1 Рекомендаційні списки



Скачати 93.04 Kb.
Дата конвертації26.06.2019
Розмір93.04 Kb.

1.4. Рекомендаційні списки

Основне традиційне джерело інформації – зв’язок з життям, з практикою будівництва ринкового та правового суспільства.

Рекомендаційний список є частиною традиційних джерел інформації. Він інформує про використані, цитовані та (або) рекомендовані документи, що дозволяє характеризувати, як правило, найважливішу бібліографічну інформацію за темою за вказаною темою, на основі яких будується дослідження, або дає змогу знайти оперативно необхідну інформацію.

Рекомендаційний список є посібником, тому кожний документ, що включено до списку, повинен бути описаний відповідно до вимог таких стандартів: ДСТУ 358297 «Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила; ГОСТ 7.1293 ДСТУ ГОСТ 7.1:2006», «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання; ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 «Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання».

Назва списку, як правило, повинна характеризувати його зміст та призначення.

Усі записи в рекомендаційному списку рекомендується нумерувати, що дає уяву про розміри списку, полегшує його використання. Нумерація є суцільною для всього, номер ставиться перед бібліографічним записом і відокремлюється від нього крапкою.

Форма зв’язку списку з текстом: якщо позиції в списку пронумеровано, в тексті в квадратних дужках наводять номер відповідного бібліографічного запису.

Загальне позначення матеріалу з [Електронного ресурса] наводиться у списках літератури при наявності відомостей про видання на різних матеріальних носіях та з різними способами подання інформації.

Для зручності користування роботою матеріали у списку систематизується у певному порядку. В залежності від характеру роботи пропонується на вибір 3 варіанти розташування у списках: алфавітне, хронологічне та тематичне.

Алфавітне розташування літератури у списках:

Бібліографічні записи розміщують чітко за алфавітом прізвищ та ініціалів авторів, або перших слів назв за принципом «слово за словом». У назвах, що починаються з прийменників чи артиклів, останні розглядаються як окремі слова. Тобто бібліографічний запис «До питання…» буде стояти в бібліографічному списку раніше від бібліографічного запису «Документи…».

Основні правила алфавітного розміщення бібліографічних записів:

а) при збігу першого слова назви: за алфавітом другого слова і так далі;

б) праці одного автора: за алфавітом першого слова назви окремих творів;

г) при збігу прізвищ та ініціалів авторів: за алфавітом праць;

д) різними мовами: спочатку українською (російською) мовою чи мовами з кириличним алфавітом; потім мовами з латинською графікою.

Хронологічне розташування літератури у списках:

Описи документів розміщують за хронологією їхнього опублікування (написання). Хронологічне розміщення бібліографічних записів часто застосовують у бібліографічних списках використаної літератури та в тематичних списках, що включають офіційні матеріали або перелік праць одного автора.

Бібліографічні описи документів, опублікованих (написаних) в одному році, розміщують в алфавітному порядку. В деяких випадках вони можуть розміщуватися в зворотньохронологічному порядку – від останніх публікацій до перших. Хронологічне розміщення бібліографічних записів дозволяє показати динаміку розвитку напряму науки, діяльності вченого, наукової школи та ін.

Тематичне розміщення бібліографічних записів у бібліографічних списках рекомендується:


  • для великих за обсягом бібліографічних списків за певними темами, що цікавлять споживача інформації;

  • для невеликих за обсягом рекомендаційних списків;

  • коли бібліографічні записи доцільно згрупувати відповідно до структури видання (розділів, глав, параграфів тощо)

Рекомендаційні списки

Позаурочна та позакласна робота

1.Науково-методичні журнали видавництва «Педагогічна преса» Міністерства освіти і науки України, Академії педагогічних наук України.

2. Всеукраїнські газети для вчителів видавництва «Шкільний світ» за сприянням Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, Національної академії педагогічних наук України.

Географія

1. Баринова И.И. и др. Внеурочная работа по географии.  М.: Просвещение, 1988.157с.

2. Бурдейний П.А. Географічні вечори в школі. К.: Рад. шк.,1972.

3. Бороздинов Н.М. Географические кружки в школе  М.: Просвещение, 1970.



Математика

1. Багрій Н.І., Литовчинко З.М. Екскурсії з математики // Початкова школа.  1991. №1.  С.4143.

2. Богданович М., Хайруліна Т., Шпакова В. Методика проведення математичних ранків // Початкова школа.  1998.  №40.  С.1821.

3. Богданович М., Царінна О. Математичні олімпіади в початкових класах // Початкова школа.  1999.  №2.  С.2729.

4.О.В. Панішева Супутник учителя математики. Харків. Видавнича група «Основа». 2008.

5. Лейфура В.М., І.М. Мітельман. Математичні олімпіади школярів України. Львів, Каменяр,  2008.

6. Науково-методичний журнал «Математика в школі». Видавництво «Педагогічна преса» Міністерства освіти і науки України, Академії педагогічних наук України.

Початкова школа

1. Дутко Я.М. Математичний ранок // Початкова школа.  1984.  №7.

2. Дюдіна О. Математичні олімпіади в початковій школі // Початкова школа. 2003.  №3.  С.3436.

3. Злоцкий Г.В. Некоторые приемы организации внеклассной работы по математике: [Метод. рекомендации] // Начальная школа. 1989.  №6.  С.2932.

4. Кислова Н.В. Организация и проведение предметных олимпиад в начальных классах // Начальная школа.  1992.  №1.  С.27.

5. Корчевська О.П. Цікава математика 1-4 класи.  Тернопіль: Астон. 2002. 6. Моцик Н.Д., Іванова Л.С. Позакласна робота з математики у початкових класах.  Тернопіль: СМП «Астон».  2001.



Історія

1. Акт проголошення незалежності України // Позакласний час. – 2005.


№ 13/14. – С. 44–49.

2. Барановська, Л. Моя Україна: конкурсна програма / Л. Барановська // Шкільний світ. – 2010. – № 20. – С. 13–14 (вкл.).

3. Безніско, О. П. Живи та міцній українська державо!: сценарій до Дня Незалежності України / О. П. Безніско // Виховна робота в школі. – 2005. – № 8. – С. 13–15.

4. Богомолова, Ю. Наш шлях: сценарій // Позакласний час. – 2003. – № 15/16. – С. 7–8.

5. Боровська, О. В. Живи моя держава, Україно: сценарій / О. В. Боровська // Позакласний час. – 2008. – № 1. – С. 19–20.

1.5. Бібліографічні огляди

Формування інформаційної культури людини триває впродовж усього життя, і особливу роль у цьому відіграють бібліотеки. Саме вони є посередниками між джерелами інформації та користувачами, забезпечуючи інформаційну підтримку освіти й незалежність у користуванні документами.

Популяризація літератури з метою забезпечення інформаційних потреб учнів через проведення бібліографічних оглядів є ефективним засобом інформаційного забезпечення педагогічного процесу.

Бібліографічний огляд літератури – це масовий захід, який повинен зацікавити користувача, спонукати його до читання книг певної тематики або звернути увагу на нові надходження. Така форма роботи не розкриває зміст видання повністю, а тільки вносить інтригу, ставить багато запитань, а відповідей дає небагато. Огляду літератури притаманні такі ознаки: актуальність; ретельний відбір літератури з урахуванням інтересів і потреб аудиторії, для якої готується огляд; визначена послідовність і змістовність характеристики окремих книг; «живий» виклад матеріалу. Література на огляд має добиратися виважено; розповідь повинна бути яскравою, логічно побудованою з обов’язковим використанням цікавого та суттєвого, що міститься в темі огляду та у матеріалах, включених до нього. Він може складатися з елементів різних форм роботи: вистава, читання вголос, музичний супровід, демонстрація слайдів, відеопоказ тощо.

Бібліографічні огляди допомагають якнайкраще розкрити книжковий фонд бібліотеки, ширше популяризувати художню, науково-популярну, пізнавальну, довідкову літературу, періодичну пресу.

Бібліографічний огляд – розповідь чи бесіда про книги, побудована за певним планом, що супроводжується розкриттям змісту, оцінкою й рекомендацією творів літератури, які розглядаються. Це стисле повідомлення про твори друку, об’єднаних загальною ознакою (тема, новизна).

Важливими в проведенні огляду є пізнавально-художня цінність відібраних книг, зацікавленість і доступність викладу, прагнення активізувати слухачів, пробудити в них бажання самостійного прочитання рекомендованих книг.

Огляди літератури варто проводити біля книжкових виставок, вони можуть передувати проведенню літературних вечорів, обговорення книг, літературних ігор та інших масових заходів, або ж завершувати їх. Також можуть бути самостійною формою роботи. До проведення бібліографічних оглядів можна залучати педагогів, батьків, учнів-старшокласників. При виборі теми й книг шкільний бібліотекар враховує інтереси і запити читачів.

Огляд літератури може бути жанровим (новинок поезії, прози), монографічним (присвячений творчості окремого письменника) на допомогу вивчення одного з предметів шкільної програми.

Найбільшого розповсюдження в практиці роботи бібліотеки отримали такі огляди:

а) тематичні, які охоплюють ряд кращих книг на певну тему;

б) персональні (присвячені пам’ятним датам народження та смерті видатних діячів;

в) огляди нових книг та журналів – проводяться по мірі надходжень їх до бібліотеки;

г) огляди бібліографічних видань – проводяться для більш підготовлених читачів, щоб запропонувати їм використовувати бібліографію при підборі спеціальної літератури.

У залежності від теми та мети огляду, враховуючи запити читачів, проводиться підбір літератури. При підготовці бібліографічного огляду користуватися потрібно тими ж принципами, що й для рекомендаційного списку літератури.

Насамперед, обирається тема, яка детально вивчається, потрібно звернути увагу на актуальні за своєю тематикою твори літератури; наступний етап – визначити кола читачів, для яких розрахований бібліографічний огляд.

При підготовці огляду важливо мати на увазі, як він буде проводитися: чи як самостійний матеріал для популяризації книг; чи як доповнення до книжкової виставки; чи як відповідь на запит окремих читачів (бібліографічні видання). Якщо він буде призначений для масової популяризації книг, тобто самостійний матеріал, то його об’єм буде більшим. Якщо не слугує доповненням до книжкової виставки, то він не повинен враховувати літературу, представлену на виставці; відповідно об’єм у нього менший. Коли тема огляду визначена й читацьке призначення встановлено, доцільно сформулювати тему по можливості ясно, точно, цікаво.

Бажано, щоб уже із самої теми було видно його читацьке призначення. На основі читацького призначення бібліографічного огляду визначається ступінь складності рекомендованих книг, тип і характер літератури, що підбирається. При цьому потрібно самостійно вирішувати шкільному бібліотекарю обмежитись науково-популярною й художньою літературою чи враховувати і підручники, а може, включити газетні й журнальні статті.

Після цього бібліотекар повинен переглянути та вивчити книги, які передбачається включити в бібліографічний огляд. Для цього потрібно ознайомитися з книгами шляхом безпосереднього перегляду. В процесі перегляду кількість книг може скоротитися (застаріла інформація ).

Наступний крок при підготовці огляду – це систематизація рекомендованої літератури. В першу чергу перевага надається літературі, яка має найбільше значення для забезпечення інформаційних потреб читачів.

Бібліографічний огляд не повинен бути довгим (за 20-30 хв. представити 5-6 книг).

Огляд складається із трьох частин: вступу, основної частини, закінчення.

У першій частині дається коротка характеристика теми, розкривається її значення, важливість. Потрібно розкрити чому дана тема важлива читачам. Після цього необхідно коротко охарактеризувати літературу, що розглядається, сказати, наприклад, що бесіда присвячена науково-популярній, художній літературі. Потім іде розповідь про книги з короткою характеристикою кожної. Аналізуючи окремі книги, бібліотекар знайомить аудиторію з їх змістом, основними ідеями, художніми образами або з практичними висновками (якщо розглядається природнича чи технічна література). Не можна зводити огляд літератури до читання анотації. Для більшої наочності книги, що демонструється читачам, дається можливість переглянути анотації. Книги розглядаються в логічній послідовності та взаємозв’язку.

Мистецтво побудови огляду полягає в тому, щоб він не перетворився в механічне перерахування книг, а носив характер живої бесіди, розповіді про кращі книги.

Бібліографічний огляд у практиці є  специфічним методом групової бібліографічної інформації й популяризації кращої літератури.

«Тарас Шевченко  символ нашого народу»



(до 200-річчя від дня народження поета) 

Шевченко Тарас. Усі твори в одному томі / Тарас Шевченко – К.: Ірпінь. – ВТФ «Перун», 2007. – 824 с.

Цією книгою видавництво «Перун» продовжує серію кни­жок нового покоління, повних зібрань творів поетів-класиків української літератури.

«Тарас Шевченко. Усі твори в одному томі» – така книга потрібна насамперед через свою доступність для сім’ї будь-якого достатку. У книзі подано лише літературні твори – поезія та проза, усі вірші та поеми, усі оповідання та повісті.

Ми прагнемо, аби кожен українець мав змогу прочитати, полюбити або, головне, – зрозуміти, наблизитися до творчості поета самостійно.

Сподіваємося, що томик із усією творчою спадщиною поета буде стежиною, яка приведе до його пізнання і школяра та студента, і вчителя та солдата, і господаря та хатню господиню, а також стане органічною прикрасою книжкової полиці у будь-якій (бідній чи багатій) оселі українців.






Виставка-вернісаж публікацій

«Дізнаємося нове про Кобзаря»

(до 200-річчя від дня народження поета)








Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка