Бюлетень західного наукового центру 2010 Бюлетень Західного наукового центру



Сторінка1/29
Дата конвертації23.01.2018
Розмір3.54 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29


Національна академія наук України
Міністерство освіти і науки України

БЮЛЕТЕНЬ
Західного наукового центру

2010


Бюлетень Західного наукового центру. 2010 / Національна академія наук України та Міністерство освіти і науки України. Західний науковий центр. – Львів: Паїс, 2010. – 238 с.

Редакційна колегія:

Назарчук З.Т. академік НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор (відповідальний редактор)

Зинюк О.Д. кандидат технічних наук, доцент (заступник відповідального редактора)

Корній В.В. кандидат технічних наук, старший науковий співробітник

Котерлин Г.М.

Романюк Р.Р.


Рекомендовано до друку виконкомом Західного наукового центру НАН України і МОН України, протокол № 5 від 18 червня 2010 р.




Адреса редакції: 79000, Львів, вул. Матейка, 4,
Західний науковий центр НАН України і МОН України;
тел./факс: +38 (032) 297-07-74; E-mail: zncnan@mail.lviv.ua;
сайт: http://znc.com.ua/

© Західний науковий центр НАН України і МОН України, 2010


У Західному науковому центрі



Західний науковий центр НАН України і МОН України вітає з присудженням Державної премії України у галузі науки і техніки за 2009 рік:
БОЛДІЖАРА Олександра Олександровича - доктора медичних наук, декана Ужгородського національного університету

- за розробку та впровадження нових методів діагностики і хірургічного лікування захворювань підшлункової залози у складі авторського колективу.


ПАВЛЮКА Мирослава Івановича - члена-кореспондента Національної академії наук України, директора Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України,

МАЄВСЬКОГО Бориса Йосиповича - доктора геолого-мінералогічних наук, завідувача кафедри Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу

- за роботу «Нафтогазоперспективні об'єкти України (наукові і практичні основи пошуків родовищ)» у складі авторського колективу.
ПАСІЧНИКА Володимира Володимировича - доктора технічних наук, завідувача кафедри Національного університету «Львівська політехніка»,

НІКОЛЬСЬКОГО Юрія Володимировича - кандидата фізико-математичних наук, доцента Національного університету «Львівська політехніка»,

ЩЕРБИНУ Юрія Миколайовича - кандидата фізико-математичних наук, доцента Львівського національного університету імені Івана Франка

- за комплекс підручників "Інформатика» у семи книгах у складі авторського колективу:

Основи системного аналізу. - К.: Видавнича група ВНV, 2006. - 544 с.;

Основи програмування. - К.: Видавнича група ВНV, 2005. - 384 с.;

Дискретна математика. - К.: Видавнича група ВНV, 2006. - 368 с.;

Чисельні методи в інформатиці. - К.: Видавнича група ВНV, 2006. - 480 с.;

Організація баз даних та знань. - К.: Видавнича група ВНV, 2006. - 384 с.;

Моделювання систем. - К.: Видавнича група ВНV, 2005. - 352 с.;

Операційні системи. - К.: Видавнича група ВНV, 2005. -576 с.


Бажаємо лауреатам здоров’я, щастя, благополуччя та подальших творчих здобутків на ниві науки.

Редакційна колегія

Назарчук З.Т.

Про завдання і перспективи співробітництва Західного наукового центру НАН України і МОН України, Тернопільської обласної державної адміністрації, Тернопільської обласної ради





(Матеріали доповіді під час виїзного засідання Ради Західного наукового центру НАН України і МОН України у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя 11 червня 2010 року)

Шановні учасники засідання!

Ми зібрались сьогодні на чергове засідання Ради Західного наукового центру – вищого органу його управління – для обговорення і прийняття програми співпраці з органами управління Тернопільської області. Користуючись нагодою, кілька слів про ЗНЦ. Як і інші 5 регіональних центрів України, він зараз має подвійне (НАН України та МОН України) підпорядкування і є одним із найпотужніших науково-освітніх осередків нашої держави. До його юрисдикції входить 8 областей заходу України. Тут функціонує 26 установ НАН України, 81 вищий навчальний заклад ІІІ-ІV рівня акредитації, понад 50 галузевих науково-дослідних та дослідно-конструкторських організацій, де працює понад 14 тисяч науковців (з них 1,5 тисячі – в інститутах НАН України), серед яких 9 академіків та 24 членів-кореспондентів Національної академії наук України, понад 1700 докторів (200 – в інститутах НАН України) і понад 12 тисяч (650 – в академічних установах) кандидатів наук. Це справді велика інтелектуальна сила, що здатна і зобов’язана суттєво впливати на економічний та освітньо-культурний розвиток регіону.

З іншого боку, метою державної регіональної політики як складової стратегії економічного та соціального розвитку України є створення умов для динамічного, збалансованого розвитку територій, усунення основних регіональних диспропорцій. Політика щодо підтримки регіонального розвитку має спрямовуватися на активізацію всього ресурсного та наукового потенціалу регіонів як основи зміцнення конкурентності регіону (Програма «СТРАТЕГІЯ ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ НА 2004-2015 рр.»).

Пріоритетним завданням регіональної економічної політики, спря­мо­ваної на підвищення конкурентоспроможності економіки регіону, має стати забезпечення подальшого розвитку науково-технологічного та інно­вацій­но­го потенціалу. Маємо створити умови для формування в кожному регіоні сучасного виробничого комплексу, здатного до розвитку та забез­печення внутрішніх потреб, нарощування експорту конкурентоспроможної продукції та послуг, збільшення обсягів виробництва наукоємної продукції на основі якомога повнішого використання вітчизняного виробничого потенціалу.



Доповідає академік НАН України З.Т. Назарчук
Фундаментом регіонального розвитку має стати самостійність регіону щодо визначення цілей свого розвитку та можливості фінансування заходів для їхньої реалізації передусім за рахунок власних джерел та залучених інвестицій. Йдеться про те, що основою політики економічного зростання на регіональному рівні має бути раціональне використання трудового потенціалу та виробничих ресурсів, максимальне сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, забезпечення раціонального використання навколишнього середовища.

Цей підхід передбачає підвищення ролі та відповідальності місцевих органів влади за майбутнє території, необхідність пошуку нових інструментів стимулювання економічного розвитку, зокрема об’єднання зусиль науки, місцевого бізнесу, громадськості, самоврядування та держави. Регіональні та місцеві органи влади є ключовими в організації розвитку території. Повинні бути створені інституційні умови, які б дозволили регіону повністю реалізувати наявний у них потенціал, максимально збільшити його внесок у національну економіку, здобути конкурентні переваги на світових ринках. Саме за такими принципами має здійснюватись регіональна політика.



З урахуванням цих завдань регіональне поєднання освіти, науки, та виробництва у Тернопільській області має забезпечити:

  • формування ефективної структури господарства регіону, яка б сприяла комплексному розвитку на основі природно-ресурсного, виробничо-економічного, науково-технічного та людського потенціалів, наявної інфраструктури, історико-культурних надбань і традицій із використанням переваг та можливостей геополітичного становища Тернопілля;

  • застосування договірних засад при визначенні спільних дій центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у стимулюванні розвитку регіону, зокрема підтримку розвитку окремих депресивних територій;

  • вирішення спільних регіональних та міжрегіональних проблем розвитку шляхом об’єднання фінансових ресурсів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

  • підвищення ролі регіону у зовнішньоекономічному співробіт­ницт­ві, активне входження до міжнародних організацій та формувань;

  • активізація міжрегіонального та транскордонного співробітництва;

  • удосконалення системи державного стратегічного планування регіонального розвитку, розроблення стратегії розвитку регіону;

  • підвищення ролі області у реалізації екологічної політики держави;

  • адаптацію національного законодавства з питань регіональної політики до норм і стандартів Євросоюзу.

Для реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року на сьогоднішнє засідання Ради ЗНЦ пропонується «Програма співробітництва Тернопільської обласної державної адмініст­рації, Тернопільської обласної ради, Західного наукового центру НАН України і МОН України». Програма передбачає наступні напрями:

  1. Охорона довкілля і раціональне використання природних ресурсів. Запобігання надзвичайним ситуаціям.

  2. Будівництво.

  3. Паливно-енергетичний комплекс. Нетрадиційна енергетика.

  4. Машинобудування та приладобудування.

  5. Хімія та хімічна технологія. Біотехнології.

  6. Розвиток інформаційної, виробничої та соціальної інфраструктури. Соціально-економічний розвиток області та управління.

  7. Збереження історичної спадщини.

  8. Інші сфери діяльності.

Згадані напрями охоплюють пріоритетні галузі економічного, соці­ального та культурного розвитку нашого краю. Основними виконавцями передбачених програмою інноваційних та інвестиційних проектів висту­пають вищі навчальні заклади Тернопілля при тісній співпраці з місцевими законодавчими та виконавчими владними структурами. Співвиконавцями окремих розділів є також деякі академічні інститути ЗНЦ. На нашу думку, така співпраця дасть можливість:

  • згуртувати підприємства різних галузей народного господарства, наукові установи, владні структури для спільного впровадження проектів та підняти конкурентноспроможність регіону;

  • створити нові робочі місця;

  • відновити культурну спадщину краю;

  • зберегти та розвинути нові технології та технологічні процеси;

  • вивести наукові дослідження на більш високий рівень;

  • допомогти впроваджувати та реалізовувати нові інноваційні та інвестиційні проекти;

  • розвивати пріоритетні напрями та технології згідно міжнародних вимог, зокрема,

    • в енергетиці: енергозберігаючі та енергоощадні технології на основі альтернативних та відновлювальних джерел енергії; світлотехнічні системи та пристрої (світлодіоди);

    • у транспорті: створення систем управління, контролю транспортними потоками;

    • в інформаційних технологіях: системи супутникового, наземного зв’язку та моніторингу; НВЧ технології; цифрові технології; програмне забезпечення;

    • у біотехнологіях, біоінформатиці: системи екологічного моніторингу та контрол; системи зменшення шкідливих викидів у повітря згідно рішень Кіотського договору; системи очищення довкілля від побутових стоків та промислових відходів;

    • в робототехніці та прикладній механіці: системи точної механіки; системи управління на основі нейронних мереж;

    • у матеріалознавстві: визначення втоми та старіння матеріалів.

Як член Міжвідомчої ради з координації фундаментальних дослід­жень в Україні можу стверджувати, що згадані напрями відповідають спіль­ному наказу МОН України та НАН України № 1066/609 від 26.11.2009 р., затвердженому Мінюстом України 19.05.2010 р., і є співзвучними з міжна­родними пріоритетами. З іншого боку, наукові установи Тернопілля мають певний досвід, наукові напрацювання та кадровий потенціал для виконання запланованих проектів задля підняття репутації краю. Зазначені у програмі галузі є також пріоритетними для іноземного інвестування.

Пропонована програма дасть можливість проводити і певну струк­тур­ну трансформацію економіки Тернопілля на найближчі роки. Сюди відношу:



  • перетворення області в гармонійно розвинутий осередок сучасної за європейськими стандартами території із багатогалузевою спеціалі­зацією у сільському госп­одарстві, переробній промисловості, сільсь­когосподарському машинобудуванні, радіоелектронній промисло­вості. На перспективу область повинна не лише повністю задо­воль­нити власні потреби у продовольстві, окремих видах сучасних сільсько­гос­подарських машин, окремих виробах радіоелектронної, світлотехнічної, переробної промисловостей, але значно збільшити їх поставки у загальнодержавний фонд та на експорт;

  • закриття та перепрофілювання промислових підприємств із заста­рілими енергозатратними технологіями та неконкуренто­спро­мож­ною продукцією;

  • технічне переоснащення і реконструкція старих підприємств переробної галузі, приведення їх потужностей у відповідність до ресурсів сільськогосподарської сировини;

  • подальший розвиток власної бази виробництва будівельних мате­ріалів за рахунок раціонального використання місцевих родовищ мінеральної сировини, проведення реструктуризації підприємств будіндустрії;

  • раціональне використання природних, у тому числі рекреаційних ресурсів; розвиток курортних районів, максимальне використання унікальних історичних пам’яток та природних зон;

  • створення в області переробної галузі твердих побутових та промислових відходів;

  • створення енергоефективної та енергоощадної продукції з використанням альтернативних та відновлювальних джерел енергії;

  • поліпшення територіальної структури і розміщення продуктивних сил з метою максимального самозабезпечення територіальних громад власними джерелами фінансових ресурсів.

Зазначу, що сьогоднішній документ є рамковим. При реалізації програми співробітництва маємо взяти до уваги певний досвід (зокрема, і негативний) співпраці, що вже склалася. Сюди, зокрема, відношу таке:

  1. Економічний розвиток регіону. Наскільки мені відомо, вже три­валий час існує програма співробітництва Тернопілської обласної дер­жавної адміністрації та Тернопільської обласної ради із науково-координа­ційною радою ЗНЦ у Тернопільській області. Вона передбачає конкретні позиції, строки та виконавців. Як фінансується ця програма, хто цікавиться ходом її виконання? Наступне. Місцевий бюджет (принаймні на папері) фінансує багато програм обласного рівня. Як правило, вони не проходять належної наукової експертизи. Це означає, що можливості науково-освіт­ніх установ Тернопілля як експертних організацій використовуються дале­ко не пов­ніс­тю, а останні (ВНЗ) позбавлені активної участі у розбудові області. Далі, напевно на виконання Указу Президента України від 17.03.10 р. №  55/2010 у Тернополі створено Регіональний комітет з економічних ре­форм. Але ж відомо, що при ЗНЦ існує секція економіки, успішно функціо­нує науково-навчальний центр «Економосвіта», які об’єднують усіх провід­них еконо­міс­тів Заходу України, зокрема і науковців Тернопільського націо­наль­ного еконо­мічного університету. Цікаво, чи включені до складу Регіо­наль­ного комітету з економічних реформ представники згаданих структур ЗНЦ?

  2. Розвиток паливно-енергетичного комплексу (ПЕК). Враховуючи закріплені у схваленій Верховною радою України «Енергетичній стратегії України на період до 2030 року» пріоритети використання власної ресурсної бази енергетики, є доцільним підготувати програму розвитку ПЕК Тернопільської області. Спільна розробка такої програми науковцями Тернопілля та (при потребі) інших установ ЗНЦ, фахівцями органів місцевого самоврядування та спеціалістами-практиками на замовлення і під керівництвом ТОДА могла б послужити робочим інструментом відновлення ролі ПЕК як однієї з найважливіших складових економіки області.

  3. Енергозбереження і енергоощадність. Основу енергозбе­ре­жен­ня, як відомо, складають регіональні програми модернізації комунальної енерге­тики. На прикладі Донецького регіону, де лише у Краматорську модернізовано понад 1100 одиниць енергетичного обладнання, показано, що окупність засто­сованих тут вітчизняних (до слова, розроблених в інститутах НАН України) технологій складає 4,5 роки. Тобто, сюди можна інвестувати! Зауважу, що до кінця поточного року програми модернізації комунальної енергетики, будучи вмонтованими до комплексних програм розвитку регіонів, мають бути розробленими по всій державі. Науково-координаційна рада Тернопілля має дати свої пропозиції і технічні рішення. А місцеву владу проситимемо допомогти створити економічні та організаційні умови для їх реалізації.

  4. Екологія. Для будь-якої області України ця проблема є над­ак­туальною. Зупинюсь лише на одному з її аспектів – очищенні промислових стоків. Якщо обласні центри цю проблему з різним ступенем успіху в принципі вирішують, то 95% малих міст України сьогодні не каналізовані! Необхідні технології, які особливо перспективні для малих міст і районних центрів, розроблено львівською корпорацією «Енергоресурс-Інвест», яка може оперативно і швидко допомогти у вирішенні цього питання.

  5. Кадрова політика. Вона багатогранна, але… Не добре, коли ор­гани місцевого самоврядування за існуючою зараз практикою підтримують відзначення державними нагородами кандидатури науковців чи освітян без погодження з науково-координаційними радами областей. Саме тут зна­ють, чого реально вартує пропонована кандидатура як науковець і як співвідно­ситься з собі подібними. Таке погодження не лише сприятиме об’єктивності, а й забезпечить якісно вищий рівень поінформованості органів місцевої вла­ди про існуючий науковий потенціал. Воно підніме вагу і науково-коорди­на­ційної ради в очах самих науковців, що теж важливо, коли потрібно мобі­лізувати наукову спільноту на вирішення актуальних для області проблем.

  6. Молодь у науці. Користуючись нагодою, хочу проінформувати, що вже тривалий час на Львівщині щорічно 30 відомих учених і 150 моло­дих науковців отримують стипендії обласної ради та облдержадміністра­ції. Це реальна і вагома підтримка, особливо з врахуванням того, що ці кошти за існуючою у Західному науковому центрі системою відбору спря­мовуються на відзначення дійсно кращих із кращих. Аналогічною є прак­тика й в Івано-Франківській області, де такі винагороди приурочені до Дня науки. Добре було б, щоб і на Тернопіллі така система прижилась. Однак, коли говорити про закріплення молоді в наукових установах, є проблема, яку самостійно вирішити не можемо. Маю на увазі житлове забезпечення. Це ключове питання. Завдяки сприянню уряду і зусиллям Президії НАН України цьогоріч академічні установи Львова отримали 14 службових квартир. В умовах повної відкритості і консенсусу їх надано лише молодим науковцям. Але зусиллями лише з Києва ситуацію радикально не змінити. Має бути розуміння і допомога місцевої влади, адже вартість земельної ділянки складає суттєву частину ціни квадратного метра житла.

Тому, маємо спільно забезпечити виконання цієї програми, домігшись злагодженої співпраці освіти, науки і влади в ім’я загального добра тернополян.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка