1. Лекція (за К. Ушинським, В. Острогорським, М. Рибниковою, П. Бугайко)



Скачати 81.92 Kb.
Дата конвертації28.02.2019
Розмір81.92 Kb.

ДО ПРОБЛЕМИ ВИБОРУ МАРШРУТУ ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ У ШКОЛІ

Перший та обов'язковий етап побудови будь-якої системи навчання — це насамперед побудова його концептуальної моделі. Саме тому вчителю-словеснику варто використовувати потенціал системного підходу. Досвід педагогічної діяльності учителів-словесників свідчить, що той комп­лекс знань, який визначається навчальним планом, не завжди системно відтво­рюється у свідомості більшості учнів. Школярі, на жаль, не володіють цілісною системою знань про літературу рідного краю. Саме тому звертаємо увагу на міс­це окремих методів і прийомів на уроці літератури рідного краю, які можуть по­долати фрагментарність і безсистемність навчання.




Етап мотивації

Етап опрацювання навчального матеріалу

Етап рефлексії

1.Хвилина афоризмів (учні добирають рядки з творів, критичних ста­тей, які стали крилатими)

1. Лекція

(за К. Ушинським, В. Острогорським, М. Рибниковою, П. Бугайко).

1. Літературний диктант (асоціативний, цитатний, логічний, хронологічний, диктант-співпраця, бліц-диктант)

2. Методика незакінчених речень (увага концентру­ється не на знаннях, а на почуттях; напр., а) Для ме­не Дмитро Черевичний — це... б) Коли я чую ім'я Ві­ктора Виноградова, на думку одразу приходять слова...)


2. Рефлексивні запитання

(метою яких є актуалізація суб'єктивного досвіду)

2. Аналіз художнього тек­сту (на межі з іншою галуз­зю гуманітарної науки філософією, історією...)

3. Озвучування очікуваних результатів {напр., що ви очікуєте від засвоєння те­ми, яка вивчатиметься?)

3. Робота із семантичними символами, картами, метафорами графічними та словесними

(за А. Плигіним)

(учні добирають символ або метафору, якими можна бу­ло б передати суть твору, образу)



3. Бесіда за Сократом (учні ставлять проблемні питання і шукають шляхи вирішення)

4. Створення асоціатив­них рядів (словесних, символічних)

4. Написання есе

(за В. Курилів)

4. Творча лабораторія

(за Л. Щербиною) (мікрогрупи подають свої творчі доробки і власні вірші, міні-твори, сценарії)


5. Бесіда (/ як альтернати­ва їй, відповіді на запитан­ня учнів, що виникли у під­готовці до уроку)


5. Формулювання запитань

(щодо теми, ідеї, пробле­матики, образів художньо­го твору)

5. Дискусія

6. Методи наочного навчан­ня (ілюстрація, демон­страція, музика, які ство­рюють емоційний настрій на роботу)

6. Робота з асоціаціями

6. Письмова робота

7. Екскурсія до будинку-музею, пам'ятника, місць перебування письменника (за Г. Ващенко)

7. Ділова гра

(відтворюєть­ся поведінка і робота кон­кретних працівників: учи­теля, редактора, журна­ліста, перекладача)


7. Методика незакінчених речень

Етап мотивації

Етап опрацювання навчального матеріалу

Етап рефлексії

8. Читання передбаченням

(за 1. Ґудзик, Б. Степанишиним) (учитель виби­рає окремі речення з тво­ру і подає їх учням для обговорення,передбачення на їхоснові подій твору. Піс­ля роботи з'ясовується, на­скільки чітко учні емоційно націлилися на сприймання, чи правильні були передба­чення). Розповідь-вступ

8. Дискусія

8. Круговий огляд (за 1. Ґудзик) (відбуваєть­ся рух у класі від одного ар­куша із запитанням, підго­товленим заздалегідь до ін­шого. Робота у групах здій­снюється, доки кожна гру­па не опрацює проблемне запитання)

9. Лабіринт дій (Роздаєть­ся друкований матеріал з текстом художнього тво­ру і декілька варіантів йо­го аналізу. Учень аналізує кожний із них)

9. Проблемний семінар (метою якого є провести учнів шляхом суперечнос­тей і дискусій в доведенні істини)

9. Концентрація (за Г. Токмань) (викладач знаходить способи концентрації знань з усіх галузей літературоз­навства: теорії літератури, історії літератури, критики.

10. Аутотренінг (націлює учнів на активну роботу)

10. Аутотренінг (націлює учнів на активну роботу).. Результат — учні створю­ють фрейми (поділ теми на певні блоки); блок-схеми («павучок», «генеалогічне дерево»); синтетичний опо­рний конспект

10. Розповідь-підсумок

11. Мікрофон (учні корот­ко висловлюють свої ідеї, у формі бліц опитування)

11. Акваріум

(за Л. Щерби­ною) (частина класу сидить в центрі кабінету, в оточен­ні інших веде дискусію. Ко­жен з тих, хто сидить навко­ло, закріплений за декілько­ма учасниками дискусії і по­тім висловлює свої заува­ження і коментарі)

11. Фокусуюче запитання (на уроці я: дізнався..., зро­зумів..., навчився..., най­більший мій успіх це... та подібні)




12. Дослідницький метод (домінантний в роботі зі старшокласниками. На підставі наукової літератури учні роблять самостійне дослідження)

12. Сенкан (асоціативний п'ятирядковий неримований вірш)




13. Лабораторна робота

(за П. Юцячивене) (під час ви­вчення вірша: виписуються і визначаються виражальні засоби мови)

13. Гра «так чи ні» (за біографією)




14. Розповідь-виклад

14. Кубування (опишіть це..., асоціюйте це..., порівняйте це..., проаналізуйте це..., знайдіть аргументи «за» і «проти»..., застосуйте це...)




15. «Група шуму» (за Г. Токмань) (2-6 учнів перерива­ють хід лекції, вступаючи у дискусію з викладачем)

15. Коло ідей: учні дають відповіді на дискусійні пи­тання вчителя, зводячи їх до певного кола ідей, записаних на дошці. Потім від­бувається обговорення цих ідей

Етап мотивації

Етап опрацювання навчального матеріалу

Етап рефлексії




16. Творче прочитання: без­посереднє емоційне сприй­мання художнього твору, виразне читання, художнє розповідання, переказ, ілю­стрування прочитаного ма­люнками (за Є. Пасічником)







17. Авторське крісло

(читан­ня, уявляючи себе автором)









18. Опитування трій­кою (1 учень відповідь, 2 учень доповнення, 3 учень коментар)







19 Робота з картками







20. Передай фарбами на­стрій (учні передають на­стрій твору, свої відчуття від прочитаного)



Детальний аналіз змісту роботи за пропонованою системою вказує на те, що спрямованість уроку виявляється насамперед в особливій формі його організації.

Пропонована методика спеціального навчання засвідчує, що сприйняття творів україномовних письменників Севастополя і Криму у шкільному курсі вивчення літератури буде ефективною за умов, серед яких:


  • відкриття учнями феномену художності, чітке уявлення про текст, переживання пре­красного під час опанування доробку письменників підведе школярів до осмислення нової
    якості власного буття, певною мірою дотичної до вічних цінностей людства;

  • урахування основних положень філодидактики під час аналізу творів сприятиме вихо­ванню творчої особистості, розкутої і самодостатньої. Завдяки цьому учні одержать якісно
    нові цінності, з'ясують нові літературні факти, перетворять свої знання у переконання;

  • учитель, спираючись на загальнодидактичні та специфічні принципи і методи побудо­ви особистісно-зорієнтованого уроку, розвине творчі здібності учнів;

  • шляхом глибинного сприйняття, відтворення, образного мислення, урахування спора­дичності інсайту вчитель зможе дотриматися поступового ускладнення та послідовності у
    роботі над текстами;

  • аналітично-сприймальна діяльність школярів буде ефективною, якщо її проводити з урахуванням індивідуального підходу, вікових особливостей, інтересів учнів та створюва­
    ти емоційне тло.

На нашу думку, учитель покликаний розвивати естетичну й емоційну сфери кожної особистості, по-перше, прикладом власного проникнення у красу літе­ратурного тексту, по-друге, заохоченням дітей до індивідуального, оригінально­го прочитання твору. В основу якісно нового аналізу ми пропонуємо покласти літературознавчий метод постструктуралізму, а саме — текстуальний підхід до твору; читання із зупинками. Учні мають пропонувати власне розуміння твор­чості, тлумачачи, інтерпретуючи її, і тим самим розвиваючи власні когнітивні процеси і підвищуючи рівень володіння мислительними стратегіями.

На наш погляд, учителю важливо зберегти в сприйнятті учнем літератур­ного твору елемент насолоди, який опосередкований об'ємом знань учня, його емоційністю, а також його потребою сприймати твір мистецтва. Роль вчителя — допомогти учневі поєднати емоційне і логічне на уроці; усвідомити, що сприй­няття окремого твору — частина цілого, як елемент літературного виховання школярів, як показник їх розумового розвитку, соціальної зрілості й емоційно-естетичної сприятливості.

Визначаючи структуру програми навчання, слід урахувати, що учні посту­пово повинні наближатися до осягнення глибини художнього твору: від пер­винного емоційного сприйняття до створення на підставі сприйнятого через пошуково-діяльнісну роботу певної когнітивної карти світу.

Оцінювання доцільно проводити у формі рейтингу чи письмових характе­ристик, які складають самі учні (наприклад, у виступі... мене найбільш вра­зило/не сподобалося....; найцікавішим для мене сьогодні було почути .. тому що ) Цікаво також формувати портфель навчальних досягнень класу, у якому збері­гаються рейтингові оцінки, коментарі учителя та учнів протягом всього термі­ну вивчення складових літературного краєзнавства. Така форма оцінювання до­зволить встановити рівень особистісного зростання кожного учня класу та діа­гностувати ефективність особистісно-зорієнтованого навчання.



Перехід школи до нового рівня освіти об'єктивно потребує переведення на­вчального процесу на технологічний рівень, вибір індивідуальних маршрутів на­вчання. На уроці вивчення літератури рідного краю ефективність залежить від того, якою мірою реалізує свій життєвий потенціал учень, як враховано його ві­кові та індивідуальні психологічні особливості. Звідси — пріоритет суб'єктивно осмисленого навчання порівняно з інформаційним, спрямованість на розвиток в учнів множинності суб'єктивних картин світу, на «противагу однозначним» програмним уявленням, діагностика особистісного розвитку, ситуаційне про­ектування, введення навчальних завдань у контекст життєвих проблем.

За матеріалами, вміщеними в журналі «Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах», 2009. – №10. – С.104-117

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка