Будинок Д’якова



Скачати 353.62 Kb.
Сторінка1/7
Дата конвертації14.04.2019
Розмір353.62 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7

Будинок Д’якова


Цей будинок, оформлений у стилі еклектизму, входив до садиби, придбаної у 1896 році І. Д’яковим (міський голова з 1914 р.). До 1915 року на другому-третьому поверхах була квартира власника, на четвертому - церква та зала, інші поверхи здавалися на оренду. У 1915 році будинок був найнятий 8-ю чоловічою гімназією терміном на 10 років. Крім навчальних класів, тут були квартири директора й інспектора школи, а також господарські приміщення.

Адреса: пл. І. Франка, 5.

Кловський палац
Кловський палац був побудований в 1752–1756 роках за проектом архітектора І. Г. Шеделя і архітектора П. І. Нєєлова. Завершив будівництво архітектор С. Д. Ковнір, який вніс до композиції і оформлення палацу елементи українського бароко. Палац розташований в колишній стародавній місцевості Клов (звідси і назва), що належала Києво-Печерському монастирю. Спочатку Кловський палац був двоповерховим. У 1863 році був надбудований третій поверх. Інтер’єр палацу був розписаний у 1757 році українськими художниками. Одночасно з будівництвом навколо палацу був висаджений декоративний парк. В різні часи в палаці працювали установи: друкарня Києво-Печерської лаври, потім протягом багатьох років тут знаходився військовий госпіталь, в 1811–1857 роках –1-а чоловіча гімназія, до жовтня 1917 року — жіноче  училище. Під час громадянської війни палац був зруйнований.
У 1930 році  був відновлений. У 1975–1981 роках тут розміщувався музей Історії Великої Вітчизняної війни. З 1982 року — в палаці знаходився музей  Історії Києва.

Садиба Чигринцевої

На початку 20 сторіччя ця садиба належала дворянці М. Чигрінцевой. Садиба складалалась з двоповерхового дерев’яного житлового будинку і двоповерхового флігеля в глибині двору з одноповерховими прибудовами.  Житловий будинок - яскравий приклад нового напряму в архітектурі 19 сторіччя, пов’язаного з використанням декоративних мотивів російської народної архітектури. Будинок двоповерховий, дерев’яний, обшитий дошками, на високому цегляному цоколі.  Головний фасад з високим дерев’яним крильцем з балконом. Карнизи і фронтони прикрашені виразним різьбленням геометрічного характеру.



Адреса: Андріївський узвіз, 19.

Дача Хрущева


У 1889 році аптекарський помічник Октавіан Бельський придбав ділянку в Кмітовом яру. У 1893-му тут почалося будівництво першого будинку-садиби за проектом архітектора Миколи Казанського. Цей будинок зберігся без змін. Незабаром Бельський, вже власник аптеки на Подолі, придбав сусідню ділянку землі і побудував ще одну будівлю, за розмірами перевершуючу першу.  Тут розмістилися 2 п’ятикімнатні квартири, які домовласник здавав в оренду.

Місцевість навколо Кмітова яру привертала людей творчих професій:  художників, письменників, учених. Художники Пімоненко, Менк, Орловський, Мурашко, письменник К
остянтин Паустовській, полярник і фізик Отто Шмідт, інші відомі люди того часу жили тут. Живописний яр із струмками, ставками, прекрасними пейзажами створював потрібний для творчості настрій.

Після націоналізації парк якийсь час був загальнодоступним, але вже на початку 1930-х всю садибу обнесли високою огорожею і перетворили на урядову резиденцію. Ліквідовували майже всі трамваї: залишилася тільки «четвірка» до центру, та і її кінцеву перенесли подалі від дачі. У 1934–37 роках тут жив нарком внутрішніх справ УРСР Всеволод Баліцький. Саме він керував перенесенням столиці радянської України до Києва, ухвалював рішення про масові репресії і руйнування тисяч храмів і інших пам’ятників архітектури. Серед них була і розташована напроти дачі церква святого Феодора.

Проте на власну резиденцію він грошей не жалів: споруджений комплекс паркових мостів, альтанок, паркових скульптур, штучних озер обійшовся приблизно в мільйон рублів.  Але незабаром Баліцький був розстріляний як «ворог народу», а садиба перетворена на піонертабір для дітей співробітників НКВД.

П
ісля звільнення Києва в 1943 році тут поселився Микита Хрущев, спочатку – член військової ради 1-го Українського фронту, в 1944-47 роках – голова уряду УРСР, а в 1947– 49 роках – перший секретар ЦК КП(б) У. Хрущев жив у великому будинку, де в 1948 році з боків  надбудовані спальні для нього та його дружини. Микита Сергійович любив читати газету на терасі, прогулюватися по парку, облаштованому з царською розкішшю, – в маленькому замку над обривом жили ведмеді, по парку ходили павичі. Після від’їзду Хрущева до Москви садиба залишалася резиденцією перших секретарів ЦК.

С
еред київських діггерів існує легенда, що під дачею був влаштований підземний зал для засідань, а підземні ходи сполучають її з розташованими неподалеку старою і новою будівлями колишньої партійної школи.

Останнім лідером радянської України, що жив тут, був Петро Юхимович Шелест. Проте в травні 1972 року Шелест змістили по звинуваченню в українському націоналізмі: він вимагав паритету в економічних відносинах республіки і центру, став на захист української мови; словом, сприймав серйозно декларацію про рівність республік в СРСР.

У 1978 році в новозбудовані за особняками бетонні корпуси переїхав Інститут педіатрії, акушерства та гінекології, адміністрація якого розмістилася в будівлях дачі.



За матеріалам сайту http://www.interesniy.kiev.ua 






Адреса: вул. Герцена, 14

будь ласка, напишіть, за якою адресою розміщається цей будинок.

Квартал поміж вулицями Майбороди (Мануїльського), Лермонтовською, Герцина та Овруцькою.
Там два особняки.
На жодній з відомих мені карт ця ділянка як зелена зона не позначена.
Вхід церез прохідну з боку вул. Майбороди (Мануїльського) (вхід вільний).
Ось посилання на Вікімапію: http://wikimapia. org/beta/#lat=50. 4683633&lon=30. 4744327&z=17&l=37&m=b&v=8

А що зараз у особняку Хрущова? інститут педіатрії???



Администрация ин-та педиатрии.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка