Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках географії з використанням інноваційних технологій



Сторінка1/4
Дата конвертації04.01.2018
Розмір0.93 Mb.
ТипУрок
  1   2   3   4


Міловська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Міловської районної ради Луганської області




АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

З ВИКОРИСТАННЯМ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Опис досвіду роботи

вчителя географії

Чумак Ольги Анатоліївни

2013

Педагогічне кредо:



«У наших руках найбільша з цінностей світу - людина»

В.С. Сухомлинський

         У Концепції загальної середньої освіти зазначено: «Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. Її стрижень – розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання  відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти та саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни».

            Пріоритетним напрямком у моїй педагогічній діяльності є вирішення проблеми: удосконалення форм і методів активізації пізнавальної діяльності учнів, які б дозволили підвищити рівень навчальних досягнень школярів,  прищепити любов до предмета, розкрити та активізувати їх творчий потенціал.

При підготовці до уроків намагаюсь знайти такі форми та методи роботи, які б сформували пізнавальну  активність учнів. Це проведення уроків-семінарів, конференцій, мандрівок, заочних подорожей, диспутів. Впевнена, що саме такі уроки підвищують інтерес до предмета, а значить, і якість засвоєння знань.

Від того, як розпочато урок, залежить і те, в якому темпі він буде проходити. На початку уроку намагаюся зацікавити учнів.  Прагну зробити урок не тільки змістовним, але й захоплюючим – у цьому специфіка предмета. Важливою рисою сучасного уроку є активна діяльність учнів. Це насамперед їх активність у навчанні, яка формується цілеспрямованими зусиллями. Активізацію пізнавальної діяльності спрямовую не тільки  на активність мислення, а й на підвищення розумових зусиль, на поліпшення процесу засвоєння знань, умінь і навичок, тобто на підвищення ефективності уроку. Першою умовою активізації діяльності учнів на уроках є постановка перед ними пізнавальних завдань. Ці пізнавальні завдання можуть бути у вигляді  проблемних запитань або проблемних ситуацій. На мою думку, вони в кінцевому результаті сприяють зміцненню знань школярів. Адже, шукаючи відповідь на проблемне запитання, учні починають мислити цілеспрямовано й активно.

Вдалий урок той, де панує ділова, творча атмосфера, де бажання учнів міркувати б’є ключем, де вони охоче вступають в діалог з учителем, один з одним, авторами тих чи інших теоретичних концепцій і положень. Адже такий урок, як правило, завжди вирізняється тим, що він насичений різноманітними навчальними ситуаціями й кожна з них викликає в учнів велику кількість запитань, сумнівів, здивування, а часом і настороженість. Так в діяльності учнів народжуються дорогоцінні моменти, які підводять їх до пошуків, здогадок, до самостійної творчості.

Особливо велике значення для активізації пізнавальної діяльності учнів  на уроках географії має навчання їх прийомам роботи з підручником, атласом та контурною картою. Вважаю, що на кожному уроці географії потрібно використовувати завдання, вирішення яких тісно пов’язане з контурними картами, підручником, тематичними картами атласу, структурно-логічними схемами. Активними формами навчання, що збуджують творчу діяльність учнів, є ділові ігри.  На мою думку, дуже важливо для підвищення ефективності уроків географії забезпечити раціональне співвідношення теоретичної і практичної діяльності учнів. З цією метою вивчення теоретичного матеріалу поєдную  з виконанням  різного роду практичних завдань на будь-якому  етапі уроку.

На уроках географії намагаюся бути організатором процесу навчання.



Актуальність досвіду обумовлена необхідністю пошуку нових підходів до організації навчального-виховного процесу, спрямованих на розвиток здібностей школярів, формування навичок самостійного наукового пізнання та самореалізації особистості. Навчити учнів пізнавати світ – навчити активно вчитися, створювати умови для проявлення самостійності. Головним завданням освіти є «вирощування» людини, яка спроможна займати самостійну позицію стосовно зовнішніх умов.

Учитель не тільки повинен передати знання учням, навчити їх, а головне – формувати й розвивати особистість школяра через активізацію його пізнавального інтересу. Виховання й розвиток учня не може бути досить ефективним, якщо воно обмежується впливом на нього тільки через зміст уроку й активну позицію самого вчителя. Учень – це не пасивний об’єкт впливу вчителя, це зростаюча особистість, яка формує свою самостійність за рахунок власного досвіду, який він отримує саме під час впровадження вчителем інноваційних технологій навчання. Школа покликана створити всі умови для самореалізації дитини засобами навчального процесу, озброїти її знаннями, навичками з метою застосування їх у практичній діяльності.

Активізація пізнавального інтересу засобами інноваційних технологій виступає як значний мотив внутрішнього спонукання діяльності учнів, і в цій ролі його неможливо переоцінити. Опираючись на об’єктивні властивості інтересу в навчанні, учитель, безперечно, досягає гарного ефекту, і недооцінка цього збіднює навчальний процес. Але й цікавість, і гра, й наочні засоби навчання сьогодні вже не в змозі активізувати на достатньому рівні пізнавальний інтерес школяра. Необхідним стає пошук все нових і нових форм інноваційного навчання, особливо в умовах існування сучасного суспільства, коли школа є не єдиним джерелом географічних знань. Розмаїття цих джерел зумовлює необхідність мати учням достатній обсяг знань, умінь і навичок, щоб на високому рівні самостійно опрацьовувати отриману інформацію, аналізувати її й формувати власну точку зору стосовно цієї інформації.

Першими необхідними умовами активізації пізнавального інтересу до навчання є відпрацьовування в учнів дієвого навчального процесу в єдності його компонентів: розуміння навчального завдання, здійснення активних навчальних дій, дій самоконтролю й самооцінки. Саме таке відпрацьовування відбувається на моїх уроках. При оволодінні навчальною діяльністю у школярів складається активна позиція, уміння розрізняти способи й результати власної навчальної діяльності, перебудовується система відносин до навчання й до іншої людини.

У розвитку школяра особливе значення має діяльність, у ході якої дитина сама одержує знання, знаходить щось нове, цікаве для себе, у чомусь переконується, експериментує. Різні види діяльності (гра, навчання, праця, суспільна, художня, спортивна тощо) не замінюють одна іншу, а кожна з них і все разом мають невичерпне багатство для розвитку особистості підростаючої людини.

Таким чином, пізнавальний інтерес стає одним із найважливіших стимулів навчання школярів. Випускник після закінчення школи, позбавившись опіки, вимогливих умов, вихований на педагогічних засадах наслідування, але не володіючи здібностями самостійності у виборі, прийнятті рішень, прийомами роботи з новим, невідомим, саме тим, що вимагає соціум, відчуває в ньому дискомфорт. Вони не завжди здатні розв’язувати проблеми, виконувати практичні завдання, не можуть мислити діалектично, систематично, їм бракує творчої уяви, винахідливості.

Проникливе спостереження за явищами, вибіркове запам’ятовування, пильна увага, емоційна наснага, гнучкість мислення та уяви в їх складному поєднанні дає змогу саморозкриття юному обдаруванню. Тому питання розвитку особистості учня, його творчого потенціалу, активності в пізнанні, практичного спрямування теоретичних знань є актуальним.

Провідна ідея мого педагогічного досвіду полягає в активізації пізнавального інтересу учнів до вивчення географії методами інноваційного навчання, створенні комфортних умов навчально - виховного процесу, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, формується як самостійна творча особистість.

Творчі здібності розглядаються науковцями як індивідуальний, мотиваційний і соціальний потенціал, що дає можливість отримати високі результати в будь-якій сфері діяльності.

Різні аспекти проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів знайшли своє відображення в працях видатних педагогів: В.О.Сухомлинського, Ш.О.Амонашвілі, М.О. Данилова, М.М. Скаткіна; методистів-географів М.П.Ковалевської, М.О. Максимова, І.І. Барінової, А.Й. Сиротенка. У роботі Бурдастої Л.О. «Використання інтерактивних технологій на уроках географії» наведені цікаві матеріали з географії для проведення уроків в 6-10 класах. Не менш актуальною з цього питання працею можна вважати посібник Г.К.Селевко «Современные образовательные технологии». Найбільш вдало, на мою думку, розкрито позитивний вплив інтерактивних технологій на активізацію пізнавального інтересу учнів у праці О. Пометуна, Л. Пироженка «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання», де вони висвітлили сучасні підходи до організації ефективного навчального процесу шляхом інтерактивності.

Саме інтерактивними методами навчання можна активізувати учня до пізнання, бо «те, що я чую, я забуваю; те, що я бачу, я пам’ятаю; те, що я роблю, я розумію»,говорив великий китайський філософ Конфуцій. Пізнавальний інтерес, будучи досить міцним, стійким, що займає домінуюче положення в колі інших мотивів, стає вже властивістю особистості, що називають допитливістю, а Анатоль Франс визначав як спрагу знань.

В особі таких учнів я здобуваю активних союзників навчального процесу, які підтримують мої кращі починання, мобільно використовують придбані знання при будь-яких обставинах.

Реалізуючи технології активізації пізнавальної діяльності шляхом інноваційних форм навчання, згадую слова арабського письменника і філософа Сааді: «Учень, який вчиться без бажання, – це птах без крил». Я намагаюся будувати навчальний процес так, щоб учні отримували задоволення від процесу навчання. Формуванню стійкого інтересу до вивчення географії, формуванню пізнавальної активності учнів сприяє як зміст навчання, так і форми та методи організації навчального процесу.

Навчання мусить бути захоплюючим, швидким і наповненим. Реалізуючи програмовий матеріал, визначений Державним стандартом загальної базової освіти, недостатньо просто ознайомити учнів з основними термінами, поняттями і географічними явищами. Необхідно осучаснити зміст шкільної географічної освіти, показати учню значення знань із географії в реальному житті. Для цього в зміст уроку вводжу ужиткове значення географічних знань, розкриваю питання екології. Такий підхід до організації навчально-виховного процесу доводить учням необхідність вивчення географії, а значить активізує їхню пізнавальну діяльність. Найбільш вдалими спробами сформувати в учнів цілісне уявлення про значення географії в усіх сферах життя людини, вважаю, проведення не лише цікавих шкільних уроків, а й різноманітних позаурочних заходів. За тридцять років педагогічної діяльності в нашій школі стали традиційними святкування Дня Землі, на якому під моїм керівництвом виступає і підбиває підсумки своєї діяльності шкільна екологічна агітбригада «Глобус» (Додаток 6). З радістю діти чекають на проведення щорічних тижнів географії, які проходять у різноманітних формах – гра-подорож, інтелектуально-практична гра, розвивальний турнір, географічний калейдоскоп, теоретично-практичні змагання, географічна вікторина (Додаток 5). Під час проведення тижнів географії діти самостійно готують колажі, стіннівки, блискавки, фотовиставки, мультимедійні презентації; пишуть твори-есе, дискусійні статті на актуальні питання сьогодення; складають вірші, пісні, твори-роздуми. Результати цієї активної діяльності поповнюють еколого-краєзнавчий куточок «Ми люди – поки є природа» (Додаток 11).

У своїй роботі я використовую як традиційні форми роботи, так й інноваційні сучасні технології (Додатки 1, 2, 3). Залучаю учнів до активного пізнання й постійного пошуку різноманітними інноваційними прийомами, використовую проблемні, дослідницькі, пошукові методи навчання.

Перше місце серед дієвіших методів активізації пізнавального інтересу віддаю словесним: розповідь, пояснення, лекція, бесіда. Навчаю школярів не просто відповідати усно, переказувати матеріал підручника, а навчаю їх складанню розповідей різних видів.

Наприклад, підбиваючи підсумок уроку «Природна зона степу України» в 8 класі, я згадую слова видатного класика М.В. Гоголя «Степь, чем далее, становилась прекраснее… Бог знает откуда колос пшеницы наливался в гуще…» (Додаток 1).

Увагу до досліджуваного об’єкта привертаю віршами, піснями. Вивчаючи Донецький економічний район у 9 класі, ми слухаємо пісні про шахтарський край, про працю людей, Карпатський район – українські мелодії Карпат.

Вивчаючи рідний край у 6, 8 і 9 класах, завжди згадую слова Я. Коменського про те, що «географію потрібно починати з того місця, де живуть люди». Тому на своїх уроках я використовую твори-описи, твори-роздуми про рідний край, матеріали проведених екскурсій і походів, альбоми, фотографії, створені не лише відомими краєзнавцями, а й наші з дітьми, які ми отримуємо під час мандрівок шляхами нашої маленької Батьківщини (Додаток 12). Одним із яскравих прикладів є створення краєзнавчо-творчої збірки «Річка моя Мілова» (Додаток 8).

Використовую й різні сюжети з художньої літератури, які допомагають пояснити, зрозуміти складні явища природи. Великий інтерес для школярів представляють «подорожі» по материках і країнах. Школярі перетворюються з пасивних слухачів у допитливих шукачів знань (Додаток 1).

Заочні подорожі, робота в пошукових групах, прийоми «Виріши проблему!», «Творчі лабораторії», «Лови помилку!», «П´ять речень», «Географічна пантоміма», «Намалюй галузь» – це лише невеликий перелік словесних інноваційних прийомів, які я використовую у своїй роботі. У старших класах проводжу уроки-семінари, уроки-конференції з ігровими моментами, на яких учні складають розповіді, проекти, твори-есе, статті про країни, при цьому вони вчаться користуватися інформацією з періодичної преси, телебачення, ресурсів мережі Інтернет (Додаток 2).

Не менш значущим методом для активізації пізнавального інтересу учнів є картографічний. Як сказав видатний вчений-географ М.М.Баранський «Карта – є альфа й омега (тобто початок і кінець) географії.» Від карти будь-яке географічне дослідження виходить і до карти приходить, з карти починається й картою закінчується. Під час вивчення теми «План місцевості» у 6-му класі я пропоную учням творче завдання: одній групі – написати топографічний лист товаришеві, де географічні об’єкти зашифровані умовними знаками, іншій – зашифрувати топографічними знаками пісню (прийом «Вгадай пісню»). Навчаючись визначати географічні координати, учні виконують творчі завдання на знаходження певних географічних об’єктів. Переведення числового масштабу в іменований, рух за азимутом, вивчення і нанесення географічної номенклатури в контурні карти, розв’язування задач за топографічними та географічними картами – це прийоми «Географічний футбол», «Чомучка?», «Запитайлик», які захоплюють учнів своєю новизною та індивідуальністю (Додаток 3).

У сьомому класі школярі вчаться працювати за тематичними картами: вони визначають по фізичних картах географічне положення й рельєф, по кліматичним – знаходять кліматичні пояси й типи клімату на материках, визначають температури в зимовий і літній період, кількість опадів, що випадають за рік. У старших класах практикую такі прийоми роботи, як «Мозковий штурм», «Туристичні враження», конкурс ландшафтознавців, картографічні естафети, складання картосхем тощо (Додаток 1).

На уроках я також використовую наочні матеріали: географічні ілюстрації, аркуші опорних сигналів, структурно-логічні схеми, підручники, атласи та контурні карти, електронний атлас, комп’ютерне обладнання, опрацьовану наочну інформацію з мережі Інтернет. Для активізації пізнавального інтересу учнів засобами наочності намагаюся повноцінно використовувати весь перелік навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання, якими обладнаний кабінет географії (Додаток 10), дотримуюся точки зору про необхідність викладання предмету в кабінеті.

На уроках географії в 6-9 класах вчу учнів конспектувати навчальний матеріал, створюючи аркуші опорних сигналів, складати опорно- ілюстративні схеми. Зі словесної форми учні вибирають тільки головне: слова, схеми, малюнки, географічні назви тому, що вони є опорними символами в ході відтворення матеріалу. У план-конспект виділяють головне. Працюючи з таким конспектом, учні навчаються шифровці інформації за допомогою яскравих кольорів, великих літерних позначень та інших символів (Додаток 4).

Найбільш ефективними вважаю ігрові моменти на уроках, їх необхідно сміливіше включати в навчальний процес. Ігрових моментів і можливостей сполучення з іншими методами велике розмаїття, а також і широкий діапазон їхнього застосування. Їх добре вводити на уроках узагальнюючого повторення, закріплення знань, мотивації пізнавальної діяльності учнів та актуалізації знань, умінь та навичок учнів. Наприклад, командні змагання, розв’язання чайнвордів та кросвордів, подорожі по карті, складання розповідей по малюнках, урок-КВК, урок «Щасливий випадок», урок-ярмарок, ділова гра, «Географічна розминка», «Конкурс капітанів», «Бліцопитування», конкурс «Доміно», «Захист проектів», «Незакінчене речення» тощо (Додатки 2, 3). Слід зауважити, що такі інноваційні прийоми активізують не лише дитячу діяльність на уроках чи в позаурочний час, але можуть бути використаними на практичних заняттях, семінарах, тренінгах, творчих зустрічах вчителів-предметників, які я постійно впроваджую як керівник районного методичного об’єднання вчителів географії та економіки (Додаток 9).

Жоден з уроків географії не проходить без використання інноваційних методів та прийомів навчання, де навчальний процес відбувається за умови активної взаємодії всіх учнів. Намагаюся досягти послідовного, цілеспрямованого засвоєння нового матеріалу. У моїй роботі існує багато прийомів опрацювання нового матеріалу: «Ажурна пилка», «Спільний проект», «Дискусії», «Бліцтурнір», «Учитель-учні-карта», «Робота в групах», «Мікрофон», «Коло ідей», «Мозковий штурм», «Інтерв’ювання», Кейс-метод тощо. Кожен урок – для мене творчий акт, в якому я і мої учні з однаковим задоволенням пориваються на пошуки істини. Інноваційні технології заохочують школярів допомагати один одному – вчитися навчаючи. Серед моїх педагогічних надбань є розробки проведення інтегрованих уроків, на яких здійснюються міжпредметні зв’язки, а також активізується діяльність учнів (наприклад, урок географії та фізики «В Країні сил» в 9-му класі). У роботі використовую також групові форми роботи, впроваджую презентації творчих учнівських проектів з вивчення певних країн, регіонів світу (Додаток 7). Активізація пізнавального інтересу проявляється і у виконанні різнотипних домашніх завдань учнів. Наприклад, завдання, спрямовані на розвиток фантазії: «Подорож Україною», «Знавці географії», «Мої враження від перебування в Африці» тощо. Використання інтерактивної вправи «Пошук нової інформації» спонукає учнів до використання Інтернету, а також прищеплює навички дослідницької діяльності. Вважаю, що майбутнє – за системою навчання, яка вкладається в схему «учень – технологія – вчитель», за якої викладач перетворюється на педагога-методолога, технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання.

Результативність досвіду своєї роботи бачу у високій насиченості уроків різними видами діяльності, високим темпом. 65% моїх учнів навчаються на високому і достатньому рівні. Щороку школяри, посідають призові місця у ІІ етапі та є учасниками ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з географії.

Веду науково-методичну діяльність: публікація статті «До питання класифікації методів навчання» у фаховому журналі «Географія» видавництва «Основа» (2009), виступ з доповіддю на тему «Розвиток в учнів пізнавального інтересу до географії засобами інтерактивного навчання» на інструктивно-методичному семінарі ЛОІППО «Про викладання географії та економіки» (2009-2010н.р.), публікація досвіду моєї роботи в збірнику «Творчий досвід учителів Луганщини» (2004), моя наукова робота «Розвиток пізнавального інтересу учнів на уроках географії» посіла перше місце у Всеукраїнському конкурсі «Я іду на урок» (2003), участь у проекті навчально-методичних розробок «Мій рідний край – Міловщина», створення краєзнавчо-творчої наочної збірки «Річка моя Мілова» (Додаток 8) (2010).

Педагогічний стаж моєї роботи складає 30 років, з них 20 років (з 1993-1994 н.р. до тепер) очолюю районне методичне об´єднання вчителів географії та економіки. Багаторічний досвід нашої співпраці відображено у презентації «Інформація про роботу РМО вчителів географії Міловського району», направленої до ЛОІППО (Додаток 7).

Презентувала власні доробки з теми: «Розвиток пізнавального інтересу в учнів на уроках географії» на зустрічі творчо працюючих вчителів Міловського району (Додаток 7).



Мої учні активні учасники районних, обласних, Всеукраїнських, Міжнародних конкурсів: «Із Землі у Всесвіт» (2008), вікторина з історії, географії, економіки та культури Республіки Болгарії та Індонезії (2009), «Географічний майданчик в дії» (2010), «Патріот Луганщини» (2010), «Енергія і середовище» (2010), «Пізнавальна хвилинка» (2010), «Видатні люди Міловщини» (2011), конкурсі комп’ютерних презентації «Географія Луганської області» (2012), «Колосок осінній» (2012, 2013), «Колосок весняний» (2013).

Бібліографія

1. Биков В. Ю. Модель інтерактивної системи /Валерій Юхимович Биков //Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору: 36. наук. пр. / Ін-т засобів навчання АПН України. – К.: 2004

2. Бурдаста Л. О. Використання інтерактивних технологій на уроках географії /Л. О. Бурдаста; Від. освіти виконкому Синельник. міськради. Метод. каб. міськ. гімназії.— Синельникове, 2005

3. География: Уроки-игры в средней школе /Сост. Н.В. Болотникова. – Волгоград: Учитель, 2004

4. Концепція громадянського виховання. – Газета «Освіта України», № 32, 9

серпня 2000
5. В.П. Корнєєв «Технології в навчанні географії». – Х.: Видав. гр. «Основа»,

2004
6. Національна доктрина розвитку освіти. - Газета «Освіта України», №33,

23 квітня 2002
7. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія 5-11

класи. - К.: Шкільний світ, 2001
8. Позакласні заходи з географії. – Х.: Видав. гр. «Основа», 2004
9. Н.Ф. Познанська «Цікава географія». – Х.: Видав. гр. «Основа», 2004
10. О.Пометун, Л.Пироженко «Сучасний урок. Інтерактивні технології

навчання: науково-методичний посібник». – К.: Видавництво А.С.К., 2004
11. Г.К.Селевко Современные образовательные технологии: Учебное

пособие – М.: Народное образование, 1998
12. Урок географії, якого чекають. Збірка нестандартних уроків/уклад.

В.М.Андрєєва. – Х.: Вид. група «Основа», 2008




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка