначених для професіоналів;

  3. повсякчас, коли це можливо, заохочувати підтримку популяризування кінематографічних робіт, починаючи зі стадії виробництва даних робіт.

З цією метою, Комісія стимулює створення мережі операторів на європейському рівні, особливо підтримуючи спільні ініціативи, включаючи публічні чи приватні організації, що сприяють популяризації.

Підтримка в основному буде обмежена до 50 % від вартості проекту, але може підвищитися до 60 % за проекти, що збільшують європейське лінгвістичне і культурне розмаїття.



  1. У сфері проведення фестивалів

Метою програмної діяльності є:

  1. підтримка аудіовізуальних фестивалів, що проводяться у партнерстві, де екранізується значна кількість європейських робіт;

  2. заохочувати співробітницькі проекти з європейським розмахом, включаючи аудіовізуальні події як мінімум від восьми держав, участь, або співробітництво у програмі, з загальним планом дій для стимулювання європейських аудіовізуальних робіт і їх розвитку.

Особлива увага буде приділятися до фестивалів, які допомагають популяризувати роботи з держав-членів або регіонів з нижчою ємкістю аудіовізуального виробництва і робіт молодих європейських режисерів, які засновують діючи правила для популяризування і заохочення розповсюдження сенсаційних європейських робіт.

Пріоритет буде наданий проектам з мереж, які заохочують до тривалого співробітництва між подіями.

Підтримка в основному буде обмежена до 50 % витрат проекту, але може підвищитися до 60 % за проекти, що роблять внесок у покращення європейського лінгвістичного і культурного розмаїття.


  1. Діяльність для популяризації європейських фільмів і аудіовізуальні програми

Для заохочення професіоналів, у тісному співробітництві з державами-членами, для організації діяльності, намічених для широкої публіки і популяризації європейської кіно і аудіовізуальної продукцію.

  1. Досвідні проекти

Досвідні проекти, цілі яких визначені у статті 10, можуть зосереджуватися, між іншим, на наступних сферах, з поглядом на зріст, створення мережі і популяризацію:
C1


  1. кінематографічне мистецтво;

  2. європейські аудіовізуальні програмні архіви;

  3. каталоги європейських аудіовізуальних робіт;

  4. цифрове розповсюдження європейських робіт через, наприклад, передові дистриб`юторські послуги.

Досвідні проекти піднімуть обмін досвідом; їх результати будуть широко опубліковані для того, щоб заохотити найкращий досвід розповсюдження.

Коли програма застосовуватися на протязі двох років, Комісія перевірить результати досвідних проектів і запропонує корегування до програми.



  1. Класифікація ресурсів

Наявні фонди будуть класифіковані відповідно до наступних рекомендацій :

Розвиток: по крайній мірі 20 %

Розповсюдження: по крайній мірі 57,5 %

Популяризування: приблизно 8,5 %

Досвідні проекти: приблизно 5 %

Горизонтальні витрати: по крайній мірі 9 %

Всі процентні цифри є показовими і підлягають змінам Комітетом, що передбачене у статті 8, у відповідності до процедури, зазначеної у частині 2 статті 8.


  1. ПРОЦЕДУРИ РЕАЛІЗАЦІЇ

  1. Підхід

У застосуванні програми, Комісія має впевнитися у сумісності з цілями, викладеними у частині 2 статті 1.

У застосуванні програми, Комісія, з допомогою Комітету передбачено у Статті 8, буде тісно працювати з державами-членами. Це також консультує партнерів і гарантує те, що участь професіоналів у програмі відображає Європейську культурну різноманітність.



  1. Фінансування

  1. Внесок Співтовариства

Фінансування з боку Співтовариства не буде перевищувати 50 % від кінцевих витрат діяльності (окрім випадків, що чітко передбачені у цьому Додатку, де застосовується обмеження 60 %) і буде надано у вигляді умовно компенсованих авансів або субсидій. Лише витрати які напряму пов`язані з виконанням діяльності, що отримують підтримку будуть доречними, навіть, якщо витрати оплачені частково бенефіціарієм до вибору процедури. Для багатомовної підтримки, внесок від Співтовариства буде наданий у вигляді субсидій.

  1. Попередня оцінка, моніторинг і подальша оцінка перед затвердженням запиту щодо підтримки від Співтовариства, Комісія уважно оцінить для перевірки того, що воно відповідає цьому Рішенню і з умовами, викладеними в підрозділах 2 і 3 цієї частини Додатку.

Запит для підтримки від Співтовариства повинен включати наступне:

    1. фінансовий план, що викладає всі компоненти фінансування проекту, включаючи фінансову підтримку, що була замовлена від Комісії;

    2. графік умовної роботи;

    3. будь яку іншу відповідну інформацію, яку вимагає Комісія.

  1. Фінансове забезпечення і контроль Комісії викладе правила по зобов`язаннях і платежах для діяльності, розпочатої відповідно до цього Рішення, у сумісності з відповідними постановами фінансового регламенту.


C1

Це у високий мірі гарантує те, що адміністративні і фінансові процедури, що використовуються є узгодженими до намічених цілей і до досвіду і інтересів аудіовізуальної індустрії.



  1. Застосування

    1. Комісія буде виконувати Програму. З цією метою вона може покликати незалежних консультантів і центри технічної підтримки для вибору, після запиту на тендери, на основі їх компетентності у цій сфері, досвіду, отриманого у програмі MEDIA II, або іншого досвіду, отриманого в цій сфері діяльності. Технічна підтримка буде профінансована бюджетом Програми. Комісія також може прийняти рішення, у відповідності до процедури, зазначеної у частині 2 статті 8, партнерство для взаємодії з організаціями спеціалістів, включаючи тих, хто працював, був запрошений до участі згідно інших європейських ініціатив, таких як Аудіовізуальна еврика, EURIMAGES і Європейська Аудіовізуальна Обсерваторія для того, щоб застосувати спільні міри, що відповідають цілям Програми у сфері популяризації.

Комісія зробить остаточний вибір бенефіціаріїв Програми і вирішить згідно фінансового звіту про надання допомоги, у відповідності до статті 8, на основі до підготовчої роботи, проведеної центрами технічної підтримки. Це надасть основу для прийняття рішень кандидатам на підтримку Співтовариства і буде гарантувати прозорість застосування програми.

Для того, щоб виконати Програму і, особливо, оцінити проекти, що мають користь від фінансування Програми і діяльності для створення мереж, Комісія викличе визнаних, незалежних аудіовізуальних експертів у сферах розвитку, вироблення, розповсюдження та популяризації, які, де це необхідно, досвідчені в області менеджменту права, особливо у новому цифровому середовищі.



    1. Комісія зробить необхідні кроки для забезпечення інформацією про можливості, запропоновані Програмою, і забезпечення їх популяризації. Комісія також забезпечить через Інтернет всебічну інформацію стосовно підтримки наявних заходів згідно до правил Європейського Союзу відповідних до аудіовізуального сектору.

Особливо, Комісія і держави-члени зроблять необхідні кроки, продовжуючи проводити діяльність мережі MEDIA Desks і Antennae і впевнюючись у тому, що їх професійні навики покращені, для того, щоб:

      1. проінформувати професіоналів в аудіовізуальному секторі різної підтримки наявних заходів згідно до правил Європейського Союзу

      2. рекламувати і популяризувати Програму;

      3. заохотити максимальну кількість учасників у діяльність Програми професіоналами;

      4. допомагати професіоналам з презентацією проектів у відповідь на виклик для надання пропозицій;

      5. стимулювати міжнародну співпрацю між професіоналами;

      6. підтримувати зв`язок між різними органах підтримки у державах-членах з поглядом до забезпечення того, що діяльність Програми доповнює заходи державної допомоги.




1() ОВ С 283, 6.10.1999, С. 1.

2() ОВ L 380, 31.12.1990, C. 37.

3() ОВ С 41, 13.2.1996, С. 8

4() ОВ С 347, 18.11.1996, С. 33.

5() ОВ L 321, 30.12.1995, C. 25.

6() ОВ L 321, 30.12.1995, C. 33.

7() ОВ L 298, 17.10.1989, C. 23. Директива зі змінами, внесеними Директивою 97/36/ЄС Європейського Парламенту та Ради (ОВ L 202, 30.7.1997, C. 60).

8() ОВ L 26, 1.2.1999, С. 1.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка