Без високої культури читання, наголошував В



Скачати 255.78 Kb.
Дата конвертації09.06.2019
Розмір255.78 Kb.



Без високої культури читання, наголошував В.О. Сухомлинський, немає ні школи, ні справжньої розумової праці. читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту. У цьому складному процесі беруть участь зір, мислення, мовлення, сприйняття, пам'ять, уява, слухові та звукові аналізатори. Дітям непросто поєднувати водночас зорове сприйняття букв і вимову звуків, слів, речень, усвідомлювати прочитане, визначати становлення до нього. Не володіючи технікою читання, дитина втрачає до нього інтерес, погано розуміє і засвоює зміст, швидко стомлюється. тому розвиток техніки цього вміння та розуміння прочитаного - слів, словосполучень, речень - взаємопов'язані і мають здійснюватися одночасно .

На швидкість читання впливають багато факторів: рівень мовленнєвого розвитку, кут зору читця, вміння артикулювати, постановка дихання, характер тексту (зміст легкий чи складний, цікавий - нецікавий), образ слова (шрифт, чіткість друкування), розвиток антиціпації - вміння передбачити наступні літери, слово). Вдосконаленню цього процесу сприяють стимуляція до швидкого читання, систематичний облік і регулювання швидкості. Якщо послідовно приділяти увагу цим факторам, то швидкість читання збільшується на 50-100%.

Якими ж прийомами можна розширювати обсяг поля зору, розвивати артикуляцію, відпрацьовувати постановку дихання, темп, розуміння словосполучення, оцінювати мовленнєвий розвиток учнів, щоб добитися максимальних показників?



Розвиток аналізаторів: здорового, мовного, слухового.

У ході читання відпрацьовувати інформацію допомагають три блоки. Перший - зоровий аналізатор (сприйняття тексту рухом очей), другий - мовний (інформація промовляється - артикулюється) і третій - слуховий (слухається мовленнєвий переказ сприййнятого). Важливу роль тут відіграє образ слова, оскільки воно пов'язане з певним змістом. Часто, бачачи слово при багаторазовому читанні, ми сприймаємо і букви, і його загальну форму, і слова у вигляді окремих образів та цілих частин фраз. Від ступеня розвитку зорового, мовленнєвого та слухового аналізаторів залежить і активнисть пізнавальної діяльності. Мовленнєвому розвитку учнів (особливо в перших класах) сприяють ігри, що є перехідним етапом до навчальної діяльності. Якщо ми хочемо навчити думати, треба навчити придумувати, слушно казав Д.Родарі. Пропонуємо ряд ігор для школярів.



Доберіть слово.

М е т а. Визначити рівень мовленнєвого розвитку і збагатити активний словник новими словами.

Пропонуємо дібрати до слів-предметів по 2-3-4 слова-ознаки або дії. Скажімо: весна - рання, затяжна, стрімка; книга-цікава, товста, старовинна, художня; ялинка - гарна, струнка, зелена; питання - складне, просте, риторичне.


Яке слово довше.

М е т а. Розвивати фонематичний слух; членувати слова на склади, звуки; визначати послідовність звуків. Рекомендуємо пари слів, напиелад: година чи хвилина, змія або черв'як, день чи ніч, зима або весна.
Створіть нове слово..

М е т а. Відпрацювати техніку читання (проговарювання) одно-, дво-, трискладових слів, наголос; збагатити словник; закріпити вимову голосних та приголосних (твердих і м'ягких) звуків.

Пропонуємо дітям слова з підручника, а до них завдання:
1. Прочитати слова одно-двоскладові, з наголосом на І або на ІІ складі; поясніть багатозначність або значення наведених слів: бак, рак, мак, лак, так, гак; дуб, зуб, чуб, куб; жук, сук, лук, бук; лити, пити, шити, жити, бити; сила, пила, шила, лила; чайка, майка, гайка, лайка, байка;

2. Замініть букву, що позначає голосний звук: бак, бік, бук, бик, бек; дім, дам, дим; лук, лик, лак; нас, ніс; булка, білка, балка.

3. Прочитайте слова, що різняться буквенним складом: обберуть - обдеруть; влетить - злетить; поповз - заповз.
Слова зі слова.

М е т а. Розвивати зоровий, слуховий та мовний аналізатори, відпрацьовувати звуко-буквенний аналіз.

Пропонуємо до слів з підручника (кіт, гастроном, тканини) завдання:

а) із букв поданих слів скласти нові: кіт - тік; гастроном - астроном, гном, трон, мат, том та ін.;

б) запишіть квазі-письмом слова, вказавши уже вивчені букви, що позначають голосні або приголосні (тверді, м'які) звуки.

Наприклад: нитка - -и - - а,

кит - к . т

- . т

астроном - а --- о - ом



- а - т - оном

в) прочитайте слова, де є збіг приголосних ППГ, ПППГ; з наголосом на ІІІ складі.


Розширення кута зору.

В процесі читання очі рухаються стрибкоподібно. Сприйняття тексту відбувається в мить зупинки очей. Хто читає добре, швидко - потребує менше зупинок, ніж той, хто читає повільно. Це пояснюється різною величиною кута зору. Вона визначається кількістю слів, сприйнятих читачем за час однієї фіксації: у гіршому випадку - 1-2, у кращому - 5-6 слів. Завдання вчителя - розширити зону ясного бачення, особливо периферичний (бічний) зір.

Для цього рекомендуємо вправи з числовими таблицями Шульте і Лезера із складовими пірамідами. Таблиця Шульте становить квадрат 20Х20 см, поділений на 25 частин, в кожну з яких вписано числа від 1 до 25 (див. табл 1). Таблиця Лезера - це прямокутник 20Х40 см, поділений на 50 частин, куди теж вписані числа від 1 до 50.

Суть вправи полягає в тому, щоб показати олівцем або якось інакше позначати про себе розташовані в таблиці числа з наростанням натурального ряду, не переміщуючи погляду за межі центральної клітки. Час опанування таблиць відповідно 25 сек (перша) і 50 сек (друга).

Цими вправами виробляються навички використання периферичного поля зору, а також концентрується увага школяра, формується випереджувальний логічний пошук, системність сприйняття.

Добру основу для міцної навички читання й розширення кута зору можна забезпечити використанням складових пірамідок (таблиць) на кожному занятті з навчання грамоти. Такі вправи цінні тим, що дають змогу учневі, фіксуючи погляд на середній лінії піраміди, розпізнавати (читати) склади, прямі і зворотні, розміщені по краях кожної сходинки, розширюючи таким чином кут зору, необхідний для швидкого читання.


Для роботи з класом учитель пропонує демонстраційні таблиці-піраміди, а кожному вихованцеві індивідуально - подібні схеми значно менших розмірів. Біля підніжжя першої -45 мм, ІІ - 50 мм, ІІІ - 55 мм.

Зосередивши погляд на вертикальній лінії, діти прочитують склади, сова згори до низу. На таблицях-пірамідках 1 і 2 можна зробити надрізи або кишеньки для заміни приголосних.

Для того, щоб учні краще усвідомлювали процес звуко-буквеного аналізу, структуру складів ПГ, ППГ, ПППГ, знаходили їх на перехресті горизонталі та вертикалі, пропонуємо такі таблиці:

Слова добираємо з текстів підручника з наростаючою кількістю букв - знаків: 2, 3, 4, 5... або 3, 5, 7, 9 і записуємо їх пірамідкою);

- гнізд споріднених слів, записаних пірамідкою, з опорою на букву, що позначає голосний звук, на наголос у слові:
ЛІС

ЛІСИ

ЛІСОК

ЛІСНИК

ЛІСОЧОК

- слів за допомогою поділу на склади жестами - рі-ка, ма-ши-на, жов-те-ня-та.

- слів, різних за структурою:

ЗМІНА

ПЕРЕМІНА

МАНДРІВКА

ДРУГОКЛАСНИК

ПОЛІТІНФОРМАЦІЯ

Подолання регресій

В ході читання очі рухаються не зліва направо, а й навпаки, тобто регресивно. Завдяки цьому виправляється невдале попереднє сприйняття. Але ж так затримується процес, знижується швидкість читання. Як позбутися регресій? Аркушем цупкого паперу закриваємо прочитані рядки. це усуває можливість мимовільної регресії, прискорить читання, але, ясна річ, не розуміння тексту. Щоб, позбуваючись регресії, досягти й очікуваного розуміння, треба уважно вивчити зміст, вибрати невідомі чи важкі слова - як для усвідомлення, так і для прочитання (скажімо слова з багатьма приголосними). Перед читанням рекомендуємо вчителеві записати їх на дошці, розібрати разом з учнями, особливо приділивши увагу слабшим школярам. Чсим менше в тексті складних слів для дитини, тим краще рухається її погляд, рідше відволікаючись на несподівані перепони, тобто робить менше зупинок. Про це доцільно пам'ятати: перед кожним важким словом учень зупиняється, розглядає його, намагається прочитати (іноді кілька разів) . Внаслідок цього знижується темп, втрачається час, логічний зв'язок слів.

Після першого разу класовод може запропонувати прочитати цей текст або окремий смисловий блок вдруге з обліком часу. Розуміння змісту перевіряється контрольними запитаннями. Такі вправи проводяться 2-3 рази за урок. Після кожного підходу й фіксування часу варто робити паузу, щоб діти розслабились. При цьому вони виконують корисні вправи, наприклад, кругові рухи очима, головою, струшують руки, потягуються тощо.

Усунення негативних факторів.

Відомо, що багато учнів початкових класів не вміють під час читання регулювати своє дихання. частина з них ще погано артикулюють при вимовлянні окремих звуків, скажімо [л], [р], [к], [ш], [ч], та їх сполучень. Тут знадобляться скоромовки, такі, як Хто про Прокопа, хто про Прокопиху, хто про Прокопових дітей або Два дровосіка, два дроворуба, два дровокола говорили про Ларю, Лариона, Ларину маму. І ще: Возле горки на пригорке встали 33 Егорки. Раз Егорка (глибокий вдих через ніс і спокійний видих через рот), два Егорка і т.д. (лічба до 33).

Робота зі скоромовками важка, хоча й цікава. Але вона завжди корисна, оскільки в ході її активно тренуються органи мовлення. Проговорювати їх треба спочатку повільно, а далі швидше й швидше - однак щоб язик не заплітався, щоб вимова була чіткою і чистою, без "проковтування" звуків. Скоромовки налагоджують ритмічність дихання.

Крім того, правильній постановці дихання й розвитку артикуляції допомагають:

- вправи на тривалість видиху при звукові, наприклад, [ф], [ш], [с], [р];

- повторення складів (ма, мо, му,та, то, ту), читання смислового блока (2-3 речення), вірша (1-4) рядки на одному диханні;

- вимова окремих звуків [л], [р], [к], [ш], [ч] та складів ла, ру, ко, шу, чи спершу пошепки, а потім голосно з лічбою;

- вимова слів, де легко виділяються приголосні (тверді та м'які), скажімо: ліс - лось, тон - тінь, кіл - кіль, віт - віть.


Слухові та зорові диктанти

Розвитку пильності зору та уважності, необхідних для швидкого читання, сприяють вправи типу:

- прочитайте речення і підкресліть спочатку слова, що позначають предмети, дії, ознаки: слова зі збігом приголосних та голосних: ПГ, ППГ, ПППГ, а також зорові та слухові диктанти.

- прочитайте речення, знайдіть і підкресліть букви, що позначають голосні, приголосні (тверді та м'які), і ті, що не вимовляються, сполучення жа, ча, ща, жу, чу, щу, жи, чи,щи, з розділовими ь,ъ.

Зорові диктанти доцільно чергувати зі слуховими, оскільки між ними існує певний взаємозв'язок. Коли проводяться вправи для розвитку зорового сприйняття, одночасно вдосконалюються і слухові. Для цього добираємо речення або невеликі тексти з підручника. Проговорюємо чи записуємо на дошці і показуємо на короткий час без повтору. Це спонукає дітей зосередитися, прочитати уважно і швидко, а потім відтворити. Слухові і зорові диктанти рекомендуємо проводити 1 - 2 рази на 10 днів. Обсяг речень (текстів) збільшуємо поступово, а час експозиції (показу) або читання обмежуємо. Тексти пропонуємо приблизно такі:

1 клас. Тане сніг. Іде дощ. Небо похмуре. Коля захворів. Поле опустіло.

2 клас. Читай книгу. Митя йшов зі школи. Зеленіють сади і поля. Наша сім'я живе дружно. Був теплий весняний день. Насунула важка хмара.

3-4 класи. Москва - столиця нашої Батьківщини. Школярі поливають саджанці. Делегати з'їхалися на з'їзд. Треба бути чесним і правдивим. Зірки сяють на вежах Кремля. Влітку наша сім'я мешкала на Дніпрі.



Розвиток антиципації

У ході читання чітко сприймається текст, що перебуває у зоні ясного бачення. Завдяки периферичному зору частково помічається і текст навколо цієї зони. У процесі читання периферичний зір забігає наперед, нібито готуючи сприйняття для ясного бачення. Помітивши, спіймавши поглядом контури слова, на основі смислу вже сприйнятої частини тексту, читець може здогадуватися, яке слово буде далі і прередбачати його. Оце передбачення і називається антиципацією. Розвивати її можна і слід вже з 1 класу. Бажано практикувати читання тексту, де спочатку даються слова з пропущеними окремими буквами, потім - речення з пропущеними словами. Наприклад, Ма...а, Па...а, пар...а, ст...л, сні..г; Діти читають..., мороз скував..., Зозуля лунко ... . Учні зіставляють записаний на дошці текст з друкованим у підручнику. Самі складають твори - мініатюри за малюнком з подальшим написанням і прочитанням його.



Облік та коригування швидкості читання.

Систематичний облік (контроль) і коригування швидкості цього вміння, проведення конкурсів на кращого читця, заучування напам'ять віршів, правильна організація позакласного читання - фактори, що позитивно впливають на вироблення техніки. Облік та коригування швидкості читання можна вести за допомогою екрана.

При перевірці техніки читання у 2 - 4 класах кожному школяреві виставляється на аркуші - "екрані" кількість прочитаних слів за хвилину, у 1 класі - фішками. Рекомендуємо перевіряти темп читання на початку вересня, в кінці жовтня, у грудні, січні (після канікул) та у травні. Це дає можливість класоводові простежити за вдосконаленням навички у кожного вихованця.

При контролі позакласного читання вказуємо на екрані кількість прочитаних школярами сторінок на тиждень (у 1 класі бажана норма - 30с., 3-му - 60с., у 4-у - 80 - 90с.).

У шестиліток за І півріччя темп читання не перевіряється, контролюється тільки спосіб: складами, словами, складами-словами. У ІІ півріччі перевіряється й швидкість.

У 2 - 3 класах перевірку проводять за програмовими вимогами. Техніка читання контролюється на новому тексті, а виразність перевіряється на вже відомому.

На уроках читання учні мають опанувати прийоми різноманітних видів цього уміння: беззвучне (з гальмуванням внутрішнього проговорювання), вголос, пошепки, комбіноване, під лічбу, під удари метронома; застосовують суцільне й вибіркове читання добре відомого тексту, з'ясовують важкі, невідомі слова; наскрізне - для уважного прочитання всього матеріалу; аналітичне - для критичного розбору; партитурне - для критичного розбору; партитурне - швидке, динамічне. відпрацюванню цих прийомів сприяють ігри, запропоновані класоводом на заняттях.

1. "Поза - розслабитися". При слові поза діти настроюються, зайнявши правильне положення для інтенсивного читання; при слові розслабитися - відводять очі вбік, знімаючи напруження м'язів. відпочинок - 10 - 20 сек.

2. "Засічка - кидок" При слові кидок всі починають читати для фіксування часу; коли пролунає засічка - школярі зупиняються, помічаючи останнє засвоєне слово. Відводять погляд. Відпочинок 10 - 20 сек.

3. "Буксир". Спочатку веде учитель, беручи на буксир весь клас. Потім сильніший учень - слабших товаришів. Тривалість 2 - 3 хв. - повторювати 3 - 4 рази за урок.

4. "Блискавка". Вправи спрямовані на прискорення сприйняття тексту. Школярі читають різні тексти у звичайному для себе темпі. При слові блискавка вмикається метроном найвищої швидкості. Діти квапляться дочитати. після вимикання метронома переказують опановане.

5. "Віконце". Класовод використовує фразоскоп, рядоскоп, (прямокутник 10Х20 см. з прорізом на рядок чи абзац). Діти читають однакові тексти на час. Далі переказують зміст або відповідають на контрольні запитання.

6. "Розсипані склади". З поданих складів утворюються слова.

7. "Луна". Один школяр (сильніший) веде, а другий, як луна, повторює читання першого.

8. "Ігрові команди". Систематичне читання на час (3 - 5 хв.) кожній команді різними способами почергово: вголос, про себе, пошепки, з внутрішнім проговорюванням, що сприяє не лише запам'ятовуванню тексту, але й уточненню та диференціюванню сприйняття.
На кожному такому уроці не лише беруть участь і розвиваються слухові, зорові та мовні аналізатори, а й формуються уміння та навички правильного, свідомого, виразного читання.

1. Уміння правильно читати.

- Спершу довідайтесь, хто автор твору і як називається книжка чи оповідання;

- перегляньте побіжно текст, ілюстрації до нього і приблизно визначте, про що читатимете;

- при читанні будьте уважними до кожного слова, речення; опанувавши рядок до кінця, не повертайтесь якщо збагнули зміст;

- після кожного абзацу робіть паузу;

- намагайтеся зрозуміти, про що читаєте;

- запам'ятайте героїв, послідовність подій;

- спробуйте оцінити вчинки, стан персонажів. Які почуття і думки вони викликають у вас? Що б ви сказали про них товаришам?


2. Уміння читати виразно.

- Перечитайте, визначте про що йдеться;

- подумайте, що найголовніше в кожній частині тексту;

- складіть за картинкою або запитанням розповідне, окличне речення;

- прочитайте одне і те ж речення з різною інтонацією;

- прочитайте речення однієї форми з різними відтінками;

- визначте, які думки і почуття треба повідомити слухачам;

- доберіть речення (питальні, розповідні, окличні) для складання оповідання;

- визначте своє ставлення до того, про що читатимете, щоб висловити настрій, почуття;

- уявіть собі, які з уривків ви б перечитали;

- визначте темп, тон кожного уривка. Позначте темпи: П- повільно, Ш - швидко, Н - нормально;

- перевірте себе, чи правильно ви читали. Прочитайте вголос текст, прислухайтесь, як це звучить;


Послідовність роботи над виразністю:

- послухайте, де робить паузи вчитель (де І, ІІ пауза тощо);

- прочитайте мовчки текст і підготуйтеся до читання вголос;

- читайте по черзі, дотримуючись усіх пауз.


3. Уміння відповідати на запитання.

- Уважно перечитайте текст;

- позначте місця, що знадобляться для відповідей на запитання;

-знайдіть усі відповіді на запитання, позначивши їх у тексті;

- проконтролюйте себе.

4. Як скласти план тексту.

- Прочитайте всю розповідь, звертаючи увагу на те, як вона побудована;

- про що говориться на початку?

- які події описані далі, чим закінчується зміст?

- поділіть текст на смислові частини, з'ясуйте, чим вони розрізняються;

- визначте головну думку твору чи уривку;

- перечитайте кожну частину. Скажіть своїми словами, про що йдеться в певній частині;

- доберіть до неї заголовок;

- запишіть свій заголовок до кожної частини;
- перевірте себе за підручником, чи відбиває заголовок зміст.
5. Як коротко переказати прочитане.

- Перечитайте текст, виділяючи в ньому основний зміст і запам'ятовуючи його послідовність;

- виділіть основні смислові частини тексту;

- складіть план і запишіть його;

- перечитайте весь текст, зазираючи до книжки;

- перекажіть своїми словами так, щоб на кожний пункт плану була відповідь з трьох речень.


6. Уміння відтворювати прочитане (словесне малювання).

- Перечитайте розповідь;

- визначте тему картинки та її назву;

- встановіть, які особи, предмети, події будуть зображені і як;

- знайдіть слова, що допоможуть намалювати картинку точно і образно;

- уявіть її;

- перевірте текст, перегляньте й намалюйте словесну картинку.
7. Уміння працювати з науково-пізнавальним текстом.

- Прочитайте заголовок. Визначте тему;

- прочитайте весь текст, встановіть його абзаци;

- знайдіть зовнішній опис подій, фактів;

- визначте, якими прихованими ознаками наділено предмет чи факт;

-встановіть причини, факти, події, дії;

- дайте їм оцінку;

- поміркуйте, для чого автор розповів про такі події чи факти.







1. Методи і прийоми навчання швидкого читання.
Протягом першого року учні в основному навчаються читати вголос, свідомо, правильно, плавно, по складах переходячи в кінці року на читання цілими словами. Закладаються у цей час і початки виразного читання, особливо знайомого тексту.

Швидкість є однією з якостей читання, яка забезпечує усвідомлення тексту. Занадто швидке читання і занадто повільне читання заважає усвідомленню. При швидкому читанні мозок дитини не встигає схопити зміст у цілому. А повільне читання призводить до того, що учень забуває прочитане, не може усвідомити речення, весь текст, бо частини змісту випадають з його пам’яті.

За надто швидке і повільне читання не дає можливості іншим учням стежити за читанням свого товариша, призводить до того, що клас в цілому по суті не працює.

У позакласний час з учнями організовую інсценізацію творів. Ця робота їм дуже подобається. Діти читають свої ролі, інколи майже в двічі швидше ніж твори в класі. При чому швидкість відповідає характеру персонажів, сприяє кращому усвідомленні твору в цілому.

Сформувати навички читання вголос допомагає система прийомів і вправ, що вдосконалюють здорове сприймання і вимову. Ці вправи спрямовані на розвиток зіркості до буквеного складу, слова тобто правильність читання, і, на збільшення „поля читання”, тобто на розвиток його швидкості.

Для виховання зіркості варто добрати слова з читаного на уроці тексту й поняття з незначною відмінністю в буквеному складі. Учням пропонують прочитати ці слова і пояснити різницю в їх написанні і значенні.

Для розширення „поля читання” раджу скористатися методом моментального зорового сприйняття, який, до того ж дає можливість сповнити лексичний запас дитини. Виготовляю картки зі словами різного буквеного складу, зображені друкованим шрифтом.
Наприклад:
І. Набори карток з односкладовими словами.
1. з двох літер: ау, уа, ои;
2. з трьох літер: мак, рак, лак;
3. з чотирьох букв зі збігом двох приголосних у кінці: вовк, банк;
4. з чотирьох букв зі збігом двох приголосних на початку: стіл, кран;
5. з п’яти букв зі збігом трьох приголосних на початку: стриж, згриз.
ІІ. Набори карток з двоскладовими словами.
ІІІ. Набори карток з трискладовими словами.
ІV. Набір карток з багатоскладовими словами.
Кожна картка показується класу протягом 1 секунди. На вправу відводиться до 1 хв.: 10с. на читання 10 слів, а решту часу на перевірку прочитаного.

У багатьох людей артикуляційний апарат нерозвинутий, говорять вони тихо, невиразно. Тому на кожному уроці вивчаю скоромовки. Скоромовки підбираю на кожну букву алфавіту.

Для вдосконалення вимови необхідно систематично практикувати вправи з розвитку мовлення учнів. Погане мовлення породжує нерозбірливе читання, що знижує рівень розуміння прочитаного.
Практикую:
1. Промовляння голосних у різних сполученнях:
і-й, е-і, а-е, и-у, і-а-е, и-е-і;
- голосних з приголосними: ри-ир, тр-три, тр-ра
- „біг по дорожці”: ши-ша-шо-шу-ше-ші; дже-джо;
2. Вимови складів: пошепки-повільно-швидко: ла-ра-ру-ло, рі-ре-ли-лу, ре-лі-ри-ла; ри-ло-ра-лі;
Щоб підготувати молодших школярів до швидкого читання, необхідно практикувати вправи на збільшення „кута зору”. Для цього я заготовлюю плакати, або дошку на якій записую слова:

Автор

Атлас

Атом

Акробат

Апарат

Атлас

Атлет

Арешт

Атракціон

Автомобіль

Учням пропоную за 5-10с. прочитати мовчки слова не розбиваючи на склади, а миттєво пізнаючи їх. Діти мають навчатися читати згори вниз. Для цього учень спрямовує погляд не на окреме слово, а на весь рядок, розширивши поле зору, погляд ковзає по центру колонки, трохи коливаючись з одного боку в другий.

Періодично слід давати завдання: „хто найшвидше прочитає?”, „хто прочитає текст за 1 хв?”.

Навчаючи своїх вихованців читати, прагну досягти, щоб вони вправно володіли технікою, тобто читали в міру швидко і правильно.


2. Навчання правильного читання.
Правильним є таке читання, коли всі звуки, склади і слова вимовляються правильно, з відповідним наголосом. Наголос відіграє значну роль: він може спотворити весь зміст, зробити слово не зрозумілим або надати йому іншого змісту (брати і брати).

Учнів потрібно навчати правильно вимовляти слова тоді вони й читатимуть їх правильно. Тому я виписую слова, в яких учні можуть зробити помилки в наголосі. Добираю приказки, прислів’я, загадки, вірші з цими словами, вивчаю їх з дітьми у добукварний і букварний періоди. На всіх уроках завжди виправляю учнів, якщо вони не правильно вимовляють слова. Систематична робота над наголосом сприяє виправлення усної мови учнів та набуттю навички правильного читання.

Неправильне читання не може бути свідомим і виразним. Тому на правильність читання потрібно звертати увагу в усіх класах. Вона є програмною вимогою. Тому в першому класі діти вчаться читати плавно по складах, з поступовим переходом на читання з цілими словами.

3. Усвідомлення прочитаного тексту.

Усвідомлення – основна якість читання. Свідоме читання у першому класі забезпечується встановленням асоціативного зв’язку слів та зв’язку слів з певними конкретними образами дійсності.

Інколи доводиться спостерігати, як першокласники, пройшовши читання того чи іншого тексту не можуть передати своїми словами зміст. Створюється враження, що діти нічого не розуміють. Насправді це не так! Якщо цих учнів попросити намалювати те, що вони запам’ятали з перечитаного, то у своєму малюнку вони відобразять зміст прочитаного тексту. У першокласників уміння малювати ще недосконалі, але діти залюбки беруться до нього, охоче відтворюють читане, розповідають зміст своїх малюнків. Вони начебто бачать зміст прочитаного, а тому краще розуміють його, запам’ятовують.

Якщо мовчання учня сприймати за нерозуміння читаного тексту і не допомогти йому розвивати мову, то цей учень бути постійно перебувати в числі невстигаючих. Тому учневі щоразу потрібно вказувати на недоліки в його малюнку шляхом порівняння з роботами інших дітей, у процесі бесід, заохочень. Для слабких учнів малювання до тексту взагалі необхідне. Ці учні не можуть одразу зробити висновок, спіймати головне. Тому спочатку їм потрібно читати текст 5-6 разів, окрім цього в перші дні – ставити додаткові запитання, наприклад:про що говориться у вірші? Скільки предметів в ньому описує автор? Які з них головні? Чого не вистачає у твоєму малюнку?

Отже, малювання ілюстрацій до тексту – ефективний і необхідний прийом у роботі з першокласниками. Якщо протягом місяця проводити подібну роботу, це позитивно вплине на засвоєння програмового матеріалу не тільки з читання, але й з інших предметів.


4. Виразність читання.

Щоб читати виразно, учні мають навчатися аналізувати твір, визначити емоційний настрій твору, героїв, автора; уявляти описані картини розуміти їх зміст, мати про них свою думку тощо; користуватися інтонаційними засобами ви

На основі інтонаційних схем речень можна навчити дітей дотримуватись пауз.
, – „один”

; – : – „один, два”

. ! ? – „один, два, три”.
Перед абзацом – один, два, три, чотири”.
Після заголовка – „один, два, три, чотири, п’ять”.
З метою підготовки до виразного читання доцільно використовувати такі вправи.
Ø Прочитай речення з різною інтонацією.
Ø Прочитай речення з різною силою голосу.
Ø Прочитай речення з різною швидкістю.
Ø Перестав слова в реченні.
Ø Заміни одне слово.
Ø Прочитай, змінюючи логічні наголоси.
Ø Визнач загальний настрій твору.
Ø Зроби інтонаційний малюнок речення (визнач тон, темп читання, паузи, логічні наголоси).



( Вправи для вироблення навички читання мовчки)

Найважливіше завдання початкової школи - навчити дітей вчитися, а це неможливо без уміння питати і працювати з книжкою. В.О.Сухомлинський в своїх працях зазначав, що без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці, що погане читання - ніби брудне вікно, крізь яке нічого не видно.

У загальному вигляді подібні впровадження ні в кого не викликають сумнівів. А от з приводу окремих аспектів проблеми читання досить часто виникають суперечки. Взяти, наприклад, розвиток навички читання мовчки. Що повинно переважати? Читання вголос чи мовчки? Щоб з’ясувати це, зроблю невеликий відступ.

Відомо, що читання - настільки складний процес, що суть його важко чи й неможливо визначити однозначно. Адже є стільки різновидів діяльності, яка зветься багатозначним словом читання. Скажімо: читання невідомого твору - перечитування вдруге, втретє добре відомого ("для себе"), читання вголос ("для когось"), перегляд тексту в пошуках певної інформації, читання з метою виконати навчальне завдання (як правило, за текстом, зміст якого невідомий).

Можна вважати безсумнівним, що основою всіх різновидів читання є спроможність перекласти, перекодувати графічні знаки у зміст, втілений у друкованому чи писаному матеріалі. Адже це справжнє диво, що за допомогою невеликої кількості значків (букв, цифр, розділових знаків) люди можуть передавати один одному найрізноманітніші повідомлення, можуть розказати, попередити, застерегти, поділитися враженнями та ін. Взявши до рук цілком невідомий текст (скажімо, свіжу газету або щойно одержаного листа) ми можемо довідатись про те, що там написано.

І очевидно, що такі повідомлення та й інші читаються мовчки. Тому так важливо сформувати в учнів високу техніку читання. А цьому часто стає на заваді перебільшення деякими вчителями ролі читання вголос.

Пригадаємо, як опрацьовуємо на уроці новий текст. Учитель робить невеличке вступне слово, пояснює значення окремих слів із тексту і читає. Потім він ставить кілька запитань для перевірки розуміння, а далі текст починають читати школярі. Для цього є різні способи читання. Та всі вони об’єднані важливою ознакою - йдеться про читання вголос тексту, з яким учні вже ознайомлені попереднім слуханням.

Добре це чи погано? Чи складно дітям працювати за такої умови? Мабуть так. Досить великий (більший за 3-4 речення текст) важко запам’ятати під час слухання. Тому учень мусить вдивлятись у букви, складати з них слова, із слів - речення, об’єднувати відповідною інтонацією речення в тексті.

Зважаючи на великі "технічні" труднощі, що стоять перед читачем - початківцем, вчитель, по суті перебрав на себе проблему першого ознайомлення з текстом. Це нормально для перших кроків формування навички читання. Але не для наступних.
Дитину, що вже навчилася складати з літер слова, а з них - речення, потрібно вести далі. І перш за все - вчити мовчки читати будь-який текст. Вже з перших кроків навчання школярі мають усвідомити, що читати - означає думати, намагатися зрозуміти написане. Треба прагнути усвідомити матеріал. Інакше читання перестає бути читанням у повному розумінні цього слова.

А це можливо лише в тому випадку, коли в учнів буде сформована висока техніка читання. Як не парадоксально, але факт, що розвиток в учнів артикуляції за голосного читання стає потім гальмівним фактором. Адже людині в своєму житті частіше доводиться читати мовчки, ніж уголос. Отже, тому й такою важливою є проблема формування в учнів техніки мовчазного читання.

Над цим багато працюють зарубіжні педагоги. Зокрема, американські вчені, які надають перевагу читанню мовчки. Бруке навіть зробив висновок, що читання вголос не те, що не допомагає, а навіть заважає читанню мовчки. Тому він і радить цілу систему вправ для розвитку техніки мовчазного читання. Всі ці вправи побудовані на принципі тестів: учням дають певне завдання і певний час, щоб виконати його.
У своїй роботі використовую всі види вправ, ним запропоновані.
Перша вправа.
Учням дають запитання, книжний текст, що в ньому є, відповіді на них і пропонують знайти відповіді на запитання, що їх зачитує учитель по черзі.
Друга вправа.
Учням дають текст, поділений на частини, причому кожний абзац поділений на окремі речення. Кожне речення має свою чергу, занотовану цифрою, але всі вони розташовані неправильно. Завдання в тому, щоб учень за правильною чергою розташував думки автора, ставлячи відповідно цифри на початку кожного речення.

Наприклад, легенда "Про Богдана Хмельницького" ("Читанка",2клас).

1. Кожного разу чують вони, що коло ганку плаче дитина.

2. В селі Суботові жили дід та баба.

3. Вони вибігли швиденько і побачили немовля.

4. Дітей у них не було.

5. Лежить під хмелем, що оповив ганок
Третя вправа.
Учні дістають текс оповідання з пропущеними словами, надрукованими на початку цього оповідання. Учень повинен заповнити пропуски.

Наприклад.

(Садок, двора, садку, платок, живуть, ради, сніжок).

Наталя Забіла "Ведмедикова хатка".

Пухнастий та білесенькй засипав все ............. Біжить малеча весело в засніжений ............ З лопатами, санчатами працює дітвора. Збудуєм з снігу хати ми посеред ............... Качають сніг, втрамбовують,- робота аж кипить. Ось хатка вже й збудована. А хто в ній буде жить?

Малесенькими ніжками вгрузаючи в сніжку, іде-бреде доріжкою Ясюня по ............. А на руках у Ясочки найкраща із цяцьок - ведмедик волохатенький, закутаний в .............

- Диви, який будиночок: як чисто й гарно тут. В таких хатках на півночі і люди теж .......... Як гарно тут, ведмедику, у хатці сніговій! Залазь мерщій всередину, сиди собі й .........
Четверта вправа.

Учні спочатку читають визначення слів у тексті, а потім читають текст, щоб знайти слово, відповідне визначенню.

Можливий ще і такий варіант цієї вправи. Учням пропонуються на картках тексти із прономерованими реченнями з недописаними:

А) закінченнями в окремих словах;

Б) частинами прислів’їв.

( 1. - их, -ою, -и, -а;

2. -ів, -а;

3. -ами, -я.)

1. Вільшанки швиденько назбирали повні долоні роси з живильн... трав - звіроб..., материнк... й безсмертник... 2. Все це злили в шапочки з жолуд...-

і хутко до Равлик... 3. Кропили його росою, махали над ним листочк..., щоб вітерець приносив більше повітр... Равлик ожив.

( 1. робить; 2. змовчати; 3. пісні; 4. льодок; 5. об’їхати; 6. плодами).

1. Хто багато говорить, той мало .....

2. Вмієш сказати, вмій і .....

3. Де слова масні, там пироги ....

4. На словах медок, а на серці ...

5. Лиха конем не ....

6. Весна красна квітами, а осінь ...
П’ята вправа.

Завдання цієї вправи - збагатити дитячий лексикон, не вдаючись до словника.

Учні спочатку читають визначення слів у тексті, а потім читають текст, щоб знайти слово відповідне визначенню.

( Читанка, 2 клас, Н.Ф.Скрипченко, О.Я.Савченко "Початки української держави).

Це місто - найстаріше і найцікавіше українське місто. Воно завжди було головним містом, або столицею України.

(Первоцвіт, 1 клас, Н.Ф.Скрипченко, О.Я.Савенко. За В.Запорожець "Сонечковий словник")

Це сонечкові сльози. Воно плаче, коли хмарки не пускають його на Землю. (Дощик)

Це стежка, якою Сонечко опускається на Землю. (Райдуга)

Інший можливий варіант цієї вправи - проведення гри "Загадка".

Кожна група учнів одержує карточку, на якій записано 5 слів. Вони мовчки перечитують загадку, записану на іншій карточці, визначають, чи є на їхній карточці відгадка. Якщо є, то слово - відгадка закривається фішкою. Загадки не звичайні, а роз’яснення значень слів.

Слова на картках

Перша картка: кобза, кобзар, бас, співанка, фон.


Друга картка: віхола, мряка, повінь, хурделиця, озимина.
Третя картка: так-сяк, химера, сушняк, хмиз, китиця.

Текст на кожній фішці

Щось сухе.
Низький чоловічий голос.

Скупчення квітів або плодів на одній гілці.

Старовинний український народний струнний інструмент.

Український народний співець, що супроводить свій спів грою на кобзі.

Посіяне восени буде зимувати під снігом як-небудь.

Снігова буря.

Заметіль.

Розлив річок.

Сухе гілля.

Основний колір, на якому намальована картина.

Пісня.

Дрібний густий дощ.



Щось вимріяне.
Шоста вправа.

Дає можливість розвинути в дітей концентрацію уваги. Для цього їм дають текст із реченнями, що мають порушену чергу слів, через що втрачається зміст речення. Завдання в тому, щоб відновити правильну чергу слів в реченні.

(Читанка, 2 клас, Н.Ф.Скрипченко, О.Я.Савченко. М.Романіка "Як хліб ходить"

хата, Оленки, для, бабусина,-наче, музей, тільки, немає, Чого, тут! У миснику. Лежать саморобні, давні, ложки, стоять, глечики, мальовані, та, макітерки.

(Первоцвіт, 1 клас, Н.Ф.Скрипченко, О.Я. Савченко. В.Сухомлинський "Все в лісі співає".

Ми, до, Весною, пішли, лісу. Сонце, Зійшло, вітерець, легенький, подихнув, дерева, всі, в лісі, заспівали. Свою, співало, Кожне, пісню.


Сьома вправа

Завдання її - розвинути в дітей уміння схоплювати головну думку або тему кожної частини статті. Для цього дається текст оповідання, поділеного на частини. На початку кожної частини стоїть питання, що стосується головної думки.

Читаючи, учень повинен знайти відповідь на запитання.

(Читанка, 3 клас, Н.Ф.Скрипченко, О.Я.Савченко, Н.Й.Волошина Легенда "Кам’яний горішок"

Питання до частин легенди:

1. Де жив цар "Гостромисл?

2. Кого він мав?

3. Який спадок залишив своїм синам?

4.Як повелися сини з батьковим заповітом?

5. Що зробив найменший царенко?

6. Що ж було у кам’яному горішку?

7. Хто став царем і чому?


Восьма вправа.

Вона має на меті розвинути в дітей вміння вдумуватися в деталі тексту і засвоювати їх. Дається текст, поділений на частини. Наприкінці кожної з них стоїть низка запитань, що вичерпують його зміст. Прочитавши кожну частину, учень повинен дати відповіді на питання.

(Читанка, 2 клас, Н.Ф.Скрипченко, О.Я.Савченко. Легенда "Місто Сміла".)

Колись Сміла була в руках польських панів. Володіли нею Любомирські, Потоцькі й інші вельможі. Козаки невпинно вели з ними війну за місто. Важкі були битви. Багато років брали вони смілянський замок і кожний раз поляки відбивали його назад.

1. В чиїх руках було місто Сміла?

2. Хто ним володів?

3. З ким козаки воювали за місто?

4. Якими були битви?

5. Хто в них перемагав?

Для вдосконалення навички читання мовчки ефективною є вправа, яка пропонує вибрати із запропонованих заголовків найбільш точний.

Вовк Невдале полювання. Поява вовка на галявині.

Тривожно протрескотіла Сорока. На галявину вийшов вовк. Шерсть на ньому сива од старості, однак кремезне тіло ще свідчить про силу. До запахів лося Вовк навіть не принюхався - з таким велетнем самому не впоратися. Сліди, що їх кізки лишили, довго вивчав. Хотів було навздогін кинутись, а як збагнув, що ті вже далеко одбігли, зупинився.

Для перевірки розуміння прочитаного мовчки учням пропонується із прислів’їв вибрати ти, яке виражає головну думку оповідання.

( Читанка, 2 клас, Н.Ф.Скрипченко, О.Я.Савченко . В.Скуратівський "Лелечина криниця")

1. Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

2.Маленька праця краща за велике безділля.

3. І за холодну воду не візьметься.

4. Той діло зробив, хто його завершив.

Ще можна запропонувати до іменників з тексту (наприклад, О.Гавриленко, А.Коваленко "Ой на Купала-Купалочка")

Квіти дівочий вінки неглибока

Верба польові урожай вродлива

Спів поважні дівчина дівоча

Дівчатка розлога ямка купальські

Дядьки маленькі краса народні



Деревце невеличке повір’я гарний

Описані вище вправи проводяться на уроках читання. Однак можливе і доцільне їх використання на інших уроках, зокрема, на уроках української мови, природознавства, валеології.

Скачати 255.78 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка