2015 Підготувала Стукаленко В. А



Скачати 104.18 Kb.
Дата конвертації17.01.2018
Розмір104.18 Kb.

КЗК “МІСЬКА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДОРОСЛИХ”

ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ВІДДІЛ





до 160-річчя від дня народження вченого

/рекомендаційний список літератури/

Кривий Ріг

2015

Підготувала Стукаленко В.А

7 листопада — день народження неперевершеного збирача старовини й дослідника козаччини, «Нестора» Запорозької Січі, фундатора і першого директора Дніпропетровського історичного музею, активного діяча українського національного руху, академіка Дмитра Івановича Яворницького (1855 — 1940) та 25-та річниця створення Меморіального будинку - музею вченого.
Великий син Козацької України

Подолавши степи, кураїни
І тримаючи міцно перо,
Йде останній козак України
Пілігрим Яворницький Дмитро.

Так написала про видатного історика Стефанія Гаряча – талановита поетеса складної долі, палка українська патріотка, родичка одного з командирів Української Повстанської Армії. Для неї, як і для переважної більшості українців, наше козацтво, його складна і звитяжна історія відкрилися через праці Дмитра Яворницького.



Точнісінько так – козаком із пером у руках – зобразив його Ілля Репін (сам нащадок слобожанських козаків) на картині „Запорожці пишуть листа турецькому султану”. Там Яворницький виписаний у самісінькому центрі композиції в образі кошового писаря, для якого він спеціально позував.

Дмитро Яворницький є яскравим прикладом самовідданого служіння історичній науці, беззастережної відданості рідній минувшині. Це був діяльний історик: патріот, який не на словах, а на ділі зробив усе від нього залежне для відродження історичної пам’яті про Запорізьке козацтво, науковець, який проявив себе практично в усіх напрямках козакознавства. Він залишив величезну наукову спадщину, яка у більшій мірі й посьогодні не є належним чином введена до сучасного наукового обігу.



Большая советская энциклопедия не поместила информацию о Дмитрии Яворницком.

Український радянський енциклопедичний словник т. 3. - К. Академія наук Української РСР. - 1968. - с. 834 — можемо прочитати коротку інформацію про вченого Дмитра Яворницького (Еварницький Дмитро Іванович), перечисляються його головні праці.

Яворницький (Еварницький, Яворницький-Еварницький) Дмитро Іванович (07.11.(26.10) 1855 — 05.08.1940) // Енциклопедія історії України: 10 т. / Редкол.: В.А.Смолій (голова) та ін. - К.: Наук. думка, 2013. - С. 717. Подається обширна біографія, наукова робота та дослідження в різних галузях знань.

Український історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник.Народився 6 листопада 1855 р. в с. Сонцівка (нині с. Борисівка Харківської області). Навчався у Харківській духовній семінарії. 1881 р. закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету. За успіхи у навчанні був. зарахований позаштатним стипендіатом для підготовки до професорського звання. Викладав історію в гімназіях Харкова. У 1885 р. переїхав до Петербурга, де викладав історію в середніх навчальних закладах. Однак і тут у 1891 р. йому заборонили (циркуляром міністра) викладацьку роботу за вияв під час лекцій »антипатії до московської історії та уряду і пристрасть до історії Малоросії». У1892 р. вченому "запропонували" поїхати на три роки до Ташкента. У1896 р. в Казанському університеті захистив магістерську дисертацію з історії запорозького козацтва. Працював приват-доцентом на кафедрі історії Росії Московського університету. 1902 р. повернувся в Україну, з 1904 р. до кінця життя постійно проживав у Катеринославі, очолюючи упродовж тридцяти років Катеринославський історичний музей, який завдяки Д. Яворницькому поповнився багатьма історичними документами, стародруками, цінним картографічним матеріалом. 1918 р. його обрали професором Катеринославського університету. 1933 р. вченого було усунено від керівництва історичним музеєм. Д. Яворницький був ученим-енциклопедистом. За п’ятдесят років активної наукової та громадської діяльності надрукував понад 120 праць з історії України, Середньої Азії, Росії. Серед найважливіших слід назвати “Кількість і порядок запорозьких січей з топографічним нарисом Запорожжя” (1884), “Острів Хортиця на ріці Дніпрі” (1886), “Збірник матеріалів для історії запорозьких козаків”, двотомну »Запорожжя у залишках старовини й переказах народу» (1888), “Нариси з історії запорозьких козаків і Новоросійського краю” (1889), “Вольності запорозьких козаків” (1890), “Іван Дмитрович Сірко, славний кошовий отаман Війська Запорозького низових козаків” (1894), “Джерела для історії запорозьких козаків” (у 2 т., 1903), “Українські народні пісні, зібрані 1878— 1905 рр.” (1906), “Матеріали до біографії Т. Г. Шевченка” (1909), “Запорожці в поезії Т. Г. Шевченка” (1912), “Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний” (1913), “Словник української мови” (т. 1, 1920), “До історії степової України” (1929). В останні роки свого життя Д. Яворницький уклав другий і третій томи “Словника української мови”, упорядкував неоціненні фольклорні матеріали, зібрані ним протягом життя. Фундаментальна “Історія запорозьких козаків” у трьох томах стала підсумком багаторічної дослідницької роботи вченого. Помер 5 серпня 1940 р. у Дніпропетровську.

Коляда І.А. Козацький романтик Д.І.Яворницький /І.А.Коляда // Український історичний журнал. - 2006. - № 1. - С.157. У статті на основі широкого фактичного матеріалу висвітлено основні віхи життя та діяльності видатного вченого, розкрито найяскравіші риси його особистості як патріота України, невтомного науковця.

З епістолярної спадщини академіка Д.І.Яворницького ( вступну статтю й документи до друку підготували С.В.Абросимова, Н.Є.Василенко, А.І.Перкова) // Український історичний журнал. - 2005. - № 5. - С. 114. Увазі читачів пропонується 71 лист Д. Яворницького до 18 адресатів, серед яких історики, етнографи, літературознавці, письменники, поети, актори, педагоги, видавці й громадські діячі. Хронологічний діапазон листів (1883 — 1939 рр.) охоплює всі періоди творчого життя вченого. Листи публікуються вперше й висвітлюють основні напрями діяльності Д. Яворницького та головні події в його біографії, роздуми вченого й оцінку власної творчості, а також його залучення в наукове й громадське життя країни.

Наукова діяльність Д. Яворницького

Д. Яворницькому належить пріоритет у створенні комплексного дослідження з історії запорозького козацтва. У працях ученого, передусім у фундаментальній трьохтомній “ Історії запорозьких козаків ”, здобули висвітлення різні аспекти історії запорозького козацтва: політичні та воєнні події, економічне життя, побут, торгівля, стосунки із зовнішнім світом, культура та духовний світ запорожців, природне середовище, в якому існувало козацтво . Окремі розвідки дослідник присвятив своїм улюбленим героям П. Конашевичу -Сагайдачному, І. Сірку, П. Калнишевському, О. Гладкому.



Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків: У 3-х т. / Редкол.: П.С. Сохань та ін. - К.: Наук. думка, 1990 — 1991. - ( Пам`ятки іст. думки України). В першому томі висвітлюються питання соціально-економічної історії, суспільного устрою, життя і побуту запорозького козацтва, описані територія і кордони, природні умови Запорозької Січі.

Другий том присвячений історії запорізького козацтва від його виникнення в кінці ХV ст. до 1686 р. Описуються походження козаків, їхня боротьба проти грабіжницьких навал на Україну орд кримських та турецьких феодалів, сухопутні походи запорожців у Крим та морські — в Туреччину. Значну увагу приділено дослідженню участі запорожців в народних повстаннях проти шляхетської Польщі, визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького 1648 — 1654 рр.

Останній, 3 том, охоплює складний і драматичний період в історії Запорозької Січі (1686 — 1734 рр.) Для істориків, етнографів, краєзнавців, викладачів і студентів вузів, широкого кола читачів.

Яворницький Д. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний / Д.Яворницький // Історичні постаті України: Історичні нариси: Зб. / Упорядник та автор вст. ст. О.В.Болдирєв. - Одеса: Маяк, 1993. - С.24. Автор присвячує розповідь улюбленому гетьману — Петру Сагайдачному. Описує його славні походи, змальовує людину широкого розуму, великого дипломата. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний — це одна з тих світлих постатей, на якій відпочиває зір історика і яка назавжди залишиться у народній пам`яті.

Яворницький Д.І. Дніпрові пороги: Геогр.-істор. нарис. - Дніпропетровськ: Промінь, 1989. - 142с.: іл. Книга відомого українського історика, етнографа і археолога, академіка Д.І.Яворницького є результатом багатолітньої роботи по дослідженню унікального явища природи — Дніпровських порогів.

Яворницький Д.І. До історії степової України: Дніпропетровськ: Січ, 2004. - 443с. До книги увійшли унікальні документи минулого, які опрацював видатний вчений Д.І. Яворницький. Цей яскравий, різноманітний матеріал дає змогу глибше зрозуміти стосунки, що склалися між різними верствами населення. Розрахована на вчених, дослідників, всіх, хто цікавиться історією нашого краю.

Яворницкий Д.И. История города Екатеринослава. - Днепропетровск: Проминь, 1989. - 197 с.:ил. Это первое издание очерка Д.И.Яворницкого об основании и истории Екатеринослава (ныне Днепропетровск), а также об известных деятелях России, которые способствовали заселению и развитию юга Украины. Издается по рукописи, хранящейся в ЦНБ АН Украины. Рассчитана на массового читателя.

Яворницький Д.І. Іван Дмитрович Сірко, славний кошовий отаман війська запорозьких низових козаків / Пер. з рос. В.Л. Чуйка. - Дніпропетровськ: Промінь, 1990. - 190с.: іл. Праця присвячена дослідженню життя і подвигів легендарного кошового отамана Запорозької Січі Івана Сірка. Розраховано на масового читача.
Невід’ємною складовою в творчості Д. Яворницького була його літературна діяльність. Його творча спадщина містить прозові (“Наша доля – Божа воля”, “За чужий гріх” та ін.) й поетичні твори (збірка поезій “Вечірні зорі”). Сучасні дослідники (Н. Василенко, М. Олійник-Шубравська, І. Руснак, Л. Скупейко) підкреслюють, що Д. Яворницький освоїв літературно-художні форми зображення дійсності.
Один із перших і глибоких дослідників художньої творчості Д. Яворницького літературознавець П. Єфремов уважав Дмитра Івановича письменником-кольористом, наслідувачем традицій етнографічного реалізму в українській літературі, для якого характерним був культ деталі, подробиці. Панас Мирний називав Д. Яворницького талановитим письменником, знавцем народної душі, а мову його творів – виразною і плавною.
На відміну від наукових, усі художні твори Д. Яворницького написані рідною українською мовою. Сучасники, в тому числі, як бачимо, й письменники, відзначали гарну українську мову Дмитра Івановича, його велику любов до народного слова, що знайшло яскраве втілення в “Словнику української мови”, над яким вчений працював усе життя і який, разом з музеєм, вважав найкоштовнішим своїм скарбом.

Д. Яворницький залишається вченим-подвижником, великим трудівником, носієм і виразником кращих почуттів й заповітів українського народу, вченим, який своїми творами пробуджував національні почуття і любов до Батьківщини. Сучасники вважали Д. Яворницького людиною духу та вищих, небуденних вимог, “велетнем” в науці про Україну.


Високу оцінку творам Д. Яворницького ще за його життя надали науковці й письменники О. Пипін, М. Сумцов, Д. Мордовцев, Б. Грінченко, М. Коцюбинський, Г. Хоткевич, Ф. Корш, І. Франко, В. Данилов та ін.

Д.І.Яворницький і Дніпропетровщина

Історію Дніпропетровська не можливо уявити без імені Д. Яворницького, як не можливо уявити культурний ландшафт Дніпропетровська без створеного ним Історичного музею. Останній мав і має метафізичний статус в культурному просторі міста, був і залишається центром місцевого культурного життя. Символічним здається розташування музею на горі, в центрі площі між гірничим університетом (символом інтелекту) і Преображенським собором (символом духовності). Музей “ввібрав” у себе (у вигляді пам’яток) здобутки людського розуму й духу. Видатна роль в збереженні й вивченні цих пам’яток належить академікові Д.Яворницькому, все життя якого було спрямоване на розширення обріїв рідної культури, розкриття величі духовної спадщини українського народу. За висловом Д. Яворницького, він все життя працював для своєї дорогої України і для свого народу .

Для Яворницького характерним було те, що він не обмежувався колом лише наукових, так би мовити, академічних досліджень, не був кабінетним вченим, а бачив своє покликання у популяризації в широких народних масах придбаних ним відомостей з історії, особливо України, шляхом проведення музейних екскурсій, читання публічних та учбових лекцій. Його життєва місія, невтомно та цілеспрямовано ним здійснювана, полягала у фіксації та збереженні у збірках Катеринославського, а пізніше Дніпропетровського історичного музею виявлених ним різноманітних типів та видів джерел з історії запорозького козацтва та місцевого краю — письмових, речових, усних, етнографічних та інших. Це, безперечно, виділяє Яворницького серед інших тогочасних істориків і визначає його місце в українській історичній науці та історіографічному процесі.



Перкова А. Будинок-музей Д.І.Яворницького: від минулого до сьогодення / А. Перкова // Січеслав. - 2012. - № 1. - С.146-149. ( м. Дніпропетровськ).

Левченко Є. “Нестор Запоріжжя” та Криворіжжя / Є. Левченко // Рыцарь Запорожский. - 2011. - № 1. - С.80-82. Діяльність Д.І.Яворницького тісно пов`язана з Криворіжжям.

Левченко Є. Лиха іскра поле спалить та й сама щезне... /Є. Левченко // Саксагань. - 2009. - № 4. - С. 26. Зв`язок з Кривим Рогом вченого Дмитра Яворницького. Цікава інформація про історичний музей м. Дніпропетровська.
Книги про Д.І. Яворницького
Шаповал І.М. В пошуках скарбів: Оповідання про Д.І.Яворницького. Передмова М. Рильського. - Дніпропетровськ: Промінь. 1990. - 352с., іл. Український письменник розповідає про життя і творчу діяльність невтомного археолога, історика, етнографа, фольклориста і письменника Д.І.Яворницького, про його дружні взаємозв`язки з видатними діячами літератури і мистецтва — Л.М. Толстим, Лесею Українкою, І.Ю.Рєпіним, М.В.Лисенком та ін.
Шаповал І. Козацький батько: Образ Д.І.Яворницького у спогадах письменників, діячів культури і науки. - Кривий Ріг, “І.В.І.”. - 1998. -256с. У книзі зібрані унікальні матеріали, які створюють цілісний портрет видатного українського історика Д.І. Яворницького. Книга є своєрідним продовженням книги “В пошуках скарбів”. Розрахована книжка на широке коло читачів.
Шубравська М.М. Д.І.Яворницький: Життя, фольклористично-етнографічна діяльність. - К., Наукова думка. - 1972. - 253с. У книзі йдеться про бентежне, творчо неспокійне життя видатного вченого, академіка Д. Яворницького. Написана на великому архівному та маловідомому матеріалі, ця книга є першою спробою синтетичного дослідження життя, громадської та наукової діяльності Яворницького, його плідної праці, насамперед в галузі фольклористики, етнографії та лексикографії.

Такою вважається постать вченого й сьогодні. Українська громадськість не відрізняла Яворницького — вченого від Яворницького – громадянина, убачала в його особистості дослідника і популяризатора вітчизняної історії, оборонця рідної культури, активного діяча українського національного руху. Й сьогодні творча спадщина вченого продовжує “працювати” на здобуття нових знань, збереження історичних традицій, формування національної самосвідомості українського народу.


Нащадкам. З прихильністю.

Я зійду вбік зі свого шляху, щоб дати дорогу молодій силі, коли вона забажає продовжити любу моєму серцю справу. Тоді я скажу так: ще не вмерла козацька сила, ще не згинуло козацтво! Воно розвинеться пишним квітом по землі, воно розіллється широкою повінню по всьому світу й буде жити, буде гріти серце наших дітей, поки стоятиме жива земля, поки блищатимуть чисті зорі, поки світитиме у небі ясний місяць...Синку, любий синку мій, чи чуєш ти?..

Дмитро Яворницький

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка