Бобринецький район



Скачати 258.38 Kb.
Дата конвертації10.01.2018
Розмір258.38 Kb.

Бобринецький район

бобринецький районБобринецький район лежить на півдні Кіровоградської області й межує на півночі з Новоукраїнським і Компаніївським, на сході - з Устинівським районами Кіровоградської області, а на півдні з Єланецьким районом Миколаївської області. Крайні точки району: північна - на північ від с. Свердлового, південна - на південь від с. Веселівки, західна - біля с. Височанового, східна - західніше с. Жовтневого.

Територія району - 1,496 тис. км2, що складає 6,1 % площі Кіровоградської області.

На території району розташовані 1 міська і 25 сільських рад: Бобринецька міська рада (м. Бобринець, с. Дібровка, с. Обланка, с. Шляхове), Бобринківська сільська рада (с. Бобринка, с. Варламівка, с. Горіхівка), Буховецька сільська рада (с. Буховецьке, с. Маковіївка), Василівська сільська рада (с. Василівка, с. Береславка, с. Никонорівка, с. Новогомельське), Верхньоінгульська сільська рада (с. Верхньоінгульське, с. Жовтневе, с. Оленівське, с. Степанівка), Веселівська сільська рада (с. Веселівка, с. Крутоярка, сел. Роздолля, с. Ударне, с. Юр'ївка), Витязівська сільська рада (с. Витязівка, с. Дончине, с. Зоряне), Володимиро-Іллінська сільська рада (с. Володимиро-Іллінка, с. Апрелівка, с. Розтичеве), Кетрисанівська сільська рада (с. Кетрисанівка), Костомарівська сільська рада (с. Костомарівка, с. Березівка, с. Кохане, с. Майське), Куйбишевська сільська рада (с. Куйбишеве, с. Кірове, с. Осикувате, с. Ульянівка), Мар'янівська сільська рада (с. Мар'янівка), Миколо-Бабанська сільська рада (с. Миколо-Бабанка, с. Проскурівка, с. Сорочанове), Новоградівська сільська рада (с. Новоградівка, с. Водяно-Михайлівка, с. Новосамара, с. Пенькове), Новомиколаївська сільська рада (с. Новомиколаївка, с. Степівка, с. Чигиринське), Олексіївська сільська рада (с. Олексіївка), Павлогірківська сільська рада (с. Павлогірківка, с. Бредихине, с. Поляна), Рогцахівська сільська рада (с. Рощахівка, с. Ганнопіль, с. Маріуполь), Свердловська сільська рада (с. Свердлове, с. Піщане, с. Полум'яне), Солонцюватська сільська рада (с. Солонцюватка, с. Завадівка, с. Трудолюбівка), Сугокліївська сільська рада (с. Сугокліївка, с. Борисівка, с. Мюдівка, сел. Южне), Тарасівська сільська рада (с. Тарасівка, с. Західне, с. Іванівка, с. Новокиївка, с. Червонопілля), Федіївська сільська рада (с. Федіївка, с. Височанове, с. Федорівка), Чарівненська сільська рада (с. Чарівне, с. Вереміївка, сел. Мирне), Червонодолинська сільська рада (с. Червона Долина, с. Великодрюкове, с. Коржеве, с. Садове, с. Фрунзе), Червонозорівська сільська рада (с. Червонозорівка).Розташування населених пунтктів району можна побачити на карті Бобринецького району.

карта бобринецького району

Населення району складає 31,593 тис. чоловік. Поряд з українцями тут проживають росіяни, євреї, білоруси, цигани, вірмени, гагаузи.

У районі діє шість релігійних конфесій, які об'єднують 19 релігійних громад.

Працюють 38 політичних партій, зареєстровано 12 міських та 173 первинних партійних осередки.

Працездатне населення становить 16 435 чол., з них міське населення - 6 057 чол.; сільське населення - 10 378 чол.

Символи Бобринецького району

символи районуОпис герба

У синьому полі золотий козацький (кавалерський) хрест із синім кружалом у хрестовині та чотирма золотими пшеничними колосками між раменами, у золотій главі - дві сині козацькі піки з червоно-срібними значками, покладені навхрест.



Опис прапора

Синє прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, на якому жовтий козацький хрест із синім кружалом у хрестовині та чотирма жовтими пшеничними колосками між раменами.



Пояснення символіки

Кругоподібний козацький хрест з пшеничними колосками — це своєрідний солярний знак з широким обсягом позитивної символіки, в основу якої покладена життєдайна енергія сонця, що забезпечує світло й тепло на землі.

Козацькі піки нагадують про славне минуле краю, войовничу вдачу предків, які завше боронили свою землю від ворожих посягань.символи району

Піка (спис) - один з найуживаніших у запорозьких козаків видів зброї. У геральдиці символізує непохитність та незмінність обраного шляху. Перехрещені піки означають упевненість та захищеність.

Декоративне оздоблення щита складене з елементів, ІЦО доповнюють зміст символіки основних його гербових фігур. Дуб символізує міць, силу, славу, могутність і витривалість. Калина є усталеним символом України, її краси та величі.

Декоративне оздоблення створене безпосередньо для герба Бобринецького району, але при розробці витримані основні стильові особливості традиційного декору, прийнятого Українським геральдичним товариством для районів Кіровоградської області.



З історії Бобринецького району

Про перебування первісних людей на території краю свідчать знахідки місцевих краєзнавців Г. О. Семеська та Г. О. Лашкула. Знахідки зберігаються в місцевому краєзнавчому музеї. Біля сіл Піщаного, Малої Друкової, Свердлового, Червонозорівки краєзнавцями були знайдені сліди мешкання людини кам'яного віку так званої мустьєрської епохи (30-40 тисяч років тому). Це знаряддя праці з кременю, виготовлені руками стародавніх людей.

За доби неоліту, більше як 5 тисяч років тому, тут процвітала трипільська культура, про що свідчать знахідки посуду, знарядь праці та побуту тих часів. На межі II—III тисячоліть трипільська культура раптово зникає.

Довгі часи наші землі заселяли скіфські племена, які на згадку про себе залишили кургани на неозорих бобринецьких степах. Скіфів витіснила середземноморська раса монгольських та тюрських племен, що прийшли з Азії або з півдня.

Мешкало на території краю й слов'янське плем'я уличі. Та після того, як цими землями пронісся страшний чорний смерч монголо-татарської навали, квітучий степ перетворився в Дике поле. Життя на цій землі на деякий час завмерло, але їй судилося вписати одну з найяскравіших сторінок в історію України.

В історії краю помітний слід залишила козацька доба. Нескінченні, багаті рослинним і тваринним світом поля притягували до себе посполитих людей. Не витримуючи утисків польських і литовських феодалів, тікали вони у незаселені «вольні степи».



з історії краюбПро те, що Бобринеччина повноправно може вважатися козацьким краєм, свідчать такі факти. Дорога з Чорнолісся в Крим пролягала через нинішній Бобринецький район. Тут проходив так званий Клобуцький шлях. Зліва і справа від нього були зимівники. У працях В. Антоновича є твердження, що зліва над Бобринкою і справа над Гнилим Сланцем та Мертвоводом жили козаки. Вчений наводить такі назви козацьких зимівників: Остапова Балка, Хутір Козачий (поряд із селом Буховецьким), Карасів хутір (поряд з с. Новосамара).

1767 року запорізький полковник Андрій Кийнаш доповів Кошу (козацькому управлінню), що недалеко від річки Сугоклія засноване поселення Малий Бобринець.

Інтенсивний розвиток Бобринця почався з кінця XVII століття. З другої половини XIX століття помітно пожвавилося культурне життя, що було тісно пов'язане з діяльністю корифеїв українського театру М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого, братів Тобілевичів.

Поряд із сільськогосподарським виробництвом діяли промислові й торгові підприємства. Переважали дрібні кустарні підприємства. Розвивалися ковальська, ливарна, швейна галузі. Чимало магазинів та лавок у місті належало Давиду Бронштейну - батькові Льва Троцького, ім'я якого вписалось у світову історію. Прикметно, що у 1917 році в місті існували три православних храми.

З 1923 року Бобринець - центр однойменного району.

З 1930 року почала виходити районна газета «Червоний шлях», згодом перейменована в «Честь хлібороба».

У січні 1931 року Бобринецький район укрупнений за рахунок Братського району. У жовтні 1938 року Бобринець переведено до розряду міст.

10 січня 1939р. утворено Кіровоградську область, куди увійшов і Бобринецький район. Край спеціалізувався на виробництві сільськогосподарської продукції. Тут також діяли маслозавод, інкубаторно-птахівнича станція та електростанція. У районі працювали поліклініка, дві лікарні, три амбулаторії, санепідемстанція, дві середні, три семирічні і початкова школи, сільськогосподарський технікум. Розвиток культури забезпечував міський Будинок культури і сім клубів.

З 6 серпня 1941 року до 16 березня 1944 року чорна ніч німецько-фашистської окупації лягла на землю Бобринеччини. З перших днів війни 9 493 наших земляки пішли на фронт захищати рідну Вітчизну (кожен другий загинув), 4600 офіцерів і солдатів нашого краю нагороджені орденами і медалями СРСР.

На території району було утворено п'ять підпільно-диверсійних груп, серед яких молодіжна підпільна група Сергія Рибака, група «Південь», група «Батьківщина». Найбільша група на території краю діяла в районах Витязівської та Братської територіальних громад. Особливим героїзмом відзначилася група під керівництвом В. Репешка. Підпільники визволили з концтаборів 67 полонених, врятували від фашистської неволі 470 юнаків і дівчат.

Уроки окупації гітлерівцями розстріляно, повішано, закатовано 532 жителі району. Майже 3000 юнаків та дівчат було вивезено на рабський труд до Німеччини.

16 березня 1944 року частини 19,93, 113, 223-ї стрілецьких дивізій 57-ї армії III Українського фронту визволили Бобринець від фашистських окупантів.

П'ятеро наших земляків удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу. Це І. Індик, Д. Осадчий, А. Іванченко, В. Сербулов, а також льотчик-винищувач А. Коваленко - повний кавалер ордена Слави. Героїзм краян у роки Великої Вітчизняної війни увіковічено в пам'ятниках невідомому солдату, меморіалі загиблим бобринецьким учителям і учням, обелісках.

Район швидко заліковував рани, нанесені війною. Працьовиті жителі степового краю робили для цього все можливе. У 1945 році розпочало свою роботу училище механізації сільського господарства, яке у 1957 році було добудоване.

На початку 1958 року відбулося подальше укрупнення колгоспів.

Близько 200 молодих людей поїхали на освоєння цілинних земель, понад 50 чоловік споруджували шахту «Кіровоградська-комсомольська» в Донбасі. У 1958 році на новобудови з міста виїхало 67 юнаків та дівчат.

Протягом 1960-90-х років у Бобринці споруджено приміщення школи мистецтв, готель, аптеку, бібліотеку, автовокзал, гуртожитки, побудовано мости через річку Бобринку, обладнано стадіон. Стали до ладу Будинок культури, кінотеатр, середня школа та школа-інтернат на 950 учнів, типовий дитячий садок, спортивний зал дитячої спортивної школи, лікарня на 200 ліжок, є лабораторії, жіноча та дитяча консультації.

Соціальний захист населення Бобринецького району

На сучасному етапі важливими пріоритетами є соціальна сфера (підтримка малозабезпеченого населення, ветеранів), продовження газифікації району. Нині блакитне полум'я палає в оселях мешканців Костомарівки, Новоградівки, Федіївки, Витязівки, Миколо-Бабанки та в інших селах району.

В органах праці та соціального захисту населення Бобринецької райдержадміністрації на обліку знаходиться 1 135 сімей, які одержують різні види державної допомоги, що становить 10,8 % від загальної кількості сімей у районі. Фінансування надходить вчасно, заборгованості з виплати немає.

В органах Пенсійного фонду на обліку перебувають 9,6 тис. пенсіонерів, які одержують пенсії на підставі 24 законодавчих актів України.

У районі субсидіями користуються близько 2 тис. сімей. Витрати цих сімей за рахунок субвенції державного бюджету місцевим бюджетам за призначеними субсидіями у 2003 році зменшено на 557,6 тис. грн, які профінансовано в повному обсязі.

Субсидії на придбання скрапленого газу та твердого палива в районі надані 1,5 тис. сімей на суму 331,3 тис. грн, які профінансовані з державного бюджету та повністю виплачені.

На обліку в управлінні праці та соціального захисту населення перебуває 4 698 пільговиків, із них: 2 768 ветеранів війни, 1 694 ветерани праці, 209 громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, 22 ветерани військової служби та органів внутрішніх справ та 5 реабілітованих громадян, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами.

За 2003 рік надано пільг на загальну суму 592,1 тис. грн, на відшкодування яких спрямовано 548,8 тис. грн.

До складу територіального центру управління праці та соціального захисту населення Бобринецької райдержадміністрації входять відділення соціальної допомоги вдома та відділення медико-соціальної реабілітації (10 ліжко-місць при лікарні). Територіальним центром надаються послуги перукаря, швачки. Протягом 2003 року 264 особи отримали різні види соціальних послуг.¶

Фізична культура і спорт Бобринецького району

фізична культура і спортбЧимало успіхів мають бобринецькі спортсмени. Не лише з республіканських, а й з міжнародних змагань із нагородами неодноразово поверталися гирьовики - вихованці тренерів І. Гольші, І. Намєсніка. Маючи звання майстра спорту, В. Дромашко, В. Арсененко, І. Намєснік входять у число найсильніших гирьовиків Кіровоградщини.

До послуг прихильників здорового способу життя спорткомплекс «Олімпієць». На стадіоні комплексу тренується бобринецька футбольна команда «Новатор». Юнаки й дівчата охоче відвідують дитячо-юнацьку спортивну школу, де найбільшими є футбольна та баскетбольна секції. На сьогодні в районі відкрито 28 спортивних залів, 12 футбольних полів, 73 спортивних майданчики.



Видавнича діяльність та ЗМІ Бобринецького району

Зарекомендували себе справжніми майстрами друкарської справи працівники районної друкарні, колектив якої багато років очолює здібний організатор О. Скнара. Саме завдяки їм у кожну домівку бобринчан доставляється районна газета «Честь хлібороба». Крім цього, на підприємстві виготовляють різноманітну акцидентно-бланкову продукцію, брошури.

На Бобринеччині працює районне радіомовлення.







Культура та мистецтво Бобринецького району


культура та мистецтвобУ Бобринецькому районі працює 77 закладів культури.

38 клубних закладів забезпечують культурне дозвілля жителів. На Бобринеччині стабільно й творчо працюють 7 народних колективів: хорова капела районного Будинку культури, ансамблі «Росинка», «Червона калина», самодіяльний музично-драматичний театр і театр мініатюр «Сучасні настрої», квартет «Лілея», Свердловський російський хор.

Читацький попит людей задовольняють 37 бібліотек (2 районні, 2 міські, 37 сільських), книжковий фонд яких становить 361 400 примірників.

Одним з кращих на Кіровоградщині є Бобринецький районний музей історії краю, де зберігається 2 813 предметів основного фонду. Він був створений у 1959 році краєзнавцем, учителем, письменником Миколою Кузьмовичем Смоленчуком. Громадські музеї створено в Мар'янівці, Чарівному та при Бобринецький міській загальноосвітній школі № 1.

До послуг юних бобринчан школа мистецтв. Тут працює дитячий хореографічний ансамбль «Світлячок», який отримав звання зразкового.

Останніми роками в районі відроджено традиції святкування «Масляних гостин», свята Водохрещі. Більше п'яти років крокує переможно фестиваль дитячої естрадної пісні «Квітки надії». Театральні традиції примножують аматорські колективи із Свердлового, Тарасівки, а також профтехучилища, сільгосптехнікуму. Щорічно проводиться районне свято театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти».

На території району знаходяться 33 пам'ятки археології, у тому числі пам'ятка національного значення - курган епохи бронзи біля с. Обланки, та 55 пам'яток історії та монументального мистецтва.

Охорона здоров'я Бобринецького району


   

На Бобринеччині функціонують центральна районна лікарня з поліклінікою, Витязівська, Рощахівська дільничні лікарні. У сільській місцевості первинну медичну допомогу забезпечують 34 фельдшерських і 3 фельдшерсько-акушерських пункти. Організовано роботу двох дільниць сімейної медицини: працює Кетрисанівська сільська амбулаторія сімейного лікаря загальної практики та один сімейний лікар у поліклініці ЦРЛ. Створено на базі Витязівської дільничної лікарні десять медико-соціальних ліжок для одиноких і немічних громадян.

Охорона здоров'я району має потужний кадровий потенціал. Тут працює більше 60 лікарів, 218 молодих медичних працівників. Лікар-гінеколог Л. Ф. Лобань удостоєна звання заслуженого лікаря України.

Освіта та наука Бобринецького району

У районі функціонує 38 шкіл, із них - 18 шкіл І—III ступенів. Навчанням охоплено 4 190 школярів. 37 шкіл здійснюють навчання українською мовою, Бобринецька загальноосвітня школа І—III ступенів № 2 - мовою національних меншин (російською). Організацію навчально-виховного процесу забезпечують понад 600 педагогічних працівників. 97 % вчителів, що викладають основи наук у 5— 11 класах, мають вищу педагогічну освіту.

Комп'ютерні класи працюють у бобринецьких № 1 і № 5, Новоградівській, Верхньоінгульській, Кетрисанівській загальноосвітніх школах.

У школах району працюють педагогічні кадри вищої кваліфікації. У Бобринецькій загальноосвітній школі І—III ступенів № 1 біологію викладає заслужений учитель України Л. С. Пайол. Знаком Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України» нагороджено 47 педагогічних працівників. У районі 144 вчителі вищої категорії, 34-м педагогам присвоєно звання «вчитель-методист», 52-м - «старший учитель», 6-ти - «вихователь-методист».

Два позашкільних заклади - Будинок дитячої та юнацької творчості, дитячо - юнацьку спортивну школу - відвідує близько 500 вихованців.

У 17 дошкільних закладах виховується 325 дітей.

Спеціалістів для аграрного сектору готує Бобринецьке профтехучилище, зі стін якого вийшло чимало славних трударів ниви. Тут займаються підготовкою трактористів, слюсарів, водіїв, а також обліковців і кухарів.

Більше 14 тисяч спеціалістів здобули фахову освіту в Бобринецькому сільськогосподарському технікумі ім. В. Порика. Тут готують агрономів, землевпорядників, організаторів виробництва.


Побутове обслуговування Бобринецького району

побутове обслуговуваннябУ Бобринецькому районі відкрито цех з перетяжки меблів та швейний цех, працюють 5 перукарень, 2 майстерні з ремонту телерадіоапаратури, 2 пункти шиномонтажу, 3 швейні майстерні, майстерня з ремонту та виготовлення ключів, майстерня з ремонту взуття, 2 фотоательє, майстерня з ремонту годинників, 3 пункти з переробки сільськогосподарської продукції, пункт прокату аудіовізуальних творів.


На селі надаються послуги з ремонту телерадіоапаратури та встановлення антен.

Торговельна мережа району налічує 192 магазини загальною площею 6 944,2 м2.

Торговельна мережа в сільській місцевості розвивається за рахунок відкриття нових приватних торгових точок. У селах, де менше 100 жителів, здійснюється торгівля через лавки на дому та виїзну торгівлю.

У магазинах споживчої кооперації працюють відділи продажу товарів власного виробництва та проводиться заготівля надлишків сільськогосподарської продукції.

У Бобринці діють філії п'яти банківських установ: «Аваль», Ощадбанк, «Надра», Промінвестбанк, Укрсоцбанк

Житлово-комунальне господарство Бобринецького району


У районі на сьогодні діє вісім (три в місті та п'ять у сільських населених пунктах) підприємств житлово-комунального господарства. КП «Комунальник» обслуговує 23,5 тис. м2 житла. Міськводоканал надає послуги з водопостачання та водовідведення, має 3 458 абонентів, ДКП «Бобринецьтеплокомуненерго» - з теплопостачання для підприємств та населення має 98 дрібних та великих абонентів. Комунальні підприємства створено в селах Сугокліївка, Буховецьке, Кетрисанівка, Верхньоінгульське, Рощахівка, де надаються послуги з водопостачання та благоустрою.

На даний час у районі газифіковано повністю та частково села Федіївка, Витязівка,Миколо-Бабанка, Новоградівка, Костомарівка, Березівка, Кохане та місто Бобринець. У районному управлінні з експлуатації газового господарства нині зареєстровано 3 470 абонентів.


Будівництво Бобринецького району


  У районі щорічно здається в експлуатацію 1,5 тис. м2 житла вартістю 600 тис. грн, останнім часом розширюється мережа приватних магазинів, споруджених за кошти підприємців.

У 2000 році розпочато будівництво об'їзної автодороги довжиною 2,84 км та телеретранслятора.



Зв'язок Бобринецького району

Бобринецьке відділення поштового зв'язку - одне з кращих в області. Разом з кореспонденцією, друкованими виданнями поштовики доставляють населенню району товари першої необхідності.

Телефонним зв'язком жителів забезпечує цех електрозв'язку № 4 Кіровоградської дирекції ВАТ «Укртелеком». Модифікується міжміський телефонний зв'язок. Завдяки послугам підприємства Бобринець спілкується з усім світом через мережу Інтернет, де має власну сторінку. На ній міститься інформація з історії краю, а також про можливості аграрного сектору, промисловість району.

Територія району має мобільне покриття.

Планується введення в експлуатацію радіостанції ФМ-формату.

Транспорт Бобринецького району

   Територією Бобринецького району проходить автомагістраль Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв. З Бобринецької автостанції відкрито 36 рейсів міжміського сполучення, які допомагають дістатися в різні регіоні України. Територією району проходить залізниця, що з'єднує станцію Бобринець із станціями Долинська та Помічна.


Агропромисловий комплекс Бобринецького району


   У загальному обсязі надходжень до бюджету району левова частка належить сільському господарству -41%.

Після реформування на території району на 90495 га діють 22 агроформування, з яких 14 сільгосптовариств з обмеженою відповідальністю, 3 сільськогосподарських виробничих кооперативи, створено 195 фермерських господарств, також працюють одноосібники. Дев'ять агроформувань мають значні прибутки. Серед кращих - СВК ім. Шевченка, ВАТ «Бобринецька сільгосптехніка», ДГ «Червоний землероб», ВАТ «Богунівське», СТОВ «Червонопілля», ПСП «Велес», АС «Південна», фермерські господарства С.Німенка, В. Романюка, В. Рижкова, В. Темченка, М. Панасюка.

Пріоритетного розвитку набула галузь рослинництва. Середня врожайність зерна складає 37 центнерів на круг. Є сприятливий ґрунт для вирощування соняшнику.

Для відтворення поголів'я великої рогатої худоби та свиней створено 13 пунктів штучного осіменіння тварин.

Бобринецька інкубаторно-птахівнича станція нині має можливість забезпечити всі господарства району молодняком птиці. Тут налагоджено процес виведення здорового молодняку курей, качок, гусей.

Бобринеччина здавна славилася талановитими хліборобами. Шанують у районі Героя Соціалістичної Праці О. І. Новак. СВК ім. Шевченка очолює заслужений працівник сільського господарства України А. М. Тесленко. Такого ж високого звання удостоєні й жителі району Н. І. Солощенко та В. Ю. Кравченко.



Промисловість Бобринецького району

Основний напрямок роботи промислових підприємств району - переробка сільськогосподарської продукції та випуск товарів народного споживання. Найпотужнішими є хлібокомбінат райспоживтовариства, ЗАТ «Бобринецький комбікормовий завод», районна друкарня, ВАТ «Бобринецький завод продтоварів».

Бобринецькі пекарі впевнені, що їхній хліб - найсмачніший. Візитною карткою хлібокомбінату є короваї. На підприємстві випікають понад 40 видів хлібобулочної продукції. Комбінат має власний фірмовий магазин, його вироби замовляють у сусідні райони. На «харчовому» ринку підприємство впевнено завойовує лідируючі позиції. Комбінат - постійний учасник обласних ярмарок. Користується попитом продукція ковбасного, рибного цехів.

У ЗАТ «Бобринецький комбікормовий завод» створено всі умови для виробництва комбікормів: зернові на Бобринеччині родять - основна база є. Крім того, тут працюють млин, лінія з виробництва макаронних виробів, олійниця. Дбаючи про додаткові надходження, утримують велику рогату худобу, теплицю.

ВАТ «Бобринецьке сортонасінницьке підприємство» надає послуги з очищення, сушки, зберігання зернових і олійних культур.

Переробкою сільгоспсировини займається і завод продтоварів. Тут налагоджено випуск макаронних виробів, круп, солодощів, олії. До вподоби бобринчанам і гостям міста прохолодний квас продтоварівців. А головна цінність підприємства - халва, смакові якості якої не можна порівняти ні з якою іншою.

Філія ВАТ «Кіровоградобленерго» забезпечує населення і підприємства електроенергією. Про постачання природного газу дбає Бобринецька філія ВАТ «Кіровоградгаз».

Екологія, охорона природи Бобринецького району

У районі - 9 заповідних об'єктів. У долині річки Бобринка розмістився заказник загальнодержавного значення «Шумок» площею 20,10 га. Рослинний покрив цього куточка відрізняється багатством і різноманітністю.

На схилах великої балки річки Сугоклія розташований ботанічний заказник загальнодержавного значення «Богданівська балка». Для цієї території характерні кам'янисті відслонення у вигляді гранітних плит. Милують око затишні куточки Бобринеччини: заповідні урочища місцевого значення «Мертвовод - дя», «Юр'ївська балка», «Чобіток», ландшафтний заказник місцевого значення «Булгаківська балка», пам'ятки природи місцевого значення «Слони» (геологічна), «Макарівська» (ботанічна), ботанічний заказник місцевого значення «Мюдівська балка».

Природно-ресурсний потенціал Бобринецького району


   У районі добувають граніти, гнейси, каолін, пісок, суглинок. Тут налічується 17 кар'єрів загальною площею 34 га, з них виробничого значення - 2, інші - місцевого значення.

Земельні ресурси району складають 149 631 га, з них найбільше - 90,2 % займають землі сільськогосподарського призначення - 134 957 га (рілля - 118 568 га), землі промисловості, транспорту - 1 068 га, оборони та іншого призначення - 20 га, землі природоохоронного, оздоровчого та історико-культурного призначення -0,11 га, землі лісового фонду 253 га. Землі району характеризуються значною еродованістю ґрунтів. Поверхневий змив складає 8-10 т/га, а втрати гумусу за останні 20 років становили 2 %. Розорювання становить 87,8 %.

Площа, що зайнята в районі лісами й чагарниками, становить 4 752,4 га. У віданні підприємств ДЛГО «Кіровоградліс» знаходиться 1 473 га лісів.

На території району 229 ставків з площею водного дзеркала 1 282 га, одне водосховище з площею водного дзеркала 105 га. Прогнозні запаси підземних вод становлять 3,6 млн м3 на рік. Ґрунтові води знаходяться на глибині нижче 7 м, у балках до 2 м.


Флора та фауна Бобринецького району


У районі переважає степова рослинність. Трав'яниста рослинність представлена різнотравно-типчаковою формацією, осоками тощо. Найчастіше зустрічаються: житняк гребінчастий, стоколос, лобода, пирій звичайний, звіробій, васильки, сон-трава, линець жовтий, конюшина трійчаста, гінець звичайний, трихребетник, ромашка лікарська, чебрець і багато інших трав. Основні породи невеликих за площею лісів - дуб (61 %), клен, липа.

Ґрунти і поверхневі води Бобринецького району

    На території району протікають річки басейну Південного Бугу: Громоклія, Сугоклія, Мертвовід, Гнилий Сланець, Осиковата, Бобринка, Лозоватка, Богодушка, Дрюкова. Загальна протяжність рік 331 км, із них регульовано ставками 59 км. Річки належать до типу рівнинних, переважно снігового і дощового живлення. Підземний стік відіграє незначну роль.

Найпоширеніші чорноземи звичайні малогумусні різного ступеня еродованості (98 % площі району). Зустрічаються чорноземи глибинні, лучні, вплутувані, а також лучно-болотні, болотні, торфово-болотні й дуже рідко піщані ґрунти. З материнських порід переважають леси, зустрічаються глинисті й піщані відклади, а також підпираючі материнські породи граніти. Внаслідок вираженої водної ерозії ґрунти сильно піддаються руйнуванню, що у свою чергу впливає на вміст гумусу.

Рельєф і клімат Бобринецького району

Лежить на південних відрогах Придніпровської височини. Поверхня - хвиляста лесова рівнина, розчленована річковими долинами і густою сіткою ярів та балок, у яких відслонюються кристалічні породи. Найвища точка над рівнем моря -218м (на північ від с. Витязівки).

Середня температура січня -4,9°С, липня +22,6°С. Період з температурою понад +10°С становить 168 днів. Середня кількість опадів - 420 мм (близько 70 % в теплий період року). Висота снігового покриву 15 см. Міститься в посушливій, дуже теплій агрокліматичній зоні. У Бобринці працює метеостанція.

Геологічна будова Бобринецького району


    В основі геологічної будови території району лежить Український кристалічний щит, який представлений твердими породами, переважно із гнейсів і гранітів, на яких сформовані осадові породи третинного періоду - глини, рідше піски, та четвертинні породи - леси.

Кристалічний щит утворює Придніпровську впадину, у південній частині якої розміщена територія Бобринецького району.


   





Ботанічний заказник загальнодержавного значення "Богданівська балка"


  ботанічний заказник загальнодержавного значення "богданівська балка&quotНа схилах великої балки р. Сугоклеї (Бобринецький район) розташований ботанічний заказник загальнодержавного значення "Богданівська балка" (25,2 га). Для цієї території характерні кам'янисті відслонення у вигляді гранітних плит.

Рослинний покрив представлений петрофітним комплексом, в якому значну участь бере авринія скельна, ця рослина на окремих ділянках утворює суцільний килим густо опушених нагонів з жовтими суцвіттями. Досить часто зустрічається кизильник чорноплідний. У щілинах між камінням можна побачити пірчасторозсічені листки папоротей - чоловічої та пухирника ламкого. Окремі куртини утворює таволга звіробоєлиста.

Серед гранітних плит відмічено ряд видів більш північних регіонів: буквиця лікарська, яка виділяється пурпуровими суцвіттями, та хвилівник звичайний зі своєрідними жовтими трубчастими квітами; поруч трапляються купина пахуча, із чагарників - крушина ламка.

На плескатих схилах поширені різнотрав - но-типчакові ценози. Серед різнотрав'я виділяються декілька видів астрагалів - борозенчатий, австрійський та шерстистоквітковий. Поруч зростають льон австрійський, молочай Сегієрів, шавлія австрійська, чебрець Маршаллів. Тут виявлено ряд рідкісних видів, занесених до Червоної книги України, а саме: сон чорніючий, астрагал шерстистоквітковий, ковилу волосисту, півники понтичні.

Із малопоширених видів слід згадати горицвіт весняний, який навесні прикрашає степ своїми великими яскраво-жовтими квітами, рястку Гуссона і гоніолімон татарський.

В заказнику "Богданівська балка" охороняється цінний своєрідний природний комплекс з петрофітно-степовою рослинністю.


   







Ботанічний заказник місцевого значення "Булгаківська балка"


ботанічний заказник місцевого значення "булгаківська балка&quotНеподалік від с. Піщане у Бобринецькому районі на площі 78 га розташувався ботанічний заказник місцевого значення "Булгаківська балка". Територія заказника має дуже почленований рельєф і займає мальовничу балку на правому березі р. Сугоклеї. На схилах балки є численні виходи граніту, нерідко у вигляді кам'яних брил.

Рослинний покрив цих ділянок представлений петрофітними комплексами. Значне місце в них займає авринія скельна, яка привертає увагу своїм жовтим суцвіттям. Поруч можна бачити яскраво-жовті плями очитку їдкого і блідо-жовті суцвіття ендемічного виду - очитку Борисової.

У розщілинах між камінням відмічені молодило руське і малопоширений в регіоні пухирник ламкий. Із чагарників трапляються карагана кущова, зрідка - мигдаль степовий і кизильник чорноплідний.

Слід відмітити зростання на кам'янистих схилах тюльпану південно-бузького і еону чорніючого, занесених до Червоної книги України.

У рослинному покриві ділянки переважають степові угруповання, представлені це- нозами типчаку, стоколосу безостого, тонконогу вузьколистого; зрідка зустрічаються ковилові угруповання. На нижніх частинах схилів у смузі чагарників найбільш поширені глід та терен, рідше трапляються жостір проносний, шипшина, бруслина європейська і бузина чорна.

У заказнику наявний цікавий фауністичний комплекс. Тут мешкають такі птахи, як жайворонок малий, щеврик польовий, чекан чорноголовий, дрізд співочий, просянка, куріпка сіра, перепел, одуд, сорока та ін. Із ссавців трапляються їжак звичайний, ховрах плямистий, лисиця звичайна. З плазунів відмічена гадюка степова - вид, занесений до Червоної книги України.

Заказник "Булгаківська балка" має цінний природний комплекс з цікавими флористичним та фауністичним комплексами.











Ландшафтній заказник загальнодержавного значення "Шумок"


Цікавий в ценотичному, флористичному фауністичному відношенні комплекс зберігається в ландшафтному заказнику загальнодержавного значення "Шумок" площею 120,1 га. Він займає вузьку заплавну частину долини річки Бобринки та прилеглі схили.

ландшафтній заказник загальнодержавного значення "шумок&quotРослинний покрив цього мальовничого куточка відрізняється багатством і різноманітністю. Тут представлені різні рослинні угруповання - петрофітні, степові, лучно-степові та прибережно-водні. На схилах розкидані численні гранітні камені. В тріщинах скель та між камінням дивують нас своїми ліловатими квітками куртини гвоздики прибузької, занесеної до Червоної книги України. Поруч росте цибуля жовтувата. Тут можна зустріти малопоширені рослини - белевалію сарматську з сірувато-фіолетовими розчепіреними суцвіттями, гадючу цибульку занедбану та рястку Фішера з білими багатоквітковими суцвіттями.

У вологих розщілинах звисають видовжені пагони аспленія північного.

У верхній частині схилів панує карагана кущова, подекуди бачимо кущі кизильника чорноплідного - характерного для гранітів чагарнику. На інших схилах переважають степи і остепнені луки, на яких домінують тонконіг вузьколистий і келерія гребінчаста, а іноді - типчак. Серед різнотрав'я поруч із синіми голівками миколайчиків рівнинних можна побачити блідо-жовті квіти шавлії австрійської, нерідко зустрічаються подорожник степовий та суниці зелені, відблискують сріблом куртини ковили волосистої та келерії гребінчастої.

На знижених ділянках угруповання складають вологолюбні види слабозасолених місцезростань - це угруповання мітлиць повзучої з куртинами схеноплекту Табернемонтана, бульбокомишу скупченого, алтеї лікарської.

В неширокій заплаві р. Бобринки зустрічаються зарості осок побережної та чорноколосої, куничника очеретяного, очеретянки звичайної, поблизу зростають півники болотні, частуха подорожникова, вех широколистий, плакун верболистий та ін. В заказнику наявний унікальний фауністичний комплекс, що включає представників гідрофільної, ксерофільної та петрофільної фауни. На надзаплавній терасі є поселення степового тхора - рідкісного виду, занесеного до Червоної книги України. З птахів тут мешкають жайворонок малий і канюк звичайний. Серед безхребетних домінуючою групою є комахи, зокрема дрібні двокрилі і трав'яні клопи, зареєстрований ще один вид, занесений до Червоної книги України, - джміль глинистий. Серед гранітних скель часто можна побачити прудку та зелену ящірок. В прибережно-водній смузі тримається багато птахів, в тому числі крижень, ворона сіра, лелека білий. Часто зустрічаються вуж звичайний і різні види жаб.

За межами заказника, але поруч із ним, мешкають лисиця звичайна, заєць сірий, а з птахів - ворона сіра, одуд, соловейко східний, сорока та інші.

Заказник "Шумок" - невелика мальовнича ділянка з цікавим природним комплексом.

Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Степові кургани»


Особливо цінними є степові кургани. Свідки нашої історії, могильні та оборонні споруди минулих часів, піднесені посеред рівного степу, що поховали під собою розгадки подій далекої давнини, землі курганів не займані людиною з її всюдисущими машинами, також зберегли шматочки степу. Колись на Кіровоградщині курганів було чимало. Численними були і сліди давніх поселень. Дві долі - курганів та степу, їхньої колиски, пов'язані були в усі часи. Розорані степи та зриті кургани - сумна дійсність нашого сьогодення.

Намагання зберегти історичне минуле та разом з тим зникаючі рослини степу поєдналися у створенні пам'ятки «Степові кургани». Вона включає два кургани по 30-40 м у діаметрі та 3-4 м заввишки, що збереглися поблизу с. Нова Осота. Ще не так давно курганів було три. ботанічна пам\'ятка природи місцевого значення «степові кургани» Зараз залишки третього, нещодавно зритого, ще помітні в рельєфі. На одному з курганів зростає вишня степова. Кургани серед розораних земель - свідки нашої давнини, спадок нашому майбутньому.



ботанічна пам\'ятка природи місцевого значення «степові кургани»

Граніти - пам'ятки природи


Подекуди в Кіровоградській області на поверхню виходять докембрійські граніти, втілення самої вічності.

"Слони" - назва геологічної пам'ятки природи поблизу с. Полум'яне. Три кам'яних велета - гранітні брили, що здіймаються над поверхнею, ніби прийшли напитися до водосховища. Двом маленьким "слоненятам" вода аж перехльостує через спини. Третій слон великий, над водою видно біля 6 метрів його кам'яного тіла. На спині його вмостилися степові рослини - типчак, келерія гребінчаста, волошка рейнська тощо і, звичайно, види петрофіти. Серед них ендемічна гвоздика прибузька, вид, занесений до Червоної книги України, специфічні "кам'яні" папороті. Подекуди трапляються декоративний степовий вид з родини лілійних гадюча цибулька. За трьома "слонами" тягнеться шлейф відслонень - виходів давніх порід на схилі невеликої балки. На них наявна велика популяція сну чорнію чого, невеликі ділянки угруповань ковили Лессінга (обидва види з Червоної книги України), зрідка зростає рідкісний степовий вид белевалія сарматська. Разом ця слонова компанія складає єдине ціле і є відомою у Бобринецькому районі.



Заповідне урочище "Мертвоводдя"

http://oblast.kr.ua/uploads/uroch/image014.jpg

Відомо, що більшість українських степів нині розорана. Добре збережені степові ділянки, як, наприклад, ця, що тягнеться по правому берегу річки Мертвоводу, починаючи зід крайніх будівель с. Витязівки Бобринецького району до невеликої балки, є рідкістю, ніещодавно на площі 20,1 га створене тут заповідне урочище "Мертвоводдя". На цьому маленькому "острівці" зібралося чимало цінних та рідкісних видів. Серед переважаючих тут заростей злаків (типчаку, келерії гребінчастої) зростає кринетарія - цінний лікарський вид, срібляться плями угруповань ковили волосистої - червонокнижного виду, збереглися також малопоширені в області белевалія сарматська, астрагал блідуватий, шавлія австрійська. На рухливих кам'янистих ґрунтах схилу примостився степовий агарничок карагана кущова. На схилах трапляються чекан чорноголовий, який є малопоширеним в області видом, та щеврик польовий. У небі над стрімким берегом співає жайворонок польовий. Поряд зі ставками, які утворює перегачене греблями русло річки, можна зустріти лелеку білого і курочку водяну, а на самих ставках - норця великого.


На Кіровоградщині вагітну доставляли до лікарні аварійним автомобілем МНС.

11 лютого 2010



Співробітники МНС Кіровоградщини допомогли доставити до лікарні 36-річну вагітну жінку, «швидка» до якої не змогла доїхати через снігові замети дорогою до села Свердлове Бобринецького району 8 лютого.
Про це повідомила прес-служба ГУ МНС у Кіровоградській області.


на кіровоградщині вагітну доставляли до лікарні аварійним автомобілем мнс.

Пізно увечері 8 лютого у 36-річної жінки з села Свердлове Бобринецького району почалися перейми. Дорогою на виклик швидка застрягла у сніговому заметі, тому чергова сестра медичного відділення ЦРЛ звернулася до місцевих МНС-ників.

До Свердлового по бездоріжжю виїхав аварійно-рятувальний автомобіль «АРА». З його допомогою вагітну жінку вчасно доправили до пологового відділення.

Наразі жінка, яка дуже перенервувала, ще не народила. За її станом спостерігають лікарі.


УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 27/2012

Про нагородження відзнакою Президента України - ювілейною медаллю «20 років незалежності України»


За вагомі особисті заслуги у державотворчій, соціально-економічній, культурно-освітній діяльності, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові та з нагоди Дня Соборності та Свободи України постановляю:

Нагородити відзнакою Президента України - ювілейною медаллю «20 років незалежності України»:

НІМЕНКА Сергія Івановича - керуючого селянським (фермерським) господарством «Галина», Бобринецький район

 

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ



21 січня 2012 року

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка