[]



Сторінка37/40
Дата конвертації11.05.2018
Розмір9.42 Mb.
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   40

л


Лібрето — 1) словесний текст великого музично-вокального твору (опери, оперети тощо); 2) план сценарію балету або кінофільму; 3) короткий виклад змісту опери, балету тощо, який зазвичай видається окремою книжечкою.

Лоджія — 1) приміщення в будинку, відкрите з фасадного боку й огороджене па- рапетом або граткою; 2) окрема будівля галерейного типу.

Локальний колір — основний і незмінний колір зображуваних об’єктів, умовний, позбавлений відтінків, які виникають у природі внаслідок дії освітлення й по- вітряного середовища.

м


Маньєризм (італ. manierismo, буквально примхливість, химерність) — стильова течія XVI — початку XVII ст. в європейській літературі й образотворчому ми- стецтві, яка відобразила кризу гуманістичної культури Відродження. Для неї характерні екзальтація та гіперболізм, суб’єктивізм, ускладненість, деформа- ція пропорцій.

Масова культура — напрям у культурі другої половини XX ст., розрахований на доступність широким верствам населення, знижений рівень сприйняття, роз- важальність.

Метопа — прямокутна кам’яна плита, часто прикрашена рельєфними зображення- ми; входить у фриз доричного ордера.

Меценат — 1) римський політичний діяч І ст. до н. е., який уславився покровите- льством поетам і художникам; 2) переносно — багатий покровитель наук і мистецтв.

Мистецтво — 1) художня творчість в цілому — література, архітектура, скульптура, живопис, графіка, декоративно-вжиткове мистецтво, музика, танець, театр, кіно та інші види діяльності людини, об’єднувані як художньо-образні форми відо- браження дійсності; спосіб виявлення творчого потенціалу особистості та задо- волення її естетичних потреб; 2) у вузькому значенні — образотворче мистецт- во; 3) високий ступінь виявлення майстерності в будь-якій сфері діяльності.

Мімікрія — 1) подібність одних тваринних чи рослинних організмів до інших або до предметів навколишнього середовища з метою самозбереження; 2) безпри- нципне пристосування до оточення, до умов життя.

Мініатюра — твір образотворчого мистецтва невеликого розміру, що потребує ви- тонченої техніки виконання. До М. належать книжкові ілюстрації та невелике портретне зображення, виконане емаллю, гуашшю, аквареллю на папері, кіст- ці, металі, фарфорі.

Мінімалізм (лат. minimalis — найменший) один з напрямів у мистецтві 60—70-х рр. XX ст., твори якого позбавлені зовнішньої декоративності, найчастіше зво- дяться до використання найпростіших геометричних фігур. Мінімалізм пред- ставлений головним чином скульптурою і живописом.

Містика — релігійно-ідеалістичні погляди, що визнають існування надприродних сил і можливість спілкування з ними людини.

Містицизм — релігійно-ідеалістичний світогляд, заснований на містиці.

Модернізм (фр. moderne — сучасний, новітній) — узагальнююча назва художніх на- прямів XX ст. Модернізму властивий розрив з ідейними і художніми принципами класичного мистецтва, пошук нових художніх форм і виражальних засобів.
Монархія — 1) форма правління, за якої найвища державна влада зосереджена в руках однієї особи — монарха; 2) царство, королівство, цісарство, імперія;

    1. держава з такою формою правління.


н


Натурфілософія — система умоглядних уявлень про природу. Обмеженість науко- вих знань про природу Н. намагалася компенсувати філософськими роздуму- ваннями про неї. Н. виникла ще в античності, коли природничі науки тільки зароджувалися і всі знання про явища природи розвивалися в межах філосо- фії. В період Середньовіччя Н. мала переважно умоглядний характер. В епоху Відродження Н. відіграла велику роль у боротьбі проти схоластики в приро- дознавстві. Натурфілософи того часу розвинули ряд глибоких матеріалістич- них та діалектичних ідей (напр., Д. Бруно висунув ідею про безкінечність природи і незчисленність світів, що входять до її складу; Микола Кузансь- кий — ідею про збіг протилежностей в безкінечно великому і безкінечно ма- лому).

Натюрморт — зображення неістот, як правило, — предметів домашнього побуту, плодів, квітів, забитої дичини тощо.

Неокласицизм — течія в літературі та мистецтві XVІІІ — початку XX ст., що ба- зувалася на стилізації зовнішніх форм античного мистецтва, італійського Від- родження і частково класицизму.

Неоплатонізм — ідеалістичний напрям у філософії, що виник у період занепаду Римської імперії (III—VI ст.). Це була остання спроба поєднати на основі платонізму різні системи античної філософії і використати їх для боротьби з невпинно зростаючим християнським монотеїзмом. Згідно з Н. творцем світу є надчуттєве абстрактне «єдине», що може бути сприйняте людиною лише в екстазі. «Єдине» шляхом випромінювання, витікання (еманації) виділяє з себе світовий розум (світ ідей), світову душу, природу (чуттєвий матеріальний світ). Матеріальний світ є чимось ілюзорним, гріховним. Метою людини, за Н., є звільнення від усього тілесного, досягнення блага («єдиного») шляхом екстазу. Н. мав вплив на християнство та середньовічну і почасти містичну філософію нового часу. В часи Відродження Н. перетворився в один із найвп- ливовіших філософських напрямів.

Неореалізм — напрям в італійському кіно і літературі 40—50-х рр. XX ст. Ви- значними рисами неореалізму є демократизм і гуманізм, увага до життя простої людини, наявність документальної основи твору (принцип вірності факту).

Нервюр (фр. — прожилки) — в архітектурі виступаюче і профільоване ребро, го- ловним чином готичного хрестового склепіння.

Неф, корабель — приміщення у вигляді галереі, витягнуте в плані й відокремлене від інших приміщень рядом арок або колон. У храмах виділяються головний неф та бічні.

Номіналізм (лат. — іменний) — напрям у середньовічній філософії, представ- ники якого вважали, що реально існують тільки окремі речі, а загальне по- няття (універсалії) є лише назвами або іменами, що їх створило людське мислення.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   40


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка