6 клас "Звук павутинки" Віктора Близнеця
|
Скачати 1.86 Mb.
|
- Навігація по даній сторінці:
- Павло Глазовий
|
6 клас "Звук павутинки" Віктора Близнеця
«Химера лісового озера, або Митькозавр з Юрківки»
Леонід Глібов
Степан Васильченко
Стапан Руданський
Степан Олійник
Павло Глазовий
Марко Вовчок
"Звук павутинки" образи Головні герої "Звук павутинки" - Льонька, Ніна, Адам. Льонька "Звук павутинки" Льонька — сільський хлопчик, що має піти у третій клас. Він постійно щось вигадує, фантазує... Проте сказати "вигадує" навіть неправильно! Ні, Льонька не вигадує, він бачить світ сповненим див, він не вигадує ці дива, він живе з ними та у них, вони цілком реальні для хлопця. Льонька, як на мене, дуже талановитий хлопчик: він має неабиякий кмітливий розум, щире серце, прекрасну уяву. Адам "Звук павутинки" Адам — вчений, що приїхав до села, за його власними словами, помирати. Він хворий на малокрів'я. Трагічна історія Адама та сама поява його у селі впливає на Льоньку. Познайомившись з Адамом, Льонька дивується, що бувають дорослі, які розуміють, що листочки на воді — то флотилія, а він сам — відважний капітан. Адам помирає від тяжкої хвороби, але до останнього дня він бере участь у Льоньчиних забавках, а коли вже не може вставати, розповідає історії або слухає Льоньчині. Образ Адама не залишає байдужими і читачів, у мене він викликає щиру симпатію, повагу та співчуття. Ніна "Звук павутинки" Ніна — вигадана подруга Льоньки. Вона припливає на кораблику до нього і бере участь у його іграх. Ніна здається такою реальною, що навіть сам Льонька невпевнений, чи була ця дівчина, чи він її вигадав. Разом діти слухають павукове радіо, гуляють, лазять у глиняну печеру. Це дуже важливий у творі образ — павукове радіо. Світ для Льоньки, Адама та Ніни живий, неповторний та мінливий, бо самі вони живі. Вони мають живе серце, яке не охололо від зла або буденщини, а горить-палає вогнем, реагує на все щиро та безпосередньо. "Звук павутинки" вчить нас, що дива та краса у світі є, тільки треба цінувати їх, вміти помітити, відкрити для себе. "Звук павутинки" образ Адама В. Близнець "Звук павутинки" образ Адама - споріднена з Льонькою душа, хоча він вже дорослий, але його дуже добре розуміє.
Адам помирає від тяжкої хвороби, але до останнього дня він бере участь у Льоньчиних забавках, а коли вже не може вставати, розповідає історії або слухає Льоньчині. Образ Адама не залишає байдужими і читачів, у мене він викликає щиру симпатію, повагу та співчуття. Риси характеру Адама: а) доброта і чемність; б) комунікабельність; в) розуміння і повага до інтересів дитини; г) оптимістичність; д) волелюбність; е) допитливість; є) працьовитість. Портрет і зовнішність Адама «…цибатий,.. виставив на сонце кістляві, синювато-білі ноги»; «…в нього не наше обличчя, ну, не таке, як у Глипи, у баби Сірохи,…», «А в нього… Не те що біле, а блідо-прозоре лице, гострий ніс, гостре підборіддя, де-не-де синюваті щетинки. Здавалось, він ніколи не виходив на сонце», «…литки в нього були синьо-білі», «світло-сірі холодні очі»; «…скинув теніску, штани з гострими складками… Який же він білий, який незграбний! Худий, драбинчастий, під синьою шкірою видно увесь кістяк — можна ребра щитать. Такої білої людини з такими довгими руками не було ще у нас на березі», «…він стоїть над водою, як підйомний кран», «…кістлявими руками, наче кочергами…», «…прилизував чубчик—рідке волоссячко, таке, що геть просвічувалось…», «…він ступав, як білий шукач серед джунглів, — тихо й обережно…», «…світив білими зубами, і на білому обличчі…», «…голос у нього з льодком», «плечі в нього були опущені, висохлі руки, як неживі, висіли вздовж тулуба», «…світилось прозоре обличчя, світились хрящуваті вуха, світилось немічне тіло» Ось що Льонька каже про ім'я Адама: «У мого друга товсте ім’я — Адам… Уявляєш собі величезний, немов козацька могила, дзвін і його стомлений вечірній голос: ддам!..; «Ви той дядько, що приїхав до баби Сіроми?» "Звук павутинки" образ Ніни "Звук павутинки" образ Ніни - це друг Льоньки, з якою він проводив багато часу. Поділіться з Вашими друзьями: |