1. Поняття міжнародного публічного права Походження терміну "міжнародне право". Визначення поняття міжнародне публічне право. Головне призначення міжнародного права. Міжнародне право та міжнародні відносини



Скачати 454.51 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації23.10.2017
Розмір454.51 Kb.
ТипПрограма
1   2   3
Тема 14. Поняття території як правової категорії у міжнародному праві

Територія та її види. Визначення території. Державна територія,особливості її статусу. Теріторія з міжнародним режимом – відкрите море,повітряний простір над ним,глибоководне дно за межами континентального шельфу. Територія із змішаним режимом (континентальний шельф, економічна морська зона). Територія під особливим правовим режимом. Нейтралізовані та демілітаризовані території. Без’ядерні зони : політичні і правові аспекти. Склад і юридична природа державної теріторії. Сухопутна і водна території, повітряний простір. Надра. Суверенітет та юрисдикція держави на своїй території. Природне середовище. Право концесій. Кордони державної території. Види сухопутних та водних кордонів.”Історичні” кордони. Правовий статус та режим кордонів.Зміна кордонів та територіальні суперечки. Підстави для зміни кордонів.Типові випадки суперечок про кордони. Неузгодженість кордонів і територіальні суперечки. Засади розв”язання територіальних суперечок, можливі докази належності території. Принцип естопельо.Міжнародні річки. Визначення та види міжнародних річок. Головні положення про судноплавство на міжнародних річках. Несудноплавне використання міжнародних річок. Головні принципи правового режиму міжнародних рік. Багатонаціональні і прикордонні ріки. Віденський 1815 р. і Паризький 1856 р. конгреси про свободу судноплавства по міжнародних ріках Європи.Міжнародно – правовий режим Арктики та Антарктики.Правові питання території України. Державні кордони України. Законодавство України про територіальне верховенство і режим державних кордонів. Закон України “Про державний кордон України” від 4 листопада 1991 року. Міжнародні угоди України і принцип цілісності державної території і непорушності державних кордонів. Декларація про дотримання суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості кордонів держав учасниць СНД 1994 р. Договір про співпрацю в охороні кордонів держав учасниць СНД з державами які не входять в СНД 1995 р. Морські, суходільні, повітряні та річкові кордони України. Правові проблеми перебування іноземних військ на території України. Правові питання регулювання транзиту через територію України. Територіальні проблеми України.



Тема 15. Міжнародне морське право

Виникнення і розвиток міжнародного морського права. Поняття і головні риси міжнародного морського права як галузі сучасного міжнародного права. Кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного морського права. Перша (1958р.). Друга (1960р.) і Третя (1973-1982рр.) конференції ООН з морського права. Женевські конвенції з морського права 1958р. Конвенція ООН з морського права 1982р. Формування і значення основних принципів міжнародного морського права. Міжнародно-правові звичаї у цій галузі.Міжнародний інституційний механізм у галузі мореплавства й експлуатації ресурсів морських просторів Світового океану. Міжнародна морська організація (ІМО). Міжурядова океанографічна комісія ЮНЕСКО (МОК).Класифікація морських просторів і правовий статус морських суден. Національність суден і пов’язані з цим правові наслідки. Імунітет державних морських суден. Правовий статус військових кораблів та їх екіпажів. Внутрішні (національні) морські води. Затоки і бухти. Внутрішні моря. Історичні затоки. Морські порти.Правове становище іноземних торговельних суден і військових кораблів у внутрішніх водах держави.Територіальні води (територіальне море). Ширина терито-ріальних вод у сучасному міжнародному праві і методи її відрахування.Право мирного проходу. Режим територіального моря відповідно до Конвенції ООН по морському праву 1982р. Закони і правила прибережної держави щодо мирного проходу.

Прилеглі зони. Поняття і види прилеглих зон. Режим і їх межа згідно з конвенціями 1958р. і 1982р.Континентальний шельф. Женевська Конвенція про континентальний шельф 1958р. та Конвенція ООН по морському праву 1982р. Делімітація континентального шельфу. Правовий статус вод, що покривають континентальний шельф.Виключна економічна зона. Поняття, правовий статус і ширина виключної економічної зони. Делімітація морських просторів, які створюють економічні зони держав із протилежними чи суміжними узбережжями. Вирішення спорів щодо живих ресурсів виключної економічної зони.Міжнародно-правовий режим відкритого моря. Женевська конвенція про відкрите море 1958р. Конвенція ООН по морському праву 1982р. Складові принципи свободи відкритого моря: свобода судноплавства; свобода польотів повітряних суден над відкритим морем; свобода наукових досліджень; свобода прокладати підводні кабелі та трубопроводи на дні відкритого моря; свобода споруджувати штучні острови й інші установки, які не суперечать нормам міжнародного права; свобода рибальства з дотриманням умов щодо збереження живих ресурсів відкритого моря.Імунітет військових кораблів у відкритому морі.Обов’язок подання допомоги тим, хто терпить біду. Боротьба з піратством і актами тероризму у відкритому морі: норми Женевської конвенції про відкрите море 1958р, Конвенції ООН з морського права 1982р. і Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства 1988р.Внутрішньоконтинентальні держави та їх право на доступ і користування свободами відкритого моря.Міжнародно-правове поняття і класифікація архіпелагів.Правовий режим міжнародних проток.Міжнародні канали.Міжнародний район морського дна і його режим за Конвенцією ООН 1982р. Міжнародний орган з морського дна. Проблема демілітаризації морського дна. Договір про заборону розміщення на дні морів і океанів і в його надрах ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення 1971р.Правовий статус штучних об’єктів у Світовому океані.

Тема 16. Міжнародне повітряне право

Поняття і зміст міжнародного повітряного права. Міжнародне повітряне право як галузь міжнародного права. Особливості міжнародного повітряного права. Національне законодавство щодо повітряного права. Виключний і повний суверенітет держави над її повітряним простором. Джерела міжнародного повітряного права. Головні принципи міжнародного повітряного права.Правовий статус повітряного простору. Суверенітет держави на свою територію як основа правового статусу її повітряного простору.Правовий статус повітряного судна і його екіпажу. Національна належність і реєстрація повітряних суден.Склад екіпажу повітряного судна. Громадянство і основні права і обов’язки членів екіпажу повітряного судна.

Правова регламентація та юридична класифікація міжнародних повітряних сполучень. Міжнародно-правові аспекти національних польотів. Поняття міжнародного польоту.Поняття статусу міжнародного аеропорту. Прикордонний, митний, валютний і санітарний огляд і контроль. Чиказька конвенція 1944р. щодо аеропортів. Правове регулювання комерційної діяльності в міжнародних повітряних сполучень.Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації. Міжнародні організації в галузі цивільної авіації:а) міжурядові організації: Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО), Європейська конференція цивільної авіації (ЄКАК), Європейська організація із забезпечення безпеки аеронавігації (Євроконтроль);б) неурядові організації: Міжнародна асоціація повітряного транспорту (ІАТА), Міжнародна федерація асоціації пілотів (ІФАЛПА), Міжнародна асоціація цивільних аеропортів (ІКАА) тощо.

Тема 17. Міжнародне космічне право

Поняття і головні особливості міжнародного космічного права. Особливості режиму космічного простору. Суб’єкти та об’єкт міжнародного космічного права.Джерела міжнародного космічного права – конвенційні норми і норми міжнародно-правових звичаїв. Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, 1967 року (Договір про космос); Угода про врятування космонавтів, повернення космонавтів і повернення об’єктів, які запущені в космічний простір, 1968р. (Угода про врятування космонавтів); Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об’єктами, 1972р. Конвенція про реєстрацію об’єктів, запущених у космічний простір, 1975р. Угода про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах, 1979р. (Угода про Місяць).Міжнародно-правовий режим космічного простору та небесних тіл. Концепція “загальної спадщини людства” в космічному праві. Заборона воєнної діяльності у космосі. Запобігання потенційно шкідливим експериментам у космічному просторі. Проблема висотної межі державного суверенітету.Правовий статус космічних апаратів і екіпажів. Поняття космічного об’єкта. Реєстрація космічних об’єктів. Правовий режим космічних кораблів багаторазового використання і навколоземних космічних станцій. Здійснення юрисдикції і контролю над космічними об’єктами і космонавтами.Міжнародно-правовий статус космонавтів як посланців людства у космос. Міжнародно-правове забезпечення безпеки космічних екіпажів. Порядок повернення пілотованих космічних об’єктів, які здійснили посадку на іноземні території.Міжнародно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об’єктами.


Тема 18. Міжнародно-правова охорона навколишнього середовища

Поняття і особливості міжнародного права навколишнього середовища як галузі сучасного загального міжнародного права. Головні принципи міжнародно-правової охорони навколишнього середовища. Всесвітня стратегія охорони природи 1980р. Всесвітня хартія природи 1982р. Конвенція про заборону воєнного чи будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1977р.Інституційний механізм міжнародно-правової охорони навколишнього середовища. Міжнародні конференції.Програма ООН з охорони навколишнього середовища (ЮНЕП). Діяльність ІМКО, ФАО, ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій в галузі охорони навколишнього середовища. Неурядові міжнародні організації у галузі охорони навколишнього середовища.Міжнародно-правова охорона Світового океану. Лондонська конвенція по запобіганню забруднення моря нафтою 1954р., поправки до неї 1962, 1969, 1971рр., Конвенція про запобігання забруднення моря скиданням відходів та інших матеріалів 1972р. Конвенція 1969р. про втручання у відкритому морі у випадках аварій, які спричинюють забруднення моря нафтою, і цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну забрудненням нафтою. Конвенція про рибальство й охорону живих ресурси відкритого моря 1958р., Міжнародна конвенція про регулювання китобійного промислу1946р. та ін.Міжнародно-правова охорона земельних та інших ресурсів суходолу, рослинного і тваринного світу. Конвенція про водно-болотні угіддя 1971р. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, які знаходяться під загрозою зникнення 1973р. Міжнародно-правова охорона суходільних вод, рік, озер, заповідника у 1998р. Міжнародно-правова охорона навколишнього середовища Арктики та Антарктики. Конвенція про збереження морських живих ресурсів Антарктики 1980р.Міжнародно-правова охорона атмосфери Землі та космічно-го простору. Конвенція про трансграничне забруднення повітря на великі відстані 1979р. Конвенція про озоновий шар 1985р.Природоохоронне законодавство України.


Тема 19. Право міжнародної безпеки і міжнародні збройні конфлікти

Поняття і характерні особливості права міжнародної безпеки. Право міжнародної безпеки як галузь сучасного загального міжнародного права. Джерела права міжнародної безпеки. Головні та спеціальні принципи. Універсальна і регіональна системи міжнародної безпеки і забезпечення примату права в політиці. Суверенітет на сучасному етапі. Універсальні та регіональні організації і угоди, їх роль у зміцненні системи міжнародної безпеки. Правові основи взаємодії між регіональними організаціями і ООН. Організація з безпеки і співробітництва в Європі. Становлення інституційного механізму забезпечення безпеки в Європі. Концепція “загальноєвропейського дому”. Проблема забезпечення колективної безпеки держав Азії і Африки. ОАД і колективна безпека країн-членів.Засоби забезпечення міжнародної безпеки. Індивідуальна саооборона. Колективна самооборона. Система колективної безпеки відповідно до ст.51 Статуту ООН.Значення постійного нейтралітету і політики неприєднання як засобів обмеження і зменшення небезпеки війни. Правове становище постійно нейтральних і держав, які не приєднались до існуючих військово-політичних блоків і систем. Створення без`ядерних і нейтральних зон. Договори: Вашингтонський про Антарктику 1959р, Тлателолко 1967р. Раротонга 1985р. Декларація про державний суверенітет України і програма становлення постійно нейтральної, позаблокової, без`ядерної держави. Роззброєння і обмеження зброї як матеріальна гарантія міжнародної безпеки у воєнній галузі. Роззброєння як принцип сучасного міжнародного права. Механізм роззброєння в рамках ООН. Комісія ООН з роззброєння; розгляд цієї проблематики на щорічних і спеціальних сесіях Генеральної Асамблеї; Конференція (Комітет) з роззброєння як орган, що функціонує в Женеві (Швейцарія) поза рамками ООН.Головні чинні міжнародно-правові акти щодо роззброєння чи скорочення зброї: Московський договір 1963р. про заборону випробування ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі і під водою; Договір про нерозповсюдження ядерної зброї 1968р.; Договір про заборону розміщення на дні морів і океанів і в його надра ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення 1970 р.; конвенція про заборону розробки, виробництва і накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї і про її знищення 1972 р.; Конвенція про заборону воєнного чи будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1978 р.; Конвенція про заборону чи обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних пошкоджень, чи такі, що мають не вибіркову дію 1981 р.; Договір про РСМД 1987р. Обмеження і скорочення стратегічної наступальної зброї. Заходи попередженню раптового нападу. Двосторонні договори з цієї проблеми з країнами Заходу. Договір між СРСР і США про скорочення й обмеження стратегічної наступальної зброї. Договір про звичайні збройні сили в Європі, Протокол Наради глав держав-членів СНД і Угода цих держав про порядок їх ратифікації, схвалення і виконання 1992р.

Законодавчі акти України з питань військової сфери і державної безпеки.

Міжнародна безпека та її забезпечення. Історія розвитку та визначення права міжнародної безпеки. Статут ООН про міжнародну безпеку. Рада безпеки як інструмент миру: кваліфікація ситуації, подальші заходи, операції щодо підтримки миру. Регіональні збройні сили. Засоби забезпечення миру. Система колективної безпеки. Засоби зміцнення довіри. Міжнародний контроль. Міжнародна безпека та НБСЕ.Міжнародні сутички. Право війни. Спеціальні принципи збройної боротьби. Джерела “права війни”. Женевські конвенції та Додаткові протоколи до них. Злочини проти миру та відповідальність за їхнє вчинення.Початок війни. Нейтралітет. Оголошення війни. Стан війни та його юридичні наслідки. Театр війни і театр воєнних дій. Території, що не можуть стати театром воєнних дій.Визначення нейтралітету. Права та обов`язки нейтральних держав у сухопутній та морській війнах. Повітряний простір нейтральних країн.Правове положення учасників збройних сутичок. Воєнна окупація. Визначення збройних сил. Комбатант і некомбанант. Їхній статус. Визначення поняття “найманець”. Міжнародно-правова боротьба з найманством (Конвенція ООН 1989р.) Поняття воєнної окупації. Закони та звичаї сухопутної війни про воєнну окупацію. Женевська конвенція про захист цивільних осіб за часів війни 1949р.Заборонені засоби та методи ведення воєнних дій (сухопутна війна). Визначення засобів та методів ведення збройних дій. Заборонені види звичайної зброї, хімічна та бактеріологічна зброя. Цивільні та військові об`єкти, об`єкти з “небезпечною силою”. Конвенція про заборону воєнного чи іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1977р. Конвенція про захист культурних цінностей у випадках збройних сутичок 1954р. Морська та повітряна війна. Джерела міжнародного права стосовно цих видів війни. Театр морської війни і морські сили. Військово-морська блокада. Військова контрабанда. Недоторканість суден. Мінна зброя та її використання. Головні зауваження. Що стосуються повітряної війни. Права особи при збройних сутичках. Визначення та правовий статус поранених або хворих. Заборона мародерства. Режим військового полону. Завершення військових дій та стану війни. Співвідношення понять “завершення військових дій” та “звершення стану війни”. Засоби завершення стану війни - мирний договір, декларація.
Тема 20. Міжнародно – правові мирні засоби розв’язання міжнародних спорів

Мирні засоби – єдиний правомірний шлях вирішення спорів між державами. Зміст, становлення розвиток принципу мирного вирішення міжнародних спорів і його значення в сучасному світі. Головні міжнародно – правові акти, які відображають його зміст. Види міжнародних спорів. Поняття і види мирних засобів вирішення міжнародних спорів в історичному розвитку. Сиситеми засобів мирного вирішення спорів між державами. Міжнародні спори політичного і юридичного характеру і відповідні засоби їх вирішення.

Консультація як особлива форма переговорів між державами. Консультації факультативні та обовязкові. Безпосередні переговори як початковий засіб встановлення і регулювання відносин між державами як головний засіб вирішення міжнародних справ.

Класифікація дипломатичних переговорів. Переговори двосторонні і багатосторонні.Значення переговорів на вищому рівні і міжнародних конференціях. Добрі послуги і посередництво. Спільне і відмінне між ними. Міжнародна слідча процедура. Узгоджувальні комісії. Порядок їх формування, характер прийнятих рішень. Міжнародні угоди про примирливу процедуру. Міжнародні третейські суди (арбітражі). Історія розвитку і процедура діяльності третейських судів. Види міжнародних третейських судів. Постійна палата Третейського суду в Гаазі. Арбітражна процедура і правила арбітражного процесу. Міжнародно – судовий розгляд. Загальні положення, юрисдикція міжнародних судових установ, факультативна і обов’язкова. Джерела права і процедура розгляду справ. Постійна палата Міжнародного правосуддя. Міжнародний суд ООН. Компетенція і організація міжнародного суду ООН. Юрисдикція Міжнародного суду. Процедура розгляду справ. Рішення, консультативні висновки і постанови Міжнародного суду ООН. Регіональні міжнародні суди: Суд Європейського Союзу, Європейський суд з прав людини. Міжамериканський суд з прав людини.Конвенція з примирення і арбітражу в рамках ОБСЄ. Ставлення України до міжнародних судових процедур. Особливості вирішення міжнародних спорів в рамках міжнародних організацій.



Тема 21. Міжнародне гуманітарне право

Поняття і зміст міжнародного гуманітарного права як галузі міжнародного права. Суб`єкти і об'єкт міжнародного гуманітарного права, джерела останнього. Поняття і зміст прав і свобод людини.Співробітництво держав у сприянні і розвитку поваги до прав людини. Статут ООН, мирні договори та угоди про опіку після другої світової війни про права людини та їх стандарти: Загальна декларація прав людини 1948р. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966р. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966р Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1976р. Другий факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1989р. Конвенції про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього, про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти, про ліквідацію усіх форм расової дискримінації, про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства, проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження й покарань, про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок, про права дитини, в галузі праці. Конвенції та документи Ради Європи ОБСЕ з цих питань.Міжнародний та регіональний механізм контролю і забезпечення прав і свобод людини. Генеральна Асамблея ООН та допоміжні органи. Економічна і Соціальна Рада ООН та її допоміжні органи. Правила процедури функціональних комісій Економічної і Соціальної Ради. Комісія по правах людини. Підкомісія по попередженню дискримінації і захисту меншин. Комісія по становищу жінок. Комітет по ліквідації расової дискримінації. Комітет по правах людини. Комітет по економічних, соціальних і культурних правах. Комітет по ліквідації дискримінації щодо жінок. Комітет проти катувань. Група трьох. Центр по правах людини. заступник Генерального секретаря по правах людини та його канцелярія. Верховний комісар ООН у справах біженців. Принципи гуманізації міжнародного права в умовах війни: недопустимість застосування варварських і нелюдських засобів ведення збройної боротьби; захист жертв війни і громадянських об`єктів; однакове поводження з учасниками збройної боротьби і заборона їх дискримінації; чесність і добросовісність у виборі методів, які використовуються в ході воєнних дій; відповідальність учасників збройних конфліктів за воєнні злочини тощо.Учасники збройних конфліктів за класифікацією Додаткових протоколів І та ІІ 1977р. до Женевських конвенцій 1949р. Комбатанти. Некомбатанти.Закони і звичаї війни щодо прав людини. Недопустимість ведення воєнних дій проти мирного населення. Заборона чи обмеження певних видів звичайної зброї і абсолютна протиправність застосування зброї масового знищення. Захист цивільного населення під час війни, у тому числі в умовах воєнної окупації. Режим військового полону, поранених і хворих із складу збройних сил.Діяльність України по забезпеченню прав і свобод людини та імплементації основних положень гуманітарного права. Міжнародна правова регламентація населення в міжнародному праві та громадянства.Визначення і головні риси громадянства, засоби його набуття та витрати. Подвійне громадянства.

Правовий режим іноземців, осіб без громадянства, біженців та переміщених осіб. Конституція та законодавство України про громадянство.


Тема 22. Міжнародне співробітництво держав по боротьбі зі злочинністю

Поняття злочинів міжнародного характеру як основного об`єкта співробітництва держав із запобігання таким злочинам і покаранню осіб, які їх вчинили. Відмінність злочинів міжнародного характеру від звичайної кримінальної злочинності і власне міжнародних злочинів.Форми міжнародного співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю. Міжнародні органи і конференції по боротьбі зі злочинністю; розгляд різних аспектів проблеми запобігання і припинення злочинів, які посягають на національний і міжнародний правопорядок, на сесіях Генеральної Асамблеї ООН, у рамках діяльності Економічної і Соціальної Ради тощо; Комітет по попередженню злочинності і боротьбі з нею (КПЗБ) як допоміжний орган ЕКОСОР; Конгрес ООН з попередження злочинності і поводження з правопорушниками; Відділ Секретаріату ООН з кримінального правосуддя і попередження злочинності; міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол) – її структура і функції; Спеціальний комітет ООН з міжнародного тероризму. Міжнародний кримінальний суд ООН.Головні напрями співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю:



а) злочини, які завдають шкоди мирному співробітництву і безпеці держав:

  • міжнародний тероризм. Конвенція про запобігання злочинів проти осіб, які користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів 1973р.; Проблеми міжнародно-правої регламентації відповідальності за найманство; Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заложників, 1979р; Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом, 1977р;

  • конвенція про боротьбу із захопленням заложників, 1979р.; Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом, 1977р;

  • викрадення літаків. Боротьба з захопленням повітряних суден й іншими незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації. Гаазька конвенція 1970р. і Монреальська конвенція 1971р. Вашингтонська конвенція по запобіганню і покаранню актів тероризму, що набувають форми злочину проти осіб, і пов`язаними з цим вимогами, які мають міжнародний характер, 1971р. Двосторонні конвенції по запобіганню викрадення повітряних суден, укладені Україною з іншими державами;

  • незаконне радіомовлення і телепередачі. Міжнародна конвенція пелектрозв`язку 1965р. Європейська угода про попередження радіопередач, які ведуться не з національної території;

б) злочини, які завдають шкоди економічному і соціально-культурному розвитку держав і народів:

  • розповсюдження наркоманії і незаконна торгівля наркотиками. Боротьба з незаконним виробництвом і розповсюдженням наркотичних засобів і психотропних речовин. Єдина конвенція про наркотичні засоби 1961р. зі змінами до неї 1972р., Конвенція про психотропні речовини 1971; Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988р;

  • контрабанда і нелегальна еміграція. Законодавство України про контрабанду. Проблеми боротьби з нелегальною еміграцією та імміграцією;

  • підробка грошей і цінних паперів. Женевська конвенція по боротьбі з підробкою грошових знаків 1929р;

  • зазіхання на національно-культурну спадщину народу. Пакт Реріха. Гаазька (1954р.) конвенція про захист культурних цінностей на випадок збройного конфлікту і протокол до неї;

в) злочини, які завдають шкоди особистому і державному майну, моральним цінностям:

  • рабство і работоргівля; інститути і подібні до них звичаї. Нові форми работоргівлі. Торгівля жінками і дітьми. Конвенція про рабство 1926р. зі змінами 1953р.;

Додаткова Конвенція про скасування рабства, работоргівлі й інститутів та звичаїв, подібних до рабства, 1956р. Конвенція МОП №29 щодо примусової і обов’язкової праці 1930р. Міжнародна конвенція про припинення торгівлі жінками і дітьми 1921р. Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми і експлуатацією проституції третіми особами 1950р;

  • піратство. Характерні риси піратства. Піратство у відкритому морі та в повітряному над ним. Неонська угода 1937р. Визначення піратства в Конвенції про відкрите море 1958р. Питання про піратство в Конвенції по морському праву 1982р;

  • розповсюдження порнографії. Паризька угода 1910р. Міжнародна конвенція про припинення обігу порнографічних видань і торгівлі ними 1923р;

г) інші злочини міжнародного характеру:

  • розрив чи пошкодження підводного кабелю. Міжнародна конвенція по охороні підводних телеграфних кабелів 1884р.;

  • зіткнення морських суден і подання допомоги на морі. Брюссельська конвенція для об’єднання деяких правил щодо зіткнення суден 1910р. Брюссельська конвенція для об’єднання деяких правил щодо подання допомоги і рятування на морі 1910р. Конвенція 1958р. про відкрите море. Конвенція ООН з морського права 1982р.; Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства, 1988р.;

  • злочини, які вчинені на борту повітряного судна. Токійська конвенція про злочини і деякі інші факти, вчинені на борту повітряного судна 1963р.

Двосторонні угоди про правову допомогу, укладені Україною із зарубіжними державами. Встановлення юрисдикції держави над злочинами міжнародного характеру – випадки і підстави. Багатостороння Конвенція про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для відбування покарання в державі, громадянами якої вони є, 1978.Видача (екстрадиція) злочинців – поняття та умови видачі. Суб’єкти видачі. Склад злочинців, які тягнуть за собою видачу. Правові підстави для видачі чи відмови в ній. Процедури видачі. Мотиви злочину і проблема “видачі чи надання притулку “видача осіб, які скоїли злочини міжнародного характеру, як альтернативна процедура, передбачена переліченими вище конвенціями 1970, 1971, 1973, 1979рр. Застосування вказаних засад (кримінального переслідування по закону утримуючої держави або ж видача звинувачуваного іншій заінтересованій державі) як фактор, що забезпечує невідворотність покарання у справах про злочини міжнародного характеру.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка