Будь вогником для людей



Скачати 166.98 Kb.
Дата конвертації11.01.2018
Розмір166.98 Kb.

Розробки занять

Заняття 1.

Тема: Будь вогником для людей
Мета:

– дати основи знань про внутрішній світ людини, показати велич та красу добра;

– виховувати в дітей чуйне ставлення до людей, доброзичливість;

– спонукати дітей безкорисливо робити добрі вчинки.


Наочність: : свічка, ліхтарик, картки з індивідуальними завданнями, плакат із

написанням вислову зі Святого Письма, «сердечка», «листочки доброти».


Напис на дошці: «Ти добро лиш твори повсюди…»
Хід заняття
І. Привітання.

«В колі друзів»:

- Я всміхаюсь сонечку,

- «Здрастуй, золоте!»

- Я всміхаюсь квіточці –

- Хай собі росте!

- Я всміхаюсь дощику:

- Лий хоч із відра,

- Друзям посміхаюся,

- Зичу їм добра!
ІІ. Мотивація.

Вправа «Очікування».

Розповідь керівника: людина народжується творити добро друзям, рідним, знайомим. А добро може творити добре сердечко. Перед кожним з вас є «сердечко». На якому ви напишете речення, яке обов’язково буде починатись словами: «Від сьогоднішнього заняття я очікую….». Діти пишуть і прикріплюють свої «сердечка» на дошці…

– Подивіться, які гарні сердечка допоможуть нам працювати на занятті і кожне з них сповнене добром і любов’ю.


Вступна бесіда.

класі вимикається світло, а в кутку запалюється свічка).



Керівник: Уявіть, що зараз ніч, темно, плаче мала дитина. Чому вона плаче? Як ви себе почуваєте, коли вимикають електрику і стає зовсім темно? (Відповіді дітей). Що ваші батьки зазвичай роблять, щоб позбутися темряви?

Я розповім вам історію з життя дітей
Маленька свічка

Гриць і Маруся спостерігали за вікном, як яскрава блискавка, здавалося, розрізала небо на дві половини та пролунав гучний грім.

Несподівано в домі погасло світло.

Що сталося? – закричав Гриць, розгублено озираючись у темноті.

Як темно! – вигукнула Маруся. – Мамо, де ти, ходи до нас!

Мама ввійшла до кімнати із запаленою свічкою в руках.

Напевне, через бурю сталася аварія, – сказала вона, – тому мусимо посидіти трохи при свічці, як жили люди багато років тому.

Ясніше, ніж я думала, – промовила Маруся, дивлячись на свічку.

Правда, дивно, скільки світла дає маленький вогник, – погодилася мама.

У вірші, який ми вчили у школі, говориться, що ми повинні дозволити своєму вогню світити іншим людям, – сказала Маруся. – Учитель пояснював, що ми це робимо через добрі вчинки.

Я думав, те, що можу зробити, нічого не значить, – додав Гриць, – але дивлюсь, яку велику різницю вносить маленька свічка.

Молодець, що помітив це, – сказала мама. – Те, що ми чинимо, може здаватися незначним для нас, але важливим для людей.

Незабаром в будинку знову з’явилося світло.

Як добре, – промовила мама, – я рада, що за кілька хвилин ми пригадали важливі речі для нас.


ІІІ. Представлення теми.

Керівник: Сьогодні ми з вами поговоримо про світло.

Що являється джерелом світла у житті людини? Це сонце, місяць, свічка, ліхтарик, лампа, т.д. Але ми самі можемо бути «світлом», подаючи добрий приклад оточуючим людям. Це допомога батькам, любов до ближніх, старанність у навчанні. Наше світло люди помічають, коли ми робимо для них добрі справи.


IV. Надання необхідної інформації.

Керівник: Що таке добро?

Добро – все, що виходить від Бога, благо. Господь – джерело добра. Добро має здатність бути щедрим та не потребує нагороди.

В основі всіх наших добрих вчинків лежить поняття добра. Якщо до людини ставитися погано, то вона стає сумною, розчарованою, нещасливою. А щоб добра у світі стало більше, нам самим потрібно бути добрими стати вогниками. До речі є ще одна таємниця: людина, яка сама робить добро, почувається щасливішою від тієї, кому вона його зробила. Тому добро завжди пов’язане з такими рисами характеру, як чуйність, милосердя, доброчинність, щирість, справедливість.

Давайте згадаємо слова і вислови, в яких присутнє слово «добро» і які ніколи не зникають з мовного вжитку: «доброго дня», «всього доброго», «добраніч», «на все добре», «добробут».

Милосердя та доброта ще з давніх часів були традицією нашого народу. Цілком природнім і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість, немічність, порятувати хворого, захистити скривдженого. Потреба людей у доброті повсякчасна. Милосердя та доброта – це крила, на яких тримається людство.



Виростай, дитино, каже мені мати,

І розкриється весь світ тобі –

Зможеш легко труднощі долати,

Як повік не зрадиш доброті!

Пожалій мурашечку,

І полий ромашечку,

Кущик посади!

При потребі старшому,

Меншому і слабшому

Завжди поможи.
В кожній людині закладено прагнення бути щасливою. Це бажання можна здійснити за допомогою правильної поведінки, вчинків та дій по відношенню до себе і до людей, які нас оточують. Справжнє добро можливе тільки за умови великого душевного багатства, чистоти серця. Коли ми поступаємо неправильно чи вимовляємо не гарні слова, ображаємося, сваримося – заплямовуємо своє серце, в ньому з’являються «бур’яни». Тому слід завжди слідкувати за його чистотою.
(Керівник або вихованець читають вірш)

Чисте серце

В кожного із нас є серце –

нашого життя джерельце.

Його треба не бруднити

і від злого боронити.

Вчинки погані, недобрі слова

Плями брудні залишають.

Заздрість, образа, гордість, плітки

Місця добру не лишають.

З джерела брудного

Чиста не тече вода.

А із серця злого

Не іскриться доброта.

В кожного із нас є серце –

нашого життя джерельце.

За ним треба слідкувати

і лише добром сповняти.

В чистому серці нема місця злу:

Щира любов там панує.

Лагідне слово, дружбу та мир

Всім чисте серце дарує.

Нехай серце буде

Тільки чистим джерелом.

І на радість людям

Сповнене лише добром.

d:\мама\газета\фото\091b5cee489e9c8ecc26c8c1379f1de3.gif

Керівник: А тепер давайте трішки подумаємо над визначенням слів «добро» і «зло».

(Проводиться гра «Мозковий штурм»

Вихованцям пропонується визначити філософські категорії: що таке добро? І що таке зло? (На виконання 5хв. Відповіді записують на кольорових листочках і прикріплюють на дошку)).



Керівник: Уявіть собі будинок, у якому багато років ніхто не жив, не доглядав за ним. Потрібно щодня заглядати у своє серце, щоб воно не стало схожим на цей запущений будинок, в якому так багато бруду.

Отже, добра людина схожа на ясне сонечко, тому що всіх зігріває своєю любов’ю, турботою, ласкою, щирістю. І щоб жилося усім нам добре, у мирі і злагоді, необхідно щохвилини, щоденно творити добро, тому що добро завжди перемагає зло. Хто щедро робить добро, у відповідь отримує ще більше. Але розраховувати на це не можна.


Навчаймося добра, як вчаться мови діти,

Щоб потім все життя його творить святе.

Плекайте крізь роки троянди ніжні й жито,

Тримайте у руках, як сонце золоте.

Даруймо для людей погожі дні весняні,

Щоб щедрим садом вік святився небокрай,

Щоби пісні лунали до нестями

І повнився добром наш дім і рідний край.
А тепер поміркуйте і дайте відповідь:

(Проводиться робота в групах. Колектив ділиться на групи по 5-6 дітей, які обговорюють і дають відповіді на питання)

  1. Що означає слово «добро»?

  2. Хто є джерелом добра?

  3. Наведіть приклади слів, в основі яких лежить слово «добро»?

  4. Наведіть приклади людей, які чинять добро.


Керівник: Запам’ятайте! Ми всі з’явилися на світ один для одного. Тільки разом, допомагаючи один одному, турбуючись один про одного, ми стаємо справжніми людьми і прикрашаємо світ. Насправді, людина живе лише тоді, коли робить добро.

«Квітка потребує сонця. Людина, щоб бути щасливою, потребує добра».
Керівник: А тепер я розповім вам ще одну повчальну історію.

Повчальна історія

В одному затишному будинку, повному щастя і миру жили ліхтарик і свічка. Це були потрібні, шановані речі в будинку. Їх завжди тримали в певному місці, щоб кожен знав, де їх узяти, коли з'явиться необхідність.

Ліхтарик добре знав усі куточки двору, погребу та сараю, а свічка чудово орієнтувалася в квартирі. І хоча яскраве світло лампочок давав їй можливість вдосталь насолодитися спокоєм, іноді її з пошаною виставляли на свічник і свічка з цікавістю розглядала кімнату або кухню те приміщення, де вона знаходилась.

Та одного разу ліхтарику і свічці захотілося побачити білий світ. Вирішили вони помандрувати і подивитися, як живуть люди в інших будинках.

Спочатку вони запланували спільну подорож, але потім вирішили, що корисніше буде розійтися у різні сторони, щоб потім при зустрічі поділитися враженнями та розповісти про свої пригоди.

Ліхтарик ретельно готувався до подорожі: як слід, почистив скло свого ока, змастив кнопочку вимикача, протер корпус. Потім попросив у господаря нову батарейку, спалахнув яскравим світлом і... вирушив у путь.

Свічка теж почала готуватися до походу: дістала ножиці, щоб обрізати обгорілий гніт. Але вони виявилися настільки важкими, що свічка не зважилася займатися такою незвично важкою роботою. Адже раніше сама вона ніколи цим не займалася: гніт обрізав хтось із господарів квартири.

«Та й взагалі, навіщо мені горіти і марно топити свій віск, – вирішила свічка, – я краще буду розглядати все і без свого світла. Так, без вогню, навіть цікавіше і вигідніше».

Чи довго, чи мало, помандрувавши, повернулися ліхтарик і свічка додому.

Повернення свічки і ліхтарики з нетерпінням очікували настінний годинник, кришталева ваза і керамічні фігурки, що стояли як прикраси меблів.

Ну що, багато цікавого на білому світі, розповідай, свічка, – ледве встигнувши привітатися, затараторив годинник. Ваза і керамічні фігурки мовчки приготувалися слухати.

Не сподобалося мені подорожувати, пробурчала свічка. – Набагато краще спокійно лежати в меблевій шухлядці і чекати, коли тебе дістануть і встановлять на почесному місці. А там всі люди такі непривітні, не помічали мене, деякі навіть байдуже відверталися. Одного разу... Мені навіть важко розповідати без хвилювання...

Одного разу я вирішила прилягти відпочити в стороні на травичці. І ви уявляєте собі, один хлопчина так копнув мене ногою, що у мене три дні боліло все тіло. Ні, нічого хорошого за всю подорож і пригадати не можу.... Світ непривабливий і нудний. Більше я ніколи не покину цієї затишної кімнати. Та й вам не раджу. Думаю, що ліхтарик підтвердить мою думку.

Та коли почав свою розповідь ліхтарик, подиву свічки не було меж. Ліхтарик сяяв від задоволення:

Як мені пощастило! Я бачив багато цікавого, приємного і нового. Мені зустрічалися такі привітні, добрі і вдячні люди, що при згадці про них на душі стає тепло і приємно. А яке задоволення отримуєш від того, що можеш допомогти іншим! І хоч я витратив всю енергію нової батарейки, у мене зявилося багато друзів! Це було незвичайна і дуже цікава подорож. І знаєте, після мого повернення господар подарував мені нову, більш потужну батарею, про яку я так довго мріяв. Велике йому спасибі! Тепер мені зрозуміла його турбота – адже турбота про інших приносить радість!



Свічка сердито пробурчала:

Так що ж, виходить, я говорила неправду?



Та мудрий настінний годинник, який спостерігав у вікно, як свічка і ліхтарик відправлялися в подорож, заспокоїв невдаху:

Ти говорила про свої враження і чесно розповіла про свої почуття. Тобі все здавалося похмурим і неприємним, тому що в перший же вечір ти дивилася на всіх з темряви. Ліхтарик щедро дарував своє світло оточуючим, тому він зміг побачити те, чого не побачила ти: вдячні посмішки, відповідну привітність, сердечну прихильність.


(Керівник проводить з дітьми бесіду, під час якої діти аналізують почуту історію)

– На кого б ви хотіли бути схожими, на ліхтарика чи на свічку? (Звичайно, на ліхтарика, не замислюючись, відповідають діти. – Він такий веселий і щасливий; думав не тільки про себе; не шкодував своєї нової батарейки для людей. Не дивно, що у нього з'явилося стільки друзів. І про господаря свого не забув).

– Вам сподобалась ця розповідь? Чого вона нас навчає? (Не бути себелюбами, не чекати, коли хтось зверне на нас увагу. Не стежити за тим, хто ставиться до нас доброзичливо, а хто – байдуже. Так ми ніколи не знайдемо друзів і будемо нещасними людьми).

Отож, даруйте людям світло співчуття, доброти та привітних посмішок. Добро лікує, а байдужість, лінь, егоїзм руйнує.


Керівник: Діти, це вам буде цікаво:

Видатний український педагог В. О. Сухомлинський писав: «Бути справжньою людиною – це означає віддавати сили своєї душі і ім’я того, щоб люди навколо тебе були красивішими, духовно багатшими, щоб у кожної людини, з якою ти зустрічаєшся в житті, залишилося щось хороше від тебе, від твоєї душі».


А тепер, поміркуйте і скажіть (бесіда):

  1. Що означає «бути справжньою людиною» на думку В. Сухомлинського?

  2. Що ви вкладаєте у поняття «справжня людина?

  3. Чи зустрічали ви в житті таких людей?

  4. Чи вважаєте ви себе справжньою людиною?


Керівник: Запам’ятайте!

Коли ми робимо щось приємне своїм ближнім – стаємо послідовниками Бога. Добром ми зможемо вилікувати нашу землю від зла, перетворити Україну в квітучий сад. Давайте почнемо покращувати середовище, в якому перебуваємо. Будьмо прикладом для інших.



Керівник: До вашої уваги ще одна повчальна історія:

Дім для Вірджинії
Селище шахтарів було похмурим, як і життя самих жителів. У ньому було багато напіврозвалених хат. Кожен чоловік носив із собою ніж, у багатьох було кримінальне минуле. Тут панувало пияцтво та злочини. Найближчий медичний пункт знаходився за декілька кілометрів.

Одного разу вночі, не відомо звідки, до селища заблукала дуже втомлена молода жінка; ніхто не знав, що робити, і як їй допомогти.
ї поклали на ліжко в закинутому домі і поки чоловіки приймали рішення, незнайомка лежала, відвернувшись до стіни, закривши очі від втоми. Коли ж чоловіки повернулись, уже було пізно. Жінка померла, залишивши новонароджену дівчинку. Ці люди навіть не знали, звідки вона і куди йшла. Шахтарі не усвідомлювали, що їм тепер робити з дитиною, проте зробили все необхідне – поховали жінку.

Хтось запропонував відправити дитину на вантажівці до монастиря, але машина повинна була приїхати тільки через три дні. Дівчинка не переставала плакати. Всі безпорадно стояли навколо неї, коли раптово з натовпу вийшов старий Панас і взяв на руки брудну маленьку дитину.

Залиште її мені, сказав він, – у мене колись була така ж.

Присутні дуже здивувалися. Панас був найстаршим із жителів селища, а його хатина найбільш запущеною з усіх. Дуже замкнений, він рідко брав участь у пияцтва та сварках з іншими молодими сусідами. Чоловік не любив ні з ким розмовляти і ніхто не знав про його минуле, звідки він і від чого сховався. Проте, майже всі погодилися віддати дитину йому.

Панас приніс маленьку дівчинку додому, поклав її на ковдру і відразу дав розпорядження деяким чоловікам, щоб ті знайшли молока та пляшечку. Дуже давно у нього була своя маленька дівчинка – Вірджинія, але дружина забрала її і пішла від нього. З того часу в його душі ніби щось померло.

Я назву її Вірджинія, так, як звати мою донечку.

Не довго думаючи, він спочатку підігрів на вогні воду та помив дівчинку, але тепер було неможливо класти її в брудну ковдру. Він знайшов у скрині шматок чистого нового полотна і загорнув дівчинку в нього. Дитина була вже чиста, проте дуже плакала від голоду. Через деякий час принесли молоко та пляшечку й незабаром вона спокійно заснула.

У старого Панаса пробуджувалася любов до цієї дитини, вона була прекрасна і чиста. Та необхідно було подбати про ліжечко, де Вірджинія могла б спати. Під підлогою Панас зберігав небагато золота, яке йому пригодилося тепер, як ніколи.

Він придбав кілька метрів білого полотна. Всі жителі селища дуже уважно спостерігали за життям чоловіка.

Панас пишався своєю маленькою донечкою. Згодом він звернув увагу на брудну підлогу, на фоні якої лежала білосніжна дівчинка, і вперше почав чистити і мити її. Але тепер підлога не пасувала до всього іншого: стіни були брудні, стеля закопчена від диму, він навіть не помічав цього раніше.

Я нагодую Вірджинію і віднесу до Тома, а потім займуся побілкою – планував собі Панас.

Цілих два дні він і декілька друзів приводили в порядок оселю, ще один дивився за дитиною. Наступного вечора Панас приніс дівчинку додому. Вона оглядала чисті стіни, стелю, а потім почала дивитися на нього, і він зрозумів, що сам є дуже брудний і неохайний.

Чоловік пішов до перукаря і підстригся, в крамниці купив собі нову сорочку, а стару відклав до роботи. Дівчинці подобалося в новому домі. Коли прийшло літо, Панас постійно виносив її у двір, де вона дуже любила дивитися на синє небо. Господар почав роздумувати над тим, що скоро дитина почне ходити і побачить навколо себе багато бруду на подвірї; тому вирішив перекопати свою ділянку, посадити квіти, зробити огорожу. Двір став немов райський сад.

Мешканці, спостерігаючи за будинком Панаса, перейнялися також любовю до порядку. Селище дуже змінилося, і його жителі теж. Вони зрозуміли, що саме вони несуть відповідальність за оточення, в якому знаходяться.

Керівник: Ця історія є яскравим прикладом того, що одна людина може принести відродження у свій край. З однієї маленької іскорки може розгорітися велике полум’я.
V. Закріплення знань, виховання характеру

Керівник: Дуже важливо робити добро у житті, відрізняти добрі вчинки від поганих.

1. Давайте проведемо гру «Вчинки добрі і погані» (на дошці написані погані вчинки, які вчитель зачитує для учнів. Їх потрібно по черзі стерти та замість них написати добрі вчинки).


2. А тепер творче завдання: скласти речення, записуючи слова окремо одне від одного (робота з картками, де написані об’єднані слова): Добрероби, добрейтобібуде. Хтолюдямдобрабажає, тойісобімає. Краситьлюдинунеодяг, адобрісправи.
3. Закінчіть речення (усні відповіді, «робота в парах»):

Робити добро важливо, тому що воно (лікує), а зло, байдужість (руйнує).

Робити добро можна по-різному: наприклад… (допомога батькам, молодшим братам та сестрам, старшим людям, слухатися наставників).
4. Проведемо конкурс яка команда придумає більше добрих справ, які можна робити в будинку, школі, на майданчику, в магазині, і т. д. (Діти діляться на дві команди; на дошці вивішується зображення: БУДИНОК, ШКОЛА, МАЙДАНЧИК ДЛЯ ІГОР, МАГАЗИН, і т. д.)
5. Подумайте і дайте відповіді на питання

– Як вигадаєте, кому легше робити добро, близькій чи незнайомій людині? (легше робити добро близьким людям, котрі і для нас роблять щось приємне. Але потрібно милосердно ставитися й до тих, хто найбільше потребує нашої допомоги: слабких, бідних та хворих, калік та сиріт, дітей – словом, усіх безпомічних).

– Як ви відреагуєте, якщо ваш добрий вчинок залишиться непоміченим? (навіть якщо ніхто не помітив вашого вчинку, ніхто не похвалив, не розчаровуйтесь, продовжуйте робити добро, бо все бачить Господь. Він віддячить вам за все).

– Допоможіть мені, будь ласка, зібрати розсипані слова у речення: Один добрі одного милосердні та до будьте («Будьте добрі один до одного та милосердні…», Послання св. апостола Павла до єфесян 4:32).


Керівник: А тепер давайте спробуємо намалювати добро (Інтерактивна вправа «Малюємо добро», діти по черзі підходять до дошки і малюють «добро»)

(Аналіз ситуації)

Керівник: Діти, давайте проаналізуємо одну ситуацію: «Дідусь Дмитро посадив зернятко яблуні. Тарасик дивиться і каже: «Ой, дідусю, та коли ж то з нього яблуня виросте. Навіщо вам садити, хтозна чи скуштуєте ті яблука. Краще їх купити на базарі». Дідусь усміхнувся в сивий вус, та й каже: «Е, внучку, якби так всі думали і так робили, як ти кажеш, то яблук не їли б ні я, ні ти». Задумався хлопчина, а потім взяв зернятко та й посадив теж»

На яку думку наводить ця ситуація? (додаток 1)
Підсумок заняття.

Керівник: Запам`ятайте, діти, у світі існує багато речей, які на перший погляд видаються незначними, не вартими уваги дрібничками – добре слово, ласкава усмішка, тепле привітання, дружні обійми… Вони – наче дрібка солі – такі прості та майже непомітні, однак здатні змінити все наше життя. Тому будьте світлом для людей, добром прикрашайте цей світ, робіть його гарним та приємним.

Запам’ятайте: «Раз добром нагріте серце вік не охолоне» (Тарас Шевченко).
Керівник: Ви були активними сьогодні на занятті і я вірю в те, що кожен з вас зрозумів, що запалений вогник доброти поселиться у ваших серцях! Спішіть творити добро, станьте справжніми творцями життя! Подумайте і на наступному занятті розкажете, як кожен з вас може змінити світ на краще.


Використана література:

  1. Мурза Е. С. Книга вчителя. – Свалява, 2014.

  2. Кучма Л.Е. Зошит з християнської етики 3 клас. –Тернопіль, 2006.

  3. Бокова О. В. Чудові уроки. Щоденні читання для дітей. – Київ.


Д О Д А Т К И
Додаток 1
c:\documents and settings\admin\мои документы\00000 (2).png

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка