Анотація. У статті окреслено соціокультурні функції музичного мистецтва та охарактеризована творча діяльність композиторів аматорів у національному вихованні молоді,творчі надбання композиторів Луганщини. Ключові слова



Скачати 72.01 Kb.
Дата конвертації14.01.2018
Розмір72.01 Kb.

Соломко С. В. Творча діяльність композиторів-аматорів Луганщини – складова національної музичної культури / С. В. Соломко, О. М. Вдович // Соціокультурні функції мистецтва у музично естетичному просторі сьогодення. Матеріали обласної науково-практичної конференції (03 квітня 2014р.). – Стаханов : ТОВ Поліграфія. – С. 31-35.


Анотація. У статті окреслено соціокультурні функції музичного мистецтва та охарактеризована творча діяльність композиторів аматорів у національному вихованні молоді ,творчі надбання композиторів Луганщини.

Ключові слова: композитори, музика, Луганщина, аматори.
УДК 378.011.3-051 Соломко С.В., Вдович О. М.
ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ КОМПОЗИТОРІВ-АМАТОРІВ ЛУГАНЩИНИ- СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

На сьогодні головною стратегією розвитку України є та, яка будується на ідеї діалогу її культур. Національна ідея включає в себе визначення цінності досвіду всіх регіонів України, вивчення надбань та традицій музичного життя «малих батьківщин», з яких складається історія всієї країни. Сучасна музична професійна та аматорська культура Луганщини кінця ХХ – початку ХХІ століття є маловивченою.

Мета статті полягає в необхідності зосередити увагу на недостатньо досліджених фактах, показати значення Луганщини як важливого осередку українського музичного мистецтва, висвітлити розвиток творчості композиторів-аматорів Луганського, в тому числі Лисичого, краю кінця ХХ – початку ХХІ ст., як важливий етап художньо-естетичного розвитку регіону, показати внесок цього регіону в розвиток національного музичного мистецтва.

Сучасне мистецтво, як і в усі часи, прагне розкрити суть духовності людини як найдорожче, чим обдарувало її життя. Картина світу кінця XX початку XXI ст.часу торжества науки і людського інтелекту, парадоксів і потрясінь, віку музики суттєво відрізняється від попередніх століть віку літератури та епохи Відродження Золотого віку образотворчих мистецтв. Все це говорить не стільки про популярність того чи іншого виду мистецтв, скільки про його можливість чітко виражати світовідчуття епохи, її духовні прагнення, надії та ілюзії.

Сучасною музикою зазвичай вважають лише музику сучасної доби, але і сьогодні хвилюють наші серця музичні шедеври минулого з їх вічними темами Добра і Зла, Любові і Ненависті, Життя і Смерті...

Геніальні твори класичної музики, що були створені у минулих віках, витримали найскладніший іспит випробування часом, а їх автори Й. Бах, Л. Бетховен, В. Моцарт, Ф. Шуберт, М. Лисенко,  А. Ведель, С. Прокоф'єв,

П. Чайковський, Д. Шостакович та багато інших композиторів  стали нашими великими сучасниками [1, с. 225–226].

Музика це найактивніший носій моралі та ідеології, один з найпотужніших засобів емоційної дії, який може зіграти значну роль у формуванні людини нового часу, у виробленні системи цінностей, відповідних до сьогоднішнього дня.

Останнім часом наше музичне мистецтво досить успішно намагається відстояти втрачені культурні позиції. Активно пропагується сучасна українська масова музична культура як композиторів-професіоналів, так і творча спадщина поетів-пісенників, композиторів-аматорів рідного краю [2]. Це дає надію на внесення в скарбницю музичного мистецтва України, в тому числі світанкової Луганщини, суто нам притаманної музичної культури і національного сприйняття сучасних напрямків розвитку музики.

Українська композиторська творчість це поняття умовне, тому що професійна музика в Європі, особливо за останні десятиріччя, надбала багато загальних рис, відбулася своєрідна дифузія композиторської творчості. Але кожній композиторській школі притаманні свої особливості, які корінням сягають в національні традиції та менталітет народу.

Велика заслуга у формуванні українського професіонального музичного мистецтва належить П. Нищинському, К.  Стеценку, П. Сокальському,    С. Воробкевичу, В. Сичинському, О. Нижанківському,

Я. Степовому, М. Леонтовичу. Справжню епоху в музичному житті України являє собою творчість М. Лисенка.

Професійна композиторська творчість є важливою та невід’ємною частиною музичної культури будь-якого регіону чи великого міста, оскільки наявність такого прошарку музичного мистецтва не тільки значно збагачує місцеву культуру, але й формує особливу стильову ауру, замішану на синтезі різних шкіл, напрямків, традицій як принесених зовні, так і власне пророщених.

На Луганщині професійна композиторська творчість почала формуватися лише в останні десятиріччя, однак, незважаючи на це, досягнення місцевих композиторів за цей час виявилися досить плідними та отримали визнання далеко за межами регіону.

Музична культура Луганщини має міцні корені й традиції. Ще в довоєнні роки тут були організовані філармонія та оперний театр, які заклали підвалини академічного музичного мистецтва. Чисельні творчі колективи й окремі виконавці протягом ХХ століття формували обличчя регіональної професійної музичної творчості,однак композиторська галузь до початку 80-х років залишалася на аматорському та напівпрофесійному рівні.

Багато років (вже близько 50-ти ) при обласному центрі народної творчості працює обласне об’єднання композиторів Луганщини. Композитори-аматори майже всіх міст та районів області увійшли до цього авторитетного серед музичної інтелігенції об’єднання, яке діє як самостійна, добровільна, громадська організація. Вона поєднала в собі яскравих,талановитих особистостей, закоханих до нестями у чарівні звуки музики, які постійно роблять свій творчий внесок у неповторну музичну скарбницю нашого регіону.

Термін існування творчого об’днання дуже великий, тому і кількість композиторів-аматорів, які пройшли цю школу, теж чималий. Ще у витоків створення творчого об’єднання були такі автори, як Е. Лобкова, В. Совін,

Д. Піронко, Г. Архангельський, Н. Васильченко, І.  Кобилкін, А. Коган та інші. Естафету творчості сьогодні продовжують талановиті композитори

В. Ямполь, О. Война, О. Дубров (м. Антрацит), О. Кельш (Старобільський район), С. Власенко (м. Рубіжне), Г. Крикун (Антрацитівський район), Л. Салахудінова (м. Ровеньки) та інші [3, с. 82].

На теперішній час обласне об’єднання налічує більш 150 композиторів. Талановиті композитори та музиканти щомісячно проводять засідання об’єднання композиторів. Вони приймають активну участь у розвитку музичного мистецтва на Луганщині, сприяють популяризації національної культури, пропагують сміливе новаторство у музичній творчості. Члени об’єднання проводять авторські зустрічі, персональні творчі звіти, приймають участь у конкурсах та фестивалях. В дружній співпраці поетів, виконавців і аранжувальників відбуваються численні творчі вечори, зустрічі та концерти за різноманітною тематикою.

Традиційним стало проведення творчого звіту обласного об’єднання композиторів Луганщини «Пісенні скарби Луганщини», у якому беруть участь найкращі колективи та виконавці з творами місцевих авторів. Раз на два роки виходить нотна збірка та компакт-диски «Співай, Луганський краю», куди входять найкращі музичні твори не тільки композиторів-професіоналів, але й композиторів-аматорів Луганщини [4].

В нашій Луганській області, в тому числі рідному Лисичому краї, працює немало самодіяльних композиторів. Це – особлива група людей, любительська композиторська творчість яких щира по духу і, як правило, глибоко патріотична.

Основним жанром творчості композиторів-аматорів є вокальна мініатюра, спрямована на вирішення важливих проблем морального та естетичного розвитку сучасного суспільства, а особливо виховання підростаючого покоління.

Композитори-аматори м. Лисичанськ – це люди різних професій, яких поєднує спільне – любов до музичної творчості. 

У Лисичанську та Луганську щороку проводиться багато різних музичних конкурсів, фестивалів від міського до Міжнародного значення, на яких свій талант демонструють і наші композитори. І не просто приймають участь, а займають призові місця і отримують почесні грамоти.

Анатолій Олексієнко, Володимир Грабовський, Лариса Захарченко, Валерій Кіхтенко, Віктор Власов, Борис Малишев справжні «солов’ї» свого рідного Лисичого краю.

Дуже яскраво і мальовничо місцеві автори передають нашу Луганщину в своїх музично-поетичних рядках. Їх твори наповнені любов'ю до природи, народу, його побуту, а також до Лисичанська – колиски Донбасу. Збірки композиторів Лисичанська – це справжня сучасна пісенна енциклопедія Лисичанського краю. Велике значення мають пісенні збірки творчого дуету Анатолія Олексієнка та Бориса Малишева. Активна життєва позиція, захопленість улюбленою справою – ось чому має сенс повчитися у цих талановитих патріотів рідного краю.

На сьогоднішній день можна стверджувати, що самобутнє музичне мистецтво Луганщини має певне підґрунтя для подальшого розвитку та збереження його для наступних поколінь українців.

Вже зараз виявились тенденції щодо інтеграції різних жанрів і видів мистецтва: якщо учасники колективів художньої самодіяльності зрілого віку тяжіють до традиційних форм аматорського мистецтва, то молодь, у свою чергу, проявляє неабиякий інтерес до сучасних його видів, а також схильна до експериментальних форм, що поєднують у собі елементи різних жанрів.

Отже, вивчення, збереження та популяризація музичної творчості рідного краю, що уявляє собою базову основу для розвитку сучасних культурних традицій, є важливим чинником розвитку аматорського музичного мистецтва.



Перспективами подальшого нашого дослідження є впровадження в навчально-виховний процес творчих здобутків композиторів-аматорів Лисичанського краю, які стануть інформаційною базою в екскурсійній практиці краєзнавчих та мистецьких музеїв, будуть складати цінний архівний матеріал для вивчення явищ і процесів музичного життя регіону, свого краю в певний період його існування.
Література

1. Класика і авангард: моделі співіснування // Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського. – Вип.36. – Кн. 1. Українська та світова музична культура: сучасний погляд, К., 2005. – с. 218-288. 2. Яровий В. М. Розвиток народної творчості Луганщини. Електронний ресурс: http://culturalstudies.in.ua/. 3. Видатні особистості Луганщини: довідник. – Луганськ, 2008. – 82 с. 4. Борбот В. Творчий звіт обласного об’єднання композиторів-аматорів Луганщини «Співай, Луганський край». Електронний ресурс: http://locnt.lg.ua/.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка