Бібліотечний урок «Довідкова література»



Скачати 145.4 Kb.
Дата конвертації15.12.2018
Розмір145.4 Kb.
ТипУрок

Бібліотечний урок:
«Довідкова література»


Мета: Дати учням загальні відомості про довідкову літературу та навчити користуватися словниками, довідниками та енциклопедіями. До­помогти дітям проникнути у світ нового і цікаво­го, прищепити любов, навички та інтерес до чи­тання довідкової літератури.

Обладнання: Книжкова виставка «Мовні скар­би української мови», словники, довідники, ен­циклопедії, схеми, таблиці.

І. Організаційний момент
Бібліотекар. Читаючи книгу, газету, журнал, слухаючи радіо чи дивлячись телевізор, спілкую­чись, ви, напевне, зустрічали слова, вирази, зна­чення яких вам незрозумілі. Що ж ви робите в та­ких випадках? Звичайно, запитуєте батьків, вчи­телів, друзів, але корисніше і цікавіше самому знайти потрібну інформацію. А її ви отримаєте, коли звернетеся до довідкової літератури.

Тож запрошую вас на розмову про літера­туру довідкову. А допомагати мені сьо­годні будуть юні ерудити 8 класу, які підібрали цікавий матеріал.


1-й ерудит. Довідкові видання — це видання, які допомагають нам про щось довідатися, уточнити якесь поняття, перекласти слово з однієї мови на іншу.
Бібліотекар. Які є довідкові видання? Давайте відгадувати загадки.
2-й ерудит.

Я тобі відкрию світ —

Тільки вивчи алфавіт.

Помічник, не витівник,

Мудрий вчитель твій... (словник).
3-й ерудит.

Не день, не два, не один вік

Нам чесно служить... (довідник).
4-й ерудит.

В тому сила вся моя,


Що я — ... (енциклопедія).

Бібліотекар. Пригадаємо, яке ж значення мають ці слова? (На поличці знаходять значення слів)

II. Повідомлення теми і мети.
Бібліотекар. Отож мова сьогодні піде про довідкову літературу.

Прошу звернути увагу на виставку книг, яка має назву «Довідково-інформаційний фонд». На перший погляд може здатися, що тут стоять ті самі книги, що є загалом у бібліотеці. Але це враження помилкове. Бо саме тут зібрані й упорядковані книги, які за змістовними озна­ками призначені для швидкого і якісного за­доволення інформаційних потреб читачів.

Різні за тематикою і цільовим призначен­ням ці книги є обов'язковою частиною бібліотечного фонду. Отже, до довідкової літератури слід віднести:

1. словники;

2. довідники;

3. енциклопедії.

Високо цінував словникові видання відо­мий український поет Максим Тадейович Рильський. В його поетичній скарбниці є прекрасний вірш «Мова». У цьому вірші як прекрасна порада для нас звучать такі слова:
Не бійся заглядати у словник:

Це пишний сад, а не сумне провалля.

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля.

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.


III. Пояснення матеріалу.
Бібліотекар. Спочатку ми завітаємо в гості до словників.

1-й ерудит.

Словником я звуся,

В море слів із вами йду,

Говорить, писать навчу я,

В світ широкий поведу.


2-й ерудит. Словник - це довідкова книга, яка містить зібрання слів розташованих у певному поряд­ку (переважно в алфавітному чи тематичному).

У нашій країні словники «незрозумілих слів» з'явилися ще в часи Київської Русі, в ХІІІ ст. Спочат­ку всі відомості розміщувалися без будь-якої послідов­ності, а вже з XVI ст. слова стали розташовувати за алфавітом, їх почали називати «азбуковниками».

Щоб відшукати незрозуміле слово, знаходять сторінку з літерою, з якої починається слово, а за літерою вже і потрібне слово.
Бібліотекар. Словники поділяться на:

• енциклопедичні;

філологічні;

• загальномовні;

• спеціальні (тематичні).

3-й ерудит. Енциклопедичні словники поясню­ють не слова самі по собі, а означені ними понят­тя. Наприклад: яблуко - соковитий багатосім'яний плід, який не розкривається.


Бібліотекар. Філологічні словники у свою чер­гу поділяються на:

• орфографічні;

• словник антонімів;

• словник синонімів;

• іншомовних слів;

• словник епітетів тощо.


4-й ерудит. Орфографічні - містять відомості, як правильно писати те чи інше слово.

Словник антонімів — допоможе підібрати про­тилежне за значенням слово.

Словник синонімів - містить слова схожі за значенням.

Словник іншомовних слів — вміщує слова, за­позичені з інших мов.

Словник епітетів — без нього не обійтися, ко­ли пишеш твір.
Бібліотекар. Давайте підберемо епітети до сло­ва «очі»: добрі, лагідні, теплі... Спробуйте про­довжити цей ряд. Якщо зазирнете до словника - не повірите власним очам: там міститься понад 400 епітетів до цього слова.
1-й ерудит. Серед загальномовних найбільш розповсюджені двомовні пере­кладні словники: російсько-англійсь­кий, українсько-французький, французько-український та інші. Спеціальні або тематичні - кожен такий словник, як правило, присвячений одній темі або одній галузі знань (про мистецтво, про тварин та інші). Спеціальні словники (тематичні) називають ще універсаль­ними. (Демонстрація словників).
2-й ерудит.

Буває, що слово відоме давно,

А знає не кожен, що значить воно —

І тут у пригоді стає визначник

Скарбів наших мовних

Тлумачний словник.

Д. Білоус

Бібліотекар. Чи користувалися ви вже словни­ками? Я тримаю в руках читанку за 3 клас. При­гадайте таке оповідання «Привчайтесь працювати із словниками!».

Отже, із словниками, бачу, ви товаришуєте вже давно. То ж скажіть мені, які словники є у ваших підручниках із рідної мови, української та за­рубіжної літератури?

(Робота з підручниками).

Давайте познайомимося із «Пам'яткою учня-читача». (Роздати пам'ятки).
Пам'ятка учня-читача
І. Якщо вам потрібно дізнатися:

• як правильно писати те чи інше слово, тоді звертайтеся до орфографічного словника;

• як правильно вимовляти, наголошува­ти слова - до орфоепічного;

• походження слова - до етимологічного;

значення слова, його стилістичне вико­ристання і граматичне оформлення до тлумачного словника.

ІІ. Якщо ви хочете дізнатися про різні явища природи, такі як затемнення, повінь, землетрус, чи про видатних діячів культу­ри, науки, спорту, про географічні відкрит­тя, історичні події - звертайтеся до енцикло­педичних словників.

ІІІ. Для того щоб отримати допомогу від словника, потрібно вміти ним правильно користуватися.

У словниках усі слова зібрані за алфавітом, а у довідниках - за окремими темами. Словникова стаття починається із заголовка. У філологічних словниках заголовок завжди має наголос.

IV. У словниках-довідниках завжди зібрані знання, нагромаджені багатьма поколіннями. Звертайтеся до них, читайте їх як художню кни­гу, вони завжди і в усьому допоможуть вам.
Бібліотекар. А зараз завітаємо в гості до енциклопедій.

3-й ерудит.

Я велика й дуже мудра –

Все на світі знаю.

Дарувати людям розум

Над усе бажаю.

Енциклопедія - слово грецького походження, означає «навчання по всьому колу знань». Тлума­чення цього слова постійно змінювалося:

• в античному суспільстві він означав 7 вільних мистецтв;

• в Західній Європі - «збірник різноманітного змісту»; потім під енциклопедією почали ро­зуміти «класифікацію знань», а поступово термін набув сучасного значення, як наукове ви­дання, яке повідомляє найбільш суттєві відо­мості з усіх галузей знань, або з однієї якої-небудь галузі.

• в Стародавньому Китаї в ХП-Х столітті до на­шої ери вже створювали енциклопедії;

4-й ерудит.

• в Європі в XVIII ст. з'явилася «Енцикло­педія», автором якої був відомий письменник, філософ Д. Дідро. Він залучив до створення своєї «Енциклопедії» багатьох письменників і вчених Франції - Вольтера, Руссо, Монтеск'є. Про них ви дізнаєтеся з уроків історії та зарубіжної літерату­ри у 8-9 класах.

• у 1890 році у Петербурзі вийшов «Енциклопе­дичний словник Блокгауза і Ефрона», який налічував 62 томи та ще й 4 додаткові томи. Тут було зібрано статті з усіх галузей світу. Цей слов­ник був високо оцінений як довідкове видання і в наш час теж має велике значення.

Нині виходять із друку сотні назв літератури енциклопедичного характеру.


Бібліотекар. Енциклопедії є:

• універсальні,

• національні,

галузеві,

• регіональні.
1-й ерудит. Універсальні енциклопедії містять знання з усіх галузей знань та практичної діяльності.

Найбільша енциклопедія має 66 томів.

Галузеві енциклопедії містять знання з окре­мих галузей («Медична енциклопедія», «Дитяча енциклопедія» ).

Національні енциклопедії - універсальні науково-довідникові видання (УРЕ -17 томів).

Регіональні енциклопедії - енциклопедії окре­мого регіону, області, міста.
Бібліотекар. Давайте завітаємо в гості й до довідників.
2-й ерудит.

Ви про мене, діти, чули,

Я - розумний довідник.

Довідки про все я маю

І порядок поважаю,

А статті зручно шукать.

Вони ж за абеткою стоять.
3-й ерудит. Довідники - видання, які містять короткі відомості, а їх мета — забезпечити читача відомостями з того чи іншого предмета.

Як правило, довідники - невеликі за змістом ви­дання, здебільшого використовуються в навчаль­них процесах учнями, студентами, вчителями.


Бібліотекар. Довідники є

• енциклопедичні;

• тематичні.

Енциклопедичні довідники - найбільші за обсягом.

Тематичні довідники:

• наукові (укр. мови);

• побутові (телефонний, довідник фотог­рафій тощо);
також є календар-довідник.
IV. Закріплення. Практична робота.

На карточках дано завдання. Потрібно за допо­могою довідкової літератури, знайти значення або визначення слів.

V. Підсумок уроку.
Бібліотекар. Хочу звернути вашу увагу на вис­тавку «Мовні скарбниці рідної мови». Погляньте, яке розмаїття довідкової літератури чекає на вас сьогодні. Особливої уваги заслуговують довідни­ки, випущені видавництвом «Освіта» в різні часи. Пам'ятайте, що довідкова література може ви­
пускатися комерційними видавництвами, а вони, в першу чергу, дбають про прибуток, а не якість.
Тому в них дуже часто можна зустріти помилки. На закінчення хочу розповісти вам давню леген­ду. Якось до мудреця привели людину, щоб той визначив рівень її культури, розвитку. Але не­знайомець на запитання мудреця відповідав мовчанням. І мудрець вигукнув: «Скажи хоча одне слово - і я скажу, хто ти!» Мовлення - дзеркало нашого розуму, душі. «Заговори, щоб я тебе побачив». Чи можливо це на­справді? Поясніть. (Відповіді учнів).

VI. Домашнє завдання.

Підготувати повідомлення, корис­туючись матеріалами довідкової літератури.



СЛОВНИКИ-ГІГАНТИ

Є словники, у яких зібрано неймовірно велику кількість слів. До таких словників належить «Тлумачний словник живої великоруської мови» Володимира Даля. Він містить 200 000 слів. Ство­рення «Тлумачного словника» було справою всьо­го життя Даля. Цікаво, що автор словника не був мовознавцем за фахом, але став ним за покликанням, бо любив і розумів рідну мову, залюблено вслухався і вдумувався в народне слово, самовіддано ціле життя зби­рав народні скарби. Півстоліття присвятив Даль улюбленій праці - збиранню слів і здісненню свого ти­танічного задуму. Улюбле­ною словниковою спра­вою він займався скрізь.1 Навіть у військовому по­ході, в госпіталі, у службових поїздках старанно занотовував почуті слова. Майже половина слів,

наявних у словнику, зібрана самим Далем! Зви­чайно, були в нього вірні й численні помічники, які надсилали відомості про слова з різних ку­точків Росії.

До Даля і після нього не знайшлося одинака-сміливця, хто б зумів ук­ласти подібний за обся­гом словник. Над велики­ми словниками працюва­ли і тепер працюють цілі колективи лексико­графів. А Даль залишив­ся у вдячній пам'яті на­щадків видатним ентузіастом-подвижником, що віддав красу душі й розуму вітчизні, народно­му слову. У його словник поряд зі словами літера­турної мови включено і слова місцевих говорів
(За І. Вихованцем).


ПРО СЛОВНИКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

1. «Словник української мови» в 11 томах. Виданий у 1970-1980 роках. У ньому докладно пояснено значення понад 134 тисяч слів і кожне значення проілюстровано цитатами з літератури.

2. «Словарь української мови» в 4 томах за редакцією Б. Грінченка, уперше виданий у 1907-1909 ро­ках і перевиданий у 1958 році. У ньому стисло пояснено значення близько 68 тисяч слів.

3. «Українсько-російський словник» у 6 томах, виданий у 1953-1963 роках. Він містить близько 122 тисяч українських слів, до яких наведено приклади з літера­тури й подано російські відповідники.

4. «Словник іншомовних слів» за редакцією О. С. Мельничука, виданий у 1975 році. У ньому пояснено значення близько 24 тисяч слів, запози­чених із різних мов.

5. «Фразеологічний словник української мови» в 2 томах, виданий у 1993 році. У ньому пояснено й проілюстровано ци­татами з художньої та іншої літератури понад 17 тисяч фразеологізмів.

6. «Орфографічний слов­ник української мови», вида­ний у 1994 р., близько 120000 слів.

7. «Словник синонімів українсь­кої мови» в 2 томах, виданий у 2001 р. У словнику зібрано близько 9 200 си­нонімічних рядів.



ЧУДО-СЛОВНИКИ




Усі назви того самого предмета звуться си­нонімами. Якщо зібрати слова мови з усіма мож­ливими їх синонімами, вийдуть чудо-словники. Колись, за давніх часів, цим любили займатися араби, що пожвавлювали куль­турне життя народів Близького Сходу. Письмові джерела розповідають, що арабський мовознавець аль-Фірузабаді склав словник із 60 томів, а за інши­ми даними - із 100 томів. Якщо навіть

прийняти за вірогідну першу цифру, вона пере­вершить усі наші уявлення про словники. Адже в кожному томі словника було подано сотні синонімів. Наприклад, меч мав 500 назв, лев - стільки ж, а для верблюда знадоби­лось аж 1000 слів!

Щоправда, араби називають верб­людів, левів та інших тварин по-різно­му, залежно від їх віку, масті, породи (А. Матвієнко).

1-й ерудит. Довідкові видання — це видання, які допомагають нам про щось довідатися, уточнити якесь поняття, перекласти слово з однієї мови на іншу.

2-й ерудит. Я тобі відкрию світ —

Тільки вивчи алфавіт.

Помічник, не витівник,

Мудрий вчитель твій... (словник).

3-й ерудит. Не день, не два, не один вік

Нам чесно служить... (довідник).

4-й ерудит. В тому сила вся моя,
Що я — ... (енциклопедія).

1-й ерудит. Словником я звуся,

В море слів із вами йду,

Говорить, писать навчу я,

В світ широкий поведу.

2-й ерудит. Словник - це довідкова книга, яка містить зібрання слів розташованих у певному поряд­ку (переважно в алфавітному чи тематичному).

У нашій країні словники «незрозумілих слів» з'явилися ще в часи Київської Русі, в ХІІІ ст. Спочат­ку всі відомості розміщувалися без будь-якої послідов­ності, а вже з XVI ст. слова стали розташовувати за алфавітом, їх почали називати «азбуковниками».

Щоб відшукати незрозуміле слово, знаходять сторінку з літерою, з якої починається слово, а за літерою вже і потрібне слово.

3-й ерудит. Енциклопедичні словники поясню­ють не слова самі по собі, а означені ними понят­тя. Наприклад: яблуко - соковитий багатосім'яний плід, який не розкривається.

4-й ерудит. Орфографічні - містять відомості, як правильно писати те чи інше слово.

Словник антонімів — допоможе підібрати про­тилежне за значенням слово.

Словник синонімів - містить слова схожі за значенням.

Словник іншомовних слів — вміщує слова, за­позичені з інших мов.

Словник епітетів — без нього не обійтися, ко­ли пишеш твір.

1-й ерудит. Серед загальномовних найбільш розповсюджені двомовні пере­кладні словники: російсько-англійсь­кий, українсько-французький, французько-український та інші. Спеціальні або тематичні - кожен такий словник, як правило, присвячений одній темі або одній галузі знань (про мистецтво, про тварин та інші). Спеціальні словники (тематичні) називають ще універсаль­ними. (Демонстрація словників).

2-й ерудит.

Буває, що слово відоме давно,

А знає не кожен, що значить воно —

І тут у пригоді стає визначник

Скарбів наших мовних

Тлумачний словник.

3-й ерудит.

Я велика й дуже мудра –

Все на світі знаю.

Дарувати людям розум

Над усе бажаю.

Енциклопедія - слово грецького походження, означає «навчання по всьому колу знань». Тлума­чення цього слова постійно змінювалося:

• в античному суспільстві він означав 7 вільних мистецтв;

• в Західній Європі - «збірник різноманітного змісту»; потім під енциклопедією почали ро­зуміти «класифікацію знань», а поступово термін набув сучасного значення, як наукове ви­дання, яке повідомляє найбільш суттєві відо­мості з усіх галузей знань, або з однієї якої-небудь галузі.

• в Стародавньому Китаї в ХІІ-Х столітті до на­шої ери вже створювали енциклопедії;

4-й ерудит. • в Європі в XVIII ст. з'явилася «Енцикло­педія», автором якої був відомий письменник, філософ Д. Дідро. Він залучив до створення своєї «Енциклопедії» багатьох письменників і вчених Франції - Вольтера, Руссо, Монтеск'є. Про них ви дізнаєтеся з уроків історії та зарубіжної літерату­ри у 8-9 класах.

• у 1890 році у Петербурзі вийшов «Енциклопе­дичний словник Блокгауза і Ефрона», який налічував 62 томи та ще й 4 додаткові томи. Тут було зібрано статті з усіх галузей світу. Цей слов­ник був високо оцінений як довідкове видання і в наш час теж має велике значення.

Нині виходять із друку сотні назв літератури енциклопедичного характеру.

1-й ерудит. Універсальні енциклопедії містять знання з усіх галузей знань та практичної діяльності.

Найбільша енциклопедія має 66 томів.

Галузеві енциклопедії містять знання з окре­мих галузей («Медична енциклопедія», «Дитяча енциклопедія» ).

Національні енциклопедії - універсальні науково-довідникові видання (УРЕ -17 томів).

Регіональні енциклопедії - енциклопедії окре­мого регіону, області, міста.

2-й ерудит. Ви про мене, діти, чули,

Я - розумний довідник.

Довідки про все я маю

І порядок поважаю,

А статті зручно шукать.

Вони ж за абеткою стоять.

3-й ерудит. Довідники - видання, які містять короткі відомості, а їх мета — забезпечити читача відомостями з того чи іншого предмета.

Як правило, довідники - невеликі за змістом ви­дання, здебільшого використовуються в навчаль­них процесах учнями, студентами, вчителями.





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка