Баланс підприємства як компонент фінансової звітності



Скачати 109.07 Kb.
Дата конвертації27.10.2017
Розмір109.07 Kb.


БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА ЯК КОМПОНЕНТ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
Сікорська Тетяна Сергіївна, ст. 3 курсу ФЕіП

Бондарєва Тетяна Григорівна, к.е.н., доцент

Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
Фундаментальне місце в системі інформаційного забезпечення належить бухгалтерській фінансовій звітності, показники якої характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства. Інформація бухгалтерської фінансової звітності використовується заінтересованими користувачами в процесах фінансового аналізу, планування та розробки фінансової стратегії та тактики за основними напрямами господарської діяльності.

Найбільш універсальною формою фінансової бухгалтерської звітності є баланс, який займає одне з центральних місць у науковій концепції обліку. З погляду облікової практики поняття балансу зводиться до звітної форми, тобто таблиці, що має певну будову. Наука ж під балансом розглядає певну модель, яка об’єднує характеристики включених у нього елементів.



Проблемам змісту, форми та методики складання балансу присвячено праці багатьох вчених, а такі відомі дослідники, як І.Ф. Шер, І.П. Руссіян, Р.Я. Вейцман, О. П. Рудановський, М.С. Лунський, В.Д. Бєлов, висунули баланс на передній план теорії бухгалтерського обліку. Суттєвий вклад у розвиток теоретичних питань балансу як елементу методу бухгалтерського обліку внесли вітчизняні науковці, зокрема Ф.Ф. Бутинець, Й.Я. Даньків, О.А. Дубінін, М.В. Кужельний, Ю.А. Кузьмінський, М.Я. Остап’юк, В.В. Сопко, В.П. Солдатов, Л.В. Чижевська, а також російські вчені: Н.О. Бреславцева, В.І. Ткач, В.А. Кузьменко, Я.В. Соколов, Н.О. Сергєєва і інші.

І хоча праці науковців відрізняються глибиною теоретичних висновків та значимістю розглянутих проблем і узагальнень, однак залишається об'єктивною необхідність подальшого поглибленого дослідження теоретичних, методичних і організаційних питань, спрямованих на удосконалення практики складання та використання балансу підприємства.

Метою статті є дослідження історичних аспектів розвитку бухгалтерського балансу та його призначення.

Історія виникнення бухгалтерського балансу є й історією виникнення подвійного запису. Поява бухгалтерського балансу одночасно з подвійним записом у початковий період диктувалася перш за все вузьким практициз­мом, намаганням звести облік до форми. Характерними ознаками цього пе­ріоду в історії бухгалтерського обліку були відсутність теоретичних уза­гальнень, розроблених практикою, економічним життям, невміння авторів розібратися в сутності явищ, що відбуваються, в ув'язці з процесами в тій чи іншій державі. З часом під складанням балансу почали розуміти не прос­то вузько формальний процес перенесення сальдо рахунків за статтями ба­лансу, а засіб відображення дійсного матеріального та фінансового стану підприємства і результатів його діяльності [1, с. 127].

Наприкінці XIX – початку XX ст. виникає новий напрям в обліку – балансоведення. Воно розвивається за трьома основними напрямами: економічний аналіз балансу, юридичний аналіз балансу та популяризація знань про баланс серед користувачів [2].

Починаючи з XX ст. складанню балансу почала приділятися підвищена увага. Принципи побудови балансу визначилися в основних рисах напри­кінці 30-х років XX ст. та з незначними уточненнями застосовуються дотепер.

Надбанням НЕПу (Нова економічна політика) була вимога до всіх підприємств складати та подавати щомісячний баланс та передбачено спеціальну звітність про собівартість основних видів продукції.

В цей час здійснюються спроби реформації балансу: баланс перегруповують – міняють місцями актив і пасив; пропонують заміну деяких понять у трактуванні балансу – «основні засоби» на «засоби праці», «власні засоби» на «внутрішні ресурси підприємства», пропонують введення поряд зі звітними показниками планових. Але більшість науковців визнають головним балансом сальдовий баланс.

У наступні роки методологія складання звітності неодноразово змінювалася. У 1938 році була проведена балансова реформа, під час якої з балансу були вилучені деякі регульовані статті – відхилення від планової собівартості матеріалів та готової продукції.

Основні новації 40-х років стосувались зміни складу балансових статей та їх перегрупування: введено статті по переоцінці активів у зв’язку з грошовою реформою 1947 року тощо.

На початку 50-х років науковці знову зробили спроби вдосконалити форму балансу, але внесених змін у діючу форму балансу було небагато, і схема балансу майже без змін проіснувала близько 20 років [3].

Однак на цьому еволюція балансу не скінчилася і баланс 70-х років стає вже повністю уніфікованим, в нього введено додаткові показники, що розширило його інформативну ємність.

Звітність в Україні в прорадянський період засновувалась на принципах, що значно відрізняються від прийнятих у більшості розвинених країн.

2000-й рік знаменує собою початок широкомасштабного реформування бухгалтерського обліку в Україні. Питання про необхідність реформування виникло відразу після переходу української економіки на ринкові важелі управління. І це закономірно, оскільки в усьому світі бухгалтерський облік та фінансова звітність, що складається на його основі, є однією з найважливіших підстав для прийняття переважної більшості економічних рішень.

Починаючи з 2000 року зміст і форма Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей стали визначатись Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» [4]. Зміни, що відбулися в структурі балансу з 2000 року узагальнено в табл. 1.



Таблиця 1

Структура Балансу підприємства до і після 2000 року


Структура балансу до 2000 р.

Структура балансу після 2000 р.

Актив

Пасив

Актив

Пасив

І.


Основні засоби та інші позаоборотні активи

І.


Капітал, фонди і резерви

І.


Необоротні активи

І.


Власний капітал

ІІ.

Запаси і затрати

ІІ.

Довгострокові зобов'язання

ІІ.

Оборотні активи

ІІ.

Забезпечення майбутніх витрат та платежів

ІІІ.

Грошові кошти, розрахунки та інші оборотні активи

ІІІ.

Розрахунки та інші короткострокові зобов'язання

ІІІ.

Витрати майбутніх періодів

ІІІ.

Довгострокові зобов’язання

Баланс

Баланс

ІV.

Необоротні активи та групи вибуття

ІV.

Поточні зобов’язання



















V.

Доходи майбутніх періодів







Баланс

Баланс

Варто зауважити, що на даний час форма і склад статей балансу визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» [5]. Згідно даного стандарту баланс (звіт про фінансовий стан) – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.

Структуру балансу (звіту про фінансовий стан) представлено в табл. 2.

Таблиця 2



Структура Балансу підприємства

(за І квартал 2013 року і в наступних звітних періодах)


Актив

Пасив

Розділ І.

Необоротні активи

Розділ І.

Власний капітал

Розділ ІІ.

Оборотні активи

Розділ ІІ.

Довгострокові зобов’язання і забезпечення

Розділ ІІІ.

Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття

Розділ ІІІ.

Поточні зобов’язання і забезпечення







Розділ ІV.

Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття

Баланс

Баланс

У Балансі в останній редакції підприємства можуть не наводити статті, за якими відсутня інформація до розкриття (крім випадків, якщо така інформація була в попередньому звітному періоді), а також додавати статті із збереженням їх назви і коду рядка з переліку додаткових статей фінансової звітності, наведених у додатку 3 до Національного положення (стандарту) 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», у разі якщо стаття відповідає таким критеріям:



  • інформація є суттєвою;

  • оцінка статті може бути достовірно визначена [5].

В Україні застосовується горизонтальна модель формату балансу з наве­денням елементів активу та пасиву, класифікованих за ліквідністю та дже­релами фінансування. Ця форма балансу зберігає порядок ліквід­ності статей, який традиційно склався в нашій країні. Вітчизняний баланс має горизонтальну форму, в основу якої покладено формальне рівняння подвійності. Розділи активу виділено залежно від строків їх використання, виділення розділів у пасиві орієнтовано на юридичний підхід (окремо пока­зано власний та позиковий капітал) з одночасним поділом зобов'язань за строками погашення на довгострокові та короткострокові. Причому розді­ли розташовані в порядку зменшення строків погашення: спочатку показа­ний власний капітал, потім представлені довгострокові та поточні зобов'язання.

Діючий в Україні бухгалтерський баланс призначений не тільки для відображення стану господарських засобів та джерел їх формування на певну дату, а й для одержання інформації, необхідної для управління діяльністю підприємства, а також для задоволення потреб зовнішніх користувачів – статистичних, податкових, фінансових органів, банків, інвесторів та ін.

Сьогодні в Україні бухгалтерський баланс базується на даних бухгалтерського обліку як системі суцільного, безперервного, документального відображення фінансово-господарської діяльності підприємства. Баланс підприємства надає зовнішнім і внутрішнім користувачам корисну, повну, правдиву та неупереджену інформацію про майновий і фінансовий стан підприємства, його фінансові результати та ефективність господарювання за звітний період. Таким чином, бухгалтерський баланс є інформаційним джерелом для прийняття управлінських рішень.

Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інформація про економічні ресурси, що ним контролюються, його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватися до змін середовища, в якому воно функціонує. Ці важливі фінансово-аналітичні характеристики підприємства можна отримати з бухгалтерського балансу.

Елементами балансу, безпосередньо пов'язаними з визначенням фінансового стану підприємства та змін в ньому, є:


  1. актив визнається та відображається в балансі за умови, що:

    • оцінка його може бути достовірно визначена;

    • у майбутньому очікується отримання економічних вигод, пов’язаних з його використанням;

  1. зобов’язання визнається та відображається в балансі за умови, що:

  • його оцінка може бути достовірно визначена;

  • існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення;

  1. власний капітал визнається і відображається в балансі одночасно з відображенням активів чи зобов’язань, які призводять до його зміни.

Статті балансу згруповано так, щоб порівнюючи підсумки розділів активу і пасиву та окремих їх показників, можна було робити загальні висновки про фінансово-господарську діяльність підприємства. Баланс є обліковою категорією, синтезом облікових записів, а тому його треба вміти читати і критично оцінювати з погляду змісту, будови, раціонального використання даних.

Отже, з огляду на минуле, можна констатувати, що Баланс в різні історичні періоди мав своє призначення. На даний час бухгалтерський баланс – це документ бухгалтерського обліку та компо­нент фінансової звітності, який містить узагальнюючу систему показників, згрупованих у зведену таблицю, яка характеризує в грошовому вираженні склад, розміщення, джерела та призначення коштів (засобів) підприємства на певну дату, тобто фінансовий та майновий стан підприємства. Баланс є методом узагальнення та отри­мання інформації про стан господарської системи та засобом управління.

Наші дослідження мають швидше теоретичне, аніж практичне значення, але, як зазначав німецький професор, доктор наук Є.Л. Иєгер «Хто хоче вивчати будь-яку науку більш глибоко , ... , той повинен вивчити її історію».



Питання необхідності вивчення історії облікової науки не викликає жодного сумніву. Адже краще працює той бухгалтер, який добре володіє досвідом попередників. Він не витрачає часу, намагаючись винайти те, що вже було винайдено раніше. Вивчаючи історію, бухгалтер не може її переробити, але спроможний глибоко переосмислити минуле та краще усвідомити майбутнє.
Список літературних джерел


  1. Звітність підприємств : [навч. посібник] / Г.М. Давидов, Н.С. Шалімова. – К. : Знання, 2010. – 623 с.

  2. Лончакова (Ганусич) В.О. Бухгалтерський баланс: умови виникнення, визначення та зміст // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Економіка». – Випуск 11. – Ужгород, 2002. – с. 175-177

  3. Ганусич В.О. Мета складання, історичні умови формування та характерні ознаки бухгалтерського балансу як форми фінансової звітності // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Випуск 184: В 3 т. Том ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – с. 466-478

  4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» : Наказ Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 / [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

  5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» : наказ Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року №73 / [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка